Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №481/1062/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1062/26

Провадж.№ 2/481/832/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

представника відповідача Котелевського К.В.(в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м.Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

04.08.2026 представник ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Кудіна А.А. звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості: за Кредитним договором № 102563434 в розмірі 20256,42 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 3171,42 гривні - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1125,00 гривень - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2960,00 гривень - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 гривень - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня); за кредитним договором № 6422573 в розмірі 13314,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 810,00 гривень - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3504,00 гривні - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 33 570,42 гривень та судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що 01.01.2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102563434. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. 25 травня 2026р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 25 травня 2026 р до Договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026 року , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20256,42 грн., з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 3171,42 грн. - сума заборгованості по процентам; 1125,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2960,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Крім того 08 грудня 2025р між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6422573. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. 24 квітня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 24042026, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 24 квітня 2026р. до Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 314,00 грн., з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 810,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3504,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам Кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК « ЄАПБ» за кредитним договором № 6422573 в розмірі 13314,00 грн та за кредитним договором № 102563434 в розмірі 20256,42 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача та розподілити судові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.08.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 06.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження до судового розгляду на 28.08.2026 року о 09:10 годині.

Ухвалою суду від 28.08.2026 на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі на 21.09.2026 о 09:10 годині.

15.09.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтований наступним. По-перше, позивачем не доведено факту надання відповідачу кредитних коштів. Платіжні інструкції надані позивачем не є належними і допустимими доказами перерахування коштів з огляду на те, що вони складені самим кредитором у довільній формі, а не надавачем платіжних послуг, який фактично виконував операцію. Жодного документа банку, платіжної організації чи процесингового центру про виконання переказу (квитанції, виписки, реєстру успішних операцій, довідки про зарахування коштів) матеріали справи не містять. Крім того, номери карток наведено у маскованому вигляді, і жодного доказу того, що ці картки (рахунки) емітовані на ім`я відповідача і належать саме їй, позивач не надав. По-друге позивач не дотримався обов`язкової процедури вимоги дострокового повернення кредиту, встановленої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», тому строк повернення тіла кредиту не настав. Зокрема матеріали справи не містять жодного повідомлення адресованого відповідачу, про затримку платежів із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку для їх здійснення, а також вимоги про дострокове повернення кредиту. По-третє, зазначає що умови договорів про сплату комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», не створюють для відповідача обов`язків (ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 215 ЦК України), і комісії в загальному розмірі 8 399,00 грн стягненню не підлягають.

В судовому засіданні 21.09.2026 року оголошено перерву для надання представнику позивача часу для виготовлення та надання відповіді на відзив до 13:15 год 02.10.2026 року.

22.09.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній вважає твердження представника відповідача не обґрунтованими і недоведеними, такими що суперечать умовам укладених правочинів та нормам чинного законодавства. Зокрема зазначає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Також зауважив, що у випадку неповного розуміння умов договору у Відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Також зазначив, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. Крім того зазначив, що договори ніким не оспорені, а тому діє презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до кредитних правовідносин лише у разі порушення порядку надання споживачеві інформації до укладення договору. Крім того посилання відповідача на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

28.09.2026 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача зауважив, що значна частина відповіді на відзив присвячена порядку укладення електронного договору та підписанню його одноразовим ідентифікатором. Проте розмір заборгованості відповідач заперечує не з цих підстав, тому ці доводи позивача не стосуються предмета спору в частині розміру заборгованості. Також останній зазначив про необхідність здійснення тлумачення судом умов кредитних договорів в частині визначення строку кредитування, розміру процентів та комісії оскільки документи самого кредитодавця визначаються два різні варіанти строку кредитування, дати повернення кредиту та розміру комісії за надання кредиту, а одна й та сама загальна сума до повернення пов`язується то з 360-денним, то з 30- денним строком, з огляду на вище викладене просив у задоволенні позову відмовити, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, визначити розмір заборгованості з урахуванням контррозрахунку, наведеного у відзиві, а в разі висновку про настання строку повернення всієї суми кредиту - з урахуванням субсидіарного розрахунку, наведеного в цих запереченнях, та правових висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23.

Представник позивача в судові засідання не з`являвся, направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлася, про час та місце розгляду справи щоразу повідомлялася належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Котелевський К.В., в судовому засіданні доводи викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив підтримав та просив у задоволенні позову відмовити повністю. Натомість у разі якщо суд дійде висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, визначити заборгованість відповідача з урахуванням доданих контррозрахунків.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив і заперечень та дослідивши додані до них письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно даних анкети-заяви на кредит №102563434, створеної на сайті miloan.ua, позичальник ОСОБА_1 погодила умови кредитування згідно кредитного договору, а також повідомила кредитодавцю персональні дані, у тому числі, РНОКПП НОМЕР_1 , номер мобільного телефону: НОМЕР_2 , номер паспорту, адресу реєстрації та проживання, місце роботи.

Анкета-заява на кредит №102563434 також містить відомості про процес оформлення та розгляду заяви 102563434: заповнення заяви 2026-01-01 15:19:49; автоматична перевірка; перевірка у БКІ; скоринг; підтвердження змін умов 2026-01-01 15:20:10; підписання паспорту кредиту 2026-01-01 15:20:43; підписання договору 2026-01-01 15:21:09; оброблено 2026-01-01 15:21:15.

Матеріали справи містять примірник договору про споживчий кредит №102563434 від 01.01.2021 року відповідно до якого кредитодавець (ТОВ "Мілоан") зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений пунктом 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку Платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Договір відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором 161496

Відповідно до п.1.2 Договору сума кредиту становить 5000,00 гривень.

Відповідно до п.1.3 Договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 01.01.2026 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п.1.4, 1.5 Договору Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 27.12.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Денна процентна ставка складає 0,89%.

Відповідно до п.1.5.1, 1.5.2,1.5.3, 1.5.4 Договору Комісія за надання кредиту: 1125.00 грн., яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140.00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 180,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані за весь строк кредитування проценти - 8421,30 гривень.

Згідно п.2.1 Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_3 .

Відповідно до 4 розділу Договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп.4.1, 4.2. цього Договору не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених пп.4.1,4.2 Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п.2.4.3 Договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту. Строк виплати якого не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку з зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

До позову також долучено Паспорт споживчого кредиту №102563434 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 157794, в якому викладені аналогічні вказаним в Договорі умови кредитування.

Первісним кредитором було здійснено зарахування кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн 01.01.2026 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 через ТОВ ФК «Контрактовий дім», що підтверджується платіжним дорученням №113935453 від 01.01.2026 року.

25 травня 2026р. між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №2 від 25.05.2026 року за Договором факторингу № 25052026 підписано сторонами 25.05.2026 року.

Оплата за Договором факторингу №25052026 від 25.05.2026 року відповідно до платіжної інструкції №111 здійснена на користь ТОВ «Мілоан» 26.05.2026 року в повному обсязі.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 від 25 травня 2026 р до Договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №102563434 від 01.01.2026 року в сумі 20 256,42 гривень, з яких :5000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням ( прострочено - 35,00 грн); 3171,42 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом (прострочено - 2951,10 грн), 1125,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту (прострочено - 1125,00 грн), 2960,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (прострочено - 2590,00 грн); 8 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), а разом 20 256,42 гривень.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення наданого позивачем відповідачу щоденно нараховувалися проценти згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору. Комісія за надання кредиту нарахована в день надання кредиту. Натомість комісія за обслуговування кредиту нараховувалася у розмірі 370 грн кожні 15 днів після закінчення першого розрахункового періоду (кожний новий розрахунковий період відповідно до графіка платежів) . Крім того відповідачу кожний новий розрахунковий період згідно графіка платежів відповідно до п.4.1 Договору нараховувався штраф у розмірі 1000,00 грн.

Крім того згідно даних анкети-заяви на кредит №6422573, створеної на сайті miloan.ua, позичальник ОСОБА_1 погодила умови кредитування згідно кредитного договору, а також повідомила кредитодавцю персональні дані, у тому числі, РНОКПП НОМЕР_1 , номер мобільного телефону: НОМЕР_2 , номер паспорту, адресу реєстрації та проживання, місце роботи.

Анкета-заява на кредит №6422573 також містить відомості про процес оформлення та розгляду заяви 6422573: заповнення заяви 2025-12-08 15:39:56; автоматичної перевірки; перевірки у БКІ; скорингу дата чекінгу; верифікації за телефоном 2025-12-08 15:58:54; підтвердження змін умов 2025-12-08 16:01:51; підписання паспорту кредиту 2025-12-08 16:02:01; підписання договору 2025-12-08 16:02:43; оброблено 2025-12-08 16:03:04.

Матеріали справи також містять примірник договору про споживчий кредит №6422573 від 08.12.2025 року відповідно до якого кредитодавець (ТОВ "Мілоан") зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений пунктом 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку Платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Договір відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором 440152.

Відповідно до п.1.2 Договору сума кредиту становить 3000,00 гривень.

Відповідно до п.1.3 Договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 08.12.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п.1.4, 1.5 Договору Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 03.12.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Денна процентна ставка складає 0,97 %.

Відповідно до п.1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 Договору Комісія за надання кредиту: 810,00 грн., яка нараховується за ставкою 27,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9636,00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду - 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних. Нараховані проценти за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн.

Згідно п.2.1 Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_4 .

Відповідно до 4 розділу Договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп.4.1, 4.2. цього Договору не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених пп.4.1,4.2 Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п.2.4.3 Договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту. Строк виплати якого не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку з зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

До позову також долучено Паспорт споживчого кредиту №6422573 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 463260, в якому викладені аналогічні вказаним в Договорі умови кредитування.

Первісним кредитором було здійснено зарахування кредитних коштів у розмірі 3000,00 грн 08.12.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4 через ТОВ ФК «Контрактовий дім», що підтверджується платіжним дорученням №167840117 від 08.12.2025 року.

24 квітня 2026 р між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 24042026, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №1 від 24.04.2026 року за Договором факторингу № 24042026 підписано сторонами 24.04.2026 року.

Оплата за Договором факторингу №24042026 від 24.04.2026 року відповідно до платіжної інструкції №85 здійснена на користь ТОВ «Мілоан» 28.04.2026 року в повному обсязі.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 24 квітня 2026 р до Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №6422573 від 08.12.2025 року в сумі 13314,00 гривень, з яких :3000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням ( прострочено - 21,00 грн); 810,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту (прострочено - 810,00 грн), 3504,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (прострочено - 3066,00 грн); 6 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), а разом 13 314,00 гривень.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення наданого позивачем відповідачу комісія за надання кредиту нарахована в день надання кредиту. Натомість комісія за обслуговування кредиту нараховувалася у розмірі 438 грн кожні 15 днів після закінчення першого розрахункового періоду (кожний новий розрахунковий період відповідно до графіка платежів). Крім того відповідачу кожний новий розрахунковий період згідно графіка платежів відповідно до п.4.1 Договору нараховувався штраф у розмірі 1000,00 грн.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.12.2025 року та 01.01.2026 року ОСОБА_1 оформлено анкети-заяви на кредит № 6422573 та №102563434 на сайті: miloan.ua, в яких вказані персональні дані відповідачки, як позичальника, визначені суми кредиту 3000 грн та 5000 грн, строк кредитування , комісія за надання кредиту , проценти за користування кредитом.

В анкетах-заявах наявні таблиці, які відображають процес оформлення та розгляду заяв, зокрема вказано, що заповнення заяви №6422573 відбулось 08.12.2025 року о 15:39 год, а підписання договору - 08.12.2025 року о 16:02 год. Натомість заповнення заяви №102563434 відбулось 01.01.2026 року о 15:19 год, а підписання договору- 01.01.2026 року о 15:21 год

08.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6422573 (індивідуальна частина) у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 440152, що був направлений на номер телефону НОМЕР_2 .

Крім того 01.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102563434 (індивідуальна частина) у формі електронного документу, який було підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 154473, що був направлений на номер телефону НОМЕР_2 ..

Матеріали справи не містять доказів того, що даний номер телефону не належить ОСОБА_1 .

Таким чином, без реєстрації на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства, кредитний договір між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений.

Отже, підписавши 08.12.2025 року договір № 6422573 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 440152 та 01.01.2026 року договір № 102563434 - електронним підписом одноразовим ідентифікатором 154473, ОСОБА_2 добровільно погодилась у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредитів порядок їх надання, розмір комісії та відсотків за користування кредитом.

Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц та від 12 січня 2021 року по справі №524/5556/19.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 5000,00 грн відповідачці (позичальнику) підтверджується платіжним доручення №113935453 від 01.01.2026 року, де платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: ОСОБА_1 , сума: 5 000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 102563434. Номер картки НОМЕР_3 .

Натомість виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 3000,00 грн відповідачці (позичальнику) підтверджується платіжним доручення №167840117 від 08.12.2025 року, де платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: ОСОБА_1 , сума: 3 000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 6422573. Номер картки НОМЕР_4 .

Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_6 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Вказані доручення укладені в електронній формі та мають усі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; призначення платежу, рахунок позичальника з неповним розміром картки.

Крім того представник відповідача зазначаючи про не доведення позивачем факту надання відповідачу кредитних коштів з посиланням на відсутність первинних бухгалтерських документів, останній не висловлював заперечень щодо їх отримання. Натомість друга частина заперечень побудована на обставинах, які свідчать про отримання відповідачем кредиту та виникнення у нього обов`язку щодо його повернення.

Суд зауважує, що реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Оскільки позивачем надано суду докази про перерахування відповідачу коштів в розмірі 5 000 грн та 3 000 грн, заперечуючи даний доказ відповідач не надає доказів на його спростування, клопотання про витребування з банку відповідача доказів здійснення переказу коштів відповідно до платіжних доручень відповідачем не заявлялось.

Отже, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши докази, суд приходь до висновку про підтвердження належними доказами факту укладення договорів про надання споживчого кредиту між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, а також отримання відповідачкою кредитних коштів у загальному розмірі 8 000 грн,

Відповідно до ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Як встановлено судом, 24.04.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», було укладено договір факторингу № 24042026 , а 25.05.2026 року - договір факторингу №25052026.

Згідно договорів факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за договорами про надання споживчого кредиту № 6422573 від 08.12.2025 року та №102563434 від 01.01.2026, про що свідчать Витягу з Реєстрів боржників.

Договір факторингу є чинним, оскільки його дійсність ніким не оспорено, а тому він підлягає виконанню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що додані позивачем до позовної заяви документи є належними, достатніми та допустимими доказами в справі на підтвердження факту передачі права вимоги позивачу, як новому кредитору, за кредитними договорами, укладеними відповідачем з первісним кредитором ТОВ « Мілоан».

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаними кредитними договорами первісні кредитори виконали своєчасно і повністю, надавши кредиті кошти в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми кредиту в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Натомість суд приймає доводи відзиву в частині відсутності підстав для стягнення заборгованості за кредитними договорами, строк вимоги за якими не настав з огляду на наступне.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Тому Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Отже, регулювання правовідносин кредитної установи зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб з 10 червня 2017 року відбувається за нормами Закону України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить - також Закону України «Про захист прав споживачів».

Положеннями статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як убачається з назви та зі змісту кредитних договорів № 6422573 від 08.12.2025 року, № 102563434 від 01.01.2026 року, укладених ОСОБА_1 з ТОВ «МІЛОАН», вони є споживчими, що підтверджено у розділах «Терміни та визначення» та пункті 1.1 кредитних договорів.

Згідно умов цих кредитних договорів строк повернення кредиту визначений, відповідно 03.12.2026 року та 27.12.2026 року відповідно.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 звернулося 04.08.2026 року, до настання строку повернення кредитів, тобто достроково.

Доказів надсилання відповідачу первісним кредитором або позивачем повідомлення про дострокове повернення кредиту матеріали справи не містять.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: "суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.

Ураховуючи, що право кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за вказаними кредитними договорами, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що кредитодавцем або його правонаступником було завчасно направлені вимоги про дострокове повернення кредитів, а відповідачем такі вимоги було отримано.

Таким чином зазначені у позові вимоги є передчасними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо твердження представника відповідача про необхідність здійснення тлумачення судом умов кредитних договорів в частині визначення строку кредитування, розміру процентів та комісії, оскільки документи самого кредитодавця визначаються два різні варіанти строку кредитування, дати повернення кредиту та розміру комісії за надання кредиту, а одна й та сама загальна сума до повернення пов`язується то з 360-денним, то з 30- денним строком, суд зазначає наступне.

Суд може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів, а тому числі з урахуванням нових строків, за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Разом з тим представник відповідача зазначає про необхідність здійснення тлумачення судом умов кредитних договорів в частині визначення строку кредитування, розміру процентів та комісії не у зв`язку з двозначністю положень зазначених в самих кредитних договорах, а у зв`язку з невідповідністю цих умов умовам викладеним в анкетах-заявах на кредит, які не є невід`ємними частинами Договорів про споживче кредитування.

Зокрема анкета-заява на кредит заповнюється позичальником на стадії погодження умов договору та умови викладені в ній можуть бути змінені сторонами з врахуванням тих чи інших обставин. Натомість погоджені (остаточні) сторонами умови кредитування містяться безпосередньо в підписаному сторонами Договорі, які і підлягають тлумаченню у випадку наявності в них нечітких або двозначних положень.

Також, суд враховує, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, вул. Лісова 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026.

Суддя Вжещ С.І.