Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №489/5235/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/5235/26

Провадження № 3/489/1033/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

07 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з протоколами проживаючого по АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю 2 групи,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №682343 від 02.06.2026, 02.06.2026 о 19:20 год в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 71, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог пунктів 2.3 «б», 13.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, на дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682290 від 02.06.2026, 02.06.2026 о 19:20 год в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 104, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, млява мова), в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП «МОЦПЗ» МОР у встановленому законом порядку, після незгоди з результатами проведеного на місці огляду на стан алкогольного сп`яніння з допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest», який після проведення тесту мав цифровий показник 2,32 проміле алкоголю в крові, що підтверджено результатом тесту № 301 від 02.06.2026.

Відповідно до положень ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ.

ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою, по телефону, смс-повідомленням, повідомленням у додатку «Вайбер» та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито достатніх та вичерпних заходів для виклику особи до суду для реалізації її права на захист від пред`явленого обвинувачення у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, реалізуючи яке ОСОБА_1 уклав договір з адвокатом Сидоренком В.В. про надання правової допомоги від 10.07.2026.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду протоколу без участі ОСОБА_1 , суддя дійшов таких висновків.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

При цьому, особі відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, що підтверджується неодноразовими викликами до суду.

Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з`явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов`язковою.

Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, неодноразову неявку особи до суду та відсутність фактичних даних про поважність її неявки до суду, факт залучення нею захисника та надання останнім докладних заперечень проти протоколу, суддя доходить висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

У судовому засіданні 07.10.2026 захисник Сидоренко В.В. просив закрити провадження за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, при цьому не заперечуючи винуватість свого підзахисного у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.

Крім того, захисник просив закрити провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на тій підставі, що поліцейські не зазначили ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння; не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я; йому не було роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння; додані відеозаписи не є безперервними.

Вислухавши захисника, дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративне правопорушення; схему місця ДТП від 02.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.06.2026; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тест №301 від 02.06.2026; довідки УПП в Миколаївській області; переглянувши відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських), суддя дійшов таких висновків.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.3 «б» ПДР України, встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та схеми місця ДТП вбачається, що ОСОБА_1 02.06.2026 у вечірній час в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, на зупинці «Світанок», керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився перед світлофором, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частин 2, 3, 4 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.

Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктами 6, 8 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 7 Р. І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідженням письмових матеріалів справи, відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських встановлено, що за вказаних у протоколі обставин ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, скоїв зіткнення з іншим автомобілем та на законну вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, після оголошення ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 , та проходження ним на місці огляду на стан алкогольного сп`яніння з допомогою спеціального технічного засобу й незгоди з його результатами, останній категорично відмовився, незважаючи на роз`яснення поліцейських про те, що відмова від огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я тягне за собою настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, на відеозаписах зафіксовано, що перед складенням протоколів, в тому числі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також при складенні протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений з їхнім змістом без будь-яких зауважень з приводу інкримінованих йому правопорушень, не виклавши, при цьому, жодних заперечень проти них та власноручно підписав протоколи і виклав у ньому пояснення, в яких відсутні будь-які заперечення з приводу інкримінованих йому правопорушень.

Крім того, зміст відеозаписів свідчить про те, що відеозйомка працівниками поліції проводилася на законних підставах відповідно до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до положень якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. При цьому, тривалість та зміст відеозаписів дозволяють встановити повні та необхідні відомості щодо обставин проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з допомогою спеціального технічного засобу, незгоди з його результатами та подальшої відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я після керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Також складені протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про події правопорушень та особу, яка їх вчинила. Особа в тексті протоколів не виклала будь-яких заперечень проти інкримінованих їй правопорушень.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Надаючи оцінку доводам захисника про необхідність закриття провадження у справі з наведених вище підстав, суддя доходить таких висновків.

Суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин з ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки вказане підтверджується відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксовано, що поліцейський зазначив ОСОБА_1 , що виявляє у нього такі ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, млява мова. Більш того, на відеозаписах під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 також не заперечував, що вживав алкогольні напої перед керуванням автомобілем, зазначивши, що його рідні пропонували йому не їхати в такому стані, а залишитися у них.

Також після ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодним чином не заперечував проти викладених у ньому обставин того, що він керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння.

За такого, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння наявними в матеріалах справи доказами доведений поза розумним сумнівом.

Також неспроможними є доводи захисника про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 обов`язку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та наслідки такої відмови, оскільки вказане повністю спростовується дослідженими відеозаписами, на яких зафіксовано, що після проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з допомогою спеціального технічного засобу, показник якого складав 2,32 проміле алкоголю в крові, останній не погодився з результатами огляду, і поліцейський запропонував пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. Той факт, що під час розмови поліцейський зазначив ОСОБА_1 необхідність проходження такого огляду освідуванням, не спростовує того факту, що особі пропонувалося пройти саме огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки зі змісту розмови поліцейських з ОСОБА_1 слідує, що останній чітко розумів та усвідомлював, яку вимогу йому ставили поліцейські, йому роз`яснювалися наслідки саме відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння у вигляді настання адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що в ньому зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження саме огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. При цьому, ОСОБА_1 ознайомився зі змістом вказаного протоколу та підписав його без будь-яких зауважень, зокрема з приводу того, що не розумів, які вимоги щодо огляду йому висловлювали поліцейські.

Вказані обставини, у свою чергу, однозначно та поза розумним сумнівом свідчать про те, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 розумів та усвідомлював висловлену йому вимогу пройти саме огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та наслідки такої відмови у виді настання адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Також не можуть бути підставою для закриття провадження твердження сторони захисту про те, що відеофіксація факту спілкування поліцейських з ОСОБА_1 не здійснювалася безперервно та не містить всіх обставин їхнього спілкування, оскільки зміст досліджених відеозаписів дозволяє встановити повні та точні обставини виявлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, висловлення своєї незгоди з його результатами та подальшої відмови від огляду у закладі охорони здоров`я з роз`ясненням йому наслідків такої відмови у вигляді настання адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Крім того, відсутність безперервних відеозаписів, на які звертає увагу захисник, жодним чином не зачіпає прав і свобод особи та має оцінюватися, виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті порушення і покаранні винуватця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.

Верховний Суд у постанові від 01.12.2020 у справі № 318/292/18 зазначав, що норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим.

Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

У свою чергу, в даній справі суддя вважає за необхідне дотриматися підходу, сформованого Верховним Судом, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та/або заперечити цю інформацію.

За такого, названі доводи захисника не є слушними, оскільки вони не доводять істотних фундаментальних порушень прав і свобод ОСОБА_1 та не спростовують факту керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, вищевказані заперечення сторони захисту про невинуватість особи суддя розцінює як намагання ввести суд в оману стосовно обставин справи та обставин складання протоколів, а також намагання уникнути відповідальності за вчинене особою адміністративне правопорушення.

Також при прийнятті рішення суддя враховує, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, відносяться до правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечними як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

Крім того, суддя враховує, що ОСОБА_1 вчинив зіткнення з іншим автомобілем саме керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованих їй правопорушень та своїми діями вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вказані діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

При цьому інкриміноване особі протоколом серії ЕПР1 №682343 від 02.06.2026 адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не є триваючими та було вчинено 02.06.2026, натомість вказаний протокол був переданий судді Гриненку М.В. 10.09.2026, тобто на час надходження зазначеного протоколу та розгляду його в суді спливло більше трьох місяців з дня вчинення зазначеного порушення.

Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки на момент надходження та розгляду справи в суді сплив строк, передбачений ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП – вказане відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, які мають імперативний характер, є безумовною підставою для закриття провадження у справі в цій частині.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи.

Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.В. Гриненко