Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №488/1809/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1809/26

Провадження № 2/488/2109/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Довганюк Л.Б. звернулася до Корабельного районного суду міста Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з нього на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 22 квітня 2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання - 30.06.2028 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

В обґрунтування позовних вимог, представник зазначила, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі.

19.04.2011 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва шлюб було розірвано.

Від даного шлюбу колишнє подружжя мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 16.03.2009 року було прийнято стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

Зазначила, що донька ОСОБА_3 , вступила до навчання до Морехідного фахового коледжу ім. Маринеска Національного Університету «Одеська морська академія». Наказом № 288/у від 21.08.2025 р. зарахована 1-й курс за рахунок коштів фізичної особи, де навчання буде продовжуватися до завершення здобуття освіти до – 30.06.2028.

Представник наголосила, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, та знаходиться на повному утриманні своєї матері.

Батько, відповідач ОСОБА_2 , добровільно відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання доньки та не виконує свої батьківські обов`язки.

Навчання позбавляє дитину можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, тому вона потребує матеріальної допомоги.

Зазначила, що відповідач є працездатним, інвалідом не являється, офіційно працює у ТОВ «Морський спеціалізований порт НІКА-ТЕРА» та має постійний дохід, у зв`язку з чим є платоспроможним та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Проте, незважаючи на наявність постійного доходу та достатніх фінансових можливостей, відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини та позивача не надає.

Досудове врегулювання спору не можливе, оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється надавати кошти на утримання.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від відповідача на адресу суду не надходили.

Разом з тим, представником відповідача – адвокатом Яковлевою І.О. було надано відзив, у якому відповідач частково визнав пред`явлені позовні вимоги, заперечив проти задоволення позову у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви, та вважав позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Разом з тим, відповідач не заперечував проти стягнення з нього на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, аліментів у розмірі 1 000,00 грн щомісячно до закінчення її навчання.

В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначила, що позивач не надала належних доказів фактичних витрат на навчання доньки, не довела розмір таких витрат та понесення інших витрат, пов`язаних з навчанням та не надала належних доказів свого матеріального становища та потреби доньки в отриманні аліментів саме у заявленому розмірі.

Щодо матеріального становища відповідача представник наголосила, що він має стабільний дохід, однак несе значні витрати на власне лікування та придбання лікарських засобів, а також надає матеріальну й побутову допомогу своїй матері, яка потребує постійного лікування. На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано відповідні документи щодо придбання лікарських засобів та його майнового стану.

Також представник відповідача вказала, що стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі може призвести до скрутного матеріального становища відповідача та позбавити його можливості допомагати матері.

10.06.2026 року представником позивача – адвокатом Довганюк Л.Б. до суду надано відповідь-заперечення на відзив, у якій наведені стороною відповідача заперечення вважає безпідставними та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог.

В обґрунтування заперечень, представник позивача зазначила, що відповідач фактично визнає наявність обов`язку утримувати повнолітню доньку під час її навчання, оскільки погоджується сплачувати аліменти у розмірі 1 000,00 грн щомісячно.

Зазначила, що факт продовження навчання доньки підтверджується відповідними документами, а заочна форма навчання не припиняє її права на утримання та не звільняє відповідача від обов`язку брати участь у її матеріальному забезпеченні.

Представник також вказала, що понесені витрати на навчання підтверджуються платіжною інструкцією від 24.08.2025 року на суму 9 670,00 грн, а тому твердження відповідача про відсутність доказів таких витрат спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, зазначила, що обов`язок щодо утримання повнолітньої доньки під час навчання покладається на обох батьків, а посилання відповідача на непогодження з ним вибору навчального закладу та форми навчання не є підставою для звільнення від сплати аліментів або зменшення їх розміру.

Представник позивача вважає, що запропонований відповідачем розмір аліментів у сумі 1 000,00 грн є недостатнім для забезпечення потреб доньки, а відповідач не надав належних доказів свого скрутного матеріального становища чи неможливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі. У зв`язку з цим, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані докази та повідомлені сторонами обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлюють ч. 1 та ч. 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Так, відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази повинні бути належні, допустимі та достовірні.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, Верховним Судом винесено постанову від 20.05.2020 року у справі № 635/1139/17 (провадження № 61-350св17), в якій викладено наступну правову позицію: встановивши, що повнолітні діти відповідача перебувають на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не врахували, що позивачі не довели існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є їх процесуальним обовязком, не надали будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у них потреби в матеріальній допомозі саме у звязку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо). Отже, не надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) може стати підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

19 квітня 2011 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується витягом з актового запису про шлюб № 728 від 30 листопада 2007 року, складеного Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Миколаївського міського управління юстиції.

Донька зареєстрована та проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 23055-000593902-037-05 від 06.02.2023, виданою Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 16 березня 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 лютого 2009 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказані обставини підтверджуються виконавчим листом Корабельного районного суду міста Миколаєва від 16 березня 2009 року у справі № 2-1128/2009.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , досягла повноліття.

Згідно з довідкою Морехідного фахового коледжу ім. О. І. Маринеска Національного університету «Одеська морська академія» № 34/25 від 11.09.2025 року, повнолітня ОСОБА_3 навчається на першому курсі заочної форми здобуття освіти Морехідного фахового коледжу ім. О. І. Маринеска Національного університету «Одеська морська академія» за спеціальністю J5 «Морський та внутрішній водний транспорт», спеціалізацією J5.05 «Транспортні технології на морському та внутрішньому водному транспорті». Зарахована на 1-й курс наказом № 288/у від 21.08.2025 року за рахунок коштів фізичної та/або юридичної особи. Запланована дата випуску з навчального закладу 30.06.2028 року.

За платіжною інструкцією № HBM2-7T93-8974-K015 від 24.08.2025 року ОСОБА_3 перераховано на користь Морехідного училища ім. О. І. Маринеска НУ «ОМА» кошти у розмірі 9 670 грн, призначення платежу: «25048-Е 1 курс Ушакова».

Крім того, на підтвердження потреби ОСОБА_3 у матеріальній допомозі позивачем надано документи щодо стану її здоров`я, з яких вбачається наявність у неї захворювань, що потребують медичного спостереження та лікування, що підтверджується копіями електронних направлень лікарів та квитанцій на придбання лікарських засобів на ім`я ОСОБА_3 .

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18.

Також, згідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про те, що на час ухвалення рішення вік ОСОБА_3 18 років, але є меншим 23 років, вона продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку та має стабільний дохід у вигляді заробітної плати. Водночас, обґрунтовуючи свій матеріальний стан, відповідач посилався на те, що отриманих ним коштів вистачає тільки переважно для забезпечення поточних потреб, зокрема оплати комунальних послуг, придбання продуктів харчування та необхідних речей. Крім того, на його утриманні перебуває мати ОСОБА_4 , яка є пенсіонеркою, проживає одна та потребує матеріальної допомоги у зв`язку зі станом здоров`я.

На підтвердження статусу матері як пенсіонерки відповідачем надано пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , видане 13.08.2011 року.

Також відповідач посилався на те, що значну частину своїх доходів витрачає на придбання лікарських засобів для себе та матері, а також надає матері допомогу у придбанні продуктів харчування, оплаті проїзду до лікувальних закладів та послуг лікарів.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано скріншоти замовлень лікарських засобів із відповідних веб-сайтів аптечних мереж, а також наявні квитанції та замовлення на придбання лікарських засобів.

При цьому судом встановлено, що надані відповідачем замовлення, квитанції та скріншоти не містять достатніх відомостей, які б у кожному конкретному випадку давали можливість достовірно встановити особу, для якої були придбані відповідні лікарські засоби, особу, яка фактично здійснювала їх оплату, а також підтвердити, що зазначені витрати понесені саме відповідачем та були пов`язані з лікуванням його самого або його матері.

Водночас, оцінюючи наведені відповідачем доводи щодо його матеріального становища, судом також були досліджені відомості з Державної податкової служби у Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

З наданої на запит суду Головним управлінням Державної податкової служби у Миколаївській області довідки від 22.07.2026 року щодо отриманих доходів за період з січня 2025 року по травень 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 протягом зазначеного періоду отримував дохід за основним місцем роботи у ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА». Загальна сума доходу за вказаний період становить 358 006,71 грн., що в середньому складає 21 059,22 грн. на місяць.

Водночас, судом досліджено відомості Державної податкової служби щодо матері відповідача ОСОБА_4 , на які сторона відповідача посилається як на особу, яка потребує матеріальної допомоги. Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Миколаївській області, ОСОБА_4 також отримувала доходи.

Окрім того, на виконання ухвали суду від 08.07.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області надано інформацію, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 22.01.2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Станом на липень 2026 року розмір її пенсійної виплати становить 9 285,30 грн.

Крім того, на виконання клопотання сторони відповідача судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області інформацію щодо позивача ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_3 , зокрема щодо перебування їх у трудових відносинах або здійснення діяльності на підставі цивільно-правових договорів, а також щодо їх останніх місць роботи.

Згідно з наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області інформацією встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перебувала на обліку як фізична особа — підприємець з 07.10.2010 по 10.11.2011. Жоден страхувальник з квітня 2011 року не звітував про трудові відносини та нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації).

Окрім того, з наданої інформації вбачається, що ОСОБА_3 в останнє перебувала у трудових відносинах із фізичною особою — підприємцем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з 18.02.2026 (відповідно до наказу № 2/к/тр від 17.02.2026) по 03.03.2026 (відповідно до наказу № 2 від 02.03.2026) як найманий працівник без трудової книжки (ознака коду категорії застрахованої особи - 2). Жоден страхувальник з березня 2026 року не звітував про трудові відносини та нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації).

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи в сукупності досліджені у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для подальшого утримання відповідачем своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Водночас, суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до змісту статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги факт навчання дитини у фаховому навчальному закладі, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, суд вважає необхідним та достатнім стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 15.04.2026 року та до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-х років.

Суд також зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 331,20 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 274-275, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 15.04.2026 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.А. Чернявська