Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №487/6531/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6531/26

Провадження № 3/487/1100/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі Головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання: Поліщук І.В., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Цибко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -

за ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2026 року о 18:40 год., ОСОБА_1 в порушення вимог п.п.2.3 «б», 13.1 ПДР України, керуючи транспортним засобом «Audi Q7» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Озерній в районі будинку 9-в у м.Миколаєві, була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Mazda 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 .. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальні збитки.

У судовому засіданні особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою провину в порушенні п. 2.3 «б», 13.1 ПДР України та як наслідок вчинені адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП не визнала.

Від надання пояснень відмовилася. Провадження у справі просила закрити.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Цибко І.В. в судовому засіданні зазначила, що повністю підтримує заперечення на протокол, які були направлені до суду 14.09.2026 року. Вказала, що основним доказом невинуватості ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення є наданий відеозапис з відеореєстратора, яким зафіксовано механізм розвитку ДТП. Відомості, які містяться у відеозаписі повністю спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що в момент зіткнення її транспортний засіб не рухався.

З урахуванням викладеного просила закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністартивної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку із відстуністю в її діях складу вказаного правопорушення.

У письмових поясненнях адвокакт Цибко І.В. вказала, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів з урахуванням яких можна прийти до висновку що ОСОБА_3 було порушено п.п. 2.3 «б», 13.1 ПДР України та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

В обгрунтування висловленої позиції зазначила, що 04.08.2026 року працівниками поліції було складено два протоколи про адміністративне правопорушення: щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Разом з тим, протоколи про адміністративні правопорушення складені з порушенням, а саме підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зазначених протоколах внаслідок помилки взаємно переплутані, що має істотне значення. Оскільки підпис у протоколі має підтверджувати факт ознайомлення особи зі змістом складеного щодо неї протоколу. Невиконання вказаних вимог є порушенням ст 256 КУпАП.

Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.08.2026 року по справі №487/6532/26, ОСОБА_2 визнанно винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Окрім цього, на відеозаписі з відеореєстратора транспортного засобу «Audi Q7», зафіксовано, як транспортний засіб «Mazda 3» під керуванням водія ОСОБА_2 рухався з відхиленням від належного положення на своїй стороні проїздної частини, назустріч транспортному засобу ОСОБА_1 .. При цьому саме водій ОСОБА_2 була зобов`язана, але не виконала своєчасного маневру для забезпечення безпечного бокового інтервалу, що під час зустрічного роз`їзду, призвело до перетину траєкторій руху транспортних засобів та їх зіткнення. Наголосила на тому, що коригування руху водієм ОСОБА_2 було здійснено безпосередньо перед моментом зіткнення, коли відстань між транспортними засобами вже була недостатньою для безпечного зустрічного роз`їзду.

З урахуванням зазначеного, вважала, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме внаслідок порушення ОСОБА_2 , п.п. 2.3 «б», 13.1 ПДР, що і було встановлено Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.08.2026 року.

Саме дії ОСОБА_2 призвели до створення аварійної ситуації, що унеможливило для ОСОБА_1 уникнення зіткнення.

Також зазначила, що орієнтовний розрахунок судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу складає 16000 грн., докази на підтвердження яких будуть подані протягом п`яти днів з дня винесення постанови.

З`ясувавши позицію особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , заслухавши пояснення адвоката Цибко І.В., переглянувши відеозапис з відеореєстратору та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 13.1. ПДР України, передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3.б, 13.1 ПДР України.

Заперечення ОСОБА_1 факту порушення вищезазначених вимог ПДР України та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони повністю спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні, зазначених нижче, належних та допустимих доказів по справі.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №737403 від 04.08.2026 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 04.08.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 04.08.2026 року.

Окрім того, відомості щодо обставин справи містяться у наданому адвокатом Цибко І.В., відеозаписі з відеореєстратора транспортного засобу «Audi Q7» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Посилання ОСОБА_1 на той факт, що ДТП сталася через порушення ОСОБА_2 ПДР України, внаслідок чого вона ( ОСОБА_1 ) не мала технічної змоги уникнути зіткнення є безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно схеми ДТП, ширина проїзної частини по напрямку руху транспортного засобу «Audi Q7» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 5,2 метра (тобто 2,6 метра для руху в одному напрямку), що слід вважати надмірно завуженою, та мало бути враховано водієм ОСОБА_1 ..

Відповідно до відеозапису (27 секунда), у полі зору водія ОСОБА_1 , з`являються рухаючийся назустріч, на достатній відстані, транспортний засіб «Mazda 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , та перешкода для руху з права, а саме напрямний острівець безпеки та припаркований транспортний засіб.

З урахуванням зазначеного, для водія ОСОБА_1 відбувається зміна дорожньої обстановки, а саме звуження ширини смуги руху для її автомобіля, слід врахувати габарити транспортного засобу «Audi Q7» (1970–1983 мм без урахування дзеркал та приблизно 2212 мм з дзеркалами).

На зміну обстановки руху водій ОСОБА_1 , враховуючи вимоги п.п.2.3 «б» ПДР України, мала відреагувати, та для безпечного роз`їзду з зустрічним транспортним засобом, забезпечити безпечний як лівий так і правий бокові інтервали руху.

Суд зауважує, що враховуючи параметри вуличної мережі, наявне її розширення вправо в бік будинку 9-в по вул.Озерній, ОСОБА_1 мала можливість знизити швидкість та змістити рух вправо, надавши можливість проїзду транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .

В противагу зазначеному ОСОБА_1 продовжила рух до моменту зіткнення з транспортним засобом «Mazda 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , при цьому зміщуючи рух вліво об`їжджаючи припаркований з права транспортний засіб (34 секунда відеозапису).

Також суд зауважує, що під`їжджаючи до припаркованого з права транспортного засобу (32 секуда відеозапису), ОСОБА_1 здійснює зміщення руху вліво, об`їжджаючи його, з виїздом на зустрічну смугу, що також свідчить про неналежне забезпечення нею безпеки свого руху у дорожній обстановці, яка склалася.

Про здійснення водієм ОСОБА_1 зміщення руху вліво, враховуючи припарковані справа по напрямку її ( ОСОБА_1 ) руху транспортні засоби, також зазначала у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 ..

Так дійсно, згідно схеми ДТП контакт транспортних засобів відбувся на відстані 2,5 метрів від правого по напрямку руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 краю проїзної частини, що свідчить про виїзд водія ОСОБА_2 на зустрічну смугу руху, однак дана обставина, та факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, не виключає наявність і у діях ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 2.3.б, 13.1 ПДР України, наслідком яких стала ДТП, а саме зіткнення транспортних засобів «Audi Q7» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . та «Mazda 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Щодо посилань адвоката Цибко І.В. на той факт, що Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №737403 від 04.08.2026 року є недопустимим доказом у справі, оскільки не містить підпису ОСОБА_1 , а містить піпис іншої учасниці ДТП, суд вважає неспроможними.

Недопустимим є доказ отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто закон вимагає встановити прямий причинний зв`язок між порушенням прав людини і отриманими доказами

Одночасно, суд зазначає, що не будь-яке формальне недотримання вимог закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим.

Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КУпАП істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Таким чином, сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення можуть позначитися на результатах судового розгляду провадження.

За змістом протокол серії ЕПР1 №737403 від 04.08.2026 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП України та Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. Містить опис фактичних обставин та правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 .. Отримання копії протоколу та ознайомлення з ним ОСОБА_1 не спростовувала.

Таким чином, суд не вбачає підстав визнавати протокол недопустимим доказом.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїла адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене, враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, приймаючи до уваги, дані про особу порушника, ступінь її вини, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо заяви адвоката Цибко І.В. про орієнтовний розрахунок витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких будуть подані протягом п`яти днів, суд зауважує наступне.

Оскільки КУпАП не передбачає відшкодування витрат на правову допомогу за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, питання щодо стягнення таких витрат не може бути предметом розгляду у даній справі.

Керуючись ст. ст.ст. 40-1, 124, 278, 280, 283, 284 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

(Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок UA438999980313010149000014001, Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Реквізити рахунків для сплати судового збору в Заводському районному суді м.Миколаєва: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: 101; РНОКПП; Судовий збір стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави, за постановою №487/6531/26.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя: І.О.Притуляк