Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №475/1260/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1260/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.10.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кривенко О.В.,

при секретарі судового засідання Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, подану представником — Хмельовим Владиславом Олеговичем до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачену пенсію за період з 06.11.2023 по 31.07.2025р.р. у сумі 167729,95 грн.

На обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону №2262.

Відповідачу було призначено пенсію по інвалідності з 12.04.2016р, за заявою від 30.06.2016р, на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 435139, виданою 16.04.2016р, терміном по 30.04.2017р.

В подальшому пенсія поновлювалася на основі виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії.

Зокрема, згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 511369, виданою 14.11.2023, та виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 511561, виданою 22.01.2024, нарахування та виплату пенсії Відповідача поновлено терміном по 06.11.2024. Після закінчення встановленого терміну подовження виплати пенсії проводилося на підставі пункту 14-6.1. Розділу XV Закону № 1058, з 06.11.2024 по 31.07.2025 на період дії воєнного стану.

Пенсія Відповідача станом на 01.12.2023 складала 6012,77 грн, станом на 01.02.2024 складала 6314,41 грн, станом на 01.03.2024 складала 8500 грн, станом на 01.03.2025 складала 9478,00 грн.

Актом приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Витяг) від 25.06.2025 № 556 Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” надійшов Витяг від 10.06.2025 № ЦО 8073 про не визнання Відповідача інвалідом з 06.11.2023р.

На підставі вищезазначеного, Відповідачу припинено виплату пенсії по інвалідності у зв`язку із скасуванням рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності за результатами перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, у зв`язку з чим утворилася переплата надміру виплаченої пенсії по інвалідності за період з 06.11.2023р. по 31.07.2025р. у сумі 167729,95 грн.

Відповідач в добровільному порядку кошти на рахунок управління не повернув, відтак розмір надміру виплаченої пенсії станом на дату подання позовної заяви складає 167729,95 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року відкрите провадження у справі, призначена справа до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 18.05.2026 року провадження у справі зупинено до розгляду набрання законної сили рішенням суду у справі № 400/7843/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2025 року № ЦО-8073; зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 24.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 08.10.2026 року учасники справи не з`явилися, сповіщенні про час, дату та місце розгляду справи належним чином.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача 21.11.2025 року звернувся до суду з заявою провести розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до довідки МСЕК від 14.11.2023 року серія 12ААА № 076771, встановлено 10 відсотків втрати професійної працездатності через поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

За результатами повторного огляду в період з 12.01.2024р. по 22.01.2024р, відповідно до довідки МСЕК від 22.01.2024 року серія 12ААГ № 511561, позивачу встановлено третю групу інвалідності на строком до 01.12.2024 року через захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та з 2016 року отримує пенсію за інвалідністю.

Пенсія Відповідача станом на 01.12.2023 складала 6012,77 грн, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років з 01.12.2023р.

Пенсія Відповідача станом на 01.02.2024 складала 6314,41 грн, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років з 01.02.2024р.

Пенсія Відповідача станом на 01.03.2024 складала 8500 грн, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років з 01.03.2024р.

Пенсія Відповідача станом на 01.03.2025 складала 9478,00 грн, що підтверджується Перерахунком пенсії за вислугу років з 01.03.2025р.

Рішенням від 10 червня 2025 року №ЦО-8073 встановлено необґрунтованість встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності на підставі рішенням від 06 травня 2024 року №601/1

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.06.2025 групу інвалідності ОСОБА_1 не встановлено з 06.11.2023р, що також підтверджено актом №556 від 25.06.2025 приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер рішення ЦО-8073.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 400/7843/25 скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 10 червня 2025 року №ЦО-8073.

Ухвалою від 03 липня 2026 року у справі № 400/7843/25 Верховний Суд касаційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2026 року у справі № 400/7843/25 повернув особі, яка її подала.

Так, відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 10, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадахзмагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону

України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Позивач не вказує на факти зловживання ОСОБА_1 .

Таким чином, відсутні докази зловживань з боку відповідача як пенсіонера, що відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» могли б бути визнані підставою для стягнення в судовому порядку надміру виплачених сум пенсії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене уст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а та від 11.02.2020 року у справі № 761/41107/16-а.

У матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на наявність рахункової помилки при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 .

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Рішення від д 10 червня 2025 року №ЦО-8073 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану, яким ОСОБА_1 скасовано групу інвалідності визнано протиправним та скасовано адмінінстративним судом, тобто підстава позову відпала.

Також суд враховує, що пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть

виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова від 05.02.2018 у справі № 556/1231/17).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення виплати пенсії проведено внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, отже зазначені позивачем виплачені пенсійні виплати поверненню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що переплата пенсії ОСОБА_1 відсутня, адже рішення яким скасовано групу інвалідності, що стало підставою звернення до суду, було скасовано, тому у задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю у зв`язку з їх необґрунтованістю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання вказаного позову до суду підлягають залишенню за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 223, 247, 258, 263, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, подану представником — Хмельовим Владиславом Олеговичем до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя :О. В. Кривенко