Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №475/859/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/859/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.10.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Кривенко О.В.,

за участю секретаря: Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 подану від її імені адвокатом Бороденко Роксоланою Василівною до Доманівської селищної ради про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Бороденко Р.В. звернулася до суду з позовом до Доманівської селищної ради з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 0403 від 28.09.2000, зареєстрований Вознесенською південною товарною біржею, посвідченого за №5 від 20.08.2002 Вознесенською МБТІ, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Батьківщина» дійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.2000 між позивачкою та ТОВ «Батьківщина» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, саме житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Житловий будинок належав ТОВ «Батьківщина» на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 08.06.2000, виданого на підставі виконкому Маринівської сільської ради від 29.02.2000 №3.

На момент укладення договору між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, а саме: укладений сам договір, проведений розрахунок за ним.

Договір був укладений на Вознесенській філії Південної Товарної Біржі №0403 від 28.09.2000.

20.08.2002 р. Вознесенським МБТІ на договорі вчинений реєстраційний напис за реєстровим №5.

Наразі позивач дізналася, що укладений між нею та ТОВ «Батьківщина» договір є недійсним, так як не був посвідчений нотаріально.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ «Батьківщина» 31.12.2013 припинила свою діяльність як юридична особа.

На теперішній час посвідчити договір нотаріально не має змоги, оскільки договір пройшов державну реєстрацію права власності.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, її представник – адвокат Бороденко Р.В. надала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Войтович Т. у судове засідання не з`явилася, у письмовій заяві просила справу розглянути без її участі, проти задоволення позову не заперечувала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України..

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, із матеріалів справи встановлено, що 28 вересня 2000 р. між ТОВ «Батьківщина» та

ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .

За умовами договору ТОВ «Батьківщина» в особі прораба ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила зазначений житловий будинок з господарськими спорудами.

Сторони кожний зі свого боку виконали всі умови договору, що підтверджується письмовим договором №0403 від 28 вересня 2000 р., посвідчений Вознесенською філею Південої Товарної Біржі.

Договір зареєстрований у Вознесенському МБТІ на праві приватної власності за ОСОБА_1 , про що свідчить реєстраційний напис на договорі від 28 серпня 2002 за № 5.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 належав колективному сільськогосподарському підприємству «Батьківщина» на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 08 червня 2000, виданого на підставі рішення виконкому Маринівської сільської ради від 29 лютого 2000, №3, зареєстрованого в Вознесенській МБТІ від 08.06.2000 №5.

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 , виготовленого 17 березня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 17.03.2026 №07а встановлено, що будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 належало ТОВ «Батьківщина» на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 08 червня 2000, виданого на підставі рішення виконкому Маринівської сільської ради від 29 лютого 2000, №3, зареєстрованого в Вознесенській МБТІ від 08.06.2000 №5.

Згідно рішення виконавчого комітету Маринівської сільської ради від 17.01.2008 №3 «Про уточнення нумерації житлових будинків» вирішено, в зв“язку з помилково призначеною нумерацією житлових будинків розташованих в селі Маринівка визнати дійсними номер будинку ОСОБА_1 — АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що31.12.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» розташованого Миколаївська область Вознесенський район с. Маринівка припинило свою діяльність, як юридична особа відповідно до інформації зЄдинного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.

На даний час позивач не може розпорядитися належним їй на праві власності житловим будинком у зв`язку із недотриманням форми правочину, а саме відсутністю нотаріального посвідчення договору.

Згідно зі ст. 227 ЦК урср (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

За змістом ст. ст.128, 153 ЦК урср (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК урср (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК урср передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п. 5 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на

нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Сторонами визнається, що покупець ОСОБА_1 повністю виконала умови договору купівлі-продажу житлового будинку із господарськими спорудами, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом недійсною не визнавалася. Отже, позивач на підставі ст. ст. 128, 153 ЦК урср і ст.49 Закону України «Про власність» набув право власності на будинок у порядку, що існував на час його придбання і правомірно володіє ним, в такому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Таким чином, оскільки позивач придбав житловий будинок у порядку передбаченому діючим на той час законодавством, його позовні вимоги є законним та обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 подану від її імені адвокатом Бороденко Роксоланою Василівною до Доманівської селищної ради про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №0403 від 28.09.2000, зареєстрованого Вознесенською філею Південної Товарної біржі, посвідченого за №5 від 20.08.2002 Вознесенською МБТІ, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Батьківщина».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя :О. В. Кривенко