Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №475/190/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/190/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.10.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Кривенко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в особі директора Марії Ткаченко звернулося до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 0950024596 від 19.05.2019 у загальному розмірі 18982,15 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 19.05.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання позики № 0950024596.

Відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов Договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн, в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору.

У позові зазначив, що Пропозиція (Оферта) на отримання 2 траншу згідно Заявки-анкети №2628597289 від 03.03.2020 року в рамках Договору про надання позики №0950024596 від 19.05.2019 року підписано відповідачем 19.05.2019, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Товариство виконало умови договору, надавши у розпорядження відповідача кредитні кошти (транш), проте, відповідач всупереч умовам договору позичені кошти не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Також, позичальник підписав додаткову угоду №1 про реструктуризацію заборгованості за договором фінансового кредиту №0950024596, відповідно до якої зобов`язався сплатити заборгованість визначену п.2 додаткової угоди, частковими сплатами за графіком зазначеним у п.3 додаткової угоди №1.

Крім того, 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №0950024596.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № №0950024596.

Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №0950024596.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договорами в результаті чого виникла заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0950024596 від 19.05.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18982,15 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2962,49 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16019,66 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

26.02.2026 ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.04.2026 ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області було витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк», в подальшому ухвалою суду від 02.06.2026 року витребувано докази у ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Відповідач скориставшись своїм правом на подачу відзиву, 27.03.2026 через представника адвоката Вдовиченко І.С. через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги повністю та просить у задоволенні позову відмовити з таких підстав. На думку відповідача, позивачем не надано належних додатків до договору, не підтверджено, що саме відповідач підписував вказаний договір, не доведено факт укладення договору. Також зазначає, що заявка на транш від 03.03.2020 року не містить підпису відповідача, відсутні додатки, які визначають суму, строк та проценти, не доведено акцепт умов. Позивачем не надано банківської виписки, доказу зарахування коштів, підтвердження рахунку відповідачу, а значить відсутній сам факт виникнення грошового зобов`язання. Нараховані відсотки є несправедливими та створюють дисбаланс. Крім того зазначає, що відповідно до додаткової угоди №1 від 10.07.2020 року про реструктуризацію заборгованості остаточний розмір зобов`язань становить 2962,49 грн., останній платіж по графіку погашення 25.09.2020 року, а значить нарахування процентів після вказаної дати є безпідставними. Щодо витрат на правничу допомогу, зазначає, що вони є явно завищеними, необґрунтованими та непропорційними складності справи.

31.03.2026 року від представника позивача Ушакової М.І. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що 19.05.2019 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0950024596. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики, а саме проставленням в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця спеціальної відмітки про згоду укласти договір на запропонованих Товариством умовах на сайті Товариства www.moneyboom.ua. Підписання Позичальником договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Виконання вищезазначених дій означає прийняття Позичальником всіх умов Договору та його укладання в електронному вигляді. Договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0950024596 від 19.05.2019 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: «2f8n7v». Крім того, акцепт оферти від 3 березня 2020 р. на отримання 2 траншу кредиту згідно Заявки - анкети №2628597289 від 3 березня 2020 р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0950024596 від 19 травня 2019 р. (Додаток №4) підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: «4v6g0v». Товариство передає Одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його Інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в Особистому кабінеті Позичальника), шляхом направлення йому СМС- повідомлення за номером телефону, вказаним Позичальником під час заповнення Заявки-Анкети. Щодо видачі коштів зазначає, ТОВ «ІНФІНАНС» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на підставі укладеного між сторонами договору на переказ грошових коштів. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ

РІШЕННЯ» №10745_25708142135 від 08.07.2025 року, відповідно до якого 03.03.2020 року було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 50102920, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_1 . Щодо правомірності строків нарахування та суми заборгованості, представник позивача наголошує, за умовами Пропозиції (оферти) та акцепту оферти від 19.05.2019 року на отримання 2 траншу кредиту згідно Заявки-анкети №2628597289 від 03 березня 2020р. в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0950024596 від 19.05.2019 року розмір кредиту 3000,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом. як вбачається з вищевказаних умов Договору протягом 30 днів строку користування відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, у випадку неповернення кредиту після вказаного строку, проценти за користування кредитом нараховуються протягом строку дії договору по дату фактичного повернення кредиту. Заперечення відповідача щодо завищених судових витрат на правничу допомогу не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

18.06.2026 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 станом на 11.05.2026 року був/є НОМЕР_3 та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ). Відповідно до інформації, яка надійшла 20.06.2026 року від АТ КБ «Приватбанк», по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 3000 UAH за 03.03.2020 р. Крім того, 18.09.2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація від ТОВ «Універсальні платіжні рішення», в якій зазначається про зарахування коштів на банківську картку клієнта від партнерів ТОВ «ІНФІНАНС», видача кредиту, карта для зарахування № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк» ,сума зарахування 3000, 00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, у відзиві висловили свою думку щодо спірного договору та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, з урахуванням позицій сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2019 року між ТОВ "ІНФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 0950024596. Відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000.0 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти). Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через АРІ-сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його Особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень. Після введення Клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними. Пропозиція (Оферта) на отримання 2 траншу згідно Заявки-анкети № 2628597289 від 03.03.2020 року в рамках Договору про надання позики №0950024596 від 19.05.2019 року підписано Позичальником 03.03.2020 р., електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису) «4v6g0v", який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Щодо факту укладення договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0950024596 від 19.05.2019 року суд зазначає наступне.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 ЗаконуУкраїни «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію» Різниця між Одноразовим ідентифікатором та Електронним Цифровим Підписом полягає лише в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису. Але юридично вони мають однакову силу.

Кваліфікований електронний підпис (далі - «КЕП») відрізняється від інших підписів тим (крім технічної частини), що він генерується, перевіряється і контролюється спеціально сертифікованими (державою) установами.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (далі - «ЕПОІ») по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування. Підпис з використанням одноразового ідентифікатора не можливо перевірити через спеціальні сервіси, однак, дійсність укладення договорів з використанням таких підписів вже неодноразово підтверджувалася в судовій практиці України, а саме: Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020, проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідно до п.7.5 Договору сторони погодили, що підписання Товариством Договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідно до ч.1. ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», використовується з метою підписання Договору. Сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи підписані з використанням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов`язки, що підписані власноручно.

Товариство передає Одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його Інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в Особистому кабінеті Позичальника), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Позичальником під час заповнення Заявки-Анкети.

У Заявці-Анкеті ОСОБА_1 на отримання кредиту від 03.03.2020 року вказано номер телефону НОМЕР_3 . Відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, тощо. Крім того, Ідентифікація здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані. Також доказами наданими АТ КБ «ПРИВТБАНК» зазначено номер телефону НОМЕР_3 відповідача, який є фінансовим номером та знаходиться в анкетних даних відповідача, на який відправлялися SMS-повідомлення з одноразовими ідентифікаторами.

Враховуючи вищенаведене, правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між ТОВ «Інфінанс» та Відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної

особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані. Підстав для сумніву у змісті договору Відповідачем не наведено. Відповідач не обґрунтував свої сумніви у дійсності даного договору, отже долучена копія договору є належним та достатнім доказом та підтверджує, що саме відповідач ОСОБА_1 підписувала вказаний договір.

Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Щодо видачі коштів за Договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0950024596 від 19.05.2019 року суд зазнає наступне.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника, вказаний у Заявці-Анкеті на отримання кредиту.

Відповідно до п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» затверджених наказом директора ТОВ «Інфінанс» №11/1 від 11.05.2019 року (згідно п.1.1 Договору є його невід`ємною частиною) Товариство надає Фінансовий кредит позичальнику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в Договорі, на рахунок Банківської платіжної картки, зазначеної в Особистому кабінеті Позичальника та Заявці (Електронній заявці) або через систему грошових переказів.

Враховуючи, що ТОВ «ІНФІНАНС» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на підставі укладеного між сторонами договору на переказ грошових коштів. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства.

Дана обставина підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до якого 03.03.2020 року 17:01 було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 50102920, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_1 . Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником. Також зарахування коштів підтверджується доказами, наданими АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Як вбачається з довідки ТОВ "ІНФІНАНС", на виконання умов зазначеного кредитного Договору на розрахунковий рахунок відповідачки було здійснено переказ грошових коштів у сумі 3 000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 50102920, дата транзакції 03.03.2020, ПІБ Боржника ОСОБА_1 .

Тобто, ТОВ "ІНФІНАНС" за кредитним договором свої зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредит.

Твердження Відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів не заслуговують на увагу, адже вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит.

Також відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування, однак зазначених доказів відповідачем надано не було.

Відповідно до інформації з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 станом на 11.05.2026 року був/є НОМЕР_3 та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ). Відповідно до інформації, яка надійшла 20.06.2026 року від АТ КБ «Приватбанк», по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 3000 UAH за 03.03.2020 р. Крім того, 18.09.2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація від ТОВ «Універсальні платіжні рішення», в якій зазначається про зарахування коштів на банківську картку клієнта від партнерів ТОВ «ІНФІНАНС», видача кредиту,

карта для зарахування № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк», сума зарахування 3000, 00 грн.

В подальшому 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0950024596.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0950024596.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0950024596, що підтверджується належними доказами. Всі документи щодо вимоги за договором про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 були надані правонаступнику та відображені в матеріалах позовної заяви. Дані договори з додатками до них не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже законом передбачені спеціальні правові наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою визнання договору факторингу недійсним та не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду.

Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісних кредиторів, так і на користь Позивача.

Щодо доводів відповідача про необґрунтовано завищену суму боргу по відсотках.

Суд констатує, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами кредитного договору сторони встановили строк кредитування 36 календарних місяців (3 роки).

Проаналізувавши умови кредитного Договору суд прийшов до висновку, оскільки договором визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 19.05.2022 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що позичальнику згідно договору споживчого кредиту було надано грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 3000 грн. (другий транш від 03.03.2020), строком на 36 календарних місяців (з 19.05.2019 по 19.05.2022).

Договір позики є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався.

До позовної заяви додані розрахунки заборгованості попередніх кредиторів ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал», також розрахунок заборгованості позивача ТОВ «Коллект Центр».

Щодо додаткової угоди №1 про реструктуризацію заборгованості за договором фінансового кредиту №0950024596.

Представник позивача, у відзиві на позовну заяву стверджує, що відповідно до додаткової угоди №1 від 10.07.2020 року про реструктуризацію заборгованості остаточний розмір зобов`язань становить 2962,49 грн., останній платіж по графіку погашення 25.09.2020 року, а значить нарахування процентів після вказаної дати є безпідставними.

Суд дослідивши додаткову угоду №1 від 10.07.2020 року, не погоджується з твердженням представника відповідача, з наступних підстав.

Пунктом 1 додаткової угоди №1, сторони визнають, що станом на 10.07.2020, загальна сума до повного погашення кредиту складає 2 962,49 грн. (Дві тисячі дев`ятсот шістдесят два гривні 49 копійок). З метою попередження виникнення заборгованості позикодавець надає позичальнику можливість для проведення реструктуризації кредиту. Крім того, даною угодою, згідно до вказаного вище звернення, позикодавець, призупиняє нарахування відсотків за договором № 0950024596 від 19.05.2019 р. та визначає необхідною до погашення суму в розмірі 2 962,49 грн. (Дві тисячі дев`ятсот шістдесят два гривні 49 копійок грн) (п. 2 угоди). Пунктом 3 визначено графік платежів, який містить три платежі, останній з яких 25.09.20 року. В свою чергу, пунктом 5 угоди чітко визначені дії позикодавця, у разі не виконання умов додаткової угоди позичальником та несплатою ним платежів згідно графіку.

Відповідачем до суду не надано доказів погашення заборгованості за додатковою угодою №1 про реструктуризацію, крім того у розрахунках заборгованості відсутні відомості про сплату заборгованості згідно графіку відповідно до п.3 додаткової угоди №1, а тому враховуючи п.5 додаткової угоди №1, позикодавець вправі здійснити перерахунок відсотків в повному обсязі згідно до умов Договору, але з урахуванням платежів, здійснених на підставі угоди, нараховуючи відсотки на залишок кредиту.

Відповідачка належним чином зобов`язання не виконувала, а тому загальна сума заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаним Договором, що підлягає стягненню з відповідачки станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 18982, 15 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в сумі 2962,49 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 16019,66 грн.

Суд зазначає, що надані позивачем розрахунки складені відповідно вимог до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Оскільки нормативно-правовими актами, в тому числі актами Національного Банку України, не затверджено зразок «Розрахунку заборгованості кредитним договором», тому розробка такого документу такого типу віднесена до компетенції кожної фінансової установи.

За таких обставин, долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості є формою, встановленою фінансовою установою, мета якого фіксування кредитної заборгованості позичальника.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.12.2020 по справі 278/2177/15-ц, суд визнає надані позивачем розрахунки заборгованості належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Крім того, суд враховує, що відповідачем, який не погоджується з розрахунками заборгованості позивача, не наданого власних контррозрахунків заборгованості, підтверджених відповідними доказами.

Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Вказана позиція суду узгоджується також з висновками Верховного Суду у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц (провадження № 61-283св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18), від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19.

Враховуючи вище викладене, суд вважає що нараховані відсотки підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним

чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, в ч.1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

На день розгляду справи в суді зобов`язання відповідачем досі не виконане, заборгованість не сплачена.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правовідносини, встановлені договором, або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором (ст. 625 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 0950024596 від 19.05.2019 на загальну суму 18982,15 грн.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду належним та допустимих доказів на спростування вимог позивача.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, належним чином не виконав, а також оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, з точки зору їх достатності, допустимості і взаємозв`язку, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Крім того, за змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За

результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт та є клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат .як неспівмірних та завищених.

На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» і Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №317 від 01.01.2026 року на суму 9000, 00 грн., витяг з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Враховуючи клопотання позивача, складність справи, ціну позову, пропорційність витрат до предмету спору, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 9000, 00 грн. слід зменшити до 4000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації:

АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ

ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 0950024596 від 19.05.2019 року в загальній сумі 18982 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 15 коп., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в сумі 2962,49 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 16019,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :О. В. Кривенко