Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №475/996/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/996/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.10.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді: Єгорової Н.І.,

при секретареві: Маковецькій Л.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та внесення змін до договору ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, посилаючись на те, що 23.07.1999 вона купила у ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 . Будинок належав продавцеві на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Доманівської селищної ради №6 та зареєстрованого в Вознесенському МБТІ 25.12.1975,№646.

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору, сторони уклали договір купівлі-продажу в письмовій формі, однак посвідчений спірний договір був Універсальною біржею "Південь" №302 та зареєстрований в Вознесенському МБТІ 27.07..1999р. за реєстровим № 646, книга №1.

У зв"язку з тим, що договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріально, як того вимагає цивільне законодавство, позивач не може розпорядитися даним будинком.

Крім того, як стало відомо, ще 15.01.1991 рішенням Доманівської селищної ради змінено нумерацію будинку з 10 на 18., що не було враховано при укладені договору, а тому позивач просить внести зміни в даний договір в частині нумерації будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 попередній власник житлового будинку ОСОБА_3 померла, спадкоємцем першої

черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .

Беручи до уваги, що позивачка іншим шляхом не може узаконити договір купівлі-продажу житлового будинку, вона звернулася до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з"явилася, її представник надала на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі , позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи двіччі повідомлялася належним чином..

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.07.1999 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір за №302 від 23.07.1999 купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді житлового будинку , що розташований в АДРЕСА_1 .

Будинок належав продавцеві на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Доманівської селищної ради №6 та зареєстрованого в Вознесенському МБТІ 25.12.1975,№646 .

За умовами договору ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купила зазначений будинок за 2000 грн.

Сторони, кожний зі свого боку, виконали всі умови договору, що підтверджується письмовим договором №302 від 23.09.1999., посвідчений Універсальною біржею "Південь" та зареєстрованим в Вознесенському МБТІ за №646 від 27.07.1999.

Згідно рішення виконкому Доманівської селищної ради №3 від 15.01.1991 р. будівлі по АДРЕСА_1 присвоєно №18 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа після її смерті не заводилася.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України норми ЦК України застосовують до цивільних відносин, що виникли після набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст.227 ЦК України ( в ред.1963) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 ЦК України).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР 1963 р., нотаріальне посвідчення угод обов"язкове лише у випадках зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч 2 ст.48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Як було роз`яснено п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28. 04. 1978 р. № 3 (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про визнання угод недійсними , у випадку виконання угоди повністю або частково однією із сторін, та якщо друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження. Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню чи вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Ст.48 ЦК України зазначено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє осбисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Сторони, на момент укладення договору купівлі-продажу, досягли згоди щодо виконання всіх істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку, що підтверджується письмовим договором, посвідченим Універсальною біржею "Південь" , однак, договір купівлі - продажу жилого будинку, в порушення вимог чинного законодавства, не був посвідчений нотаріально, що унеможливлює реалізацію прав позивачем.

Вирішити питання іншим способом неможливо, оскільки договір пройшов державну реєжстрацію права власності, до того продавець померла.

Крім того, на момент укладення договору купівлі-продажу житлового будинку сторонам не було відомо про зміну номерації будинку з 10 на 18 відповідно до рішення Доманівської селищної ради №3 від 15.01.1991.

Згідно ст.651,653 ЦК України зміна, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороно та в інших випавдках, встановлених договором або законом. У разі зміни договору зобов"язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання.

Оскільки, сторони не можуть за взаємним погодженням внести зміни до договору, так як продавець померла, а зміна нумерації будинку має істотне значення для реєстрації права власності, суд вважає доцільним внести зміни до договору за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги доведені наявними у справі письмовими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсяґзі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,78,259, 263,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Внести зміни до договору № 302 від 23.07.1999 року купівлі- продажу житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , змінивши в тексті договору номер будинку із «10» на «18».

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна житлового будинку № 10(18) від 23.07.1999 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на Універсальній біржі “Південь” м. Миколаїв і зареєстрований в Вознесенському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 27.07.1999 року за реєстровим № 646 - дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК.

Якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного оскарження, заочне рішення набирає законної сили.

СуддяН. І. Єгорова