Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №468/1352/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 468/1352/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"08" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 9729,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з відповідачкою договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1866277. Відповідно до договору ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 2000,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, яка в свою чергу зобов`язалася своєчасно повернути кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 25 жовтня 2025 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,8% в день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 29 листопада 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів (знижена процентна ставка)), в інших випадках 1,0 % в день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплачувати штраф у розмірі 300,00 грн на 4-й день невиконання зобов`язань, у розмірі 60,00 грн, починаючи з 5-го дня невиконання зобов`язань.

05 листопада 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з відповідачкою додаткову угоду до договору №1866277 від 30 жовтня 2024 року, згідно якої сторони збільшили суму кредиту на 1500,00 грн, змінили суму штрафів, а саме: у розмірі 525,00 грн на 4-й день невиконання зобов`язань, у розмірі 105,00 грн, починаючи з 5-го дня невиконання зобов`язань.

26 листопада 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» договір факторингу №26-11-25, за яким первісний кредитор відступив позивачу, як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1866277 від 30 жовтня 2024 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 9729,95 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3499,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6230,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2026 року справу передано для розгляду до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представниця позивача Сердійчук Я.Я. в судове засідання не з`явилася, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 30 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з відповідачкою договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1866277. Відповідно до договору ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 2000,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, яка в свою чергу зобов`язалася своєчасно повернути кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 25 жовтня 2025 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,8% в день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 29 листопада 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів (знижена процентна ставка)), в інших випадках 1,0 % в день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплачувати штраф у розмірі 300,00 грн на 4-й день невиконання зобов`язань, у розмірі 60,00 грн, починаючи з 5-го дня невиконання зобов`язань.

05 листопада 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з відповідачкою додаткову угоду до договору №1866277 від 30 жовтня 2024 року, згідно якої сторони збільшили суму кредиту на 1500,00 грн, змінили суму штрафів, а саме: у розмірі 525,00 грн на 4-й день невиконання зобов`язань, у розмірі 105,00 грн, починаючи з 5-го дня невиконання зобов`язань.

26 листопада 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з ТОВ «Факторинг Партнерс» договір факторингу №26-11-25, за яким первісний кредитор відступив позивачу, як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №1866277 від 30 жовтня 2024 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачка ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою договори в електронній формі, узгодили у них усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи, а саме копіями довідок ТОВ «Пейтек» № 20251127-1032, № 20251127-1033 від 27 листопада 2025 року підтверджено зарахування кредитних коштів за договором №1866277 від 30 жовтня 2024 року на зазначену відповідачкою банківську картку, що повністю підтверджує факт виконання ТОВ «Селфі кредит» свого зобов`язання перед відповідачкою.

Таким чином відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці в кредитних правовідносинах з ТОВ «Селфі кредит».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положення ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачають обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за договором №1866277 від 30 жовтня 2024 року.

У той же час, позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачки за кредитом становить 3499,95 грн, заборгованість за процентами - 6230,00 грн. Обумовлені нарахування повністю узгоджується з умовами кредитного договору (у тому числі за узгодженими сторонами процентними ставками та в межах встановленого строку кредитування), з урахуванням сплачених відповідачкою коштів.

Разом з тим, з вказаного розрахунку вбачається, що частина сплачених відповідачкою коштів, а саме 945,00 грн були спрямовані на погашення штрафів. Водночас, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тобто штраф не підлягає стягненню.

За встановленого, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 8784,95 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3499,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5285,00 грн (6230,00 – 945,00).

Вказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідачка не спростувала, не надала доказів його неправильності або альтернативного розрахунку (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 2396,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 90%).

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору від 02 липня 2024 року №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, копію заявки на надання юридичної допомоги № 103 від 01 квітня 2026 року, копію витягу з акта № 33 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 9000,00 грн (надання усної консультації, вартість послуги 3000,00 грн (виходячи з потраченого часу - 2 год. та вартості послуги у 1500,00 грн за 1 год. роботи), складання позовної заяви, вартість послуги 6000,00 грн (виходячи з потраченого часу у 2 год. та вартості послуги у 3000,00 грн за 1 год. роботи)).

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1800,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1866277 від 30 жовтня 2024 року в розмірі 8784,95 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3499,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5285,00 грн (6230,00 – 945,00).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок, 6, офіс 521, ідентифікаційний код 42640371, судові витрати в розмірі 4196,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан