Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №473/4051/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4051/26

РІШЕННЯ

іменем України

"07" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 29 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі Договір кредитної лінії №392556059.

Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відкрити на користь ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом у розмірі 20 000 грн з правом користування користування коштами протягом 30 днів з дня отримання кредиту (дисконтний період) з можливістю продовження цього строку позичальником шляхом сплати усіх нарахованих відсотків, а відповідач зобов`язався повернути кредит в цілому до 29 жовтня 2021 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,98 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (протягом дисконтного періоду кредитування у разі належного виконання позичальником умов кредитного договору проценти підлягають до нарахування за ставкою 0,99 % від суми кредиту за кожен день користування коштами).

У випадку невиконання позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту строк повернення кредиту щоразу відкладається на 1 календарний день, але не більше 90 календарних днів поспіль.

У випадку порушення зобов`язань позичальник зобов`язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим реєстром прав вимоги №162 від 30 листопада 2021 року відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №392556059 від 29 вересня 2021 року.

27 лютого 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Договір факторингу №27/0225-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №392556059 від 29 вересня 2021 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 84 924 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом – 20 000 грн;

- заборгованість за процентами – 64 924 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Шкуренко І.В. не з`явилася, проте у позові клопотала про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає частково – в частині заборгованості за кредитом (тілом кредиту). Проти задоволення решти вимог заперечує, вказуючи на те, що він є військовослужбовцем та не має можливості сплатити нараховану заборгованість.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представниці позивача та відповідача, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 29 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі Договір кредитної лінії №392556059.

Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відкрити на користь ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом у розмірі 20 000 грн з правом користування користування коштами протягом 30 днів з дня отримання кредиту (дисконтний період) з можливістю продовження цього строку позичальником шляхом сплати усіх нарахованих відсотків, а відповідач зобов`язався повернути кредит в цілому до 29 жовтня 2021 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,98 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (протягом дисконтного періоду кредитування у разі належного виконання позичальником умов кредитного договору проценти підлягають до нарахування за ставкою 0,99 % від суми кредиту за кожен день користування коштами).

У випадку невиконання позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту строк повернення кредиту щоразу відкладається на 1 календарний день, але не більше 90 календарних днів поспіль.

У випадку порушення зобов`язань позичальник зобов`язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу №28/1118-01 (з додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим реєстром прав вимоги №162 від 30 листопада 2021 року відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №392556059 від 29 вересня 2021 року.

27 лютого 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» Договір факторингу №27/0225-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №392556059 від 29 вересня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що учасники кредитних правовідносин з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник погодився з умовами та підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, права та обов`язки первісного кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору, перейшли до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Матеріалами справи (а.с. 52-54) підтверджено виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язань за кредитним договором.

Натомість, позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 27 лютого 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 84 924 грн, в тому числі:

- заборгованість за кредитом – 20 000 грн;

- заборгованість за процентами (за період з 29 вересня 2021 року до 26 січня 2022 року) – 64 924 грн.

Однак суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком у зв`язку з наступним.

Суд погоджується із заборгованістю за кредитом (тілом кредиту), яка визнана відповідачем.

Що стосується процентів за користування кредитом, то вони нараховані відповідно до узгоджених в договорі процентних ставок та в межах узгодженого строку кредитування (30 днів дисконтного періоду кредитування + 90 днів автопролонгації строку кредитування).

Що стосується посилання відповідача на його статус військовослужбовця, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з копії довідки ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України від 06 жовтня 2026 року за вих. №772, а також інших наданих ОСОБА_1 документів, з 04 вересня 2013 року до 19 січня 2023 року відповідач дійсно проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (посвідчення від 05 лютого 2015 року).

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час нарахування процентів) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином, відповідач звільнений від сплати нарахованих процентів, які не підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 627 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2; код ЄДРПОУ 35625014, р/р № НОМЕР_3 в АТ «ТАСКомбанк») заборгованість за Договором кредитної лінії №392556059 від 29 вересня 2021 року, що утворилася станом на 27 лютого 2025 року, а саме - заборгованість за кредитом у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а також 627 (шістсот двадцять сім) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв