Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №473/2365/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2365/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"07" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 11 вересня 2023 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 . Договір про споживчий кредит №5719320.

Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 400 грн зі строком користування коштами протягом 120 днів (пільговий період – 30 днів, поточний період – 90 днів) з можливістю пролонгації строку кредитування, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 09 січня 2024 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,25 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом пільгового періоду та 3 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом поточного періоду, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні – комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів – у розмірі 6 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів – у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

27 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Договір факторингу №27022024, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5719320 від 11 вересня 2023 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 17 033,50 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 3 960 грн;

-заборгованість за процентами – 12 633,50 грн;

-заборгованість за комісією за надання кредиту – 440 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві (позові) не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 11 вересня 2023 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 . Договір про споживчий кредит №5719320.

Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 400 грн зі строком користування коштами протягом 120 днів (пільговий період – 30 днів, поточний період – 90 днів) з можливістю пролонгації строку кредитування, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 09 січня 2024 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,25 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом пільгового періоду та 3 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом поточного періоду, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 дні – комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 днів – у розмірі 6 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 днів – у розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

27 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Договір факторингу №27022024, за яким первісний кредитор відступив позивачу грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5719320 від 11 вересня 2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (у редакції Закону, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був вчинений в електронній формі. Зокрема, сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» узгодили у договорі усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» відповідачка підписала правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тим самим набувши права та обов`язки позичальниці.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, з укладенням договору факторингу до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за договором.

Наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 18) підтверджується факт виконання ТОВ «Мілоан» умов кредитного договору шляхом перерахування кредиту на платіжну картку позичальниці у розмірі 4 400 грн.

У той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальницею своїх зобов`язань на користь первісного кредитора або його правонаступника.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість станом на 27 лютого 2024 року становить 17 033,50 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 3 960 грн;

-заборгованість за процентами (нарахованими за період з 12 вересня 2023 року до 24 січня 2024 року) – 12 633,50 грн;

заборгованість за комісією за надання кредиту – 440 грн.

Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору, в тому числі проценти за користування кредитом нараховані з урахуванням узгодженої процентної ставки та в межах узгодженого (продовженого) строку кредитування.

Однак, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка в порядку виконання умов договору внесла кошти у загальному розмірі 440 грн, які були зараховані в якості комісії за управління та обслуговування кредиту (з метою пролонгації строку кредитування).

Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у подібній справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Кредитний договір не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з управлінням та обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачці та за які банком встановлена комісія за управління та обслуговування кредиту. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх з відповідачкою при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальниці сплачувати плату за управління та обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Таким чином, вказані нарахування є безпідставними, а внесені позичальницею кошти, зараховані кредитодавцем на оплату такої комісії у загальному розмірі 440 грн, підлягають перерозподілу на оплату встановленої судом заборгованості (за процентами).

За встановленого, загальна заборгованість за процентами до стягнення становить 12 193,50 грн.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором до стягнення становить 16 593,50 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 3 960 грн;

-заборгованість за процентами (нарахованими за період з 12 вересня 2023 року до 24 січня 2024 року) – 12 193,50 грн;

заборгованість за комісією за надання кредиту – 440 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 593,71 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2; код ЄДРПОУ 35625014, р/р № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКомбанк») заборгованість за Договором про споживчий кредит від 11 вересня 2023 року №5719320, що утворилася станом на 27 лютого 2024 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 3 960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 12 вересня 2023 року до 24 січня 2024 року) у розмірі 12 193 (дванадцять тисяч сто дев`яносто три) гривні 50 копійок; заборгованість за комісією за надання кредиту – 440 (чотириста сорок) гривень, а всього в загальному розмірі 16 593 (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок, а також 2 593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три) гривні 71 копійку судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв