Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №472/165/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/165/26

Провадження №2/472/349/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 15 квітня 2000 року ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , (надалі – Покупці) за результатами біржових торгів придбали у членів біржі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , (надалі – Продавці) по частці житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 /сімдесят дев`ять/, про що між ними було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 207, зареєстрований Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № НОМЕР_1 .

Наразі, позивачі звернулися до Центру надання адміністративних послуг Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з заявою внесення запису про право власності на належний їм житловий будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, для чого надали реєстратору Договір купівлі продажу нерухомого майна, посвідчений 15.04.2000 року Вознесенською Універсальною Товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № НОМЕР_1 та реєстраційне посвідчення, але їм було роз`яснено, що вказаний договір мав бути нотаріально посвідченим, а тому є недійсним. Одночасно реєстратор роз`яснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 можуть звернутися до суду з позовом про визнання вищевказаного договору дійсним, про що надав відповідне роз`яснення.

У зв`язку з цим, позивачі змушені звернутись з позовною заявою до суду, про захист своїх прав та просить суд: визнати вказаний договір купівлі-продажу дійсним.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та представник позивача - адвокат Губська Ю.О. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 23 вересня 2026 року представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 05 червня 2026 року подала до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не прибула, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими конвертами, які повернулись до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а також оголошенням на веб-сторінці суду. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, про причини неявки не повідомила суд, відзиву на позовну заяву чи заперечення щодо позову до суду не подала.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 квітня 2000 року позивач ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , (надалі – Покупці) за результатами біржових торгів придбали у членів біржі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , (надалі – Продавці) по частці житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 /сімдесят дев`ять/, про що між ними було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 207, зареєстрований Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № НОМЕР_1 , що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 11 на звороті -12).

Відповідно до умов цього Договору Покупці придбали у власність по частці житлового кам`яного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , гаражем кам`яним К, банею Ж, туалетом дерев`яним З, сараєм Л, спорудами № 1-3, житловою площею 32,0 кв.м., (п. 1 Договору).

05 травня 2000 року, на підставі цього Договору, Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації було здійснено реєстрацію права власності житлового будинку та видано реєстраційне посвідчення, згідно з яким: «Житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , в цілому зареєстрований за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві особистої власності на підставі договору № 207 купівлі-продажу нерухомого майна від 15.04.2000 р. та записано в реєстрову книгу № 5 за реєстровим № 702», що підтверджується копією реєстраційного посвідчення та копією технічного паспорту (а.с. 11, 14-17) та матеріалами інвентарної справи.

Наразі, позивачі звернулися до Центру надання адміністративних послуг Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, з заявою внесення запису про право власності на належний їм житловий будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, для чого надали реєстратору Договір купівлі продажу нерухомого майна, посвідчений 15.04.2000 року Вознесенською Універсальною Товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № НОМЕР_1 та реєстраційне посвідчення, але їм було роз`яснено, що вказаний договір мав бути нотаріально посвідченим, а тому є недійсним. Одночасно реєстратор роз`яснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 можуть звернутися до суду з позовом про визнання вищевказаного договору дійсним, про що надав відповідне роз`яснення (а.с. 10).

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 220 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Нормою статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Між сторонами була досягнута згода за всіма істотними умовами договору. Свої зобов`язання покупець та продавець виконали повністю, а саме продавець передав, а покупець прийняв майно, та сплатив за нього грошові кошти, обумовлені сторонами договору.

Починаючи з 2000 року покупці проживають у вказаному будинку, користувалися й продовжують користуватися та володіти ним, а також мають в ньому зареєстроване місце проживання, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, технічним паспортом та матеріалами інвентарної справи.

Таким чином, суд приходить до переконання, що право власності на об`єкт нерухомості за вищевказаним договором купівлі-продажу виникло на не заборонених законом підставах.

У свою чергу, єдиною перешкодою позивача у розпорядженні своїми майновими правами є смерть продавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 81 на звороті), в зв`язку із чим неможливе нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до спадкової справи № 109/2019 від 10.12.2019 року спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його дружина ОСОБА_3 , яка була залучена до участі у справі як відповідач та подала до суду заяву про визнання позовних вимог.

Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів (стаття 227 ЦК УРСР).

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В Постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 25.03.2024 року у справі № 336/6023/20 сформульовано наступний висновок: "На рівні ЦК УРСР 1963 року не передбачалося правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. У частині другій статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК УРСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону «Про товарну біржу» регулювала форму цього договору у вужчому розумінні - як укладеного на товарній біржі. Спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин))) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex posterior derogat priori). Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі".

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оскільки сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується наявними доказами у справі, беручи до уваги повне виконання умов укладеного договору, суд вважає за доцільне визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 207, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 15 квітня 2000 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) й ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), з однією сторони та ОСОБА_6 й ОСОБА_7 , з іншої сторони, зареєстрований Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю 15 квітня 2000 року за № 207.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 207, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 15 квітня 2000 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) й ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), з однією сторони та ОСОБА_6 й ОСОБА_7 , з іншої сторони, зареєстрований Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю 15 квітня 2000 року за № 207.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко