Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №472/159/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/159/26

Провадження №2/472/345/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач зазначив, що 27 листопада 2018 року між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94963041000 (далі - Договір), за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 28 197,88 гривень на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 25 місяців, сплатити проценти за користування ними в розмірі 0,00001 % річних. Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав ОСОБА_1 грошові кошти.

Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 13.02.2026 року становить 15 996,51 гривня, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту – 11061,86 гривень, сума заборгованості за комісією – 4934,65 гривень.

22 вересня 2020 року між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № 183, за яким АТ "УКРСИББАНК" відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 94963041000 від 27.11.2018 року.

За наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за наданим кредитом в розмірі 15 996,51 гривня, судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.

17.08.2026 року до суду від представника відповідача Венделя О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що дійсно відповідач отримував зазначений кредит, який було повністю сплачено, все це підтверджується випискою за кредитним договором, згідно якої за основним боргом (тілом кредиту) Відповідачем сплачено 23 888,92 грн. та 4.360,56 грн. – списано у вигляді уступки, що складає 28 249,48 грн. і свідчить про повне погашення кредиту.

Також, згідно вказаної Виписки за кредитним договором Відповідачем на користь Позивача в рахунок погашення заборгованості за період з 27.11.2018 р. по 22.09.2020 р. сплачено в рахунок комісії грошових коштів на загальну суму 14.284,32 грн. Відповідно із абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. У даному випадку, Позивачем нараховано Відповідачу комісію за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 810,00 грн., яка не є послугою в розумінні ні Закону України «Про захист прав споживачів», ні Закону України «Про споживче кредитування», так як не містить переліку додаткових та супутніх банківських (фінансових) послуг кредитодавця.

Сплачена Відповідачем комісія за управління кредитом є незаконною, і вказані сплачені грошові кошти в якості комісії в розмірі 14 284,32 грн. підлягають зарахуванню в тіло кредиту, що в черговий раз свідчить про повне виконання Відповідачем своїх кредитних зобов`язань. Вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 15 996,51 грн., не підлягають задоволенню. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник позивача Усенко М.І. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 23.09.2026 року представник відповідача Вендель О.М. подав заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, та з урахуванням відзиву на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 листопада 2018 року між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94963041000 (далі - Договір), що підтверджується копією зазначеного договору.

За умовами договору відповідачу надано кредитні кошти в сумі в сумі 28 197,88 гривень на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 25 місяців, сплатити проценти за користування ними в розмірі 0,00001 % річних. Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав ОСОБА_1 грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що підписавши Договір, відповідач погодився з його істотними умовами.

22 вересня 2020 року між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № 183, за яким АТ "УКРСИББАНК" відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору № 94963041000 від 27.11.2018 року.

Згідно з витягом з Реєстру боржників та розрахунку заборгованості сума заборгованості відповідача станом на 13.02.2026 року становить 15 996,51 гривня, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту – 11061,86 гривень, сума заборгованості за комісіями – 4934,65 гривень.

Вказані докази не спростовані відповідачем і на думку суду є достатніми на підтвердження розміру боргу відповідача за кредитними договорами.

При цьому, судом встановлено, що за вказаним кредитним договором відповідачу було нараховано комісію.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зроблено висновок про те, що банк не міг стягувати плату за управління кредитом, адже такі дії не є банківською послугою, яку замовив позичальник.

Враховуючи те, що кредит надавався відповідачу на споживчі потреби, а Товариство не мало права встановлювати плату за дії, які вчиняє на власну користь, адже отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, то така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність заявлених позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 4934,65 гривень. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем як правонаступником первісного кредитору, яка становить 11 061 (одинадцять тисяч шістдесят одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок, яка є сумою заборгованості за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1 841,10 гривень судового збору (11061,86 гривень х 2 662,40 гривень) / 15996,51 гривень)).

Крім того, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 гривень.

Статтею 137 ЦПК України визначено поняття витрат на правничу допомогу та порядок їх відшкодування, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на правничу допомогу підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, матеріалами цивільної справи, актом наданих послуг та детальним описом наданих послуг від 13.02.2026 року.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача: підготовлено та направлено позовну заяву, вивчено матеріали справи, надано усну консультацію, та розмір таких послуг становить 8 000 гривень, що підтверджується актом наданих послуг та детальним описом наданих послуг від 13.02.2026 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 5532,14 гривень витрат на професійну правничу допомогу (11061,86 гривень х 8 000 гривень) / 15996,51 гривень)).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит

-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28-й корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236, р/р № НОМЕР_2 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО: 300614) заборгованість за кредитним договором № 94963041000 від 27.11.2018 року станом на 13.02.2026 року в загальному розмірі 11 061 (одинадцять тисяч шістдесят одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок, яка є сумою заборгованості за тілом кредиту; та стягнути судовий збір в розмірі 1 841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) гривня 10 (десять) копійок; та стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 532 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 4 934,65 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко