Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №127/5623/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/5623/26

Провадження № 2/127/1537/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

20.02.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (надалі – ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 19 580, 27 грн.

Позивач зазначає, що 28.12.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №28.12.2024-100000897, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 140 днів з дати надання, з датою повернення 16.05.2025.

За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку 1 % за один день, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 15 % від суми кредиту, тобто 1 500,00 грн.

У подальшому між сторонами укладалися додаткові договори, якими продовжувався строк дії кредитного договору. 07.03.2025 укладено додатковий договір №07.03.2025-100002168, відповідно до якого строк кредиту встановлено 154 дні з дати надання, з датою повернення 30.05.2025. 21.03.2025 укладено додатковий договір №21.03.2025-100002662, відповідно до якого строк, на який надається кредит, становить 168 днів з дати надання, дата повернення кредиту — 13.06.2025. Денна процентна ставка визначена у розмірі 0,65 %. 04.04.2025 укладено додатковий договір №04.04.2025-100002859, відповідно до якого строк кредиту становить 182 дні, дата повернення — 27.06.2025, денна процентна ставка — 0,65 %. 21.04.2025 укладено додатковий договір №21.04.2025-100001908, відповідно до якого строк кредиту становить 199 днів, дата повернення — 14.07.2025, денна процентна ставка — 0,65 %. 12.05.2025 укладено додатковий договір №12.05.2025-100002189, відповідно до якого строк кредиту становить 220 днів, дата повернення — 04.08.2025, денна процентна ставка — 0,65 %. 28.05.2025 укладено додатковий договір №28.05.2025-100002752, відповідно до якого строк кредиту становить 236 днів, дата повернення — 20.08.2025, денна процентна ставка — 0,65 %.

Позивач свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав, однак відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 19 580,27 грн, яка складається із: 8 367,63 грн-заборгованість за тілом кредиту, 7 028,82 грн-заборгованість за процентами, 4 183,82 грн-неустойка та судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 головуючим суддею по справі було визначено суддю Березовську О. А.

Відповідь №2373065 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця зареєстрованого проживання відповідача одержана судом 23.02.2026.

Ухвалою суду від 09.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі. Суд постановив розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач разом з позовною заявою надав суду докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання.

Копія ухвали суду направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція повернулась на адресу суду неврученою 06.04.2026 та 30.04.2026.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Суд розцінює відповідача як таку, що належним чином повідомлена про розгляд справи судом. Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача суду також не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в позовній заяві клопотав розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити; не заперечує проти заочного розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, надані позивачем у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні відносини, а саме відносини щодо договору споживчого кредиту, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що кредитний договір №28.12.2024-100000897 від 28.12.2024 укладений між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е377.

Згідно з умовами кредитного договору позичальнику було надано кредит у сумі 10 000,00 грн строком на 140 днів з дати надання, із датою повернення 16.05.2025. Договором передбачено фіксовану процентну ставку 1 % на день та комісію, пов`язану з наданням кредиту у розмірі 15 %, що становить 1 500,00 грн.

В п. 12 кредитного договору сторонами визначений графік платежів.

Надалі сторонами в електронній формі укладалися додаткові договори, якими змінювалися, зокрема, строки кредитування, денна процентна ставка та графік платежів.

Так, додатковим договором від 07.03.2025 №07.03.2025-100002168 строк кредитування встановлено 154 дні з дати надання кредиту, з датою повернення 30.05.2025.

Додатковим договором від 21.03.2025 №21.03.2025-100002662 строк кредитування встановлено 168 днів з дати надання, з датою повернення 13.06.2025, а денну процентну ставку визначено у розмірі 0,65 %.

Додатковим договором від 04.04.2025 №04.04.2025-100002859 строк кредитування встановлено 182 дні, з датою повернення 27.06.2025, денну процентну ставку — 0,65 %.

Додатковим договором від 21.04.2025 №21.04.2025-100001908 строк кредитування встановлено 199 днів, з датою повернення 14.07.2025, денну процентну ставку — 0,65 %.

Додатковим договором від 12.05.2025 №12.05.2025-100002189 строк кредитування встановлено 220 днів, з датою повернення 04.08.2025, денну процентну ставку — 0,65 %.

Додатковим договором від 28.05.2025 №28.05.2025-100002752 строк кредитування встановлено 236 днів, з датою повернення 20.08.2025, денну процентну ставку — 0,65 %. В цьому додатковому договорі визначений графік платежів в період з 11.06.2025 по 20.08.2025 – 6 платежів по 2 151, 81 грн, які включають платежі з процентів у складі чергового платежу та суми кредиту у складі чергового платежу.

В кредитному договорі були зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за цим та наступними договорами: 4731-21ХХ-ХХХХ-7421.

Відповідно до листа вих. №232-1602 від 26.02.2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» підтверджується перерахування 28.12.2024 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 10 000,00 грн, номер транзакції 608942382, із призначенням платежу: «видача за договором кредиту №28.12.2024-100000897».

Договором про надання послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеним ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», підтверджується надання послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості суми заборгованості зазначені позивачем у такому ж розмірі, як і в позовній заяві. При цьому позивач зазначає, що проценти нараховані за період з 28.12.2024 по 20.08.2024. Розрахунок в довідці відсутній.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, в листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статей 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що між сторонами на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору виникли зобов`язання. При укладенні кредитного договору сторонами було узгоджено його істотні умови, у подальшому за взаємною згодою сторін істотні умови кредитного договору були змінені. Позивач виконав своє зобов`язання з надання кредитних коштів, що підтверджується належними допустимими та достатніми доказами. Відповідач умови кредитного договору №28.12.2024-100000897 від 28.12.2024 своєчасно і в повному обсязі не виконувала. Відповідачем не надані суду докази, що підтверджують виконання зобов`язання за кредитним договором. Отже, відповідачем були порушені вимоги статей 526, 527, 530 ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Саме на позивача покладається обов`язок довести розмір заявленої до стягнення заборгованості та надати докази, які дають можливість перевірити правильність її нарахування.

Разом з тим, як вбачається з наданої позивачем суду довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, укладеним з позичальником ОСОБА_1 , розрахунку процентів за користування кредитом із зазначенням періодів їх нарахування, кількості днів, суми, на яку здійснювалося нарахування, та застосованої процентної ставки позивачем суду не надано.

З огляду на укладення сторонами декількох додаткових договорів, якими змінювалися строк кредитування, для перевірки правильності заявленої до стягнення суми процентів необхідним є розрахунок, який давав би можливість встановити період та порядок їх нарахування, кількість днів користування кредитом, розмір заборгованості, на яку нараховувалися проценти, а також застосовану у відповідний період процентну ставку.

Надана позивачем довідка-розрахунок фактично містить лише загальну суму заборгованості за процентами та не дає можливості суду перевірити правильність її визначення.

За відсутності належного та зрозумілого розрахунку процентів суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми 7 028,82 грн, а тому вимога про стягнення процентів у зазначеному розмірі задоволенню не підлягає.

Водночас факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджується належними доказами, а саме листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №232-1602 від 26.02.2026, тому заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 367,63 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розрахунок неустойки як і розрахунок процентів за користування кредитом позивачем суду не наданий. Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія воєнного стану продовжена та не припинилась на час укладення кредитного договору та ухвалення рішення.

Отже, заявлена позивачем до стягнення неустойка у сумі 4 183,82 грн стягненню з відповідача не підлягає.

Позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 8 367,63 грн. У задоволенні вимог про стягнення процентів у сумі 7 028,82 грн та неустойки у сумі 4 183,82 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Заявлена ціна позову становить 19 580, 27 грн, задоволено позовні вимоги у розмірі 8 367,63 грн, що становить 42,74 % від заявленої суми. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 137,78 грн. Оплата судового збору позивачем в сумі 2 662, 40 грн підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00078964 від 16.02.2026.

На підставі викладеного, згідно зі статтями 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», статтями 19, 76, 77, 81, 141, 247, 256, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №28.12.2024-100000897 від 28.12.2024 у розмірі 8 367,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1 137,78 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА