Суд: Погребищенський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №143/862/26
Суддя: Гуцол М. П.
Справа № 143/862/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.10.2026 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Гуцол М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
07.07.2026 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №697837 від 20.06.2026 та додані матеріали, в яких зазначено, що 20.06.2026 о 01 год. 10 хв. в м. Погребище Вінницького району Вінницької області по вул. Київська водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Рено Кенго», д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, , почервоніння обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я відмовився, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудну боді камеру поліцейського, чим порушив п.2.5 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні даного правопорушення не визнав, та пояснив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він не був в стані алкогольного сп`яніння, а виглядав втомленим, оскільки тільки повертався з роботи. Пояснив, що від проходження огляду на стан сп`яніння на місці не відмовлявся, а поліцейські не пропонували йому прийти тест для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у медичному закладі. Даний факт підтверджується записом з боді камери поліцейського.
ОСОБА_1 зазначив, що добре знайомий з поліцейським Шуваріним Р.О. спілкувався з ним поза межами роботи.
Також, ОСОБА_1 зазначив, що його відразу було доставлено до четвертого відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де він відразу пройшов ВЛК, що підтверджується витягом з програми «Резерв+».
Заслухавши думку ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил дорожнього руху України).
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (пункт 7 розділу І Інструкції).
Вказане узгоджуються з п.6 розділу 10 Наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», де зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Так, при дослідженні відеозапису з боді камери поліцейського, судом установлено, що поліцейський декілька разів пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, при цьому із розмомви ОСОБА_1 та поліцейського слідує, що останні знайомі між собою і при цьому, суд не установив, що той відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння, потім повідомив поліцейським, що готовий пройти огляд, проте поліцейський запитав ОСОБА_1 чи той буде отримувати копію протоколу. Також, суд не установив, що поліцейським пропонувалось ОСОБА_1 в разі незгоди пройти огляд на місці зупинки пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, що є приямим порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Такж суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , що після того, як поляцейські склали відносно нього протокол він був доставлений до четвертого відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де він відразу пройшов ВЛК, що підтверджується витягом з програми «Резерв+» (відмітка про проходження ВЛК датована 20.06.2026) та був визнаний придатним для проходження служби. Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 був допущений до проходження ВЛК та спростовує підозри поліцейського.
Будь-яких інших доказів, які підтверджують, що 20.06.2026 о 01 год. 10 хв. в м. Погребище Вінницького району Вінницької області по вул. Київська керував автомобілем «Рене Кенго», д.н. НОМЕР_1 в стані алькогольно сп`яніння та відмовився проходити огляд на стан сп`яніння матеріали справи не містять.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, згідно якої «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини ОСОБА_2 трактуються на його користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю, зокрема складу адміністративного правопорушення, що має місце в даному випадку.
Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, недотримання поліцейськими процедури огляду водія на стан сп`яніння, суддя доходить висновку, що в даному випадку не доведено в діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження слід закрити.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. 251, ст. 256, ст. 278 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua