Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №142/165/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/165/26

Номер провадження 2/142/327/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А,

секретаря судового засідання Курасевич В.В., Яворської О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Дмитришиної Т.І.,

прокурора Гончара Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від ОСОБА_2 та інтереси якої представляє адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предметав спору: служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від ОСОБА_2 та інтереси якої представляє адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав, в якій позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження (повторно) серії НОМЕР_2 від 22.10.2025), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження (повторно) серії НОМЕР_3 від 22.10.2025).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка ОСОБА_1 , діючи на підставі довіреності від 22.10.2024, зареєстрованої в реєстрі за № 3-161, звертається до суду в інтересах свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з даним позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи, що батьком малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (виданими повторно) серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , а також заочним рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2025 року в справі № 142/87/25, згідно якого ОСОБА_2 визнано батьком малолітньої дитини - ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебували та наразі разом не проживають. ОСОБА_2 (батько дітей) з 2022 року перебуває на військовій службі та є учасником бойових дій. У період з 2022 по 2024 рік відповідачка проживала разом з дітьми окремо від батька дітей. При цьому, вела аморальний спосіб життя: вживала алкоголь, за дітьми не доглядала, не готувала їм їжу та не годувала їх (про що позивачку по телефону неодноразово повідомляла сусідка, яка проживала поруч з відповідачкою), діти перебували в неналежних життєво-побутових умовах. Також відповідачка лишала малолітніх дітей самих та зі співмешканцем в стані алкогольного сп`яніння, чим наражала та наразила дітей на небезпеку у вигляді сексуального насильства над старшою дочкою.

Вказані факти неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків підтверджуються постановами про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП. Так, постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.03.2021 у справі № 135/179/21 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що ОСОБА_3 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо своєї малолітньої доньки - ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у неналежних побутових умовах та в антисанітарії. Вдруге, постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 14 серпня 2023 року у справі № 135/1014/23 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що 01 серпня 2023 року з 20 год. 00 хв. по 02 серпня 2023 року 03-30 год., гр. ОСОБА_3 неналежно виконала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , 2021 р.н., ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ). 2018 р.н., так як перебувала у м. Гайсин в кафе «Дубок», де тривалий час розпивала алкогольні напої та неналежним чином дивилася за дітьми. Потім була доставлена поліцією м. Гайсин до м. Ладижин 02 серпня 2023 року о 03-45 год.

Втретє, постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 листопада 2023 року у справі № 135/1554/23 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що 15.11.2023 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 неналежно виконала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , 2021 р.н., та ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), 2018 р.н., а саме: залишила їх зі своїм співмешканцем, який був у стані алкогольного сп`яніння, а сама пішла розпивати алкогольні напої з подругою до 03 год. 00 хв. 16.11.2023, чим наразила дітей на небезпеку.

Вчетверте, постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 15 січня 2024 року у справі № 135/57/24 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що 03.01.2024 о 11 год. 40 хв. ОСОБА_3 неналежно виконала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , 2021 р.н., та ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), 2018 р.н., так як при перевірці з соціальним фахівцем було виявлено, що діти не забезпечені всім необхідним для життя і розвитку (відсутні ліжка, стіл, стільці, дитячі речі, безлад у квартирі).

Із вказаного вбачається систематичне, неналежне виконання та ухилення відповідачкою від своїх батьківських обов`язків, створення для дітей неналежних умов проживання, неодноразове залишення їх в небезпеці.

Наслідком такого байдужого ставлення відповідачкою до своїх батьківських обов`язків, стало сексуальне насильство над малолітньою дитиною - ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_6 ), 2018 р.н., здійснене в червні 2023 року братом відповідачки - ОСОБА_7 , а в квітні/травні 2024 року - співмешканцем відповідачки - ОСОБА_8 . Вказані обставини встановлені досудовим розслідуванням кримінального провадження №12024020240000104 від 28 травня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_9 та досудовим розслідуванням кримінального провадження №12024020240000139 від 24.07.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України за обвинуваченням ОСОБА_7 , стосовно якого вже винесено вирок. Стосовно ОСОБА_8 винесено обвинувальний акт від 02.03.2026 .

Згідно з інформацією, наданою Ладижинським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (лист від 28.11.2025 № 68) сім`ї ОСОБА_3 , в якій виховувались неповнолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мешкали за адресами: АДРЕСА_2 , з 30.11.2022 року по 15.08.2023 надавалась послуга тривалого консультування, з 16.08.2023 року по 08.07.2024 надавалась соціальна послуга соціального супроводу сім`ї, яка перебуває в складних життєвих обставинах, які зумовлені аморальним способом життя матері, низьким батьківським потенціалом, важким матеріальним станом.

Так, у 2022-2023 роках відповідачка проживала в селі Заозерне Гайсинського району Вінницької області зі своєю матір`ю, вітчимом та братом, де сталося сексуальне насильство над старшою дочкою, здійснене братом відповідачки - ОСОБА_7 .

З червня 2023 року ОСОБА_3 переїхала з дітьми в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області та почала проживати разом зі співмешканцем - ОСОБА_8 до 08 травня 2024 року. Під час спільного проживання зі співмешканцем та дітьми, сім`ю неодноразово відвідували соціальні служби, виникали побутові суперечки, під час яких співмешканець наносив тілесні ушкодження відповідачці, свідком чого ставала старша дочка. Вказані обставини встановлено у справі № 135/697/24, провадження № 1-кс/135/216/24 під час досудового розслідування кримінального провадження №12024020240000104 від 28.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

На початку травня 2024 року, після того як позивачка надіслала працівникам соціальної служби аудіозапис телефонної розмови від 07.05.2024 між нею та відповідачкою (аудіозапис додано до позовної заяви), соціальні служби визначили місце проживання дітей з позивачкою та найнявши машину соціальної служби спільно з працівниками соціальної служби 08.05.2024 року відвезли дітей до їх бабусі - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Мати з дітьми не залишилась за місцем проживання позивачки, а повернулась до м. Ладижин. На подальші консультації до соціальної служби не приходила, на телефонні дзвінки не відповідала. При цьому, ОСОБА_3 власноруч написала розписку від 08.05.2024 про те, що тимчасово передає дітей на виховання бабусі та зобов`язується надавати кошти, і в подальшому забрати дітей жити до себе. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_5 під час вказаної телефонної розмови, відповідачка говорила позивачці про те, що боїться йти додому, оскільки співмешканець ОСОБА_8 її поб`є, бо він п`яний та неадекватний. Разом з тим, вона лишила з ним дітей більше ніж на добу, оскільки пішла з дому 07.05.2024, а повернулась 08.05.2024, чим наразила малолітніх доньок на небезпеку. Так, поки матері не було вдома, її співмешканець - ОСОБА_8 вчинив сексуальне насильство над старшою дочкою ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_6 ), що було встановлено досудовим розслідуванням №12024020240000104 від 28.05.2024. При цьому, ОСОБА_3 на час телефонної розмови із позивачкою 07.05.2024, говорячи про те, що дітям при перебуванні зі співмешканцем нічого не загрожує, достеменно знала, що дітям загрожує небезпека при знаходженні в одному будинку з ОСОБА_8 , оскільки як зазначено в обвинувальному акті від 02.03.2026 року в кримінальному провадженні №12024020240000104 від 28.05.2024 та в ухвалі Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.06.2024 у справі № 135/697/24, місяцем раніше - у квітні 2024 року ОСОБА_3 бачила як ОСОБА_8 вчиняв насильницькі дії сексуального характеру відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_6 ). Вказане підтверджує не лише свідоме ухилення відповідачкою від виконання своїх батьківських обов`язків, а й усім моральним засадам та принципам.

На даний час відповідачка проживає окремо від дітей, не проявляє зацікавленості в подальшій долі дітей, стані їх здоров`я, не дбає про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, враховуючи, що під час проживання з позивачкою діти були обстежені та в них були виявлені хвороби серця та нирок, що підтверджується відповідними виписками та УЗД дослідженнями. Так, ОСОБА_4 встановлені діагнози: вторинна кардіпатія, нічний енурез; ОСОБА_5 встановлені діагнози: подвоєння ЧМС обох нирок, енурез, каломазання. Вказані хвороби було виявлено та діагностовано в дітей позивачкою, яка відповідно звернулась до лікарів в зв`язку зі скаргами дітей на біль. Відповідачка під час спільного проживання з дітьми їхні скарги до уваги не приймала та не вчиняла жодних дій для обстеження та лікування власних дітей.

Тобто, малолітні діти з 08.05.2024 дотепер проживають з рідною бабою та дідом за адресою: АДРЕСА_3 , мати до них не з`являється та участі в їхньому житті, й вихованні не приймає, що підтверджується довідкою № 111/02-3/28/25 від 13.11.2025 та довідкою № 16/02-3/28/26 від 02.02.2026, виданими Вороновицькою селищною радою.

Діти зараховані до Комунального закладу «Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом» Вороновицької селищної Ради та відвідують дитячий садок, і школу відповідно. Їхня мати до навчальних закладів не з`являється та участі в їхньому житті, й вихованні не приймає, що підтверджується довідкою від 19.11.2025 № 01-39/140, виданою дирекцією Комунального закладу «Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом» Вороновицької селищної Ради.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05 березня 2026 року зазначену справу було передано на розгляд судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності судом, суддею 06 березня 2026 року зроблено запит до органу державної влади щодо доступу до персональних даних щодо надання відомостей зареєстрованого місця проживання ( перебування) відповідача ОСОБА_3 та 18 березня 2026 року отримано відповідь від Піщанської селищної ради № 589 від 10 березня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Беручи до уваги, що спір підвідомчий суду, дана справа підсудна Піщанському районному суду Вінницької області, враховуючи, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, ухвалою суду від 19 березня 2026 року постановлено відкрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від ОСОБА_2 та інтереси якої представляє адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав. Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

02 квітня 2026 року представником позивача адвокатом Дмитришиною Т.І. подано клопотання про витребування доказів, в якому представник просить витребувати в служби у справах дітей Вороновицької селищної ради (23252, Вінницька область, Вінницький район, селище Вороновиця, вул. Гальчевського Якова, 20-В) письмовий висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15 травня 2026 року представником позивача адвокатом Дмитришиною Т.І. подано заяву про усунення недоліків, в якій представник просила долучити до матеріалів справи № 142/165/26 позовну заяву (в новій редакції) ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав.

Крім того, 27 травня 2026 року представником позивача адвокатом Дмитришиною Т.І. подано клопотання про долучення доказів, яким просила долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про народження батька дітей - ОСОБА_2 , в якому ОСОБА_1 зазначено його матір`ю.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року постановлено прийняти до розгляду позовну заяву (в новій редакції) ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав. Долучити до матеріалів справи письмовий доказ - копію свідоцтва про народження батька дітей ОСОБА_2 № 046392, поданий представником позивача адвокатом Дмитришиною Тетяною Іванівною. Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, про позбавлення батьківських прав та призначити справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 03 липня 2026 року суд ухвалив провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання жодного разу не з`явилась, причин невки суду не навела, заяв, клопотань, відзиву не подала, інші учасники справи щодо заочного розгляду не заперечували.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю та просила позбавити батьківських прав мати дітей, які доводяться позивачеві онуками, ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки остання, не тільки не дбала про своїх малолітніх доньок в побутовому плані, а й наразила дітей на небезпеку, внаслідок чого старша дівчинка ОСОБА_4 зазнала сексуального насилля від співмешканця та родича матері, не лікувала дітей за наявності ряду діагностованих захворювань.

Представник позивача адвокат Дмитришина Т.І. просила позов задовольнити, заначивши про складність даної справи, оскільки безпорядний та аморальний спосіб життя матері призвів до вчинення різних видів насильства над малолітніми дітьми, сексуального, фізичного, морального, тощо. Діти перебували в складних та загрозливих життю та здоров`ю умовах, проживаючи з матір`ю. У травні 2024 року соціальні служби відібрали дітей від матері та передали бабусі по лінії батька ОСОБА_1 , яка наразі опікується ними. За час перебування дітей у бабусі, відповідач і мати дітей ОСОБА_3 жодного разу не проявила до дітей ніякої турботи та уваги, не цікавилась їх життям. Батько дітей і третя особа по справі ОСОБА_2 проходить військову службу в ЗСУ з 2022 року. Рішення суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 сприятиме захисту прав та інтересів неповнолітніх, наданню відповідного правового статусу дітям та отримання грошової допомоги їх опікунами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служба у справах дітей Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області свого представника для участі в розгляді справи не направила, однак начальник служби Таїсія Гаєвик просила здійснювати розгляд справи без участі представника служби у справах дітей та надала письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, батько дітей ОСОБА_2 до суду не з`явився з поважної причини, оскільки є військовослужбовцем ЗСУ, однак надав довіреність ОСОБА_1 (а.с.9), під фактичною опікою якої перебувають його малолітні діти, представляти його права та інтереси.

Прокурор Гончар Ю.П. не заперечував щодо задоволення позовних вимог та надав суду письмовий висновок, в якому зазначив про наявність безумовних підстав до позбавлення батьківських прав матері дітей ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, прокурора, опитавши дітей, які перебувають під опікою ОСОБА_1 , з`ясувавши позицію третіх осіб, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

На підставі наданих суду доказів було встановлено, що батьком малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (виданими повторно) серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ( а.с.21, 22), а також заочним рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2025 року в справі № 142/87/25 ( а.с.24-27), згідно якого ОСОБА_2 визнано батьком малолітньої дитини - ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебували та наразі разом не проживають.

ОСОБА_2 (батько дітей) та третя особа по справі з 2022 року перебуває на військовій службі та є учасником бойових дій ( а.с.13, 14, 15).

У період з 2022 по 2024 рік відповідачка проживала разом з дітьми окремо від батька дітей. При цьому, вела аморальний спосіб життя: вживала алкоголь, за дітьми не доглядала, не готувала їм їжу та не годувала їх, діти перебували в неналежних життєво-побутових умовах. Також відповідачка лишала малолітніх дітей самих та зі співмешканцем в стані алкогольного сп`яніння, чим наражала та наразила дітей на небезпеку у вигляді сексуального насильства над старшою дочкою.

Вказані факти неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків підтверджуються постановами про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП ( а.с. 28-36).

Так, постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.03.2021 у справі № 135/179/21 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що ОСОБА_3 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо своєї малолітньої доньки - ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у неналежних побутових умовах та в антисанітарії.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 14 серпня 2023 року у справі № 135/1014/23 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що 01 серпня 2023 року з 20 год. 00 хв. по 02 серпня 2023 року 03-30 год., гр. ОСОБА_3 неналежно виконала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , 2021 р.н., ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ). 2018 р.н., так як перебувала у м. Гайсин в кафе «Дубок», де тривалий час розпивала алкогольні напої та неналежним чином дивилася за дітьми. Потім була доставлена поліцією м. Гайсин до м. Ладижин 02 серпня 2023 року о 03-45 год.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 листопада 2023 року у справі № 135/1554/23 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що 15.11.2023 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_3 неналежно виконала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , 2021 р.н., та ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), 2018 р.н., а саме: залишила їх зі своїм співмешканцем, який був у стані алкогольного сп`яніння, а сама пішла розпивати алкогольні напої з подругою до 03 год. 00 хв. 16.11.2023, чим наразила дітей на небезпеку.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 15 січня 2024 року у справі № 135/57/24 відповідачку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою накладено на неї стягнення у виді попередження. Судом встановлено, що 03.01.2024 о 11 год. 40 хв. ОСОБА_3 неналежно виконала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей: ОСОБА_5 , 2021 р.н., та ОСОБА_6 (наразі - ОСОБА_4 ), 2018 р.н., так як при перевірці з соціальним фахівцем було виявлено, що діти не забезпечені всім необхідним для життя і розвитку (відсутні ліжка, стіл, стільці, дитячі речі, безлад у квартирі).

Із вказаного вбачається систематичне, неналежне виконання та ухилення відповідачкою від своїх батьківських обов`язків, створення для дітей неналежних умов проживання, неодноразове залишення їх в небезпеці.

Наслідком такого байдужого ставлення відповідачкою до своїх батьківських обов`язків, стало сексуальне насильство над малолітньою дитиною - ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_6 ), 2018 р.н., здійснене в червні 2023 року братом відповідачки - ОСОБА_7 , а в квітні/травні 2024 року - співмешканцем відповідачки - ОСОБА_8 . Вказані обставини встановлені досудовим розслідуванням кримінального провадження №12024020240000104 від 28 травня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_9 та досудовим розслідуванням кримінального провадження №12024020240000139 від 24.07.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України за обвинуваченням ОСОБА_7 , стосовно якого вже винесено вирок. Стосовно ОСОБА_8 винесено обвинувальний акт від 02.03.2026 ( а.с. 43-46).

Згідно з інформацією, наданою Ладижинським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (лист від 28.11.2025 № 68 на а.с.37) сім`ї ОСОБА_3 , в якій виховувались неповнолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мешкали за адресами: АДРЕСА_2 , з 30.11.2022 року по 15.08.2023 надавалась послуга тривалого консультування, з 16.08.2023 року по 08.07.2024 надавалась соціальна послуга соціального супроводу сім`ї, яка перебуває в складних життєвих обставинах, які зумовлені аморальним способом життя матері, низьким батьківським потенціалом, важким матеріальним станом.

Так, у 2022-2023 роках відповідачка проживала в селі Заозерне Гайсинського району Вінницької області зі своєю матір`ю, вітчимом та братом, де сталося сексуальне насильство над старшою дочкою, здійснене братом відповідачки - ОСОБА_7 .

З червня 2023 року ОСОБА_3 переїхала з дітьми в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області та почала проживати разом зі співмешканцем - ОСОБА_8 до 08 травня 2024 року. Під час спільного проживання зі співмешканцем та дітьми, сім`ю неодноразово відвідували соціальні служби, виникали побутові суперечки, під час яких співмешканець наносив тілесні ушкодження відповідачці, свідком чого ставала старша дочка. Вказані обставини встановлено у справі № 135/697/24, провадження № 1-кс/135/216/24 під час досудового розслідування кримінального провадження №12024020240000104 від 28.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

На початку травня 2024 року, після того як позивачка надіслала працівникам соціальної служби аудіозапис телефонної розмови від 07.05.2024 між нею та відповідачкою (аудіозапис додано до позовної заяви), соціальні служби визначили місце проживання дітей з позивачкою та, найнявши машину соціальної служби спільно з працівниками соціальної служби 08.05.2024 року відвезли дітей до їх бабусі - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Мати з дітьми не залишилась за місцем проживання позивачки, а повернулась до м. Ладижин. На подальші консультації до соціальної служби не приходила, на телефонні дзвінки не відповідала. При цьому, ОСОБА_3 власноруч написала розписку від 08.05.2024 про те, що тимчасово передає дітей на виховання бабусі та зобов`язується надавати кошти, і в подальшому забрати дітей жити до себе. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_5 під час вказаної телефонної розмови, відповідачка говорила позивачці про те, що боїться йти додому, оскільки співмешканець ОСОБА_8 її поб`є, бо він п`яний та неадекватний. Разом з тим, вона лишила з ним дітей більше ніж на добу, оскільки пішла з дому 07.05.2024, а повернулась 08.05.2024, чим наразила малолітніх доньок на небезпеку. Так, поки матері не було вдома, її співмешканець - ОСОБА_8 вчинив сексуальне насильство над старшою дочкою ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_6 ), що було встановлено досудовим розслідуванням №12024020240000104 від 28.05.2024. При цьому, ОСОБА_3 на час телефонної розмови із позивачкою 07.05.2024, говорячи про те, що дітям при перебуванні зі співмешканцем нічого не загрожує, достеменно знала, що дітям загрожує небезпека при знаходженні в одному будинку з ОСОБА_8 , оскільки як зазначено в обвинувальному акті від 02.03.2026 року в кримінальному провадженні №12024020240000104 від 28.05.2024 та в ухвалі Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.06.2024 у справі № 135/697/24, місяцем раніше - у квітні 2024 року ОСОБА_3 бачила як ОСОБА_8 вчиняв насильницькі дії сексуального характеру відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_6 ). Вказане підтверджує свідоме ухилення відповідачкою від виконання своїх батьківських обов`язків, її поведінка щодо власних дітей суперечить моральним засадам та принципам.

На даний час відповідачка проживає окремо від дітей, не проявляє зацікавленості в подальшій долі дітей, стані їх здоров`я, не дбає про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, враховуючи, що під час проживання з позивачкою діти були обстежені та в них були виявлені хвороби серця та нирок, що підтверджується відповідними виписками та УЗД дослідженнями. Так, ОСОБА_4 встановлені діагнози: вторинна кардіпатія, нічний енурез; ОСОБА_5 встановлені діагнози: подвоєння ЧМС обох нирок, енурез, каломазання. Вказані хвороби було виявлено та діагностовано в дітей позивачкою, яка відповідно звернулась до лікарів в зв`язку зі скаргами дітей на біль ( а.с. 38-42). Відповідачка під час спільного проживання з дітьми їхні скарги до уваги не приймала та не вчиняла жодних дій для обстеження та лікування власних дітей.

Малолітні діти з 08.05.2024 і дотепер проживають з рідною бабою та дідом за адресою: АДРЕСА_3 , мати до них не з`являється та участі в їхньому житті, й вихованні не приймає, що підтверджується довідкою № 111/02-3/28/25 від 13.11.2025 та довідкою № 16/02-3/28/26 від 02.02.2026, виданими Вороновицькою селищною радою на а.с. 18, 19.

Діти зараховані до Комунального закладу «Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом» Вороновицької селищної Ради та відвідують дитячий садок, і школу відповідно. Їхня мати до навчальних закладів не з`являється та участі в їхньому житті, й вихованні не приймає, що підтверджується довідкою від 19.11.2025 № 01-39/140, виданою дирекцією Комунального закладу «Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом» Вороновицької селищної Ради - а.с.20.

Службою справах дітей Вороновицької селищної ради надано суду висновок органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , затверджений рішенням виконавчого комітету Вороновицької селищної ради від 13 липня 2026 року № 539 ( а.с.147-150), в якому зазначено обставини проживання дітей з матір`ю, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

В статті 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №357/17852/15-ц визначено, що: «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди".

Враховуючи, що обставини цієї справи безпосередньо стосуються малолітніх дітей і беручи до уваги, що на час розгляду справи вони досягли віку, який дозволяє їм сформулювати власні погляди, суд з`ясував думку дітей у присутності ОСОБА_1 , фактично під опікою котрої перебувають діти, щодо обставин справи: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Малолітні діти суду пояснили, що вони живуть наразі у бабусі ОСОБА_1 , у них є дідусь, тато на війні, а маму вони давно не бачили, проте не сумують за нею, так як у мами їм жилося погано, вони часто були голодні та брудні. Бабуся їх любить, смачно годує, лікує. Дівчатка мали гарний настрій, були охайні, грайливі.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини ( далі по тексту - ЄСПЛ) у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року). Зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. При цьому звертає увагу на те, що позивач у цій справі намагався побачити дитину та оскаржував заяву про позбавлення батьківських прав і цей факт міг свідчити про його інтерес до дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд вбачає, що відповідач ОСОБА_3 свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов`язки по відношенню до своїх двох малолітніх дітей, належної участі у їх вихованні та розвитку не приймає, матеріально дітей не забезпечує, наразила дітей на небезпеку, внаслідок чого діти зазнали фізичного, сексуального та морального насилля.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Такого ж висновку і дійшов ВССУ в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц ВССУ зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Суд вказав, що потрібно встановити винну поведінку батька щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також те, чи можливо змінити його поведінку в кращу сторону попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а також сприяти захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське піклування та перевірити ставлення дитини до свого батька.

Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини, розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, і відповідне рішення має підкріплюватись достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини (пункт 49 рішення від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України»).

Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Зважаючи на те, що мати не цікавиться життям дітей, не приймає участі в їх вихованні та утриманні, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та в його діях вбачається винна поведінка відносно доньок, яка проявилась в неодноразовому притягненні до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, в приягненні до кримінальної відповідальності брата та співмешканця відповідача за насильницькі дії сексуального характеру відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4 .

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, а лише вважає за доцільне роз`яснити останній положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, приходить до висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків та її небажання виховувати дітей, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними та відповідача належить позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.

Враховуючи, що при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір 1064,96 грн., вказану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 141, 150, 164, 165, СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предметав спору: служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 1064,96 грн. сплаченого судового збору.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання копія заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ;

представник позивача: адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, діє від імені Адвокатського бюро «Дмитришиної Тетяни» Свідоцтво : ВН №0000032 від 26.05.2015 року

Україна , 21005, Вінницька область, и. Вінниця , вул. Генерала Гандзюка, буд. 1-а, код ЄДРПОУ:45306123

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ;

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Вороновицької селищної ради, яка розташована в селищі Вороновиця Вінницького району Вінницької області, 23252, ЄДРПОУ 43991726.

Суддя: