Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: майнові спори, стороною в яких є боржник
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №910/9979/24 (910/10034/25)
Суддя: Огороднік К.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9979/24 (910/10034/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,
за участю представників:
ТОВ "Траєкторія" - Овсія Д.Ю. ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - Кеби А.В.,
та ОСОБА_6 (особисто),
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026
та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026
у справі №910/9979/24 (910/10034/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія"
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_6 ,
4. ОСОБА_7 ,
5. ОСОБА_4 ,
6. ОСОБА_8 ,
7. ОСОБА_9 ,
8. ОСОБА_5 ,
9. ОСОБА_10 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Геральдія",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Філатов В`ячеслав Вікторович,
про витребування майна з незаконного володіння
в межах справи № 910/9979/24
за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду м. Києва на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою суду від 07.11.2024 перебуває справа № 910/9979/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (далі - ТОВ "Траєкторія", боржник, позивач).
ТОВ "Траєкторія" звернулося з позовом до ОСОБА_2 (відповідач 1), ОСОБА_3 (відповідач 2), ОСОБА_6 (відповідач 3), ОСОБА_7 (відповідач 4), ОСОБА_4 (відповідач 5), ОСОБА_8 (відповідач 6), ОСОБА_9 (відповідач 7), ОСОБА_5 (відповідач 8), ОСОБА_10 (відповідач 9) про витребування майна з незаконного володіння, а саме, витребувати у:
1.1. відповідача-1 - ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельні ділянки, кадастрові номери: 3222480401:01:082:0064, 3222480401:01:082:0071, 3222480401:01:082:0070, 3222480401:01:082:0079, 3222480401:01:082:0085, 3222480401:01:082:0114, 3222480401:01:082:0069, 3222480401:01:082:0068, 3222480401:01:082:0076, 3222480401:01:082:0075, 3222480401:01:082:0086, 3222480401:01:082:0089, 3222480401:01:082:0113, 3222480401:01:082:0111, 3222480401:01:082:0112, 3222480401:01:082:0051, 3222480401:01:082:0052, 3222480401:01:082:0053, 3222480401:01:082:0054, 3222480401:01:082:0055;
1.2. відповідача-2 - ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0063;
1.3. відповідача-3 - ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0062;
1.4. відповідача-4 - ОСОБА_11 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0060;
1.5. відповідача-5 - ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0058;
1.6. відповідача-6 - ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0078;
1.7. відповідача-7 - ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0077;
1.8. відповідача-8 - ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:082:0074;
1.9. відповідача-9 - ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 ) з незаконного володіння на користь позивача - ТОВ "Траєкторія" (ідентифікаційний код: 32069278) нерухоме майно - земельні ділянки, кадастрові номери: 3222480401:01:082:0116, 3222480401:01:082:0115.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що ТОВ "Траєкторія" є первинним власником земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 (сільськогосподарського призначення), з якої наразі утворилося 29 нових земельних ділянок внаслідок поділу/об`єднань.
Вибуття земельної ділянки із власності ТОВ "Траєкторія" відбулось всупереч чинного на 2017 рік законодавства.
Відповідно, перереєстрація права власності на земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 безпосередньо (прямо) стосується та зачіпає майнові інтереси позивача, адже саме позивач володів активом (земельної ділянкою), яка вибула із власності з порушенням процедури.
Відповідна категорія земель не могла бути предметом правочину у 2017 році, що за своєю правовою природою є відчужувальним.
Наступні реєстраційні дії (реєстрація переходу права власності, поділ ділянок) є похідними (без вчинення першої дії, яка була з порушеннями, неможливо було би вчинити наступні дії), і також зачіпають права та інтереси позивача.
Тобто, первинне відчуження земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) було заборонене, адже діяв мораторій.
Акт приймання-передачі земельної ділянки, який був однією з підстав реєстраційної дії, є правочином з відчуження майна, яке перебуває під мораторієм, тому державний реєстратор повинна була відмовити у реєстраційній дії.
Відповідно, наступні (подальші) реєстраційні дії також є неправомірними, у зв`язку з чим ТОВ "Траєкторія" звернулось до суду з даним позовом.
Відповідачі заперечують проти позовних вимог, вважають, що позивачем обрано спосіб захисту - витребування майна, для застосування якого немає жодних правових підстав, оскільки спірне майно вибуло з власності позивача за його волею - на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки, укладеного на виконання рішення загальних зборів ТОВ "Траєкторія" від 16.03.2017 про погодження виходу ТОВ "Геральдія" зі складу учасників ТОВ "Траєкторія", який позивачем не оспорюється, тому відповідачі вважають, що відсутні підстави для задоволення позову.
Також, відповідачі просили застосувати строк позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2025 прийнято позовну заяву ТОВ "Траєкторія" про витребування майна з незаконного володіння до розгляду в межах справи № 910/9979/24 про банкрутство ТОВ "Траєкторія" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Залучено ТОВ "Геральдія" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1. Залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Філатова В.В. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Обставини справа, встановлені судами
03.03.2017 ТОВ "Геральдія" була підписана заява про вихід зі складу учасників, з вимогою повернення вкладу в натуральній формі, а саме: замінити грошову виплату переданням учаснику товариства у власність земельної ділянки 3222480401:01:082:5060.
16.03.2017 було проведено загальні збори ТОВ "Траєкторія" та зафіксовано у протоколі погодження виходу ТОВ "Геральдія".
21.03.2017 було укладено акт приймання-передачі земельної ділянки.
Ці документи стали підставою для прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 за ТОВ "Геральдія".
Відповідно до цього рішення була проведена реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222480401:01:082:5060 (Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) за ТОВ "Геральдія".
09.10.2023 ТОВ "Геральдія" відчужила земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 на користь ОСОБА_2
18.12.2023 ОСОБА_2 поділив земельну ділянку 3222480401:01:082:5060 на 6 нових ділянок: 3222480401:01:082:0050, 3222480401:01:082:0051, 3222480401:01:082:0052, 3222480401:01:082:0053, 3222480401:01:082:0054, 3222480401:01:082:0055.
01.02.2024 ОСОБА_2 поділив земельну ділянку 3222480401:01:082:0050 на 21 нові ділянки: 3222480401:01:082:0067, 3222480401:01:082:0066, 3222480401:01:082:0065, 3222480401:01:082:0064, 3222480401:01:082:0063, 3222480401:01:082:0062, 3222480401:01:082:0061, 3222480401:01:082:0060, 3222480401:01:082:0058, 3222480401:01:082:0073, 3222480401:01:082:0072, 3222480401:01:082:0071, 3222480401:01:082:0070, 3222480401:01:082:0069, 3222480401:01:082:0068, 3222480401:01:082:0079, 3222480401:01:082:0078, 3222480401:01:082:0077, 3222480401:01:082:0076, 3222480401:01:082:0075, 3222480401:01:082:0074.
В подальшому, земельні ділянки 3222480401:01:082:0067, 3222480401:01:082:0066, 3222480401:01:082:0065 об`єднано в одну ділянку - 3222480401:01:082:0080.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0080 поділено на дві нові ділянки - 3222480401:01:082:0081 та 3222480401:01:082:0082.
Згодом, земельні ділянки 3222480401:01:082:0081 та 3222480401:01:082:0082 об`єднано в одну нову ділянку - 3222480401:01:082:0084.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0084 поділено на 3222480401:01:082:0085, 3222480401:01:082:0086, 3222480401:01:082:0089.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0061 поділено на 3222480401:01:082:0116 та 3222480401:01:082:0115.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0073 поділено на 3222480401:01:082:0114 та 3222480401:01:082:0113.
Земельну ділянку 3222480401:01:082:0072 поділено на 3222480401:01:082:0111 та 3222480401:01:082:0112.
Таким чином, станом на 13.05.2025 створено 29 земельних ділянок: 3222480401:01:082:0064, 3222480401:01:082:0063, 3222480401:01:082:0062, 3222480401:01:082:0060, 3222480401:01:082:0058, 3222480401:01:082:0071, 3222480401:01:082:0070, 3222480401:01:082:0069, 3222480401:01:082:0068, 3222480401:01:082:0079, 3222480401:01:082:0078, 3222480401:01:082:0077, 3222480401:01:082:0076, 3222480401:01:082:0075, 3222480401:01:082:0074, 3222480401:01:082:0085, 3222480401:01:082:0086, 3222480401:01:082:0089, 3222480401:01:082:0116, 3222480401:01:082:0115, 3222480401:01:082:0114, 3222480401:01:082:0113, 3222480401:01:082:0111, 3222480401:01:082:0112 та 3222480401:01:082:0051, 3222480401:01:082:0052, 3222480401:01:082:0053, 3222480401:01:082:0054, 3222480401:01:082:0055.
Крім того, було змінено власників земельних ділянок (замість ОСОБА_2 ): 3222480401:01:082:0063 (власник - ОСОБА_3 ), 3222480401:01:082:0062 (власник - ОСОБА_6 ), 3222480401:01:082:0060 (власник - ОСОБА_11 ), 3222480401:01:082:0058 (власник - ОСОБА_4 ), 3222480401:01:082:0078 (власник - ОСОБА_8 ), 3222480401:01:082:0077 (власник - ОСОБА_9 ), 3222480401:01:082:0074 (власник - ОСОБА_5 ), 3222480401:01:082:0116 та 3222480401:01:082:0115 (власник - ОСОБА_10 ).
Позивач вважає, що первинне відчуження земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 було заборонене на підставі пп.б п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення), тому акт приймання-передачі земельної ділянки, який був однією з підстав реєстраційної дії, є правочином з відчуження майна, яке перебувало під мораторієм.
За доводами позивача первинне рішення про державну реєстрацію щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222480401:01:082:5060 - прийняте з грубим порушенням чинного законодавства, що призвело до реєстрації права власності на земельну ділянку за іншою юридичною особою (і призвело до перереєстрації права власності на землю, яка перебувала під мораторієм, у період відкритого виконавчого провадження), відповідно, подальші відчуження (правочини), рішення про державну реєстрацію прав та поділ/об`єднання земельної ділянки також є неправомірними (похідний характер - є взаємопов`язаними), тому повинні бути витребувані з чужого незаконного володіння на користь позивача.
Короткий зміст рішення та постанови судів першої а апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2026 у задоволенні позову ТОВ "Траєкторія" до: 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_6 , 4. ОСОБА_7 , 5. ОСОБА_4 , 6. ОСОБА_8 , 7. ОСОБА_9 , 8. ОСОБА_5 , 9. ОСОБА_10 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ТОВ "Геральдія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Філатов В`ячеслав Вікторович, про витребування майна з незаконного володіння - відмовлено.
Судові рішення обґрунтовані відсутністю підстав для задоволення позову ТОВ "Траєкторія" з огляду на те, що для застосування пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України ключовими аспектами є відсутність волі власника на відчуження майна, добросовісність набувача, а також оплатність при відчуженні спірного майна.
У цій справі суди встановили, що земельна ділянка вибула з володіння позивача з його волі, а відповідачі є добросовісними набувачами земельних ділянок, які набули право власності на спірне нерухоме майно за відплатними правочинами.
Суди зазначили, що стверджуючи про відсутність волевиявлення ТОВ "Траєкторія" на відчуження спірного майна позивач не надав суду доказів того, що підписаний ним акт приймання-передачі визнаний недійсним. Відтак, відчуження земельної ділянки позивачем відбулося з його волі, доказів протилежного суду не надано.
Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю, суди визнали відсутніми підстави для застосування строків позовної давності.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
ТОВ "Траєкторія" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 скасувати повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції;
- у разі, якщо Верховний Суд дійде висновку, що обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно і правильно, - постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, - неврахування правових позицій Верховного Суду щодо:
- застосування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, викладеного у постановах від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 та від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц;
- належного способу захисту права власності, викладеного у постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та від 21.09.2022 у справі № 908/976/19;
- критеріїв добросовісності набувача, викладених у постановах від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 та від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_11 подали відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Траєкторія", в яких не погоджуються з її доводами, вважають її необґрунтованою та такою, що не містить належних підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У статті 15 ЦК України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту, визначених у частині другій статті 16 ЦК України, є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України).
Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій врахували, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанови від 09.08.2018 у справі № 927/876/17, від 11.09.2018 у справі № 910/9555/16) власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України), та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК України). Вирішення питання про можливість витребування майна з чужого володіння залежить від сукупності обставин, зокрема характеру правового зв`язку позивача зі спірним майном, наявності чи відсутності волевиявлення власника на його вибуття, а також добросовісності набувача та підстав набуття ним такого майна (відплатних чи безвідплатних).
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що оцінка добросовісності набувача здійснюється саме під час розгляду вимог про витребування майна (постанови від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, від 21.09.2022 у справі №908/976/19). При цьому добросовісним набувачем є особа, яка на момент придбання майна не знала і не могла знати про відсутність у відчужувача права на його відчуження, тоді як недобросовісний набувач знав або повинен був знати про такі обставини.
Правові наслідки набуття майна залежать від встановлення цієї обставини, адже майно може бути витребуване у недобросовісного набувача в усіх випадках, тоді як у добросовісного - лише за умов, визначених законом. Водночас наявність волевиявлення власника на передачу майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
З огляду на засади цивільного законодавства, учасники цивільних правовідносин повинні діяти добросовісно, дотримуючись стандартів чесності, відкритості та поваги до прав і законних інтересів інших осіб, а цивільний оборот загалом ґрунтується на презумпції такої добросовісності.
Крім того, встановлення добросовісності набувача має значення не лише для застосування положень цивільного законодавства, а й для оцінки пропорційності втручання у право власності відповідно до стандартів справедливого судового розгляду (постанова Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).
Як свідчать матеріали справи та установлено судами попередніх інстанцій, 03.03.2017 ТОВ "Геральдія" була підписана заява про вихід зі складу учасників, з вимогою повернення вкладу в натуральній формі, а саме: замінити грошову виплату переданням учаснику товариства у власність земельної ділянки 3222480401:01:082:5060.
16.03.2017 було проведено загальні збори ТОВ "Траєкторія" і зафіксовано у протоколі погодження виходу ТОВ "Геральдія". Прийнято рішення: передати ТОВ "Геральдія" у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2601 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, кадастровий номер 3222480401:01:082:5060, в порядку виплати в натурі частини майна товариства учаснику, який виходить. За вказане рішення проголосувало 100% учасників товариства.
Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами - офіційними документами правової чинності, що констатують певні факти, події, пов`язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів.
На виконання зазначеного рішення загальних зборів 21.03.2017 між ТОВ "Траєкторія" та ТОВ "Геральдія" було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, який є правочином в розумінні статті 202 ЦК України.
Тобто, як встановили суди, воля позивача на передання ТОВ "Геральдія" земельної ділянки в рахунок вартості його частки у товаристві у зв`язку з його виходом зі складу учасників (засновників) підтверджується рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 16/03/2017 від 16.03.2017 та актом приймання- передачі земельної ділянки від 21.03.2017.
Зазначені факти позивачем не оспорюються, встановлені обставини не спростовуються. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
У подальшому, 09.10.2023 між ТОВ "Геральдія" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1741.
За умовами вказаного договору продавець продав, а покупець набув у власність земельну ділянку площею 2,2601 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський (раніше Києво-Святошинський) район, село Білогородка, кадастровий номер земельної ділянки 3222480401:01:082:5060 та сплатив за неї обумовлену цим договором грошову суму.
Відповідно до пункту 9 цього договору продавцем засвідчено та підтверджено, зокрема що:
- до укладення цього договору вказана земельна ділянка іншим особам не відчужена, під забороною (арештом) та у заставі (в тому числі податковій) не перебуває, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, щодо неї не ведуться судові спори;
- відчужувана земельна ділянка є вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, вона не надана в користування (оренду), обтяжень немає;
- договір не укладається внаслідок впливу тяжкої для Продавця обставини.
Пунктом 10 цього договору визначено, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою Дереберою Т.О. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області 09 жовтня 2023 року, відомості щодо записів про: інші речові права, іпотеки, обтяження відчужуваної земельної ділянки, податкової застави - відсутні.
У свою чергу, інші відповідачі набули у власність витребовувані у них земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу в 2025 році.
Відтак суди встановили, що матеріали справи не містять доказів того, що існували будь-які підстави, які б перешкоджали реалізації своїх майнових прав ОСОБА_2 , як і доказів того, що існували підстави, які б ставили під сумнів законність набуття права власності на земельні ділянки іншими відповідачами.
При цьому позивач, звернувшись з позовом у цій справі, не зазначає жодного аргументу щодо недобросовісності відповідачів, хоча ставить питання про витребування у останніх спірних об`єктів нерухомого майна.
За таких обставин суди дійшли висновку, що відповідачі у цій справі набули право власності на спірне нерухоме майно за відплатними правочинами, а тому згідно приписів статті 388 ЦК України вважаються добросовісними набувачами такого майна.
Встановивши, що земельна ділянка вибула з володіння позивача з його волі, а відповідачі є добросовісними набувачами земельних ділянок, які отримані за відплатними договорами купівлі-продажу, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "Траєкторія". Адже конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
Вказані висновки судів відповідають сталій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у даній категорії справ, яка неодноразово зазначала, що розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Твердження скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично поставили можливість витребування земельної ділянки у залежність від попереднього визнання недійсним акта приймання-передачі від 21.03.2017 колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Підставою для відмови в задоволенні позову стало встановлення факту наявності волевиявлення самого позивача на відчуження земельної ділянки та недоведення позивачем недобросовісності набувачів, що унеможливило витребування земельних ділянок у відповідачів як добросовісних набувачів.
Разом з тим суди констатували факт, що позивач, стверджуючи про відсутність волевиявлення ТОВ "Траєкторія" на відчуження спірного майна, не надав суду доказів того, що підписаний ним акт приймання-передачі цього майна визнаний недійсним.
Однак за жодних обставин відсутність визнання недійсним акта приймання-передачі від 21.03.2017 не було єдиною підставою для встановлення факту наявності волевиявлення позивача на відчуження витребовуваного майна.
Наявність волевиявлення позивача на передання ТОВ "Геральдія" земельної ділянки в рахунок вартості його частки у ТОВ "Траєкторія" у зв`язку з його виходом зі складу учасників (засновників) товариства, як зазначено вище, підтверджується рішенням загальних зборів ТОВ "Траєкторія", оформленого протоколом №16/03/2017 від 16.03.2017, та актом приймання- передачі земельної ділянки від 21.03.2017.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
Пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).
Проаналізувавши наведені скаржником постанови Верховного Суду щодо застосування норм права в контексті спірних правовідносин, ураховуючи критерії подібності, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №333/2021/19, колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання скаржника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, викладеного у постановах від 20.11.2018 у справі №907/50/16, від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 та від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц.
В наведених в касаційній скарзі судових рішеннях Верховним Судом не наведено висновку, який могли б застосувати суди першої та апеляційної інстанцій в справі, що переглядається про витребування майна з незаконного володіння, оскільки остання є відмінною за своєю суттю (суб`єктивним та об`єктивним складом, змістом правовідносин, доводами сторін) від наведених в касаційній скарзі справ.
Висновки, якими суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтували прийняті у даній справі рішення, не йдуть в розріз з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв добросовісності набувача, сформованими у наведених скаржником постановах від 20.11.2018 у справі №907/50/16; від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 та від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц.
Відсутність у судових рішеннях посилань на згадані скаржником правові висновки Великої Палати Верховного Суду не може бути підставою для твердження про незастосування таких висновків в ході судового розгляду справи, якщо за своєю суттю постановлені у справі судові рішення повністю узгоджуються з усталеною практикою правозастосування критеріїв добросовісності набувача, сформованою Великою Палатою Верховного Суду, в тому числі в тих постановах, про які зазначає скаржник.
З урахуванням встановлених фактичних обставин у справі, що розглядається, зазначені скаржником доводи про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій наведених норм матеріального та процесуального права з огляду на підстави оскарження є необґрунтованими, отже, підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, що стосуються процесу доказування, оцінки доказів судом, фактично спрямовані на спонукання суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, проте відповідно до норм статті 300 ГПК України зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Верховний Суд дійшов висновків про те, що судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено обставини справи та надано належну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, судові рішення у справі прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/9979/24(910/10034/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К. М.
Судді Васьковський О. В.
Пєсков В. Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua