Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №916/4139/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/4139/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Жака Анатолія Сергійовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 (суддя Літвінов С. В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 (колегія суддів Аленін О. Ю. (головуючий), Принцевська Н. М., Філінюк І. Г.) у справі

за позовом Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради

до Фізичної-особи підприємця Жака Анатолія Сергійовича

про розірвання договору,

(у судове засідання з`явилися представники: позивача - Миронюк В. О., відповідача - Ювченко А. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просив розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади від 09.07.2019 № 2098, укладений між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, та Фізичною особою-підприємцем Жаком Анатолієм Сергійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 870, щодо об`єкта оренди: нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 114,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. 2-га Промислова, буд. 3.

В обґрунтування позову позивач послався на невиконання відповідачем умов названого вище договору, в зв`язку з чим у позивача виникло право на розірвання орендної угоди в судовому порядку.

Так, відповідач, у порушення взятих на себе договірних зобов`язань: своєчасно та у повному обсязі не вносить орендну плату, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.12.2023; не виконав зобов`язання за п.п. 5.5 п.5 Договору щодо страхування об`єкта оренди; не забезпечує доступ орендодавця до об`єкта оренди, чим порушує п.п. 5.8 п.5 Договору; у порушення умов договору (п. 5.10) не повідомив Орендодавця по зміну місцезнаходження, контактні дані та вид діяльності.

На переконання позивача, сукупність таких порушень свідчить про невиконання Орендарем взятих на себе зобов`язань за договором оренди, та є відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України підставою для розірвання договору за рішенням суду, з огляду на наявність такої загальної підстави, як істотність його порушення.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 09.07.2019 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (правонаступником якого є Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (Орендодавець)) та ФОП Жаком Анатолієм Сергійовичем (Орендар) укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2098 (далі Договір № 2098).

За умовами Розділу 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення цокольного поверху, загальною площею 114,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Херсон, вулиця 2-га Промислова, будинок 3 (три), вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ФОП Броніним А.О., становить 71986,00 грн., без урахування ПДВ, які необхідні йому для здійснення побутового обслуговування. Право власності Орендодавця на нежилі приміщення цокольного поверху, що передаються в оренду, належить на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Херсонською міською радою 27.04.2011 року, на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.047.2011 року № 182. Право власності на приміщення зареєстровано Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради 12.10.2011 року, реєстраційний номер майна: 33514362, номер запису 3922 в книзі 11.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. Договору вступ Орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийняття-передачі вказаного майна з орендодавцем. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийняття-передачі.

Пунктом 3.1. Договору погоджено, що Орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади. затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499, зі змінами і становить 7320,98 без урахування ПДВ за рік (додаток 1 ).

Орендна плата становить 610,08 грн (червень 2019 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується Орендарем управлінню комунальної власності, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (п.3.2. Договору).

Розділом 5 Договору визначено, що Орендар зобов`язується:

- використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього Договору;

- своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (Орендодавцю) орендну плату;

- протягом дії договору оренди здійснювати поточний та капітальний ремонт та інші види ремонту орендованих основних фондів;

- у разі припинення дії цього Договору, повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду;

- застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством;

- відшкодувати витрати управління комунальної власності по оформленню договору оренди;

- дотримуватись правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку, затверджених рішенням міської ради від 31.05.2011 № 221;

- надавати доступ до об`єкта оренди представникам Орендодавця;

- нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної та техногенної безпеки і санітарії в приміщеннях, згідно з законодавством;

- у разі зміни назви, телефону, юридичної адреси та платіжних реквізитів повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк.

Згідно з Розділом 7 Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду комунальне майно, згідно з розділом № 1 цього Договору за актом прийняття-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.

У відповідності до п.п. 8.1., 8.2., 8.3. Договору Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання комунального майна, переданого в оренду. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок неналежного використання або невиконання умов цього Договору. Відмовитись від цього Договору у разі, якщо заборгованість Орендаря з орендної плати становить загалом не менше ніж три місяці.

У п. 11.1. Договору, сторонами погоджено, що цей Договір діє з 09 липня 2019 року до 09 липня 2049 року.

Додатком до Договору оренди є розрахунок плати за базовий місяць оренди комунального майна у відповідності до якого орендна плата за рік становить 7320,98 грн, а за базовий місяць оренди, червень 2019 610,08 грн.

09.07.2019 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від балансоутримувача суб`єкту підприємницької діяльності.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Господарський суд Одеської області рішенням від 06.04.2026, яке залишив без змін Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2026, позов задовольнив.

Судові рішення аргументовані тим, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження своєчасної сплати ним орендної плати за період 01.01.2023 до 31.12.2023.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 12.11.2025 про перерахування позивачем на користь відповідача 2000 грн з призначенням платежу «за оренду по вул. 2-гій Промисловій, 3 у м. Херсоні».

В той же час, за умовами п.3.2. Договору орендна плата перераховується Орендарем управлінню комунальної власності, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Відтак, вищевказана часткова оплата була здійснена відповідачем з порушенням визначеного договору строку, а також не у повному обсязі. Наведене свідчить про порушення з боку відповідача взятих на себе зобов`язань з повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що він був звільнений від орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023, судами зазначено, що оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинили поширюватися положення норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - постанова № 634), дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024, нарахування відповідачеві орендної плати на підставі договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 2098 від 09.07.2019, за якими об`єкти оренди комунальної форми власності розташовані на території вищенаведеної територіальної громади, у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 є правомірним.

Відповідачем було допущено порушення умов договору в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, а тому з огляду на наявність заборгованості орендаря з орендної плати за більш ніж три місяці (з 01.01.2023 по 31.12.2023), позивач з огляду на положення чинного законодавства та погоджені сторонами умови Договору реалізував своє право на відмову від договору та його розірвання.

Розділом 5 Договору визначено, що Орендар зобов`язується, зокрема, застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Отже, укладання договору страхування комунального майна є обов`язковим для орендаря, якщо це передбачено договором оренди та чинним законодавством України. Це істотна умова договору оренди, і порушення цієї вимоги може бути підставою для розірвання договору.

Втім, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання взятого на себе договором та передбаченого чинним законодавством обов`язку зі страхування орендованого комунального майна.

Також суди погодилися з доводами позивача про те, що невиконання відповідачем обов`язку щодо страхування орендованого майна створює істотні ризики для Орендодавця, що діє в інтересах територіальної громади як власника комунального майна. Договір страхування є важливим механізмом захисту майнових інтересів територіальної громади у випадку настання непередбачуваних подій пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб або стихійного лиха, які можуть призвести до пошкодження чи знищення об`єкта оренди. Відсутність чинного договору страхування позбавляє Орендодавця гарантій отримання страхового відшкодування у разі настання таких обставин, що, у свою чергу, може спричинити значні матеріальні збитки бюджету громади.

Отже, відсутність здійснення орендарем страхування орендованого майна є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє іншу сторону отримати очікуване при укладенні договору.

Також відповідачем порушуються й інші зобов`язання за договором, а саме щодо надання доступу орендодавцю до об`єкта оренди (пп. 5.8 п. 8), щодо проведення ремонтних робіт (пп.5.3 п.5), щодо повідомлення орендодавця про зміну місцезнаходження, реквізитів та засобів зв`язку (пп.5.10 п.5).

08.10.2024 посадовими особами Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради здійснювався вихід за місцезнаходженням об`єкта оренди з метою його обстеження. За результатом обстеження складено Акт від 08.10.2024 № 63/24 та встановлено, що: загальний стан об`єкта оренди задовільний, слідів використання приміщення орендарем не виявлено; пошкоджено скло у п`ятьох віконних отворах; відсутній доступ до приміщення, збереження комунального майна користувачем не забезпечено.

В той же час, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, як на підтвердження надання доступу орендодавцю до об`єкта оренди, так й про проведення ремонтних робіт орендованих приміщень. Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів належного утримання об`єкта оренди: фотоматеріалів або інших документальних підтверджень, які б свідчили про використання об`єкта оренди за цільовим призначенням на виконання пункту 5.1 Договору, а також про здійснення ним протягом строку дії Договору капітального, поточного та інших видів ремонту відповідно до пункту 5.3 Договору.

Долучені позивачем до Акта обстеження фотоматеріали підтверджують неналежний технічний стан об`єкта оренди, а саме часткову відсутність скління у віконних прорізах приміщення, що є об`єктом оренди.

Зазначені обставини в сукупності, свідчать про факт неналежного виконання відповідачем обов`язків орендаря щодо збереження та утримання об`єкта оренди.

Також наголошено на тому, що розділом 5 Договору визначено, що Орендар зобов`язується, серед іншого, у разі зміни назви, телефону, юридичної адреси та платіжних реквізитів повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк.

Відповідач, змінивши місцезнаходження за умовами укладеного між сторонами договору оренди, повинен був повідомити позивача про такі обставини у тижневий строк. Втім, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання такого обов`язку.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ФОП Жак А. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та відмовити у позові.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Скарга обґрунтована тим, що з урахуванням положень Постанови України № 634 від 27.05.2022 відповідач був звільнений від обов`язку вносити орендну в період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Скаржник зазначає, що у постановах Верховного Суду від 03.03.2026 у справі № 905/1552/24, від 15.06.2026 у справі № 904/3349/25 вже сформував висновок стосовно застосування підпункту 1 пункту 1 Постанови № 634 у подібних правовідносинах.

Також у скарзі наведено посилання на пункт 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, відповідно до якого під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною.

Здійснення часткової оплати в рахунок погашення заборгованості більш ніж за 3 (три) календарних місяці свідчить про його добросовісність та бажання виконувати умови укладеного з ним договору оренди, незважаючи на обставини, в яких знаходиться м. Херсон та положення нормативно-правових актів, які звільняють його від виконання такого обов`язку.

Щодо відсутності доступу орендодавця до об`єкта оренди згідно з актом від 08.10.2024 №63/24, скаржник зазначив, що перед тим, як орендодавець мав намір здійснити обстеження об`єкта оренди, такі дії ніхто не погоджував з відповідачем. Відсутність вільного доступу та входу до орендованого приміщення пояснюється бажанням зберегти майно відповідача, яке зберігається ним в орендованому приміщенні для здійснення господарської діяльності, а відсутність самого відповідача за адресою об`єкта оренди під час обстеження неможливо пов`язувати із суттєвими порушеннями умов договору оренди.

Крім того, долучена до акта обстеження від 08.10.2024 №63/24 фотаблиця не підтверджує наведення позивачем у позові твердження щодо відсутності слідів використання примішення орендарем та пошкодження скла та незабезпечення збереження відповідачем комунального майна.

Зміна місця мешкання відповідача пов`язана з тимчасовою окупацією його місця реєстрації (м. Гола Пристань Херсонської області), у зв`язку із чим відповідач як і більшість громадян з тимчасово-окупованої території, вимушений орендувати житло на підконтрольній українському уряду території України. Вид господарської діяльності, яку наразі провадить відповідач охоплює можливості та потребу використання орендованого приміщення згідно Договору №2098 за цільовим призначенням.

Скаржник зазначає, що у подібних правовідносинах Господарський суд Одеської області відмовляв у позовах (від 09.06.2025 у справі № 916/5659/24, від 23.06.2025 у справі № 916/5363/24, від 24.09.2025 у справі №904/3349/25 та ін).

4.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника, вважає, що на спірні правовідносини не поширюються приписи підпункту 1 пункту 1 Постанови № 634 щодо пільги стосовно сплати орендної плати, та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис вміщено в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

У частині 1 статті 762 зазначеного Кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", у частинах 1, 4 статті 17 якого передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

27.05.2022 Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" прийнято постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" підпунктом 1 пункту 1 якої установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп`янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь).

Тобто, перелік адміністративно-територіальних одиниць визначений в самому підпункті 1 пункту 1 Постанови № 634 і вказаною нормою передбачено, що від орендної плати звільняється певне коло орендарів на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022.

До постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 неодноразово вносилися зміни згідно з постановами від 13.09.2022 № 1026, від 18.10.2022 № 1236, від 24.03.2023 № 280, від 16.01.2024 № 35.

Водночас редакція підпункту 1 пункту постанови № 634 щодо звільнення від орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022 стосовно визначеного кола орендарів не змінювалася.

Наступні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 були внесені постановою від 07.05.2024 № 512.

У справі № 916/4139/25, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинили поширюватися положення норми підпункту 1 пункту 1 постанови № 634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024, нарахування відповідачеві орендної плати на підставі договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 2098 від 09.07.2019, за якими об`єкти оренди комунальної форми власності розташовані на території вищенаведеної територіальної громади, у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 є правомірним

Однак, Верховний Суд у постанові від 03.03.2026 у справі № 905/1552/24, на яку посилається скаржник, дійшов висновку, що: «за змістом підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 у редакції, чинній станом на час її прийняття, та до внесення до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512, було передбачено звільнення орендарів державного і комунального майна за договорами, оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022.

Словосполучення, яке використовується у підпункті 1 пункту 1 постанови № 634 (у редакції від 27.05.2022) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 підлягає трактуванню таким чином, що визначене коло орендарів звільняється від орендної плати за оренду державного і комунального майна на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі щонайменше до 31 грудня 2022 р, якщо до цієї дати воєнний стан буде припинено чи скасовано та сплине три місяці після дати його припинення чи скасування. Якщо до 31 грудня 2022 воєнний стан не буде припинено чи скасовано та не сплине три місяці після його припинення чи скасування, визначене коло орендарів звільняється від орендної плати за оренду державного і комунального майна на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування».

Таким чином, висновки судів про припинення дії пільги 31.12.2022 суперечать актуальному висновку Верховного Суду у справі № 905/1552/24, а тому помилковими є аргументи судів попередніх інстанцій щодо правомірності нарахування орендної плати за спірним договором оренди за період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Зміст підпункту 1 пункту 1 Постанови № 634 вказує на те, що він поширюється і на спірні правовідносини щодо сплати орендної плати за майно, яке розташоване за адресою: місто Херсон, вулиця 2-га Промислова, будинок 3.

Оскільки під час дослідження обставин для розірвання договору оренди суди встановили факт несплати орендної плати лише в період з 01.01.2023 по 31.12.2023, під час якого, відповідно до наведеного висновку Верховного Суду, діяла пільга, передбачена постановою № 634, відсутні підстави для розірвання договору внаслідок невстановлення такої ознаки як систематичність несплати орендної плати.

5.4. Водночас, колегія суддів зауважує, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій також встановили інші порушення умов договору, допущені відповідачем, які суди визнали істотними порушеннями умов договору, що також стало підставою для розірвання договору.

Втім, в межах відповідних підстав для розірвання договору оренди, скаржник не посилається на жодну з підстав касаційного оскарження, не наводить висновків Верховного Суду, які не були враховані судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги в цій частині стосуються заперечень мотивів судів першої та апеляційної інстанцій, а також оцінки доказів, які наявні у матеріалах справи. Однак, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у межах статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах підстав оскарження і не може здійснювати власну оцінку доказів. Відповідно, доводи скаржника спрямовані на спонукання до переоцінки вже досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів відхиляються Верховним Судом.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Про це зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі №916/1004/18).

Таким чином, попри помилковість висновків судів щодо застосування приписів підпункту 1 пункту 1 постанови № 634, скаржник в межах підстави касаційного оскарження не спростував інших висновків, які також стали підставою для розірвання договору оренди.

Посилання скаржника на рішення Господарського суду Одеської області (від 09.06.2025 у справі № 916/5659/24, від 23.06.2025 у справі № 916/5363/24, від 24.09.2025 у справі № 904/3349/25 та ін) жодним чином не вказує на наявність підстав для врахування їх Верховним Судом під час розгляду цієї справи, оскільки відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження в межах підстави касаційного оскарження, колегія суддів не убачає підстав для скасування судових рішень.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Жака Анатолія Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 у справі № 916/4139/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ