Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/4013/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/4013/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Трофименко Т.Ю.)

від 18.03.2026

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Мальченко А.О., Тищенко А.І. )

від 09.06.2026

у справі № 910/4013/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Файнштейн»

до Державної служби геології та надр України

про розірвання договору та стягнення 269 570,33 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Файнштейн» (далі - ТОВ «Файнштейн», позивач, Товариство) звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач) про розірвання договору про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи від 30.12.2021 №336/09 та стягнення 269 570,33 грн, сплачених позивачем за вказаним договором.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання у судовому порядку на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спірного договору та стягнення з відповідача коштів, які були сплачені позивачем в якості компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, оскільки відповідний дозвіл на користування надрами позивачем на підставі договору від 06.12.2021 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Шахтоділянки, не було отримано. Позивач вказує, що ним були вчинені всі необхідні дії для отримання зазначеного дозволу, зокрема надсилалися листи до відповідача з проханням вказати дату отримання дозволу та здійснювалися неодноразові візити до приміщення Держгеонадр. Натомість відповідач не вчиняв жодних дій, направлених на виконання умов договору купівлі-продажу спеціального дозволу щодо передачі переможцю аукціону спеціального дозволу, окрім як повідомлення ТОВ «Файнштейн» листом від 19.01.2022 про дату кінцевого терміну отримання спеціального дозволу - 19.01.2022.

Позивач вказує, що невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу спеціального дозволу стало підставою невиконання останнім умов договору про компенсацію в частині передачі позивачу геологічної інформації, за яку ТОВ «Файнштейн» сплатило кошти у розмірі 269 570,33 грн, тож означена сума підлягає стягненню на користь позивача в даній справі.

2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026, у справі №910/4013/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Держгеонадр на користь ТОВ «Файнштейн» 269 570,33 грн, сплачених позивачем за договором про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи від 30.12.2021. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Ухвалюючи судові рішення, господарські суди з огляду на встановлені у межах адміністративної справи №320/7348/23 преюдиційні обставини відхилили доводи позивача про істотне порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу спеціального дозволу та договору про компенсацію, як на підставу для розірвання спірного договору. Крім того, суди зазначили, що оскільки спірний договір припинив свою дію, а припинення строку дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору в судовому порядку, а отже, відповідні вимоги позовної заяви не можуть призвести до захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Водночас суди визнали обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 269 570,33 грн за договором про компенсацію, оскільки як умови договору про компенсацію, так і умови Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939 (далі також - Порядок №939), передбачали здійснення компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи виключно особами, які мають статус надрокористувача і лише у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами, якого в спірному випадку позивач не отримав. Крім того, новим переможцем аукціону визначено ТОВ «Українська вуглевидобувна компанія» й останнє, як дійсний надрокористувач згідно з вимогами укладеного з відповідачем договору та законодавства має обов`язок з компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи за об`єктом надрокористування.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Держгеонадра звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі №910/4013/23, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення без урахування висновків Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/13814/17, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20 (щодо застосування статті 1212 ЦК України).

У поданій касаційній скарзі відповідач наголошує на такому:

- договір про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи є чинним правочином, який у встановленому порядку не визнавався недійсним, не скасовувався та не змінювався;

- спірні кошти у розмірі 269 570,33 грн сплачені позивачем саме на виконання умов цього договору (пункт 9 Договору, оплата у розмірі 100 % вартості вторинної (обробленої) геологічної інформації);

- отже, набуття Держгеонадрами коштів відбулося на підставі та на виконання чинного договору, що за наведеним висновком Верховного Суду виключає застосування статті 1212 ЦК України;

- суд одночасно оцінив один договір і як чинний та виконаний (у частині відмови в розірванні), і як такий, що не створює правової підстави набуття коштів (у частині стягнення). Ці висновки є взаємовиключними;

- тлумачення пункту 2 Договору про компенсацію (оплата «виключно при отриманні спеціального дозволу») у спосіб, що дозволяє стороні, яка самостійно та неправомірно унеможливила отримання дозволу, вимагати повернення сплаченого, суперечить статті 13 ЦК України (недопустимість зловживання правом) та засадам добросовісності, справедливості й розумності (стаття 3 ЦК України), і фактично надає позивачу можливість отримати вигоду з власної недобросовісної поведінки;

- плата за вторинну (оброблену) геологічну інформацію справляється з кожного надрокористувача як умова отримання спеціального дозволу, а не є одноразовим відшкодуванням державі понесених нею витрат, тому сама конструкція «подвійної компенсації» не відповідає змісту цієї норми;

- судом не встановлено порядок і спосіб повернення Держгеонадрам отриманої ТОВ «Файнштейн» геологічної інформації за згаданим договором.

3.3. Відзив на касаційну скаргу до Суду не надходив.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. ТОВ «Файнштейн» з 2021 року здійснює господарську діяльність на території України, основним видом якої є добування кам`яного вугілля.

4.2. ТОВ «Файнштейн» 09.11.2021 стало переможцем електронного аукціону №SUE001-UA-20210920-95753 із продажу «Спеціального дозволу на користування надрами - Шахтоділянка, виділена по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива». Вартість геологічної інформації - 269 570,33 грн (з ПДВ). Вартість пакету аукціонної документації - 15 339,54 грн (з ПДВ), Шахтоділянка, виділена по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива», розташована на відстані 8,8 км на північний захід від м. Покровськ Покровського району Донецької області. Вид корисної копалини: кам`яне вугілля. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, 5 років».

Замовником зазначеного аукціону була Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).

4.3. Між ТОВ «Файнштейн» та Державною службою геології та надр України 06.12.2021 укладено договір №1/16-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Шахтоділянки, виділеної по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива», яка знаходиться у Покровському районі Донецької області (далі - Договір купівлі-продажу спеціального дозволу).

У пункті 4.1 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу визначено, що після проведення аукціону переможець аукціону зобов`язаний:

1) протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу дозволу сплатити до державного бюджету кошти в розмірі, що становлять різницю між ціною реалізації лота (дозволу), зазначеною у пункті 3.1 цього Договору, та сумою гарантійного внеску, яка складає 1 961 669,60 грн;

2) протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу дозволу сплатити вартість геологічної інформації згідно з договором купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією, окрім випадків, коли переможець аукціону здійснив за власні кошти геологічне вивчення ділянки надр та затвердив запаси корисних копалин у Державній комісії України по запасах корисних копалин або придбав у встановленому законодавством порядку таку геологічну інформацію до моменту укладення цього Договору, що підтверджується платіжним дорученням про сплату вартості такої геологічної інформації, або надати копію листа Держгеонадр про погодження передачі геологічної інформації, якщо вона не є державною власністю. Придбання геологічної інформації переможцем аукціону є обов`язковим згідно з пунктом 10 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939;

3) у строк, що не перевищує 20 (двадцять) робочих днів з дати опублікування продавцем протоколу аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів сплатити вартість пакета аукціонної документації.

Після проведення аукціону переможець аукціону або його представник, уповноважений на підписання угоди про умови користування надрами та отримання дозволу та угоди, зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня укладення Договору: 1) на підставі письмового звернення до продавця укласти угоду про умови користування надрами; в приміщенні продавця отримати дозвіл та угоду про користування надрами (пункт 4.2 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу).

Продавець після виконання переможцем аукціону зобов`язань, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, зобов`язаний надати переможцю аукціону дозвіл, оформлений згідно з умовами розділу 2 цього Договору та відповідно до додатку 3 до Порядку №615, а також укласти угоду про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною дозволу, з врахуванням умов, передбачених абзацом четвертим пункту 28 Порядку проведення аукціонів (пункт 4.3 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу).

Пунктом 5.2 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу визначено, що у випадку порушення переможцем аукціону вимог пунктів 4.1 - 4.2 цього Договору та ненадання письмових пояснень з даного приводу, продавець розриває цей Договір в односторонньому порядку, при цьому сума гарантійного внеску, внесена переможцем аукціону, згідно з вимогами Порядку проведення аукціонів, не повертається, а переможець аукціону втрачає право на отримання дозволу відповідно до цього Договору.

У разі, коли переможець аукціону у строк, визначений пунктом 4.2 Договору, не з`явився для отримання дозволу або відмовився від підписання угоди про умови користування надрами, він втрачає право на отримання дозволу. При цьому йому повертаються платежі, зазначені у підпункті першому пункту 4.1 цього Договору, а сума сплаченого ним гарантійного внеску не повертається (пункт 5.3 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу).

Договір купівлі-продажу спеціального дозволу набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором (пункт 8.1 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу).

4.4. На виконання умов Договору купівлі-продажу спеціального дозволу позивач 12.11.2021 сплатив вартість пакету аукціонної документації в сумі 15 339,54 грн, а також за участь в аукціоні в сумі 20 600,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.11.2021 №№ 3, 2.

Також позивач 10.01.2022 здійснив оплату за спеціальний дозвіл на користування надрами у розмірі 1 961 669,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.01.2022 №1.

4.5. Між сторонами 30.12.2021 укладено договір про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи №336/09 (далі - Договір про компенсацію), пунктом 1 якого визначено, що позивач зобов`язується сплатити компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, за результатами яких створено вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, а відповідач - прийняти компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи.

Відповідно до пункту 2 вказаного Договору компенсація витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, за результатами яких створено вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, оплачується ТОВ «Файнштейн» виключно при отриманні спеціального дозволу на користування надрами.

Розмір компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, за результатами яких створено вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, складає 269 570,33 грн з ПДВ (пункт 3 Договору про компенсацію).

У пункті 9 Договору про компенсацію визначено, що ТОВ «Файнштейн» здійснює оплату у розмірі 100 відсоткової вартості вторинної (обробленої) геологічної інформації, що є державною власністю, як компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, та перераховує її на поточний рахунок Держгеонадр.

Підтвердження оплати компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, за результатами яких створено вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, здійснюється шляхом підписання сторонами акта про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи (додаток 2) (пункт 10 Договору про компенсацію).

Договір про компенсацію набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором, що підтверджується підписанням сторонами акта про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи (додаток 2) (пункт 15 Договору про компенсацію).

4.6. ТОВ «Файнштейн» виконано свої зобов`язання за Договором про компенсацію, що підтверджується Актом про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи від 17.01.2022 та платіжним дорученням від 17.01.2022 №2 про сплату на користь відповідача коштів у розмірі 269 570,33 грн.

4.7. У відповідь на лист позивача з проханням укласти угоду про умови користування надрами від 18.01.2022 відповідач направив лист від 19.01.2022 №764/01/08-22 за підписом голови Держгеонадра України Р. Опімаха, в якому підтверджується факт отримання листа позивача з проханням укласти угоду про умови користування надрами та йдеться про таке:

«Враховуючи вищевказане, повідомляємо, що відповідно до термінів, які передбачені Порядком та договором купівлі-продажу спеціального дозволу від 06 грудня 2021 року №1/16-21, кінцевий термін, коли переможець аукціону №SUE001-UA-20210920-95753 ТОВ «Файнштейн» повинен з`явитися в приміщення Держгеонадр для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Шахтоділянки, виділеної по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива», що знаходиться в Покровському районі Донецької області становить - 19 січня 2022 року.

Додатково повідомляємо, що в разі не отримання 19 січня 2022 року спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Шахтоділянки, виділеної по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива», що знаходиться в Покровському районі Донецької області, переможцем аукціону ТОВ «Файнштейн» або його представником, уповноваженим на отримання Дозволу та угоди, Державною службою геології та надр України відповідно до пункту 33 Порядку буде позбавлено ТОВ «Файнштейн» права на отримання вищезазначеного спеціального дозволу на користування надрами».

Наказом Державної служби геології та надр України від 21.01.2022 №34 позбавлено ТОВ «Файнштейн» права на отримання спеціального дозволу на користування надрами, у зв`язку з тим, що переможець аукціону у визначений строк не з`явився для отримання дозволу або відмовився від підписання угоди про умови користування надрами.

4.8. Відповідачем було повернуто позивачу у повному обсязі сплачені ним платежі з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами, зокрема до матеріалів справи надано виписку по групі рахунків Держгеонадр, якою підтверджується повернення відповідачем 1 961 669,60 грн на рахунки позивача.

4.9. Позивач звертався до відповідача із листом від 16.01.2023 №16-1/23, у якому, зокрема, просив розірвати Договір про компенсацію шляхом укладення угоди про розірвання цього Договору. Втім доказів досягнення між сторонами згоди щодо розірвання Договору про компенсацію матеріали справи не містять.

4.10. Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач вказував про наявність підстав для розірвання у судовому порядку на підставі частини другої статті 651 ЦК України Договору про компенсацію та стягнення з відповідача коштів у розмірі 269 570,33 грн, які були сплачені позивачем в якості компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, оскільки відповідний дозвіл на користування надрами позивачем не було отримано.

Позивач наголошував, що відповідач, позбавивши позивача права на отримання спеціального дозволу на користування надрами, нівелював сам факт дійсності та необхідності укладання Договору про компенсацію. Отже, оскільки Договір про компенсацію передбачає здійснення компенсації за поведені геологорозвідувальні роботи виключно особами, які мають статус надрокористувача, тоді як позивача такого статусу позбавлено, наявні підстави для розірвання Договору про компенсацію та повернення відповідачем позивачу сплачених ним коштів в сумі 269 570,33 грн.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначав, що у зв`язку з тим, що позивач не виконав вказівок Держгеонадр, вказаних у листі від 19.01.2022 №764/01/08-22, а також не з`явився для отримання дозволу у визначений строк, на підставі абзацу 4 пункту 33 Порядку №993, позивача правомірно було позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

4.11. Під час розгляду справи судом першої інстанції ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 було зупинено провадження у справі №910/4013/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/7348/23 за позовом ТОВ «Файнштейн» до Держгенадр про визнання протиправної бездіяльності Держгеонадр в частині невидачі ТОВ «Файнштейн» спеціального дозволу на користування надрами, скасування наказу від 21.01.2022 № 34 «Про позбавлення права на отримання спеціального дозволу на користування надрами» та зобов`язання Держгеонадра видати ТОВ «Файнштейн» спеціальний дозвіл на користування надрами.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №320/7348/23 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024, якими вищевказаний адміністративний позов ТОВ «Файнштейн» було задоволено. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Файнштейн» до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє вимоги - ТОВ «Українська вуглевидобувна компанія», про визнання протиправної бездіяльності, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Як вбачається із пункту 40 постанови Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №320/7348/23 Верховний Суд констатував, що ТОВ «Файнштейн» було дотримано встановленого Договором купівлі-продажу спеціального дозволу строку з`явлення до Держгеонадр з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами, проте, оскільки надана позивачем угода про умови користування надрами містила недоліки в оформленні, то Держгеонадра правомірно було прийнято рішення (наказ), яким позбавлено ТОВ «Файнштейн» права на отримання спеціального дозволу на користування надрами з огляду на невиконання останнім договірних зобов`язань за Договором купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами.

4.12. Після позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу 17.02.2022 відповідач уклав Договір №10/16-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Шахтоділянки, виділеної по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива», яка знаходиться у Покровському районі Донецької області, з ТОВ «Українська вуглевидобувна компанія», як з новим переможцем аукціону (том 2, а.с. 48-50). Підпунктом 2 пункту 4.1 вказаного договору на ТОВ «Українська вуглевидобувна компанія» було покладено обов`язок, зокрема зі сплати вартості геологічної інформації згідно з договором купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією. Визначено, що придбання геологічної інформації переможцем аукціону є обов`язковим згідно з пунктом 10 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939.

4.13. Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позов, виходили з такого:

- матеріалами справи підтверджується факт сплати позивачем на користь відповідача суми компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи у розмірі 269 570,33 грн на підставі Договору про компенсацію;

- у пункті 2 Договору про компенсацію погоджено, що вищевказані витрати сплачуються виключно при отриманні спеціального дозволу на користування надрами, права на отримання якого, як вбачається з матеріалів справи, позивач був позбавлений прийнятим Держгеонадрами наказом від 21.01.2022 №34;

- умови Договору про компенсацію і умови Порядку №939 передбачали здійснення компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи виключно особами, які мають статус надрокористувача і лише у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами;

- пункт 10 Порядку №939 не ставить обов`язок зі сплати компенсації у залежність від фактичного ознайомлення чи користування геологічною інформацією, а прямо пов`язує його саме з отриманням спеціального дозволу на користування надрами, чого в даному випадку не відбулося;

- законність позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу сама по собі не створює правової підстави для збереження за відповідачем спірних коштів;

- оскільки новим переможцем аукціону визначено ТОВ «Українська вуглевидобувна компанія», останнє, як дійсний надрокористувач, згідно з вимогами укладеного з відповідачем договору та законодавства, має обов`язок з компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи за об`єктом надрокористування;

- утримання Держгеонадрами коштів, сплачених позивачем, одночасно із покладенням аналогічного обов`язку на переможця нового аукціону фактично призведе до подвійного отримання компенсації за один і той самий об`єкт надрокористування, що суперечить принципам добросовісності, справедливості та розумності, закріпленим у статті 3 ЦК України;

- відсутні будь-які правові підстави для утримання відповідачем сплачених позивачем коштів у розмірі 269 570,33 грн в якості компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи;

- сплачені позивачем кошти в сумі 269 570,33 грн підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/4013/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі №910/4013/23 за касаційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026; справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/4013/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі №910/4013/23, якими частково задоволено позовні вимоги.

При цьому Суд ураховує, що рішення суду першої інстанції у відмовленій частині позову жодною із сторін ані до суду апеляційної інстанції, ані до касаційного суду не оскаржувалось, а відтак Судом у цій частині не переглядається.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Так, Держгеонадра вказують, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2018 у справі № 910/13814/17, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20, щодо застосування статті 1212 ЦК України.

Що ж до визначення подібності правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Також колегія суддів відзначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

6.4. Оцінюючи наведене у контексті доводів та мотивів касаційної скарги, колегія суддів відзначає, що фактично спірними у даному випадку є питання:

- щодо наявності / відсутності правових підстав для повернення коштів позивачу, сплачених на виконання Договору про компенсацію, на підставі статті 1212 ЦК України.

З огляду на вказане Суд відзначає таке.

6.5. Згідно з частиною першою статті 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 162 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

Надання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Спеціальний дозвіл на користування надрами за результатами аукціону (електронних торгів) надається відповідним дозвільним органом у порядку, визначеному цим Кодексом, переможцю аукціону (електронних торгів), який має право бути користувачем надр відповідно до частин першої - шостої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 18 Кодексу України про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра установлено, що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

6.6. Як установлено судами попередніх інстанцій між ТОВ «Файнштейн» та Державною службою геології та надр України 06.12.2021 укладено Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Шахтоділянки, виділеної по пласту f1 в межах ділянки «Красноармійська перспектива», яка знаходиться у Покровському районі Донецької області.

У пункті 4.1 Договору купівлі-продажу спеціального дозволу сторони погодили, що після проведення аукціону переможець аукціону зобов`язаний, зокрема, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу дозволу сплатити вартість геологічної інформації згідно з договором купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією. Придбання геологічної інформації переможцем аукціону є обов`язковим згідно з пунктом 10 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939.

Надалі між сторонами 30.12.2021 укладено Договір про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, пунктом 1 якого визначено, що позивач зобов`язується сплатити компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи, за результатами яких створено вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, а відповідач - прийняти компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи.

ТОВ «Файнштейн» на виконання умов Договору про компенсацію сплатило на користь відповідача кошти у розмірі 269 570,33 грн, що підтверджується Актом про компенсацію витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи від 17.01.2022 та платіжним дорученням від 17.01.2022 №2.

Втім наказом Державної служби геології та надр України від 21.01.2022 №34 ТОВ «Файнштейн» було позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з тим, що переможець аукціону у визначений строк не з`явився для отримання дозволу або відмовився від підписання угоди про умови користування надрами.

6.7. Оцінюючи правомірність утримання відповідачем коштів, сплачених позивачем на виконання умов Договору про компенсацію, колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 10 Порядку розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №939, плата за вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, справляється з надрокористувачів виключно у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами як компенсація витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи.

Аналогічні за змістом положення закріплені також у пункті 2 Договору про компенсацію, де відзначено, що витрати держави за проведені геологорозвідувальні роботи, за результатами яких створено вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, оплачується ТОВ «Файнштейн» виключно при отриманні спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, як за умовами Договору про компенсацію, так і нормами положення Порядку №939, що регулюють спірні правовідносини, передбачено, що плата за вторинну (оброблену) геологічну інформацію, що є державною власністю, справляється з надрокористувачів виключно у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами як компенсація витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи.

Втім за обставинами даної справи ТОВ «Файнштейн» у встановленому законом та Договором купівлі-продажу спеціального дозволу порядку не отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, що підтверджується наказом Держгеонадрами від 21.01.2022 №34 та встановленими обставинами у справі №320/7348/23 (судові рішення в якій набрали законної сили), що не заперечуються сторонами.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у Держгеонадрів були відсутні будь-які правові підстави для утримання сплачених позивачем коштів в якості компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи.

При цьому колегія суддів наголошує, що обов`язок надрокористувачів зі сплати компенсації за отриману від держави геологічну інформацію у відповідності до умов спірних Договорів та Порядку №939 пов`язується саме з моментом отриманням спеціального дозволу на користування надрами (чого в даному випадку не відбулося), а не з настанням будь-яких інших обставин, як про це помилково стверджує скаржник.

Законність позбавлення позивача права на отримання спеціального дозволу, чи-то факт отримання / неотримання позивачем спірної геологічної інформації, - самі по собі не створюють правових підстав для збереження відповідачем спірних коштів. Визначальним у даному випадку є можливість використання геологічної інформації, отриманої за умовами Договору про компенсацію, чого без отримання спеціального дозволу здійснити неможливо.

Скаржник помилково у даному випадку ототожнює правомірність здійснення позивачем оплати за вторинну (оброблену) геологічну інформацію на виконання умов Договору про купівлю-продажу спеціального дозволу та Договору про компенсацію (з огляду на законні очікування на отримання від відповідача спеціального дозволу на користування надрами), з правомірністю їх подальшого утримання Держгеонадрами після ненадання позивачу такого дозволу, тобто без наявної на те правової підстави.

6.8. Верховний Суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

Так, відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20, на які посилається скаржник).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Отже, за відсутності в матеріалах справи інформації про законність утримання (неповернення) грошових коштів, сплачених позивачем, сума коштів, яка знаходяться у відповідача, вважається утриманою безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню позивачу.

Відтак, ураховуючи наведене вище нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у розрізі встановлених господарськими судами обставин справи, колегія суддів вважає, що звернення ТОВ «Файнштейн» з вимогою щодо повернення Держгеонадрами спірних грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, є правомірним.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача спірних коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

6.9. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують.

Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень. При цьому оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржник.

Досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду, колегія суддів відзначає, що судові рішення у даній справі ухвалені за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на предмет, підстави позову, а також фактично-доказову базу (подані сторонами докази), які не є аналогічними як у наведених скаржником справах. Доводи скаржника про їх неврахування зводяться до власного трактування таких висновків (без урахування змісту спірних правовідносин, конкретних обставин справи та наявних доказів у справі), що вочевидь не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень у відповідності до приписів статей 236, 310 ГПК України.

Крім того, оскільки рішення судів попередніх інстанцій оскаржується відповідачем лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення з нього 269 570,33 грн, сплачених позивачем за Договором про компенсацію, Судом відхиляються доводи касаційної скарги про суперечність висновків суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимоги про розірвання Договору про компенсацію.

6.10. Отже, доводи касаційної скарження у свої сукупності не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 6 цієї постанови.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень в оскаржуваній частині - без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 (у оскаржуваній частині) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі №910/4013/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець