Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №916/3046/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/3046/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна",

представник боржника - не з`явився,

скаржниця- ОСОБА_1 ,

представник скаржниці - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

від 11.06.2026

у складі колегії суддів: Богатиря К.В., - головуючий, Поліщук Л.В., Таран С.В.,

у провадженні за заявою

ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження

у справі за заявою

ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна" (далі - боржник, ТОВ "БІІР Україна").

2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІІР Україна" за заявою ОСОБА_2 .

3. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник, ОСОБА_1 ) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3046/25 про банкрутство.

4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження у справі №916/3046/25 про банкрутство; призначено справу №916/3046/25 до розгляду.

5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 вирішено:

"Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. № 5072/25 від 12.12.2025) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, код ЄДРПОУ 38819672) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 8 000,00 грн.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БІІР Україна" про розподіл судових витрат (вх. №5072/25 від 12.12.2025) - відмовити.".

6. Від ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження (вх. 1496/26 від 13.04.2026) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 916/3046/25.

7. Нововиявленою обставиною, на думку скаржниці, є постанова Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 по справі № 947/26680/23, якою стягнуто з ТОВ "БІІР Україна" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за квітень - червень 2020 року у розмірі 253 339,15 грн та компенсацію 50,94 грн. При цьому скаржниця зазначила, що вказана постанова безпосередньо усуває єдину підставу відмови у відкритті провадження про банкрутство - "спір про право" щодо вимоги ОСОБА_2 та встановлює безспірність грошової вимоги.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

8. Ухвалою від 11.06.2026 Південно-західний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження (вх. 1496/26 від 13.04.2026) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 відмовив;

ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження залишив в силі.

9. Апеляційний господарський суд зазначив, що ОСОБА_1 надала новий доказ, а саме копію постанови Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 у справі № 947/26680/23, який на її переконання підтверджує обставини відсутності "спору про право" та встановлює безспірність грошової вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "БІІР Україна".

10. Разом з тим, новий доказ не може свідчити про існування нововиявлених обставин; навіть наявність нововиявленої обставини у вигляді безспірності грошової вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "БІІР Україна" жодним чином не спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство не впливає на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1 .

11. Посилання ОСОБА_1 на те, що ТОВ "БІІР Україна" є фактично неплатоспроможним відхилене судом апеляційної інстанції, оскільки воно не спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство не впливає на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1 , а посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІІР Україна" не стосуються предмета доказування, який обмежено обставинами того, яким саме чином ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство впливає на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1

12 Також суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження (вх. 1496/26 від 13.04.2026) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі № 916/3046/25 спрямована на переоцінку тих доказів, які суд апеляційної інстанції вже дослідив під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , що не відповідає меті та змісту процесуального інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який не передбачає здійснення такого перегляду задля виправлення недоліків процесуальної поведінки заявника під час первісного розгляду справи.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

13. ОСОБА_1 03.07.2026 засобами електронного зв`язку, звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 916/3046/25.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3046/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026.

15. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2026 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. 04.08.2026 від заявниці надійшла заява про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 916/3046/25, яка обґрунтована скрутним фінансовим становищем заявниці, що унеможливлює сплату судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі, а також розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці.

17. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 916/3046/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026;

повідомлено учасників справи, що розгляд касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 відбудеться 29.09.2026 о 11:15;

надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17.09.2026;

звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026;

витребувано з Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/3046/25;

доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

18. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

19. Учасники справи в судове засідання 29.09.2026 не з`явилися, своїх представників не направили; про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку документів (ухвал про залишення касаційної скарги без руху та ухвали про відкриття касаційного провадження у справі і призначенням дати розгляду) в кабінет Електронного суду від 23.07.2026 та 03.09.2026, наявними у матеріалах справи.

20. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 29.09.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 29.09.2026. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

21. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 916/3046/25 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Доводи ОСОБА_1 .

22. Скаржниця доводила, що апеляційний господарський суд формально застосував статтю 320 ГПК України та не перевірив вплив наведених обставин на висновок про правовий інтерес скаржниці.

23. Крім того, на думку скаржниці, суд апеляційної інстанції порушив статті 207, 118, 119, 13 ГПК України, оскільки безпідставно залишив пояснення без розгляду чим допустив порушення рівності сторін. Скаржниця аргументувала, що недооцінка її доводів не є формальним недоліком мотивувальної частини, а доводи прямо стосувалися центрального питання, з якого апеляційний суд виходив при закритті апеляційного провадження, - наявності або відсутності впливу судового рішення на права та інтереси ОСОБА_1 .

24. Якби апеляційний господарський суд надав оцінку договору цесії з відстроченою оплатою до 31.07.2030, він мав би перевірити, чи не створює такий договір для скаржниці самостійний майновий інтерес у результаті банкрутного провадження.

25. Отже, ці доводи були не допоміжними, а потенційно вирішальними, і їх ігнорування могло призвести до неправильного вирішення заяви про перегляд.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

30. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційну скаргу щодо доводів, зазначених в пункті 22 - 25 описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. Об`єктом касаційного перегляду в цій справі є судове рішення, ухвалене за результатом розгляду заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

32. Надаючи оцінку доводам скаржниці та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів Верховного Суду враховує таке.

33. Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

34. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

35. Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами встановлені частиною другою статті 320 ГПК України, а саме,

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

36. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

37. Тобто, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

38. Таким чином, нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

39. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

40. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

41. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

42. Визначена чинним ГПК України процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами передбачає процесуальні обмеження, які полягають у тому, що суд переглядає раніше прийняте рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть; суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

43. У частині четвертій статті 320 ГПК України визначено перелік підстав, які виключають можливість перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема передбачено, що не є підставою для перегляду: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

44. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 320 ГПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 321, 322 ГПК України.

45. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення).

46. Таким чином, судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 320 ГПК України, відсутні.

47. Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справі №910/4993/22 (640/1990/20) сформулював правову позицію щодо розмежування понять "нововиявлена обставина" та "новий доказ". Верховний Суд зазначив, що подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може відбуватися поза межами тієї справи, в якій розглядався спір по суті. Не належать до нововиявлених обставин нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.

48. У справі №904/10560/17 (постанова від 15.03.2023), на яку зокрема посилається скаржник, Верховний Суд у складі Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду виснував:

"Кредитор у справі про банкрутство в порядку, строки та з підстав, встановлених Главою 3 розділу IV ГПК України "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами" (в цій справі з підстави, визначеною пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України) наділений правом подати до відповідного господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів.

89. Господарський суд, який переглядає з підстави, визначеною пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України (що є відмінною від підстави, визначеною пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України), за нововиявленими обставинами судові рішення у справі про банкрутство, зокрема, ухвали за результатами розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів, в процесі такого перегляду встановлює наявність або відсутність нововиявлених обставин, оцінює їх істотність для правильного вирішення спору і вплив на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

90. У разі, коли під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів, господарським судом встановлені нововиявлені обставини, які істотно впливають на оцінку обґрунтованості вимог іншого кредитора до боржника, зокрема, спростовують існування грошового зобов`язання боржника перед іншим кредитором, наявність такого, що набрало законної сили судового рішення, яким було підтверджено грошове зобов`язання боржника перед таким кредитором, оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, з урахуванням нововиявлених обставин, і само по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів.".

49. Відповідно до положень частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

50. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 27.03.2023 у справі № 914/2381/18, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

51. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надала новий доказ, а саме копію постанови Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 у справі № 947/26680/23, який на її переконання підтверджує обставини відсутності "спору про право" та встановлює безспірність грошової вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "БІІР Україна".

52. За змістом зазначеної скаржницею постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції, зокрема, частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "БІІР Україна"; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2024 в оскаржуваній частині скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги до ТОВ "БІІР Україна" про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітної плати задовольнив частково та стягнув з ТОВ "БІІР Україна" (ЄДРПОУ 38819672) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за квітень червень 2020 року у розмірі 253 339,15 грн та компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 50,94 грн. Тобто предметом спору у зазначеній справі є наявність спору щодо трудових правовідносин, які виникли між ТОВ "БІІР Україна" (ЄДРПОУ 38819672) та ОСОБА_2 .

53. При цьому, колегія суддів враховує, що ухвалою від 07.09.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2024 та постанову Одеського апеляційного суду від 10.03.2026.

54. Водночас, за змістом ухвали, яку скаржниця просить переглянути за нововиявленими обставинами, вбачається, що суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.

55. Суд апеляційної інстанції обґрунтував наявність підстав для закриття провадження, зокрема тим, що:

- ОСОБА_1 не є учасницею у справі №916/3046/25;

- оскаржуваною ухвалою жодним чином не вирішувалися питання про права, інтереси чи обов`язки безпосередньо ОСОБА_1 , оскільки на вирішенні даної ухвали стояло питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІІР Україна";

- безпідставним на переконання колегії суддів є посилання скаржниці на те, що невиплата ТОВ "БІІР Україна" заробітної плати ініціюючому кредитору прямо позбавляє її дітей належного їх утримання, оскільки 50% цього доходу є їхніми аліментами;

- відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІІР Україна" чи відмова у відкритті провадження у цій справі жодним чином не впливає на обов`язок ОСОБА_2 зі сплати ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей не свідчить про виникнення, зміну або припинення такого обов`язку, що в свою чергу свідчить про те, що оскаржувана ухвала не впливає на інтереси скаржниці щодо отримання заборгованості зі сплати аліментів;

- не прийнято до уваги посилання скаржниці на те, що відновлення її доброго імені можливе виключно шляхом проведення поглибленого фінансового аналізу незалежним арбітражним керуючим, який допоможе їй документально спростувати наклеп та встановить дійсні причини неплатоспроможності, адже питання захисту честі, гідності, ділової репутації не вирішується в межах справи про банкрутство, а скаржниця не довела як чином відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІІР Україна", взагалі впливає на її честь, гідність, ділову репутацію, добре ім`я.

- у цьому випадку скаржниця взагалі стверджує про можливе порушення прав третіх осіб, які не уповноважували її діяти в їх інтересах.

56. За змістом оскаржуваної ухвали вбачається, що в цьому випадку суд дійшов висновку про надання скаржницею нового доказу, який фактично не спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі № 916/3046/25 про банкрутство не впливає на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1 . При цьому, доводи ОСОБА_1 зводяться до прийняття судом першої інстанції необґрунтованого рішення про відмову у відкритті провадження по справі про банкрутство ТОВ "БІІР Україна", однак, у цьому випадку не здійснюється перегляд по суті ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі № 916/3046/25 про банкрутство ТОВ "БІІР Україна".

57. Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що зміст постанови Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 у справі № 947/26680/23 не спростовує висновки, викладені в ухвалі Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про те, відкриття провадження у справі №916/3046/25 про банкрутство не впливає на права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1 , а з огляду на предмет спору у цій та зазначеній справі, обставини, встановлені у справі № 947/26680/23, не є нововиявленими для цієї справи в розумінні статті 320 ГПК України.

58. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржниці про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував та не обґрунтував підстави відхилення наданих скаржницею доказів (договір відступлення, права вимоги № 31/07/25-Ц від 31.07.2025, детальний аналіз власної фінансової звітності ТОВ "БІІР Україна" за 2025 рік), поданих разом з поясненнями від 10.06.2026, оскільки в оскаржуваному судовому рішенні апеляційний господарський суд прямо зазначив, що залишає без розгляду додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 по суті справи (вх. 1496/26/Д2 від 10.06.2026) та (вх. 1496/26/Д3 від 11.06.2026), оскільки вони були подані з пропуском строку, а скаржниця не ініціювала питання про поновлення такого строку.

59. Суд апеляційної інстанції зазначив, що такі пояснення фактично є доповненням до заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.

60. Доводи касаційної скарги свідчать про прагнення скаржниці здійснити повторну/нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній, однак зазначене не є підставою для скасування ухваленого апеляційним господарським судом судового рішення, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

61. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

62. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність передбачених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України ознак нововиявленої обставини.

63. Такий висновок відповідає наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду, відповідно до яких нововиявленими є саме фактичні обставини, що існували на час розгляду справи, не були та не могли бути відомі заявникові і є істотними для її вирішення; натомість переоцінка вже досліджених доказів, нові докази щодо встановлених судом обставин, а також правова оцінка обставин, надана судом в іншій справі, не є нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Згідно із частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

66. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Враховуючи наведене, Верховний Суд, діючи в межах повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України, перевіривши у межах доводів касаційної скарги законність та обґрунтованість судових рішень, дійшов висновку, що висновки суду апеляційної інстанції є такими, що узгоджуються з вимогами статей 320, 236 ГПК України, підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції відсутні. Водночас аргументи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

68. Питання про судові витрати було вирішено ухвалою Верховного Суду від 02.09.2026, якою було звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 916/3046/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік