Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №924/676/26 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"28" вересня 2026 р. Справа № 924/676/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "САНТОРІНІ" м. Хмельницький

до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації м. москва

про стягнення 3023618,14 доларів США завданих збитків, 50000грн витрат на правничу допомогу, 130000грн витрат на оплату експертизи

За участю:

від позивача: Бабчук О.В. згідно довіреності від 29.06.2026

від відповідача: не з`явився

28.09.2026 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "САНТОРІНІ" м. Хмельницький до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації м. москва про стягнення 133050990грн завданих збитків, що еквівалентно 3023618,14 доларів США, 50000грн витрат на правничу допомогу, що еквівалентно 1113,08 доларів США та 130000грн витрат за послуги експерта, що еквівалентно 2894,03 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.04.2026 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації нанесено удар БПЛА по виробничому приміщенню за адресою м. Хмельницький, вул. Пілотська, 71А, власником якого є Приватне підприємство "САНТОРІНІ", у зв`язку з чим було завдано збитки на суму 133050990грн завданих збитків, що еквівалентно 3023618,14 доларів США.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

27.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/2693/26), в якій уточнює (конкретизує) предмет позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, у розмірі 3023618,14 доларів США; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00грн; витрати, пов`язані з оплатою послуг експерта, у розмірі 130000,00грн.

05.08.2026 на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/6525/26) про долучення додаткових доказів, а саме доказів направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі №924/676/26 від 06.07.2026 на адресу посольства російської федерації у Польщі з перекладом на державну мову відповідача.

10.08.2026 в підготовчому засіданні судом прийнято заяву позивача про уточнення (конкретизацію) позовних вимог, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10:00год. 07.09.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

11.08.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-08/2893/26) про продовження строку підготовчого провадження на 30днів.

Ухвалою суду від 07.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №924/676/26 та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00год. 28.09.2026. Повідомлено російську федерацію в особі міністерства юстиції російської федерації м. москва про оголошення перерви в підготовчому засіданні у справі №924/676/26 до 11:00год. 28.09.2026 шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Господарського суду Хмельницької області відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2026 позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.2026 не з`явився.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.08.2019, приватне підприємство "САНТОРІНІ" є власником нерухомого майна - виробничо-складських приміщень площею 4 467,6 кв.м та 4 922,4 кв.м. що знаходяться за адресою вул. Пілотська, 71А, м. Хмельницький, Хмельницька область.

01.04.2026 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації нанесено удар БПЛА по виробничим приміщенням за адресою м. Хмельницький, вул. Пілотська, 71А, власником яких є Приватне підприємство "САНТОРІНІ" в підтвердження чого наявні наступні докази.

Відповідно до Акту про пожежу від 01.04.2026 (із Додатком) складеного Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області , виробничо-складські приміщення за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 71А, було пошкоджено в результаті обстрілу 01.04.2026 внаслідок атаки БПЛА з боку російської федерації та спричиненої нею пожежі 01 квітня 2026 року.

Слідчим відділом УСБУ у Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N22026240000000031 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України (згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.04.2026).

Постановою слідчого Приймака М.Ю. слідчого відділу Управління служби безпеки України в Хмельницькій області від 08.04.2026 ПП "САНТОРІНІ" було залучено як потерпілого до участі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026240000000031 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України - атаки БПЛА з боку російської федерації 01 квітня 2026 року.

На підставі Договору №ВЕПС-ГО-24042026 від 27.04.2026 про надання послуг, укладеного з ТзОВ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ" було проведено технічне обстеження виробничого приміщення з метою визначення розміру реальних збитків, оцінки потреб у відновленні нерухомого майна, та проведення технічного обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації 01.04.2026.

За результатами проведеного обстеження 07.05.2026 було складено звіт №320813-1 з технічного обстеження об`єкта - виробничо-складських приміщень площею 4 467,6 кв.м за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький, пошкодженого внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації експертом О. М. Гуріним (Кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №006521 від 24.11.2021).

В ході обстеження було виявлено, що внаслідок влучання БПЛА та подальшої пожежі будівля зазнала значних пошкоджень будівельних конструкцій та інженерних систем. Зокрема: пошкоджено поверхню вимощення, де зафіксовано тріщини, вибоїни, ущелини та розшарування матеріалу. У зоні безпосереднього влучання БПЛА несучі конструкції характеризуються втратою міцності та стійкості, руйнуванням і відшаруванням захисного шару бетону, утворенням тріщин, сколів, відколів та вибитих фрагментів бетону залізобетонних колон. На поверхнях конструкцій наявні сліди інтенсивного термічного впливу, що призвело до погіршення фізико-механічних характеристик матеріалів. Пошкоджено залізобетонні ферми та плити покриття, виявлено численні тріщини, відколи бетону з оголенням і корозією арматури, часткове руйнування та обвалення окремих плит, наскрізні пошкодження, локальну втрату фрагментів бетону та порушення цілісності конструкцій. Залізобетонні ребристі плити стінових огороджувальних конструкцій мають тріщини, сліди високотемпературного впливу, зміщення окремих елементів, замокання та локальні пошкодження захисного шару бетону. Зафіксовано пошкодження герметизації стиків стінових панелей, деформації металевих підкранових балок, а також пошкодження металевих ферм і огороджувальних конструкцій світлових ліхтарів у вигляді вигинів, деформацій та руйнування окремих елементів. Покрівля будівлі повністю зруйнована внаслідок влучання БПЛА та пошкодження конструкцій покриття. Цегляні перегородки мають численні дефекти та пошкодження. Руйнування зазнали віконні конструкції та скління по фасадах і світлових ліхтарях, зафіксовано деформації рам, їх зміщення та повне руйнування окремих вікон. Пошкоджено зовнішні та внутрішні двері і ворота, які мають деформації, порушення геометрії та сліди термічного впливу. У внутрішніх приміщеннях наявні механічні пошкодження підлоги від падіння уламків, сліди кіптяви та термічного ураження, а також пошкодження опорядження стін у вигляді лущення, розшарування та осипання штукатурного і фарбувального шарів. Внаслідок вибухової хвилі, руйнування конструкцій та пожежі пошкоджено кабелі, освітлювальні прилади та інші елементи системи електропостачання, а також елементи системи вентиляції.

Детальний перелік та характеристики пошкоджень виробничо-складських приміщень площею 4467,6 кв.м що знаходиться за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький наведений у звіті №320813-1 від 07.05.2026 року з технічного обстеження об`єкта будівництва, пошкодженого внаслідок бойових дій, що додається до позовної заяви.

Також за результатами проведеного обстеження 15.05.2026 було складено звіт №320813-2 з технічного обстеження об`єкта - виробничо-складських приміщень площею 4922,4 кв.м за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький, пошкодженого внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації експертом О. М. Гуріним (Кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №006521 від 24.11.2021).

В ході обстеження було виявлено, що внаслідок влучання БПЛА та подальшої пожежі будівля зазнала значних пошкоджень будівельних конструкцій та інженерних систем. А саме: пошкоджено поверхню вимощення, де зафіксовано тріщини, вибоїни, ущелини та ділянки розшарування матеріалу. Залізобетонні колони у зоні безпосереднього влучання БПЛА та на прилеглих ділянках пожежі зазнали втрати міцності та стійкості. Виявлено руйнування та відшарування захисного шару бетону, тріщини, відколи, ослаблення бетону, а також механічні пошкодження у вигляді сколів та вибитих фрагментів. По фасадах будівлі зафіксовано деформації та зміщення огороджувальних стінових панелей із проектного положення внаслідок вигинів і руйнування закладних деталей верхніх рядів стінових конструкцій, розташованих поблизу місця влучання БПЛА. Верхні плити стінових огороджувальних конструкцій мають значні пошкодження у вигляді замокання. Частина залізобетонного перекриття у зоні вбудованих приміщень зазнала термічного ураження внаслідок пожежі. На поверхнях конструкцій виявлено сліди кіптяви, розтріскування бетону та локальні пошкодження захисного шару. Пошкоджено залізобетонні ферми покриття, що супроводжується втратою їх міцності та стійкості. Зафіксовано руйнування захисного шару бетону, численні тріщини та відколи бетону з оголенням і корозією арматури, а також сліди інтенсивного термічного впливу. Виявлено часткове руйнування та обвалення окремих плит покриття, наскрізні пошкодження конструкцій, численні тріщини, локальні втрати фрагментів бетону, оголення арматури та порушення цілісності плит. Пошкоджень зазнали металеві ферми та огороджувальні конструкції надбудованих світлових ліхтарів, що проявляється деформаціями, вигинами та повним руйнуванням окремих елементів. Покрівля будівлі повністю зруйнована внаслідок влучання БПЛА та руйнування конструкцій покриття. Під час обстеження цегляних та газобетонних перегородок виявлено численні дефекти та пошкодження. На внутрішніх самонесучих цегляних стінах зафіксовано вертикальні, горизонтальні та похилі тріщини, у тому числі наскрізного характеру. Окремі огороджувальні конструкції, виконані з листів ОСБ, повністю зруйновані. Зафіксовано руйнування скління віконних конструкцій по фасадах будівлі та у світлових ліхтарях, деформацію та вигини віконних рам, їх зміщення із проектного положення, а також повне руйнування окремих віконних конструкцій. Дверні конструкції та ворота мають деформації, вигини та порушення геометрії. Пошкоджено опорядження стін внутрішніх приміщень будівлі. Внаслідок руйнування конструкцій пошкоджено трубопроводи та інші елементи системи опалення із локальними ділянками розгерметизації. Також пошкоджено кабелі, освітлювальні прилади та інші елементи системи електропостачання, а елементи системи вентиляції зазнали пошкоджень та часткової втрати працездатності.

Детальний перелік та характеристики пошкоджень виробничо-складських приміщень площею 4 922,4 кв.м що знаходиться за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький наведений у звіті №320813-2 від 15.05.2026 з технічного обстеження об`єкта будівництва, пошкодженого внаслідок бойових дій.

Суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО ПРАВОВИЙ СОЮЗ", що діє на підставі договору №ВЕПС-ГО-24042026 від 27.04.2026 про надання послуг з визначення розміру реальних збитків внаслідок пошкодження виробничо-складських приміщень, що розташовані за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 71А та визначення розміру потреб у відновленні у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, на підставі проведеного детального дослідження об`єкту, вивчення матеріалів, у відповідності до звіту №780/1/26 від 19.05.2026 про визначення розміру реальних збитків зроблено висновок, що розмір потреб у відновленні виробничо-складських приміщень площею 4467,6 кв.м за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький, Хмельницька область з врахуванням ПДВ складає 68562260грн, що в еквіваленті складає 1558095,08 доларів США.

Також, відповідно до звіту №780/2/26 від 19.05.2026 про визначення розміру реальних збитків визначено, що розмір потреб у відновленні виробничо-складських приміщень площею та 4922,4 кв.м. що знаходиться за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький, Хмельницька область з врахуванням ПДВ складає 64488730 грн, що в еквіваленті складає 1465523,06 доларів США.

Загалом загальна сума завданих підприємству збитків становить 3023618,14доларів США, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Як вже зазначалось, відповідачем у даній справі є держава російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває на сьогоднішній день.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом ст. ст. 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред`явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 "Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Наведені дії відповідач вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цього рішення. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суди України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету російської федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, звертаючись із позовом до відповідача - російської федерації позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що, оскільки, в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди російської федерації бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі №№ 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об`єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов`язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії РФ за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії РФ з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є і знищення або пошкодження майна позивача, здійсненим в рамках реалізації акту агресії РФ.

Відповідно до ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

У даному випадку матеріали справи не містять будь-яких доказів використання зруйнованого та/або пошкодженого майна позивача у воєнних цілях, відтак, дії відповідача, внаслідок яких знищено, пошкоджено або заволодіння майно позивача, вчинені всупереч законам і звичаям війни, а, отже, відповідач несе повну відповідальність за спричинену ним шкоду заподіяну майну позивача в результаті порушення звичаїв ведення війни.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 85 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У даному випадку протиправність діяння рф, як складового елементу факту збройної агресії рф проти України, в розумінні ч. 3 ст. 85 ГПК України є загальновідомим фактом який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як встановлено судом, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації, позивачу завдано збитків.

Розмір збитків позивача пов`язаний з пошкодженням або знищенням його майна внаслідок збройної агресії російської федерації визначено відповідно до Звіту №780/1/26 від 19.05.2026 про визначення розміру реальних збитків складських приміщень площею 4 467,6 кв.м., а також відповідно до Звіту №780/2/26 від 19.05.2026 про визначення розміру реальних збитків складських приміщень площею та 4922,4 кв.м., за адресою вул. Пілотська, 71А. м. Хмельницький, Хмельницька область складає загалом суму 3023618,14 доларів США.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Суд також констатує та враховує при прийнятті рішення, що відповідачем жодної з зазначених вище обставин не спростовано, доказів відсутності його вини в заподіянні збитків або доказів на спростування розміру заподіяних збитків не надано.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача 3023618,14 доларів США.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50000грн суд зазначає наступне.

В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50000грн представником позивача надано до суду копії Договору про надання правової допомоги №01/04-1-0426 від 01.04.2026, укладеного між адвокатом Бабчук О.В. (адвокат) та Приватним підприємством "САНТОРІНІ" (клієнт), в особі директора Скоропад І.П.; Акту приймання-передачі наданих послуг №25/09 від 25.09.2026; Довіреності №1 від 06.04.2026; Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №508 від 05.05.2001.

Згідно долученого до матеріалів справи Акту приймання-передачі наданих послуг №25/09 від 25.09.2026, представником позивача надано клієнту наступні послуги:

- Правовий аналіз первинних документів, що підтверджують руйнування/завдання збитків майну ПП "САНТОРІНІ";

- Юридичний супровід клієнта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202624000000031 за фактом вчинення та в процесі збирання доказів заподіяння шкоди його майну.

- Опрацювання Висновку експерта щодо оцінки збитків на суму 133050990грн;

- Підготовка, формування правової позиції та складання тексту позовної заяви про стягнення збитків на суму 133050990грн витрат на правничу допомогу та послуги експерта;

- Формування додатків до позовної заяви, розрахунок сум в еквіваленті доларів США;

- Направлення позовної заяви з додатками до суду через систему "Електронний суд" та контроль відкриття провадження у справі №924/676/26;

- Підготовка, направлення відповідачу та подання до суду клопотань процесуального характеру;

- Підготовка та участь в судових засіданнях.

Загалом 12,5год (4000грн 1год) на загальну суму 50000грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як стверджується матеріалами справи, 27.04.2026 між адвокатом Бабчук О.В. (адвокат) та Приватним підприємством "САНТОРІНІ" (клієнт), в особі директора Скоропад І.П. укладено Договір про надання правової допомоги №01/04-1-0426.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокат зобов`язується надати клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо представництва та захисту інтересів останнього у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, в тому числі господарському суді.

Згідно з п.3.1 Договору, факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє по в межах строку необхідного виконання умов. визначених п.1.1 даного Договору, а в частині оплати клієнтом адвокату гонорару-до повного виконання таких зобов`язань.

Договір підписаний адвокатом Оленою Бабчук та від клієнта - директором ПП "САНТОРІНІ" Іриною Скоропад, а також скріплений відтиском печатки сторін.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Надання ПП "САНТОРІНІ" адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/676/26 адвокатом Бабчук О.В. підтверджується Договором про надання правової допомоги №01/04-1-0426 від 01.04.2026, укладеним між адвокатом Бабчук О.В. (адвокат) та Приватним підприємством "САНТОРІНІ" (клієнт), в особі директора Скоропад І.П.; Актом приймання-передачі наданих послуг №25/09 від 25.09.2026; Довіреністю №1 від 06.04.2026; Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №508 від 05.05.2001.

Судом встановлено, що клопотання про долучення доказу від 09.07.2026; клопотання про долучення доказів від 05.08.2026; клопотання про відкладення розгляду справи від 11.08.2026 підписані електронним цифровим підписом адвоката та подані до суду через систему "Електронний суд".

Крім цього, представник позивача адвокат Бабчук О.В. приймала участь в підготовчих засіданнях 10.08.2026 та 07.09.2026, а також в судовому засіданні 28.09.2026.

Таким чином, позивачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/676/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що заявлені Приватним підприємством "САНТОРІНІ" до відшкодування витрати у сумі 50000грн є підтвердженими та співмірними із складністю цієї справи та, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо розподілу витрат на оплату експертизи та судового збору.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь 130000грн витрат на проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

В підтвердження понесених витрат на проведення експертизи долучено Договір №ВЕПС-ГО-24042026 від 27.04.2026, укладений між ПП "САНТОРІНІ" та ТОВ "Всеукраїнський експертно-правовий союз" (з Додатком №1 до Договору); а також платіжні інструкції №1514 від 29.06.2026 на суму 65000грн та №1487 від 27.04.2026 на суму 65000грн.

Згідно з ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі наведеного, витрати позивача на оплату експертизи у сумі 130000грн покладаються на відповідача відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом враховується, що позивач при зверненні до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Як стверджується з матеріалів справи, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 133050990грн завданих збитків.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімуму для працездатних осіб складає 3328грн., а максимально можливий до стягнення судовий збір у 2026 році становить 1164800грн (3328грн*350).

Із заявленої до стягнення ціни позову 133050990грн. належний до сплати судовий збір обмежується максимально можливим розміром та складає 1164800грн, які підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (адреса представницького органу міністерства юстиції російської федерації: 119991, російська федерація, місто москва, вул. Житня, 14, буд. 1) на користь Приватного підприємства "САНТОРІНІ" (29006, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 71 А, код ЄДРПОУ 39232211) 3023618,14 доларів США (три мільйони двадцять три тисячі шістсот вісімнадцять доларів США чотирнадцять центів) збитків, 50000грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу, 130000грн (сто тридцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на оплату експертизи.

Видати наказ.

Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (адреса представницького органу міністерства юстиції російської федерації: 119991, російська федерація, місто москва, вул. Житня, 14, буд. 1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1164800грн (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 3 примірники:

1 - до справи (в паперовому екз.),

2 - позивачу (до електронного суду),

3 - відповідачу (повідомлення на сайті).