Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №922/2625/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/2625/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" про розподіл судових витрат (вх. №23889 від 29.09.2026) по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП", Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне

доТовариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА", м. Харків

простягнення 147 149,03 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 24.07.2026 із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА", в якій просило стягнути з відповідача 147 149,03 грн, з яких: пеня в сумі 93 476,38 грн, 3% річних в сумі 9 347,61 грн, індексація в сумі 44 325,04 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн (орієнтовно).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2026 позов задоволено повністю, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (адреса: 61070, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СТАРОВА, будинок 57; код ЄДРПОУ 41551574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (адреса: 52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне, ВУЛИЦЯ НАУКОВА, будинок 1; код ЄДРПОУ 39701580) 147 149,03 грн, з яких: пеня в сумі 93 476,38 грн, 3% річних в сумі 9 347,61 грн, індексація в сумі 44 325,04 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

29.09.2026 позивач звернувся до господарського суду із заявою про розподіл судових витрат та прийняття доказів для їх визначення (вх. №23889), в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи № 922/2625/26 та прийняти докази судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу адвоката), які були понесені Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39701580) під час розгляду справи №922/2625/26 в Господарському суді Харківської області та здійснити розподіл витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (адреса: 52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне, ВУЛИЦЯ НАУКОВА, будинок 1; код ЄДРПОУ 39701580) на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи №922/2625/26 в Господарському суді Харківської області в розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень) шляхом покладення їх на Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (адреса: 61070, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СТАРОВА, будинок 57; код ЄДРПОУ 41551574).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2026 постановлено прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" про розподіл судових витрат (вх. №23889 від 29.09.2026); розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" надати пояснення щодо заяви про розподіл судових витрат позивача у строк до 07.10.2026 (включно)

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" про розподіл судових витрат (вх. №23889 від 29.09.2026), суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при подані позовної заяви, було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 14662,40 грн, що складається з витрат по сплаті: судового збору в розмірі 2664,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

На момент ухвалення рішення по справі матеріали справи не містили доказів наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відтак у рішенні суду від 24.09.2026 по справі 922/2625/26 питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Позивач 29.09.2026 за вх. №23889 подав до суду документи в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу згідно заяви, в якій останній просить суд здійснити розподіл витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи №922/2625/26 в Господарському суді Харківської області в розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень) шляхом покладення їх на Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА".

У заяві про розподіл судових витрат позивач зазначає, що представником Позивача у справі №922/2625/26 є Адвокатське бюро «Анатолія Вишневського» в особі адвоката Вишневського Анатолія Євгеновича, який діє на підставі ордеру серії АЕ №1406234 та договору про надання правової допомоги б/н від 16 липня 2025 року (надалі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правничої допомоги б/н від 16.07.2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «АНАТОЛІЯ ВИШНЕВСЬКОГО» («Бюро») та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" («Клієнт») (надалі – «Договір»), Бюро приймає на себе зобов`язання надати Клієнту професійну правничу допомогу, в тому числі представляти інтереси Клієнта у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах в органах прокуратури, органах дізнання та/або досудового слідства, суді першої інстанції, судах апеляційної, касаційної інстанцій, органах влади та управління, органах місцевого самоврядування, підприємствам, установах, організаціях, об`єднаннях, комунальних, державних підприємствах, бюро технічної інвентаризації, земельного кадастру, а також здійснювати консультування з інших правових питань, що виникають у Клієнта.

Згідно пункту 2.4. Договору, безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Вишневський Анатолій Євгенович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 16.05.2002 року).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту розірвання договору або до фактичного виконання доручення Клієнта (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до підпунктів 1.1., 1.2. пункту 1 Додаткової угоди № 22/09 від «22» вересня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року, Бюро зобов`язується надати, а Клієнт прийняти та оплатити наступну професійну правничу допомогу:

1.1. Підготовка та подання у встановленому законодавством порядку позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39701580) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41551574) про стягнення 147 149,03 грн штрафних санкцій.

1.2. Представництво інтересів Клієнта у справі №922/2625/26 в господарському суді Харківської області.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди № 22/09 від «22» вересня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року, за надання професійної правничої допомоги, зазначеної у пункті 1 цієї Додаткової угоди Клієнт сплачує Бюро гонорар, встановлений у фіксованому розмірі – в сумі 12000,00 грн (дванадцать тисяч гривень).

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від «22» вересня 2026 року по Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року та Додаткової угоди № 22/09 від «22» вересня 2026 року, Бюро надало Позивачу професійну професійну правничу допомогу відповідно до умов Договору.

Виконуючи доручення Позивача, Адвокатське бюро «АНАТОЛІЯ ВИШНЕВСЬКОГО» в особі адвоката Вишневського А.Є. здійснило комплекс заходів із представлення інтересів Відповідача у справі №922/2625/26, а саме:

- вивчення та правовий аналіз первинної документації, що стосується позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39701580) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41551574) про стягнення 147 149,03 грн штрафних санкцій;

- вивчення актуальної судової практики щодо спірних правовідносин;

- підготовка позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39701580) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41551574) про стягнення 147 149,03 грн штрафних санкцій;

- надсилання Відповідачу позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39701580) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41551574) про стягнення 147 149,03 грн штрафних санкцій’;

- подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 39701580) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41551574) про стягнення 147 149,03 грн штрафних санкцій;

- вивчення та правовий аналіз ухвали Господарського суду Харківської області у справі №922/2625/26;

- надання усних консультацій Клієнту з інших питань, що стосуються справи №922/2625/26.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від «22» вересня 2026 року та Додаткової угоди № 22/09 від «22» вересня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року Сторони оцінили надані послуги з професійної правничої допомоги (Гонорар) в сумі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень).

На виконання вищевикладеного, «28» вересня 2026 року Позивачем було сплачено на користь Бюро 12000,00 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 3246 від «28» вересня 2026 року.

На переконання Позивача розмір витрат на оплату послуг адвоката по даній справі в сумі 12000,00 грн є обґрунтованим та співмірним із складністю цієї справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову.

Також на виконання приписів частини 4 статті 126 ГПК України, Позивач просить суд взяти до уваги той факт, що спір по даній справі №922/2625/26 має істотне значення для Позивача, оскільки зачіпає питання ділової репутації Позивача як суб`єкта господарювання, який належним чином виконує свої договірні зобов`язання, приділяє значну увагу саме досудовому врегулюванню спорів, додержується досягнутих домовленостей із контрагентами щодо відстрочення платежів, при тому, що в даному випадку Відповідач істотно порушив надані ним самим гарантійні зобов`язання щодо оплати наданих послуг та у зв`язку з цим має право на стягнення штрафних санкцій з підстав, зазначених у позовній заяві по цій справі.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, згідно до ч.8 статті 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначається порядок подання стороною доказів щодо витрат, пов`язаних із судовим розглядом, зокрема, на правничу допомогу адвоката, у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Порядок подачі таких документів з відповідною заявою в письмовому провадженні Господарським процесуальним кодексом України не визначено.

Така правова невизначеність не може бути підставою для звуження прав учасника справи, про що свідчать численні рішення Конституційного Суду України.

Враховуючи правові висновки Конституційного Суду України щодо принципу правової визначеності як складового елементу Верховенства права, на переконання Позивача, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, тобто в порядку письмового провадження, за якого судові засідання та відповідно судові дебати не проводяться, для реалізації Позивачем права на розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, належним виконанням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України є подання Позивачем до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду заяви про розподіл судових витрат та доказів, що підтверджують вказані витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Дана заява та докази витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката подаються у вказаний строк.

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, Позивач надає копію Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року; копію Додаткової угоди № 22/09 від «22» вересня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від «22» вересня 2026 року по Договору про надання правничої допомоги від «16» липня 2025 року та Додаткової угоди № 22/09 від «22» вересня 2026 року; копію платіжної інструкції № 3246 від «28» вересня 2026 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що згідно зазначеної заяви позивач просить суд вирішити питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

01.10.2026 Відповідач подав до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу (вх. №24229), в якій заперечує проти задоволення витрат позивача на професійну правову допомогу. Більш того, Відповідач просить не зменшити, а в цілому відмовити в задоволенні таких витрат

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що Позивачем на дату подання позовної заяви не було належним чином надано орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу.

Крім того, в акті виконаних робіт окремою послугою зазначено «направлення позовної заяви відповідачу», незважаючи на те, що таке направлення здійснено засобами підсистеми «Електронний суд». Надсилання вже підготовленого документа шляхом натискання відповідної клавіші в підсистемі «Електронний суд» є суто технічною дією, яка не потребує ані правового аналізу, ані спеціальних професійних знань адвоката, ані будь-якої самостійної юридичної роботи. Більше того, Позивач вже окремо включив до акта послугу з підготовки та подання позовної заяви. Повторне виділення технічного направлення цього ж документа Відповідачу як окремої юридичної послуги є нічим іншим, як штучним дробленням фактично виконаної роботи з метою збільшення суми, яку позивач намагається стягнути з Відповідача. Сам факт зазначення технічної дії в акті виконаних робіт не перетворює її на професійну правничу допомогу та не створює обов`язку Відповідача її оплачувати.

Наданий Позивачем акт виконаних робіт фактично не містить розрахунку заявлених до стягнення витрат.

У Відповідача викликає обґрунтовані сумніви зазначена в акті послуга з «вивчення судової практики щодо спірних правовідносин». На думку Відповідача, саме по собі зазначення в акті «вивчення судової практики» без будь-якого відображення результатів такого вивчення у підготовлених процесуальних документах не підтверджує ані фактичного обсягу цієї роботи, ані її необхідності, ані обґрунтованості включення її вартості до витрат, які Позивач намагається перекласти на Відповідача.

Також Відповідач звертає увагу на включення до акта виконаних робіт такої «послуги», як вивчення ухвали суду про відкриття провадження у справі. Очевидно, що ознайомлення представника сторони з ухвалою про відкриття провадження у справі, в якій він безпосередньо здійснює представництво, є не окремою юридичною послугою, а елементарною та невід`ємною складовою ведення справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Дослідивши надані Позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання Адвокатським бюро «Анатолія Вишневського» професійної правничої допомоги Позивачу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі №908/2348/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних умов справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та те, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), обґрунтовані заперечення відповідача щодо де-яких послуг, що зазначені у акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, а також те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд дійшов висновку про необхідність перерозподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, поклавши на відповідача 8 000,00 грн, а 4 000,00 грн на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" про розподіл судових витрат (вх. №23889 від 29.09.2026) - задовольнити частково.

2. Ухвалити у справі № 922/2625/26 додаткове рішення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (адреса: 61070, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СТАРОВА, будинок 57; код ЄДРПОУ 41551574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (адреса: 52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне, ВУЛИЦЯ НАУКОВА, будинок 1; код ЄДРПОУ 39701580) витрати на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи №922/2625/26 в Господарському суді Харківської області в розмірі 8 000,00 грн.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТ-ГРУП" (адреса: 52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Дослідне, ВУЛИЦЯ НАУКОВА, будинок 1; код ЄДРПОУ 39701580).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕК-УКРАЇНА" (адреса: 61070, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СТАРОВА, будинок 57; код ЄДРПОУ 41551574).

Повне додаткове рішення складено "08" жовтня 2026 р.

Суддя А.М. Буракова