Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №922/2417/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2417/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомШевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Вартових Неба, 55А, м. Харків, 61072) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057)

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Ярослава Мудрого, 29, кв. 7, м. Харків, 61024)

простягнення коштів

за участю представників:

прокуратури - Сапітон Д.В.;

позивача – не з`явився;

відповідача – Смотров О.І.;

3-ої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ», в якому просить:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 31635280) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м.Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029 гривень 10 копійок, на розрахунковий рахунок бюджету Харківської міської територіальної громади (код класифікації доходів бюджету 18010600, номер рахунку (IBAN) UA508999980334109812000020649, отримувач ГУК Харківської області/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України);

- Судовий збір за подання позовної заяви стягнути з відповідача за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету – 2800.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2417/26. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 10 серпня 2026 року о 14:00. Задоволено клопотання прокуратури та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

04.08.2026 через систему «Електронний суд» представником Головне управління ДПС у Харківській області подано заяву за вх. № 18991, в якій третя особа повідомляє, що згідно з даними ІКС «Податковий блок» станом на 03.08.2026 у ТОВ «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 31635280), податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, інша заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відсутні.

В судовому засіданні 10.08.2026 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.09.2026 о 14:00 год.

11.08.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву за вх. №19660, в якому відповідач зазначає, що заявлена прокурором сума не є сумою податкового боргу, визначеного та облікованого контролюючим органом, а є результатом здійсненого прокурором самостійного ретроспективного перерахунку орендної плати. ТОВ «Перспективні технології» стверджує, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за весь заявлений період, а наведений у позовній заяві розрахунок частково ґрунтується не на документах компетентного органу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, а на самостійних арифметичних розрахунках прокурора. У зв`язку з наведеним, відповідач просить у задоволенні позову керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, поданого в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспективні технології» про стягнення 1 274 029,10 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, відмовити у повному обсязі.

17.08.2026 через систему “Електронний суд» Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова подано відповідь на відзив за вх. № 19997, в якій прокуратура спростовує доводи відповідача та зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування незаконності або неправильності розрахунку прокурором НГО спірної земельної ділянки ані станом на 2020 рік, ані в подальші звітні періоди, у яких він як землекористувач не звільнявся від плати за землю, а саме: за 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з07.05.2023 по 31.03.2024. Прокуратура вважає, що відповідач неналежним чином виконував умови, передбачені пунктами 9 і 10 Договору оренди від 12.08.2004 (в редакції додаткової угоди від 10.11.2021) в частині самостійного обчислення і сплати орендної плати, виходячи з 5,6% від суми НГО орендованої земельної ділянки, оскільки у такому разі він би добросовісно замовляв витяги з технічної документації про НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 за кожен наступний звітний період, включаючи 2022 і 2023 роки, однак відповідач цього не робив, про що свідчить відсутність витягів з НГО за вказані періоди, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 22.06.2026. Більше того, відповідач у відзиві взагалі не навів свого контррозрахунку, який би, зокрема, підтверджував правильність самостійного декларування і сплати ним орендної плати за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024. Відповідач не зазначив, якими вихідними даними (щодо НГО орендованої ним земельної ділянки) він керувався при визначенні розміру орендної плати, належної до сплати за перелічені вище періоди. Враховуючи викладене, відповідач як орендар систематично не доплачував орендну плату, виходячи з розміру 5,6 % від нормативної грошової оцінки, з урахуванням змін НГО за звітні періоди, починаючи з 2020 року. Як наслідок, у ТОВ «Перспективні технології» виникла заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029 гривень 10 копійок.

В судовому засіданні 07.09.2026 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.09.2026 о 15:45 год.

В судовому засіданні 14.09.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.09.2026 о 11:40 год.

В судовому засіданні 28.09.2026 прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Позивач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Разом з цим, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 24.12.2003 №269/03 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» та рішення 22 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 23.06.2004 № 84/04 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради», між Харківською міською радою та ТОВ «Перспективні технології» укладено договір оренди землі № б/н від 12.08.2004, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 12.08.2004 за № 63141/04 (далі – Договір).

Відповідно до умов вищевказаного Договору ТОВ «Перспективні технології» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2520 га по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:09:004:0003) із земель несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови для будівництва торговельного комплексу та подальшої експлуатації об`єкта.

Згідно з п. 8 Договору, Договір укладено строком: на період будівництва – до 31.12.2005 (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації), на період експлуатації – до 21.12.2028.

Право оренди відповідача на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 13633866; дата державної реєстрації: 09.03.2016).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2014 у справі №922/1883/14 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Перспективні технології» про внесення змін до договору, внесено зміни до договору оренди від 12.08.2004 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у зв`язку із затвердженням Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Зокрема, вказаним рішенням суду договір викладено у новій редакції, якою передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати переглядається, у тому числі, у разі зміни нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 9 Договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до додаткової угоди від 10.11.2021 до договору оренди від 12.08.2004, орендна плата встановлена у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки (далі – НГО) цієї земельної ділянки із зазначенням, що НГО складає 17292149 гривень (п. 5 Договору у новій редакції).

За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 23.04.2026, ТОВ «Перспективні технології» (код ЄДРПОУ 31635280) є платником орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 0,2520 з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша.

За період 2020 – 2023, 2025 – 2026 роки ТОВ «Перспективні технології» задекларувало податкові зобов`язання з плати за землю щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003. За 2024 рік підприємством не надано податкову декларацію з орендної плати за землю.

Так, підприємством задекларовано і сплачено: 2020 рік:

січень-лютий, квітень-грудень (за виключенням березня) – 677 957,75 гривень;

2021 рік: 771 999,35 гривень;

2022 рік: січень-лютий – 177 532,74 гривні;

2023 рік: 224 975,23 гривні; 2024 рік: 0;

2025 рік: 0;

2026 рік: 1 167 974,01 гривня (строк сплати податкових зобов`язань не настав).

Щодо звільнення від податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю в окремі періоди карантину та воєнного стану, прокуратурою звернуто увагу на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX внесені зміни до відповідних законодавчих актів України, зокрема викладено пункт 52-4 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в новій редакції, згідно з якою не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022.

Отже, підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого Харківська міська територіальна громада (UA63120270000028556) з 24.02.2022 віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Дата припинення можливості бойових дій щодо вказаної території не визначена.

Проте, 11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в наступній редакції: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачав, що в період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Крім того, рішенням 14 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 14.07.2023 № 403/23 внесено зміни до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові», доповнивши додаток 2 пунктом 4 такого змісту: «4. За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 встановити ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні юридичних осіб га фізичних осіб - підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки».

Пунктом 2 рішення міської ради від 14.07.2023 №403/23 встановлено, що в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 земельні ділянки комунальної власності, надані в користування на умовах оренди фізичним особам, не є об`єктами оподаткування; в період з 01.03.2022 по 31.12.2022 земельні ділянки комунальної власності, надані в користування на умовах оренди юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, не є об`єктами оподаткування.

Рішенням 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 19.08.2024 № 633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків» За період з 01.04.2024 по 31.12.2024 встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки; надано з 01.04.2024 по 31.12.2024 фізичним особам, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям пільгу в розмірі 100 відсотків шляхом зменшення податкового зобов`язання після нарахування орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності.

Відповідно до рішення 45 сесії Харківської міської ради 8 скликання 25.09.2025 №920/25 «Про продовження дії пільг з місцевих податків» за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 встановлено ставку податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, з 01.03.2020 по 31.03.2020, за березень-грудень 2022 року, з 01.01.2023 по 06.05.2023, квітень-грудень 2024 року, 2025 рік, січень-червень 2026 року плата за земельні ділянки, розташовані у місті Харкові, не нараховується.

Водночас, у позові прокуратура зауважує, що з урахуванням здійсненого перерахунку, наведеного у розділі позовної заяви «Розрахунок розміру заборгованості», узгодженим податковим зобов`язанням ТОВ «Перспективні технології» є сума заборгованості з орендної плати у сумі 1 274 029,10 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Зокрема, щодо розрахунку розміру заборгованості прокуратурою вказано наступне:

За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 23.04.2026, за даними інтегрованої картки платника податків за ТОВ «Перспективні технології» податковий борг з плати за землю не обліковується.

Водночас, співставленням задекларованих і фактично сплачених відповідачем коштів як орендної плати за землю із актуальною НГО за спірні періоди встановлено, що розрахунки податкових зобов`язань здійснені відповідачем без врахування змін НГО земельної ділянки з кадастровими номером 6310136300:09:004:0003 за відповідні періоди.

Оскільки станом на теперішній час на Офіційному електронному порталі Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/services) відсутня технічна можливість для сформування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за попередню дату, то виникла необхідність в отриманні архівної інформації та копій документів, що перебувають у володінні Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у зв`язку з чим прокурором було скеровано запит до ГУ Держгеокадастру від 02.06.2026.

Листом від 22.06.2026 ГУ Держгеокадастру у Харківській області було надано копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 за 2020, 2021 та 2024 роки.

Крім того у листі зазначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова була розроблена у 2018 році, затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1474/19 від 27.02.2019, яке набрало чинності з 01.01.2020 та застосовується по теперішній час. Базова вартість 1 кв.м. земель м. Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн.

Так, згідно з наданими ГУ Держгеокадастру у Харківській області витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003, нормативна грошова оцінка такої ділянки у 2020 та 2021 роках становила 17 292 149 грн, у 2024 році – 22 997 474, 03 грн.

Оскільки ГУ Держгеокадастру надано витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок лише за 2020, 2021 та 2024 роки, необхідно провести перерахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням встановлених Держгеокадастром коефіцієнтів індексації та встановити розмір нормативно грошової оцінки за 2022 та за 2023 роки.

За інформацією з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також відповідно до відомостей, наданих у листі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 22.06.2026 №10-20-10-3993/0/19-26, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік становить 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь)), за 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення).

Таким чином, при здійсненні розрахунку розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням встановлених Держгеокадастром коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003, у 2022 році становила 19 885 971,35 грн (17 292 149 грн * 1,15), у 2023 році – 20 900 155,88 грн (17 292 149 грн * 1,15 * 1,051).

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 у 2020 році становила 17 292 149 грн, у 2021 році - 17 292 149 грн, у 2022 році - 19 885 971,35, у 2023 році - 20 900 155,88 грн, у 2024 році - 22 997 474, 03 грн.

Як зазначено вище, з 01.03.2020 по 31.03.2020, за березень-грудень 2022 року, з 01.01.2023 по 06.05.2023, квітень-грудень 2024 року, 2025 рік, січень-червень 2026 року плата за земельні ділянки, розташовані у місті Харкові, не нараховується.

Отже, ТОВ «Перспективні технології» повинно було сплатити:

За січень-лютий, квітень-грудень 2020 року – 887 663,64 грн орендної плати (17 292 149 грн * 5,6% / 12 * 11), фактично сплачено – 677 957,75 грн, різниця (недоплачені кошти) – 209 705,89 грн.

За 2021 рік – 968 360,34 грн (17 292 149 грн * 5,6%), фактично сплачено – 771 999,35 грн, різниця (недоплачені кошти) – 196 360,99 грн.

За січень-лютий 2022 р. – 185 602,40 грн (19 885 971,35 грн * 5,6% / 12 * 2), фактично сплачено – 177 532,74 грн, різниця (недоплачені кошти) – 8 069,66 грн.

За 2023 рік ТОВ «Перспективні технології» повинно було би сплатити 1 170 408,73 грн орендної плати (20 900 155,88 грн * 5,6%).

Водночас, розрахунки заборгованості щодо сплати орендної плати за 2023 рік необхідно здійснювати з урахуванням чинної на користь платника норми пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині звільнення останнього від сплати орендної плати за земельну ділянку у спірному періоді (з 01.01.2023 по 06.05.2023), тож розрахунок за 2023 рік необхідно здійснювати за період з 07.05.2023 по 31.12.2023.

Проведеним перерахунком встановлено суму належної до сплати заборгованості за 1 місяць 2023 року у розмірі 97 534, 06 грн (1 170 408,73 / 12 = 97 534, 06).

Відповідно, встановлено суму належної до сплати заборгованості за 1 день 2023 року - у розмірі 3 206, 59 грн (1 170 408,73 / 365 = 3 206, 59).

Враховуючи здійснені перерахунки, сума належної до сплати ТОВ «Перспективні технології» заборгованості за 2023 рік (з 07.05.2023 по 31.12.2023) становить 537 927, 94 грн (3 206, 59 * 25 + 97 534, 06 * 7 = 80 164, 75 + 682 738, 42 – 224 975,23 (фактично сплачені кошти) = 106 941, 74).

За 2024 рік ТОВ «Перспективні технології» повинно було би сплатити 1 287 858,55 грн орендної плати (22 997 474,03 * 5,6%).

Водночас, розрахунки заборгованості щодо сплати орендної плати за 2024 рік необхідно здійснювати з урахуванням рішення 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання №33/24 від 19.08.2024, за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.

Проведеним перерахунком встановлено суму належної до сплати заборгованості за 1 місяць 2024 року у розмірі 107 321,54 грн 1 287 858,55 / 12 = 107 321, 54).

Як зазначено вище, відповідач за 2024 рік оренду плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 не сплачував.

Враховуючи вищевказане, сума належної до сплати ТОВ «Перспективні технології» заборгованості за 2024 рік (з 01.01.2024 по 31.03.2024) становить 321 964, 62 грн (107 321, 54 * 3).

Отже, з урахуванням вищенаведених розрахунків, прокуратура наполягає на тому, що сума належної до сплати ТОВ «Перспективні технології» заборгованості зі сплати орендної плати за землю за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024 становить 1 274 029,10 грн (209 705,89 + 196 360,99 + 8 069,66 + 537 927, 94 + 321 964, 62 = 1 274 029,10).

Вказане стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом, в якому прокуратура просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на користь Харківської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029, 10 грн.

В обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, прокуратурою зазначено наступне:

Згідно із ст. 131-1 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру», а саме частина 3 статті 23 зазначеного Закону.

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: 1) наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; 2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів; 3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; 4) нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Усталена практика Європейського суду з прав людини повністю виправдовує участь прокурора на одній із сторін провадження у суді, якщо виникає необхідність, зокрема, у захисті реальних інтересів держави чи майна (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), №5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, №42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009).

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Більше того, суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на статті 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законодавства щодо раціонального використання та охорони земель державної та комунальної власності.

Державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Харківська міська рада, діючи від імені та в інтересах територіальної громади міста, має безпосередній обов`язок та інтерес у створенні та підтриманні повноцінного життєвого середовища, що полягає не лише у детальному плануванні території міста Харкова, а й здійсненні забудови у відповідності до затвердженого плану з метою створення інфраструктури міста та забезпеченні потреб громади міста.

При цьому інтереси держави охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, що відповідає змісту статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17).

Факт протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як їх власника щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів за використання земельної ділянки без належної за договором оренди оплати.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Недоотримання місцевим бюджетом орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Таким чином, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі №553/3280/16-а).

Враховуючи національну судову практику та практику Європейського суду з прав людини, прокурор, звертаючись із даним позовом, діє на захист не своїх власних порушених прав, а на захист інтересів держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства у сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 вказала, що у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи зміст поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, саме Харківська міська рада має повноваження щодо здійснення права власності на землю від імені та в інтересах територіальної громади міста.

З огляду на викладене, оскільки спірна земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, належить до земель комунальної власності Харківської міської територіальної громади, то саме Харківська міська рада є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Разом з цим, Харківською міською радою не вживаються заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за договором оренди. Відповідний позов до останнього з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являвся, заходи досудового врегулювання спору не вживалися.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Враховуючи викладене, прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень – він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Згідно із ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Встановлено, що Харківська міська рада як орган, уповноважений територіальною громадою міста Харкова на захист її інтересів, у спірних правовідносинах такого захисту не здійснює або здійснює його неналежно.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 зазначає, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі №924/349/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/19.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова на адресу Харківської міської ради відповідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено лист від 08.04.2026, в якому повідомлено про факт ймовірної сплати ТОВ «Перспективні технології» орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 відповідно до НГО, яка є суттєво нижчою за актуальну.

Згідно з відповіддю Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 01.05.2026, Додатковою угодою № б/н від 10.11.2021 до Договору оренди від 12.08.2004, укладеною між Харківською міською радою та ТОВ «Перспективні технології», визначено, що розмір орендної плати за земельну ділянку становить 5,6% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Абзацом 2 п. 10 Договору передбачено, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земель міста Харкова за рішенням міської ради орендар на підставі отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки самостійно розраховує розмір орендної плати застосуванням ставки (%), передбаченої пунктом 9 цього договору, без погодження орендодавця та без внесення змін до цього договору.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.

Обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.

Разом з цим, з відповіді Департаменту не вбачається, що Харківською міською радою та її уповноваженими органами вживаються заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на стягнення з ТОВ «Перспективні технології» недоплаченої орендної плати. Навпаки, Департаментом запропоновано прокурору звернутись до ГУ ДПС у Харківській області як контролюючого органу з питань дотримання законодавства з плати за землю.

За даними офіційного веб-порталу Судова влада України, станом на теперішній час Харківська міська рада з відповідним позовом до ТОВ «Перспективні технології» так і не звернулась.

З огляду на вищезазначене, з боку органу, уповноваженого державою на захист її порушених інтересів, допущено нездійснення відповідного захисту – не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки комунальної власності та розірвання договору у зв`язку із невиконання орендарем умов такого договору.

Вищевказане свідчить про невиконання уповноваженим органом – Харківською міською радою своїх повноважень, унаслідок чого інтереси держави залишаються незахищеними та є підставами для представництва інтересів держави органами прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», адже у цьому випадку у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується:

– наявним порушенням інтересів держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення належних умов для розвитку міста та необхідністю їх комплексного захисту;

– орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснює захист інтересів держави.

У даному випадку кошти у сумі 1 274 029,10 грн, які належить сплатити ТОВ «Перспективні технології» як заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, підлягають сплаті саме до бюджету Харківської міської територіальної громади, з якого наразі фінансуються, серед іншого, і потреби міської територіальної громади – жителів міста, комунальних служб, підприємств тощо, що забезпечують задоволення нагальних потреб функціонування громади в умовах воєнного стану, а також здійснюють заходи, спрямовані на подолання наслідків регулярних обстрілів як військової, так і цивільної, і критичної інфраструктури міста Харкова в умовах воєнного стану.

У зв`язку з чим у даній справі має місце незаперечна значимість порушення інтересів Харківської територіальної громади, оскільки невирішеність Харківською міською радою досі питання щодо стягнення з ТОВ «Перспективні технології» заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності до бюджету Харківської міської територіальної громади призводить до посилення дефіциту коштів у бюджеті територіальної громади, яких наразі щоденно потребує місто в умовах російсько-української війни, що у свою чергу становить безумовне порушення прав Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Водночас, незважаючи на обізнаність Харківської міської ради щодо даної ситуації, нею дотепер не вжито жодні заходи щодо стягнення з ТОВ «Перспективні технології» до бюджету Харківської міської територіальної громади заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003.

Усе вищезазначене підтверджує виключність підстав для здійснення прокурором заходів представницького характеру на захист порушених інтересів Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради у даній справі.

Тож, підставою для звернення прокурора до суду з позовом у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключність ситуації, коли при наявності очевидних і істотних порушень інтересів держави у сфері бюджетних відносин, уповноважений орган держави – Харківська міська рада не забезпечує захист цих інтересів належним чином.

Так, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ігнорування ж зазначеними органами своїх обов`язків або неналежне їх виконання загрожує державі неможливістю поновлення порушених інтересів держави внаслідок, зокрема, пропуску строку позовної давності.

У такій ситуації єдино можливим способом захисту інтересів держави стає саме звернення до суду з позовом прокурора, як субсидіарного суб`єкта, уповноваженого на представництво інтересів держави ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що безумовно підтверджує виключність такого випадку у контексті рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2-25.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, після повідомлення прокурора в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про виявлені порушення інтересів держави, при наявності достатнього терміну, можливостей та обсягу повноважень для реагування, органом не вжито визначених законом дій з метою захисту та поновлення таких інтересів.

З моменту порушення інтересів держави у вигляді наявності заборгованості за ТОВ «Перспективні технології» щодо сплати до місцевого бюджету коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності та одностороннього розірвання договору за невиконання його умов орендарем, до даного часу позивачем самостійно не вживалися ні заходи досудового врегулювання спору, ні заходи щодо звернення до суду.

Вказане підтверджується наданими прокурором доказами, в тому числі повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, листом на адресу позивача та його відповіддю.

Зазначене свідчить про усвідомлене нехтування уповноваженим органом місцевого самоврядування своїми обов`язками та невиконання своїх законних повноважень щодо забезпечення правопорядку в державі у сфері бюджетних відносин, що надає прокурору можливість звернутися до суду з вказаним позовом.

Наведене не суперечить практиці Європейського Суд з прав людини у справах, де представництво інтересів держави в суді здійснювалось прокурором.

ЄСПЛ підтвердив, що прокурор може ініціювати некримінальні провадження, якщо вони спрямовані на охорону суспільних чи екологічних цінностей, а не на розв`язання приватного спору. Така участь не суперечить Конвенції, коли держава діє для відновлення законності у сфері власності та не порушує баланс між правами громадянина й публічним інтересом.

Разом з цим, враховуючи вищевикладене, слід звернути увагу на рішення Конституційного суду України від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025 у справі №3- 28/2024 (59/24), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2025 по справі №344/12305/18 зазначає, що Рішенням від 03 грудня 2025 року №6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Однак відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Враховуючи вищевказаний факт бездіяльності Харківської міської ради, яка з 2020 року не реагує на сплату відповідачем орендної плати у занижених розмірах, у даному випадку вбачається виключний випадок, зазначений в рішенні КСУ від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025, на здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді поза межами кримінального провадження шляхом звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» письмово повідомлено Харківську міську раду про звернення до суду на захист інтересів держави в особі міськради з позовом про витребування спірних приміщень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що прокуратурою підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з частина 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Як зазначено судом вище та встановлено судом, на підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 24.12.2003 №269/03 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» та рішення 22 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 23.06.2004 № 84/04 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради», між Харківською міською радою та ТОВ «Перспективні технології» укладено договір оренди землі № б/н від 12.08.2004, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 12.08.2004 за № 63141/04.

Відповідно до умов вищевказаного Договору ТОВ «Перспективні технології» передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2520 га по вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:09:004:0003) із земель несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови для будівництва торговельного комплексу та подальшої експлуатації об`єкта.

Згідно з п. 8 Договору, Договір укладено строком: на період будівництва – до 31.12.2005 (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації), на період експлуатації – до 21.12.2028.

Право оренди відповідача на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 13633866; дата державної реєстрації: 09.03.2016).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2014 у справі №922/1883/14 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Перспективні технології» про внесення змін до договору, внесено зміни до договору оренди від 12.08.2004 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у зв`язку із затвердженням Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Зокрема, вказаним рішенням суду договір викладено у новій редакції, якою передбачено, що розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати переглядається, у тому числі, у разі зміни нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 9 Договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до додаткової угоди від 10.11.2021 до договору оренди від 12.08.2004, орендна плата встановлена у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки (далі – НГО) цієї земельної ділянки із зазначенням, що НГО складає 17292149 гривень (п. 5 Договору у новій редакції).

Таким чином, відповідно до умов договору оренди землі від 12.08.2004 в редакції додаткової угоди, затвердженої рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2014 у справі № 922/1833/14, та додаткової угоди від 10.11.2021, укладеною між Харківською міською радою та ТОВ «Перспективні технології», визначено розмір орендної плати на рік у залежності від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: в розмірі 5,6% від НГО.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 зазначено наступне:

«Велика Палата Верховного Суду зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки».

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 викладені наступні висновки:

«Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.»

З матеріалів справи вбачається, що за інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 23.04.2026, за даними інтегрованої картки платника податків за ТОВ «Перспективні технології» податковий борг з плати за землю не обліковується.

В заяві (вх. № 18991 від 04.08.2026) Головним управлінням у Харківській області було повідомлено, що згідно з даними ІКС «Податковий блок» станом на 03.08.2026 у ТОВ «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 31635280), податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, інша заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відсутні.

Водночас, за твердженнями прокуратури, співставленням задекларованих і фактично сплачених відповідачем коштів як орендної плати за землю із актуальною НГО за спірні періоди встановлено, що розрахунки податкових зобов`язань здійснені відповідачем без врахування змін НГО земельної ділянки з кадастровими номером 6310136300:09:004:0003 за відповідні періоди. Внаслідок вказаного, за твердженнями прокуратури, у ТОВ «Перспективні технології» виникла заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029, 10 грн.

Детальний розрахунок суми заборгованості наведено прокуратурою у позовній заяві та зазначено вище.

Разом з цим, заперечуючи проти позову, ТОВ «Перспективні технології» стверджує, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за весь заявлений період, а наведений у позовній заяві розрахунок частково ґрунтується не на документах компетентного органу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, а на самостійних арифметичних розрахунках прокурора.

На переконання відповідача, наведений прокурором розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 може бути покладений в основу судового рішення лише за умови підтвердження належними та допустимими доказами всіх його вихідних складових, у тому числі конкретного розміру НГО земельної ділянки за відповідний період, правових підстав застосування саме такого розміру НГО та правильності його індексації.

Зокрема, відповідач ставить під сумнів розрахунок заборгованості за періоди 2022 і 2023 роки, оскільки показники НГО взяті прокурором не з витягів про НГО вищевказаної земельної ділянки за відповідні роки, а отримані шляхом власного математичного розрахунку, виходячи з коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель на відповідні роки, визначені Держгеокадастром.

Втім, не погоджуючись із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позов, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (підпункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №804/937/16, від 23.06.2022 у справі №160/8668/19, нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

За змістом частини п`ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відтак нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Як було вище зазначено, такий правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.

Додатковою угодою № б/н від 10.11.2021 до Договору оренди від 12.08.2004, укладеною між Харківською міською радою та ТОВ «Перспективні технології», визначено, що розмір орендної плати за земельну ділянку становить 5,6% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Абзацом 2 п. 10 Договору передбачено, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земель міста Харкова за рішенням міської ради орендар на підставі отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки самостійно розраховує розмір орендної плати застосуванням ставки (%), передбаченої пунктом 9 цього договору, без погодження орендодавця та без внесення змін до цього договору.

Також у додатковій угоді зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 станом на дату укладення додаткової угоди складає 17 292 149 грн.

Отже, НГО земельної ділянки була визначена у додатковій угоді від 10.11.2021 з урахуванням Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка набрала чинності 01.01.2020.

Також, розмір НГО земельної ділянки станом на 2020-2021 роки, а саме 17 292 149 грн, підтверджується копіями витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.04.2020 та 01.10.2021, наданим ГУ Держгеокадастру у Харківській області на запит прокурора.

Таким чином, базою для подальшої індексації і визначення розміру НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 у наступні періоди – 2022, 2023 і 2024 роки є НГО ділянки за період 2020-2021 роки у розмірі 17 292 149 грн.

Листом від 22.06.2026 ГУ Держгеокадастру у Харківській області було надано копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 за 2020, 2021 та 2024 роки.

Крім того у листі зазначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова була розроблена у 2018 році, затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1474/19 від 27.02.2019, яке набрало чинності з 01.01.2020 та застосовується по теперішній час. Базова вартість 1 кв.м. земель м. Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн.

Так, згідно з наданими ГУ Держгеокадастру у Харківській області витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003, нормативна грошова оцінка такої ділянки у 2020 та 2021 роках становила 17 292 149 грн, у 2024 році – 22 997 474, 03 грн.

Оскільки ГУ Держгеокадастру надано витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок лише за 2020, 2021 та 2024 роки, прокурор здійснив розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням встановлених Держгеокадастром коефіцієнтів індексації та встановив розмір нормативно грошової оцінки за 2022 та за 2023 роки.

За інформацією з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також відповідно до відомостей, наданих у листі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 22.06.2026 №10-20-10-3993/0/19-26, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік становить 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь)), за 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення).

Таким чином, при здійсненні розрахунку розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з урахуванням встановлених Держгеокадастром коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003, у 2022 році становила 19 885 971,35 грн (17 292 149 грн * 1,15), у 2023 році – 20 900 155,88 грн (17 292 149 грн * 1,15 * 1,051).

Отже, у цій справі, через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2020, 2021 і 2024 роки, прокурором нормативна грошова оцінка була визначена з врахуванням вимог ст. 289 ПК України, а саме НГО в період 2022 і 2023 роки шляхом здійснення елементарних арифметичних дій (множення), що не потребують спеціальних знань (детальний розрахунок наведено у позові).

Слід звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №646/4738/19 сформовано висновок, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки у певний період щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що земельним законодавством і ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, поясненнями прокуратури та поданими доказами.

Разом з тим, перевіривши наданий прокурором розрахунок суми заборгованості, суд дійшов висновку, що здійснені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України та умовам договору оренди земельної ділянки. Розрахунок заборгованості здійснено вірно, виходячи з розміру 5,6 % від нормативної грошової оцінки та з урахуванням змін НГО за звітні періоди.

Так, судом прийнято до уваги посилання відповідача на те, що прокурором допущено технічну помилку при розрахунку заборгованості за 2023 рік (з 07.05.2023 по 31.12.2023 вказана невірна сума у рівнянні за наслідками множення, складання та віднімання складових чисел, а саме «106 941, 74 грн» замість правильної суми «537 927, 94 грн»), проте, на переконання суду, вказана технічна помилка не вплинула на правильність визначення підсумкової суми заборгованості за вказаний період – 537 927, 94 грн, яка безпосередньо вказана у розрахунку.

За таких обставин, суд погоджується з тим, що заборгованість відповідача з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, складає 1 274 029, 10 грн.

З вищенаведеного також слідує, що відповідач як орендар систематично не доплачував орендну плату, виходячи з розміру 5,6 % від нормативної грошової оцінки, з урахуванням змін НГО за звітні періоди, починаючи з 2020 року. Як наслідок, у ТОВ «Перспективні технології» виникла заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029, 10 грн.

При цьому, судом враховано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування незаконності або неправильності розрахунку здійсненого прокурором НГО спірної земельної ділянки ані станом на 2020 рік, ані в подальші звітні періоди, у яких він як землекористувач не звільнявся від плати за землю, а саме: за 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024.

Крім цього, суд вважає слушними доводи прокурора про те, що відповідач неналежним чином виконував умови, передбачені пунктами 9 і 10 Договору оренди від 12.08.2004 (в редакції додаткової угоди від 10.11.2021) в частині самостійного обчислення і сплати орендної плати, виходячи з 5,6% від суми НГО орендованої земельної ділянки, оскільки у такому разі він би добросовісно замовляв витяги з технічної документації про НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:09:004:0003 за кожен наступний звітний період, включаючи 2022 і 2023 роки. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач цього не робив, про що свідчить відсутність витягів з НГО за вказані періоди та підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 22.06.2026.

Більше того, відповідач у відзиві взагалі не навів свого контррозрахунку, який би, зокрема, підтверджував правильність самостійного декларування і сплати ним орендної плати за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024.

Відповідач не зазначив, якими вихідними даними (щодо НГО орендованої ним земельної ділянки) він керувався при визначенні розміру орендної плати, належної до сплати за перелічені вище періоди.

Разом з тим, статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Втім, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, орендна плата за земельну ділянку сплачувалась відповідачем не у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість з орендної плати яка складає 1 274 029, 10 грн.

При цьому, доказів оплати відповідачем заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у визначеному розмірі матеріали справи не містять, як і не містять доказів, які б спростовували розмір такої заборгованості.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем погашення заборгованості з орендної плати.

А отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокуратурою належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029,10 грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.

Надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Ярослава Мудрого, 29, кв. 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31635280) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,2520 га, кадастровий номер 6310136300:09:004:0003, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, ріг пров. Отакара Яроша, за період січень-лютий, квітень-грудень 2020 року, 2021 рік, січень-лютий 2022 року та період з 07.05.2023 по 31.03.2024, у розмірі 1 274 029 гривень 10 копійок, на розрахунковий рахунок бюджету Харківської міської територіальної громади (код класифікації доходів бюджету 18010600, номер рахунку (IBAN) UA508999980334109812000020649, отримувач ГУК Харківської області/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Ярослава Мудрого, 29, кв. 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31635280) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету – 2800) витрати зі сплати судового збору у розмірі 15288,35 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Прокуратура: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Вартових Неба, 55А, м. Харків, 61072, Код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291010821).

Позивач: Харківська міська рада (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Ярослава Мудрого, 29, кв. 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31635280).

3-я особа: Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Повне рішення складено "08" жовтня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/2417/26