Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №910/16565/25 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах щодо захисту ділової репутації

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №910/16565/25

Суддя: Пукас А.Ю.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/16565/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» (вул. Бугаївська, буд. 21, приміщення 803, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код 38156360)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» (вул. Глибочицька, буд. 13, секц. 1, оф. 2, м. Київ, 04052; ідентифікаційний код 45509311)

про захист ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди

Представники сторін:

від позивача: Боднар Альона Миколаївна

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» (далі за текстом - ТОВ «Дім медицини», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» (далі за текстом - ТОВ «ІА «Тека Ньюз», Відповідач), в якому Позивач просить суд:

- визнати недостовірною і такою, що порушує право на ділову репутацію ТОВ «Дім медицини» інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену в мережі Інтернет на вебпорталі «Антикор» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, a саме:

«У справі присутня вельми цікава фабула. Слідство підозрює медиків у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном у трьох регіонах...

...Розслідування розпочалося ще 14 листопада 2024 року, через кілька тижнів після смерті забудовника. За версією слідства, група невідомих осіб із корисливих мотивів вступила у злочинну змову з персоналом клініки Odrex. Мета - незаконне заволодіння нерухомістю в Києві, Київській області та Одесі. Жертвою став пацієнт, якому, як стверджує слідство, навмисне не надавали належної медичної допомоги...»;

- зобов`язати ТОВ «ІА «Тека Ньюз» у строк не пізніше десяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на вебпорталі «Антикор» тексту рішення суду у цій справі та інформації наступного змісту: «Спростування. Повідомляємо, що інформація, розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, a саме інформація про те, що:

- стягнути з ТОВ «ІА «Тека Ньюз» на користь ТОВ «Дім медицини» моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що твердження не відповідають дійсності, оскільки органами досудового розслідування не здійснюється розслідування за вказаною у публікації фабулою, та не існує кримінально-правової кваліфікації, яка б охоплювала описані у статті «злочинну змову», «корисливий мотив», «умисне вбивство» чи «заволодіння нерухомістю».

Попри використання формулювань «за версією слідства» та «за припущенням», такі висловлювання у даному контексті не сприймаються як суб`єктивна думка або оціночне судження, а навпаки створюють у пересічного читача хибне переконання, що відповідні обставини офіційно розслідуються правоохоронними органами. За відсутності будь-якого процесуального підтвердження такої версії, наведена інформація викладена у формі фактичних тверджень, які приписують Позивачу та його персоналу вчинення особливо тяжких злочинів і формують уявлення про доведеність вини за відсутності судового рішення.

З огляду на розміщення наведеної вище публікації у відкритому доступі в мережі Інтернет та наявність показника переглядів « 3 116», вбачається, що поширена у публікації інформація стала відомою невизначеному колу осіб, у тому числі потенційним та чинним пацієнтам клініки, її діловим партнерам та контрагентам.

Таким чином, поширення зазначених відомостей призвело до формування негативного уявлення про клініку як про суб`єкта злочинної діяльності та завдало істотної шкоди її діловій репутації.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.03.2026.

26.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про визнання поважними причин неподання разом з позовною заявою доказів - Висновку експерта № 056/24 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 12.02.2026, поновлення Позивачу строку на подання таких доказів та долучення зазначеного висновку до матеріалів господарської справи.

У підготовчому засіданні 02.03.2026 суд задовольнив клопотання Позивача про долучення доказів до матеріалів справи, заслухав думку Позивача про можливість переходу до розгляду справи по суті, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15.04.2026.

14.04.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача у справі з графічними матеріалами та клопотання Позивача про надання дозволу подати письмові пояснення до судових дебатів, які містять графічні матеріали.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.04.2026 представник Позивача надав пояснення по суті спору, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.04.2026.

27.04.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 08.06.2026.

08.06.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника Позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.06.2026.

22.06.2026 через загальний відділ до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника Позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.08.2026.

06.08.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача у справі.

В судовому засіданні 10.08.2026 суд перейшов до судових дебатів та оголосив перерву в судовому засіданні на 31.08.2026.

27.08.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача у справі та заява про покладення витрат на професійну правничу допомогу на Відповідача.

В судовому засіданні 31.08.2026 після судових дебатів суд відповідно до частини 1 статті 219 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 07.09.2026.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, у судовому засіданні 07.09.2026 судом відповідно до статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ІНФОРМАЦІЯ_3 о 11 год 07 хв на вебпорталі «Антикор», власником якого є ТОВ «ІА «Тека ньюз» у мережі Інтернет, за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано статтю у текстовій формі, що супроводжувалась фотографією щодо ТОВ «Дім медицини» наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідне рішення ухвалив Печерський районний суд. Наприкінці жовтня 2025 року суд наклав арешт на корпоративні права ТОВ «Дім медицини» у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу, що становить 7 млн гривень, шляхом заборони відчуження зазначених корпоративних прав.

У справі присутня вельми цікава фабула. Слідство підозрює медиків у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном у трьох регіонах.

Розслідування розпочалося ще 14 листопада 2024 року, через кілька тижнів після смерті забудовника. За версією слідства, група невідомих осіб із корисливих мотивів вступила у злочинну змову з персоналом клініки Odrex. Мета - незаконне заволодіння нерухомістю в Києві, Київській області та Одесі. Жертвою став пацієнт, якому, як стверджує слідство, навмисне не надавали належної медичної допомоги.

Усе почалося в лютому 2021 року. ОСОБА_1 звернувся до клініки зі скаргами на сильний біль у лівому стегні - пульсуючий, розпираючий, із загальною слабкістю. Через місяць гістологічне дослідження виявило злоякісну дрібнокруглоклітинну пухлину кістки.

У червні 2024 року його госпіталізували вже з абсцесом заочеревинного простору - новий аналіз підтвердив великоклітинну лімфому. А в серпні, під час третього курсу хіміотерапії за схемою POLA-R-CHP, остання гістологія винесла жахливий вердикт: велика В-клітинна лімфома, збагачена Т-клітинами, з індексом проліферації Кі-67 на рівні 85%. Пацієнт помер.

Його дружина ОСОБА_2 , яку допитали як потерпілу наприкінці травня 2025 року, не повірила поставленому діагнозу. Вона самостійно звернулася до онкогематолога, хірурга та інфекціоніста в Лондоні.

Усі троє незалежних спеціалістів дійшли спільного висновку: лімфома була щонайбільше другої стадії, а не четвертої, як стверджували в Odrex.

Підозри були оголошені майже через рік. Завідувачу хірургічного відділення ОСОБА_3 та онкологині ОСОБА_8 висунуто звинувачення у неналежному виконанні професійних обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки для пацієнта».

Довідкою з відомостями про власника веб-сайту (вебсторінки), реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення від 22.12.2025 № 228/2025-Д, виданою Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» на підставі заяви щодо видачі довідки з відомостями про власника веб-сайту https://antikor.com.ua або інформацією про його встановлення, поданої в інтересах ТОВ «Дім медицини», у зв`язку із розміщенням про нього недостовірної інформації у мережі Інтернет, зазначено наступне:

«...За результатами дослідження інформаційного наповнення вебсайту https://antikor.info встановлено, що останній позиціонує себе в якості вебсайту «АНТИКОР», на якому розміщена, зокрема, наступна інформація:

«АНТИКОР» - національний антикорупційний портал.

Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» є публічним майданчиком для висвітлення рейдерських захоплень підприємств та корупції в органах влади.

Саме рейдерство та корупція в Україні є основним бар`єром для припливу інвестицій та реформування економіки. Без активної боротьби з цими явищами неможливий розвиток сучасної держави. Тому ми намагаємося працювати максимально ефективно для досягнення позитивного результату у цій боротьбі. У нас є команда професіоналів, здатних ефективно протидіяти рейдерству та корупції. Тільки разом ми здатні перемогти ці згубні явища та змусити владу боротися з ними.

Редакційну політику порталу «АНТИКОР» визначає редакційна колегія видання.»

На вебсайті https://antikor.info розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - ідентифікатор медіа: R40-05143; адреса електронної пошти: сайту antikorcomua&gmail.com.

Згідно з відомостями Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ (https://sis.nipo.ciov.ua/uk/search/detail/801114/), власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг «АНТИКОР» № НОМЕР_1 є ТЕКА-ГРУП ФАУНДЕІШН (Гпобал Банк Тауер, 18 Флор, 50 cmpim, ПО. Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама), заявником - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).

В Реєстрі суб`єктів у сфері медіа (ІНФОРМАЦІЯ_4), зокрема, станом на ІНФОРМАЦІЯ_3, містяться наступні дані про суб`єкта у сфері медіа за ідентифікатором R40-05143 - ТОВ «ІА «Тека ньюз» (код ЄДРПОУ 45509311), вид діяльності: онлайн-медіа; назва медіа: АНТИКОР; вид медіа: портал новин; територія розповсюдження: територія України та територія поза межами державного кордону України; адреса електронної пошти: antikorcomua&.gmail. com.

В базі даних сервісу Opendatabot (https://opendatabot.Ua/c/45509311) містяться наступні дані про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» - код ЄДРПОУ 45509311; місцезнаходження: 04052, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 13, 1, 2; керівник: ОСОБА_5 ; засновники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; до 15.11.2024 засновником була компанія «ТЕКА-ГРУП ФАУНДЕІШН».

Враховуючи викладене, власником вебсайту: https://antikor.info, зокрема, станом на ІНФОРМАЦІЯ_3, є володілець облікового запису - ТОВ «ІА «Тека ньюз», якщо інше не визначене умовами договору між останнім та реєстрантом доменного імені antikor.info та/або отримувачем послуг хостингу, або якщо такий договір відсутній...».

12.12.2025 року Адвокатське об`єднання «Міллер», діючи в інтересах ТОВ «Дім медицини» звернулось до ТОВ «АІ «Тека ньюз» з досудової вимогою щодо спростування недостовірної інформації та порушення стандартів журналістської діяльності Редакції медіа «Антикор».

За твердженням Позивача така вимога - проігнорована Відповідачем, відповідь на зазначену досудову вимогу матеріали справи не містять.

З метою встановлення автора спірної публікації Позивачем направленого адвокатський запит від 17.12.2025 № 20251217-04 до редакції вебпорталу «Антикор» з проханням надати інформацію про автора відповідного матеріалу.

Станом на день звернення з позовом до суду відповіді на зазначений адвокатський запит Позивачем не отримано, в матеріалах справи така відповідь - відсутня.

23.12.2025 Позивачем здійснено огляд та фіксацію вебсторінки, про що складено Акт огляду та фіксації вебсторінки - публікації, відповідно до якого фактична кількість переглядів відповідної статті на вебсайті «Антикор» становила 3 131 переглядів.

Публікація розміщена у відкритому доступі в мережі Інтернет, без будь-яких технічних обмежень для ознайомлення з її змістом, що забезпечило можливість вільного доступу до неї необмеженого кола користувачів.

Висновком експертизи від 12.02.2026 № 056/24, проведеної на підставі заяви від 29.12.2025 про надання висновку семантико-текстуальної лінгвістичної експертизи адвоката Адвокатського об`єднання «Міллер» Боднар Альони Миколаївни, що діє в інтересах ТОВ «Дім медицини» дані відповіді на наступні питання:

Відповідь на питання 1

Публікація «ІНФОРМАЦІЯ_7», оприлюднена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6, містить інформацію про те, що слідство підозрює працівників клініки Odrex у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном. Зазначену інформацію містить такий текстовий сегмент:

Слідство підозрює медиків у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном у трьох регіонах.

Відповідь на питання 2

Висловлення, зазначене у відповіді на питання 1, містить інформацію про те, що слідство підозрює працівників клініки Odrex у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном, виражену у формі твердження.

Відповідь на питання 3

Публікація «ІНФОРМАЦІЯ_7 », оприлюднена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5, містить інформацію про те, що в органів слідства є версія, що працівники клініки Odrex з корисливих мотивів вступили в злочинну змову із групою невідомих осіб для незаконного заволодіння нерухомістю. Зазначену інформацію містить такий текстовий сегмент:

За версією слідства, група невідомих осіб із корисливих мотивів вступила у злочинну змову з персоналом клініки Odrex. Мета - незаконне заволодіння нерухомістю в Києві, Київській області та Одесі.

Відповідь на питання 4

Висловлення, зазначене у відповіді на питання 3, містить інформацію про те, що в органів слідства є версія, що працівники клініки Odrex з корисливих мотивів вступили в злочинну змову із групою невідомих осіб для незаконного заволодіння нерухомістю, виражену у формі твердження.

Відповідь на питання 5

Публікація «ІНФОРМАЦІЯ_7 », оприлюднена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8, містить інформацію про те, що органи слідства стверджують, що в клініці Odrex пацієнтові навмисне не надавали належної медичної допомоги, внаслідок чого він помер. Зазначену інформацію містить такий текстовий сегмент:

Жертвою став пацієнт, якому, як стверджує слідство, навмисне не надавали належної медичної допомоги.

Відповідь на питання 6

Висловлення, зазначене у відповіді на питання 5, містить інформацію про те, що органи слідства стверджують, що в клініці Odrex пацієнтові навмисне не надавали належної медичної допомоги, внаслідок чого він помер, виражену у формі твердження.

Відповідь на питання 7

Публікація «ІНФОРМАЦІЯ_7», оприлюднена в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9, містить інформацію, виражену у формі тверджень, яка може завдавати шкоди діловій репутації клініки «Одрекс». Зазначену інформацію містять такі сегменти:

Жертвою став пацієнт, якому, як стверджує слідство, навмисне не надавали належної медичної допомоги.

Відтак, Позивач стверджує, що поширення Відповідачем недостовірної та негативної інформації про дії лікарів клініки «Одрекс» формує негативну оцінку у третіх осіб щодо діяльності останньої, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

При вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20).

Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, пункт 6.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20).

Це означає, що достовірна інформація, тобто така, що відповідає дійсності та викладена правдиво, не може бути спростована, навіть у випадку, коли вона порушує особисті майнові права.

У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі № 910/5117/17 сформовано, висновок про те, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Тобто для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Щодо факту поширення інформації, то під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомленням в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Актом огляду та фіксації вебсторінки - публікації від 23.12.2025 встановлено фактичну кількість переглядів відповідної статті на вебсайті «Антикор», яка становила 3 131 перегляд.

Судом встановлено, що зазначена публікація розміщена у відкритому доступі в мережі Інтернет, без будь-яких технічних обмежень для ознайомлення з її змістом, що забезпечило можливість вільного доступу до неї необмеженого кола користувачів.

Таким чином, недостовірна інформація, що носить негативний характер та порушує право Позивача на повагу до його ділової репутацію доведена до відома значної кількості осіб, що свідчить про наявність першого елементу юридичного складу правопорушення - поширення інформації.

Поширена Відповідачем інформація безпосередньо стосується ТОВ «Дім медицини», з огляду на зазначення назви клініки «Odrex», а також наявність відомостей про арешт корпоративних прав ТОВ «Дім медицини» у розмірі 100 % (ста відсотків) статутного капіталу, що однозначно ідентифікує саме Позивача як суб`єкта, щодо якого поширюється відповідна інформація.

До матеріалів справи Позивачем долучено візуальні матеріалами, долучені до поширеної Відповідачем інформації, а саме фотографію із зображенням:

- будівлі медичного закладу, в якій здійснює господарську діяльність ТОВ «Дім медицини» - Одеська область, місто Одеса, вулиця Розкидайлівська, будинок 69;

- графічним зображенням позначення «Odrex», яке використовується Позивачем для індивідуалізації медичного закладу та наданих ним медичних послуг.

При цьому, Позивачем до матеріалів справи долучено довідку про те, що ТОВ «Дім медицини» є заявником торговельної марки «Odrex», що підтверджується поданням заявки на торговельну марку № m202504489 від 14.03.2025.

У період з 2020 по 2025 роки ТОВ «Дім медицини» було власником та користувалось торговельною маркою за наступними реквізитами: свідоцтво № 213274 - номер заявки m201500923, що підтверджується відповідною Випискою з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки від 28.12.2020.

Отже, ТОВ «Дім медицини» послідовно та безперервно використовувало позначення «Odreх» у діловій документації, у мережі Інтернет на офіційному вебсайті, а також для ідентифікації медичного закладу серед необмеженого кола споживачів.

Таким чином, поширення зазначених відомостей призвело до формування негативного уявлення про клініку як про суб`єкта злочинної діяльності.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 359/8847/16-ц.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що у спірній публікації Відповідачем поширено інформацію, яка подана у формі фактичних тверджень та формує у пересічного читача уявлення про встановлені обставини вчинення персоналом клініки Odrex особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме - існування злочинної змови, корисливого мотиву, умисне ненадання медичної допомоги та вбивство пацієнта з метою заволодіння його нерухомістю у декількох регіонах України.

Зокрема, у статті зазначено, що «слідство підозрює медиків у змові з шахраями», що такі дії були вчинені «з корисливих мотивів», мали на меті «заволодіння нерухомістю», а пацієнту «навмисне не надавали належної медичної допомоги».

В публікації прямо вказано, що досудове розслідування розпочалося 14.11.2024 саме у межах описаної автором фабули.

Наведені твердження не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Досудове розслідування, яке розпочалося за вказаною у статті датою 14.11.2024 здійснювалося виключно за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 Кримінального кодексу України - неналежне виконання професійних обов`язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвалою слідчого судді про накладання арешту на корпоративні права, а також офіційною заявою Національної поліції України (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до зазначених документів (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвали слідчого судді про накладання арешту на корпоративні права, а також офіційною заявою Національної поліції України) встановлено, що лікарю-хірургу та лікарю-онкологу приватного медичного закладу повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (частина 1 статті 140 Кримінального кодексу України).

Водночас у жодному з офіційних джерел не йдеться про розслідування кримінального правопорушення, що містить ознаки злочину, передбаченого статтею 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство), а також відсутні будь-які відомості про:

злочинну змову між медичними працівниками та іншими особами;

корисливий мотив або мету заволодіння нерухомістю;

умисне позбавлення життя пацієнта;

навмисне ненадання медичної допомоги у тому значенні, яке використано в публікації.

В оскаржуваній публікації Відповідач стверджує, ніби медики клініки саме навмисне не надали медичної допомоги, проте суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 140 Кримінального кодексу України (стаття, за якою внесено відомості до ЄРДР), характеризується необережністю.

Таким чином, твердження Відповідача про умисний характер дій медичних працівників суперечить встановленому розумінню суб`єктивної сторони за статтею 140 КК України.

Більше того, доказів наявності кримінального провадження з такими кваліфікуючими ознаками, як «змова», «корисливий мотив», «з метою заволодіння нерухомістю» - сторонами не надано.

Такий спосіб викладення інформації виходить за межі нейтрального інформування, спотворює реальний предмет і межі досудового розслідування та фактично підміняє офіційну правову кваліфікацію подій, що є недопустимим і вводить суспільство в оману щодо фактичного та правового статусу кримінального провадження.

За відсутності обвинувального вироку суду, а також за відсутності навіть процесуальної підозри у викладеній у статті редакції, поширені твердження порушують принцип презумпції невинуватості, закріплений статтею 62 Конституції України та статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України, і є такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином, інформація, поширена Відповідачем, є перекрученою, недостовірною та такою, що вводить в оману щодо фактичного і правового статусу подій.

Судом встановлено, що поширена інформація порушує особисті немайнові права Позивача та завдає шкоди його діловій репутації.

Так у тексті публікації формально йдеться про дії окремих медичних працівників, проте зміст, контекст та спосіб викладення інформації створюють у пересічного читача стійке уявлення про причетність саме клініки Odrex як закладу до описаних подій. Назва клініки неодноразово згадується в публікації, матеріал супроводжується візуальними елементами, що ідентифікують медичний заклад, а описані обставини подаються як системні, а не індивідуальні можливі помилки окремих осіб.

У сприйнятті читача інформація не обмежується оцінкою професійних дій конкретних лікарів, а формує узагальнений негативний образ клініки як такої, у якій нібито існує практика злочинної змови, корисливих мотивів, навмисного ненадання медичної допомоги та причетності до тяжких злочинів. Такий інформаційний контекст неминуче переносить негативну оцінку з фізичних осіб на юридичну особу - медичний заклад, у межах якого вони здійснюють професійну діяльність.

За змістом статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

До того ж при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16, від 12.02.2020 у справі № 457/906/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17, від 07.06.2022 у справі № 916/302/16).

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, з огляду на досліджені докази та встановлені фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про те, що мало місце поширення інформації відповідачем; що поширена інформація стосувалася позивача; є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності та поширення інформації призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди судом враховується посилання Позивача на практику Європейського суду з прав людини, а саме на рішення у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004 та відсутність документального підтвердження розміру шкоди. При цьому, на переконання суду, Позивач в результаті виявлених порушень зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення.

Проте суд дійшов висновку, що розмір заявленої Позивачем суми в цій частині є надмірним та жодним чином не обґрунтований.

Об`єктивно оцінюючи ситуацію, як цього вимагає стаття 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд на відшкодування моральної шкоди присуджує заявнику кошти у сумі 100 000 грн., що є достатнім в межах спірних правовідносин.

Що стосується розподілу судових витрат Позивача суд зазначає наступне.

У позовній заяві Позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат в межах даної справи: 10 844, 80 грн - витрати зі сплати судового збору; 2 100 грн - витрати, пов`язані зі встановленням власників вебсторінок; 50 000 грн - витрати на проведення судової лінгвістичної експертизи; 100 000 грн. - витрати витрат на професійну правничу допомогу.

10.08.2026 під час судового засідання представник Позивача до закінчення судових дебатів заявив про намір скористатися передбаченим законом правом та подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у визначений ГПК України строк.

27.08.2026 Позивачем подано до суду заяву, в якій сторона просить суд покласти на Відповідача наступні судові витрати: 10 844, 80 грн - витрати зі сплати судового збору; 2 100 грн - витрати, пов`язані зі встановленням власників вебсторінок; 60 000 грн - витрати на проведення судової лінгвістичної експертизи; 147 240 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу надано наступні документи:

- договір про надання правничої допомоги № 1490/3 від 07.11.2025, пунктом 3.1 якого визначено, що перелік та вартість послуг узгоджується та фіксується сторонами у Додаткових угодах, Планах дій, Актах наданих послуг, Звітах та Рахунках, що є невід`ємною частиною договору;

- додаткова угода № 2-0 до договору про надання правничої допомоги № 1490/3, пунктом 2 якої сторонами погоджено вартість надання адвокатом послуг в межах даної справи - 3 000 євро.

- ордер серії АІ № 2074958 від 29.12.2025;

- рахунок на оплату № 204 від 24.11.2025 на суму 147 240 грн за супровід судової справи № 910/16565/25 у суді першої інстанції;

- Акт надання послуг № 210 від 11.08.2026 на суму 147 240 грн за супровід судової справи № 910/16565/25 у суді першої інстанції;

- платіжна інструкція № 20409 від 24.11.2025 на суму 147 240 грн;

- Звіт наданих послуг за період з 07.11.2025 по 10.08.2026.

Наданий суду звіт послуг за період з 07.11.2025 по 10.08.2026 містить наступний перелік послуг:

1. Здійснили підготовчі дії з метою звернення до експертної установи щодо замовлення висновку експерта (формування переліку питань та підготовка заяви про проведення експертизи).

2. Підготували Акт огляду та фіксації спірної публікації №1 «ІНФОРМАЦІЯ_7».

3. Підготували Акт огляду і фіксації публікації на офіційному телеграм-каналі Національної поліції України з заголовком «Смерть відомого одеського забудовника через неналежне виконання: поліцейські повідомили двом лікарям про підозру».

4. Підготували та направили електронною поштою адвокатський запит до ТОВ «ІА`ТЕКА НЬЮЗ» (разом з додатками) з метою встановлення автора спірної статті «ІНФОРМАЦІЯ_7».

5. Підготували позовну заяву про визнання інформації недостовірною, захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до ТОВ «ІА «ТЕКА «НЬЮЗ».

6. Зібрали та сформували додатки до позовної заяви для направлення у сканованому вигляді до суду (копія розпорядження про зареєстроване онлайн-медіа Антикор, витяги з реєстру щодо торговельної марки від 2015 та 2025, копія виписки щодо передачі права власності на ТМ, витяги з державного реєстру щодо ТОВ «ДІМ МЕДИЦИНИ» та ТОВ «ІА «ТЕКА «НЬЮЗ», скріншот гугл-карти будівлі клініки Одрекс, копія ухвали про накладання арешту, копія витягу з ЄРДР).

7. Здійснили візит до експертної установи з метою отримання підписаного тексту висновку, а також підписання актів виконаних робіт за договором.

8. Підготували та направили до суду клопотання про долучення доказів - висновку експерта (судово-лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза) від 26.02.2026.

9. Здійснили підготовку до судового засідання, яке призначено на 02.03.2026.

10. Здійснили представництво інтересів клієнта в судовому засіданні, яке відбулось 02.03.2026, безпосередньо в приміщенні Господарського суду міста Києва, в якому долучили необхідні докази, і закрили підготовче провадження.

11. Підготували та подали до суду письмові пояснення до судових дебатів з графічними матеріалами.

12. Здійснили підготовку до судового засідання, яке призначено на 15.04.2026 (опрацювання всіх матеріалів справи, написання вступної промови.

13. Здійснили представництво інтересів клієнта в судовому засіданні, яке відбулось 15.04.2026, безпосередньо в приміщенні Господарського суду міста Києва.

14. Підготували та подали до суду додаткові пояснення по справі від 06.08.2026.

15. Здійснили підготовку до судового засідання, яке призначено на 10.08.2026.

16. Здійснили представництво інтересів клієнта в судовому засіданні, яке відбулось 10.08.2026, безпосередньо в приміщенні Господарського суду міста Києва.

Заперечення щодо заявленого Позивачем розміру відшкодування від Відповідача в матеріалах справи відсутні.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

В силу викладеного вище, суд не вбачає підстав покладати на Відповідача обов`язок з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому Позивачем розмірі 147 240 грн.

По - перше, суд зазначає, що пункти послуг, вказані у звіті під номерами 2-6 фактично є послугою з підготовки та подання позову до суду, що включає направлення останнього з додатками іншій стороні, оскільки ГПК України вимагає надати суду такі докази разом з позовом.

По -друге, пункти 1, 8 фактично свідчать про підготовку, отримання та надання експертного висновку разом із клопотанням з метою підтвердження правової позиції сторони, викладеної у позові. Питання відшкодування вартості експертизи не розглядається судом при розподілі витрат на професійну правничу допомогу.

По - третє, надання стороною Позивача додаткових пояснень, про що вказано в пунктах 12 та 14 звітів є проявом суб`єктивної поведінки сторони, оскільки такі пояснення не є заявами по суті спору відповідно до вимог ГПК України, а тому подані стороною виключно для уточнення (деталізації) власної правової позиції для суду.

Також суду є недоведеним, які саме дії адвокатом включено у послугу щодо підготовки до судових засіданнях, оскільки участь у них вказано окремо.

Судом не заперечується факт понесення Позивачем витрат на правничу допомогу згідно послуг у звіті, однак суд не вбачає підстав покладати послуги адвоката з підготовчих дій (складання Актів огляду, адвокатських запитів) та поза процесуальних (наприклад візит до експертної установи з метою отримання висновку експерта) на сторону Відповідача, як необхідних. На переконання суду такі послуги та витрати мають в першу чергу покладатися безпосередньо на клієнта адвоката, оскільки саме ним прийнято рішення у його залученні, а натомість Відповідачем підлягають відшкодуванню витрати в межах судового розгляду справи, тобто ті які визначені судом необхідними та достатніми для ухвалення відповідного рішення.

Наданий Позивачем звіт є описом виконаних адвокатом робіт для його клієнта, деталізований відповідно до обсягу наданих послуг, однак така деталізація жодним чином не свідчить про наявність підстав для покладення на сторону Відповідача всіх послуг з підстав задоволення позову.

Відтак, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відшкодуванню Відповідачем підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн за підготовку та подання позову до суду, підготовку та подання клопотання про долучення висновку експерта та участь у трьох судових засіданнях. Водночас, покладення інших витрат на сторону Відповідача не є обґрунтованими, а їх включення до суми відшкодування призводить до непропорційності з предметом спору.

Так, на переконання суду, розумним, необхідним та співмірним є сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн (враховуючи часткове задоволення позову) за виконану адвокатом роботу в межах даної справи, яка покладається на сторону Відповідача.

Розмір витрат, пов`язаних із встановленням власників веб-сторінок на суму 2 100 грн вбачається з Акту наданих послуг від 29.12.2025 № 2-164/2025 та підлягає відшкодуванню Відповідачем оскільки фактично є такими, що мають бути понесені стороною Позивача в силу їх пов`язаністю з розглядом даної справи.

Натомість докази понесення витрат на проведення судової лінгвістичної експертизи саме стороною Позивача матеріали справи не містять, при тому, що згідно платіжної інструкції № 2677 від 07.01.2026 такі витрати наразі понесені АО «Міллер», а тому судом не вбачається підстав для їх відшкодування.

При цьому, судом не заперечується пов`язаність витрат на проведення судової лінгвістичної експертизи із судовим розглядом даної справи та необхідність їх відшкодування Позивачу, однак виключно на підставі належних доказів.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище та з огляду встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог в частині визнання недостовірною і такою, що порушує право на ділову репутацію Позивача інформацію, розміщену Відповідачем з необхідністю подальшого спростування та відшкодування моральної шкоди у визначеному судом розмірі у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» - задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною і такою, що порушує право на ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену в мережі Інтернет на вебпорталі «Антикор» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, a саме: «У справі присутня вельми цікава фабула. Слідство підозрює медиків у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном у трьох регіонах...

3. Зобов`язати ТОВ «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» у строк не пізніше десяти днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на вебпорталі «Антикор» тексту рішення суду у цій справі та інформації наступного змісту: «Спростування. Повідомляємо, що інформація, розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, a саме інформація про те, що: «У справі присутня вельми цікава фабула. Слідство підозрює медиків у змові з шахраями, які, за припущенням, вбили пацієнта з метою заволодіння його майном у трьох регіонах...

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» (вул. Глибочицька, буд. 13, секц. 1, оф. 2, м. Київ, 04052; ідентифікаційний код 45509311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» (вул. Розкидайлівська, буд. 69/71, м. Одеса, 65006; ідентифікаційний код 38156360) моральну шкоду - 100 000 (сто тисяч) грн.

5. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» (вул. Глибочицька, буд. 13, секц. 1, оф. 2, м. Київ, 04052; ідентифікаційний код 45509311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» (вул. Розкидайлівська, буд. 69/71, м. Одеса, 65006; ідентифікаційний код 38156360) витрати на професійну правничу допомогу - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн, судовий збір - 6 044 (шість тисяч сорок чотири) грн 80 коп, витрати, пов`язані із встановленням власників вебсторінок - 2 100 (дві тисячі сто) грн;

6. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Дім медицини» іншої частини судових витрат - відмовити.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 08.10.2026

Суддя Антон ПУКАС

Оригінал: reyestr.court.gov.ua