Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №700/926/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/2348/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 700/926/26 Категорія: на ухвалуЗащитинська Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Новікова О.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2026 року (у складі судді Защитинської Т.І.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 20.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.

Також, в позовній заяві не конкретизовано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Лисянського районного суду від 03.04.2013, проте, згідно зі статтею 181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, однак позивач не є одержувачем аліментів за цим рішенням суду.

Разом з тим, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України). В позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 01.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2026, у встановлений суддею строк, позивачем не виконані.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 01.09.2026 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування зазначено, що оскаржувана ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 20.08.2026 в електронному вигляді є помилковим.

Так, позивач не має електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», а відтак в електронному вигляді належним чином вказана ухвала отримана бути не могла.

Крім того, фактично позивач отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху засобами поштового зв`язку лише 28.08.2026, що підтверджується трекінгом поштового відправлення АТ «Укрпошта».

Отже, строк для усунення недоліків почав обраховуватися з 29.08.2026.

Звертає увагу на те, що позивачем усунуто недоліки у визначений ухвалою суду строк.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2026, позивачем не усунуті у встановлений в ухвалі строк.

Так, в ухвалі суду про повернення позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху 20.08.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2026 була надіслана позивачу ОСОБА_1 на електронну пошту та доставлена 20.08.2026 о 16:32.

Також, апеляційним судом встановлено, що копія ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2026 була надіслана позивачу рекомендованим повідомленням, що підтверджується супровідним листом від 20.08.2026 за № 700/926/26/7725/2026.

В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем вказаного рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами п`ятою, шостою статті 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Абзацами другим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі – через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.)

Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду.

Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України(в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 454/1883/22.

Фізична особа (за виключенням передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що отримає судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому у такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України.

Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак, це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення без руху було направлено на електронну адресу позивача ОСОБА_1 20.08.2026, а отже, строк на усунення недоліків закінчився.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи на час постановлення оскаржуваної ухвали не містили доказів вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху в передбаченому законом порядку (рекомендованим листом із повідомленням про вручення).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення без руху, у визначений судом строк, та наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним, необґрунтованим та таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права.

Окрім того, апеляційний суд враховує доводи скаржника про те, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2026, яка направлялася судом рекомендованим листом, позивач фактично отримав лише 28.08.2026.

Отже, строк на усунення недоліків позовної заяви розпочався саме з 29.08.2026.

Також колегією суддів встановлено, що 31.08.2026 позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків разом із новою редакцією позовної заяви, яка зареєстрована в Жашківському районному суді Черкаської області 03.09.2026.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2026 року у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова