Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №694/2852/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 694/2852/25

Провадження № 22-ц/821/899/26

Категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючо – Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» зазначило, що 03.12.2024 між ним та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 03.12.2024-100000556.

Відповідно до умов Договору, позичальнику надано кредит у розмірі 17 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів, строком на 140 днів, а відповідачем 03.12.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 17 000,00 грн на реквізити електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-2212.

Позивач вказує, що Товариство свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, загальна сума якої у відповідності до розрахунку позивача становить 49 900,00 грн, що складається з боргу по тілу кредиту – 16 000,00 грн, процентів – 22 850,00 грн, комісії – 2 250,00 грн, неустойки – 8 500,00 грн.

На підставі наведеного, позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Споживчий центр» заборгованість у загальному розмірі 49 900,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 29 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа підписувала за допомогою одноразового ідентифікатора у електронному вигляді Кредитний договір та позивачем не надано інших доказів щодо отримання кредитних коштів саме відповідачем.

Разом з тим, суд першої інстанції зауважив, що подані позивачем докази щодо заборгованості, переконливо та достатньо не підтверджують виконання банківських операцій з надання та отримання позичальником коштів. Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного Кредитного договору. З поданих до суду доказів неможливо встановити взагалі факт укладення Кредитного договору беззаперечно із відповідачем.

Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості не є достатнім доказом наявності та розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання кредитних коштів, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаними Кредитними договорами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скарги

10.03.2026, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Споживчий центр» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29 січня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції у даній справі встановив незвично високий та заздалегідь недосяжний стандарт доказування, нехтуючи принципами змагальності і рівності сторін, та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Зазначив, що відповідачем документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий – 0674991275. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору, однак заперечень від відповідача, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірних договорів ним було втрачено вказаний засіб зв`язку, матеріали справи не містять.

Зауважив, що ТОВ «Споживчий Центр» було перераховано кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , номер якого зазначено нею особисто у Кредитному договорі, за допомогою інтернет еквайрингу - iPay. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», в якому підтверджено успішне перерахування 03.12.2024 коштів на платіжну картку клієнта на суму 17 000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 583829850, призначення платежу: видача за Договором кредиту № 03.12.2024-100000556.

При цьому, скаржник звернув увагу, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, воно не може надати первинні банківські документи. А відтак, наведений ТОВ «Споживчий центр» у позовній заяві розрахунок є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 03.12.2024-100000556 в електронній формі (а.с. 17 – 19).

У пункті 2.1. розділу 2 пропозиції про укладання Кредитного договору (оферта) вказано, що електронний Кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення Кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. розділу 2 пропозиції про укладання Кредитного договору (оферта) електронний Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення Кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця, заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

На підставі п. 2.3. технологія (порядок) укладення електронного Кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами Договору: 2.3.1. кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту); 2.3.2. позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.3. позичальник в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір; 2.3.4. у випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець у особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником; 2.3.5. також для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.6. позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку; 2.3.7. примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Пунктами 3.1., 3.3. розділу 3 пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) передбачено, що кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною Кредитного договору.

За змістом пункту 3.2. розділу 3 пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із п. 4.1. пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача 4441-11XX-XXXX-0498.

Пунктом 4.3. розділу 4 пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит.

На підставі п. п. 1-10 заявки Кредитного договору № 03.12.2024-100000556 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору № 03.12.2024-100000556, позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту – 03.12.2024; сума кредиту – 17 000,00 грн; строк, на який надається кредит – 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту – 21.04.2025; процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 2 550,00 грн (т. 1. а. с. 18 на звороті – 19 на звороті).

Стороною позивача (кредитодавця) документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора «Е578», який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий – 0674991275.

З листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» Вих. № 86-3007 від 30.07.2025 вбачається, що: «Між нашими підприємствами укладено Договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 03.12.2024 09:59:02 на суму 17 000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 583829850, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 03.12.2024-100000556» (а.с. 15).

Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 03.12.2024-100000556, заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору № 03.12.2024-100000556 від 03.12.2024 становить 49 900,00 грн, з яких: 16 000,00 грн – основний борг; 22 550,00 грн – проценти, 2 550,00 грн – комісія, 8 500,00 грн – неустойка (а.с. 13).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі ч. ч. 1 та 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Згідно з ч. ч. 1 – 4 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

У справі, що переглядається встановлено, що 03.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 03.12.2024-100000556 в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. розділу 2 пропозиції про укладання Кредитного договору (оферта) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення Кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця, заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

На підставі п. 2.3. технологія (порядок) укладення електронного Кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору: 2.3.1. кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту); 2.3.2. позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.3. позичальник в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір; 2.3.4. у випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець у особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником; 2.3.5. також для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.6. позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку; 2.3.7. примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Отже, порядок укладення електронного Кредитного договору побудований таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами, на яких бажає укласти електронний Кредитний договір, позичальник не міг перейти до наступного етапу підписання правочину.

Крім того, за змістом заявки ОСОБА_1 від 03.12.2024, яка є невід`ємною частиною Договору № 03.12.2024-100000556 від 03.12.2024, остання ознайомлена і приймає умови Кредитного договору (оферти).

Також відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), яка є частиною електронного Кредитного договору, містить підтвердження ОСОБА_1 , що вона однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення Кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до Кредитного договору № 03.12.2024-100000556 від 03.12.2024, з яким попередньо уважно ознайомилась.

Акцептовані умови Кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті, а також вказуються нижче.

Пунктами 3.1., 3.3. розділу 3 пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) передбачено, що кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною Кредитного договору.

На підставі п. п. 1-10 заявки ОСОБА_1 від 03.12.2024, п. п. 1-10 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 03.12.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 03.12.2024; сума кредиту 17 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 155 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 21.04.2025; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 2 5500,00 грн.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності спірного Кредитного договору. Зазначений Договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст. 204 ЦК України.

Враховуючи наведене, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості у письмовій формі щодо розміру кредиту, процентної ставки та інше.

Також колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині недоведеності надання відповідачу кредитних коштів на виконання Договору.

Так, згідно із п. 4.1. пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Пунктом 4.3. розділу 4 пропозиції про укладення Кредитного договору (оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора.

Заявка ОСОБА_1 № 03.12.2024-100000186 від 03.12.2024, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами 4441-11ХХ-ХХХХ-2212.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» Вих. № 85-3007 від 30.07.2025 та встановлено, що на платіжну картку клієнта: 03.12.2024 о 09:59:02 перераховано кошти на суму 17 000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 583829850, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 03.12.2024-100000556.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» еквайрингова установа (далі - еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги.

Частиною 4 ст. 31 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію: відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості); суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції; суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо); курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти); дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Еквайр зобов`язаний надати держателю платіжної картки (платнику) квитанцію платіжного терміналу (пункти 156, 160 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164).

Згідно договору про надання послуг еквайрингу, порядок здійснення платіжної операції відбувався за умови надання позивачем платіжної інструкції через інформаційний обмін електронними повідомленнями між програмно-технічними комплексами, у зв`язку з чим такі платіжні інструкції у позивача відсутні.

Таким чином, позивачем надано на підтвердження переказу коштів лист ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» Вих. № 85-3007 від 30.07.2025, який містить усі відомості щодо платіжної операції, а тому є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про доведеність виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 17 000,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_3 , зазначений відповідачем у Договорі.

Натомість, відповідач не надав доказів того, що картка за вказаним номером йому не належить та на його картковий рахунок не було перераховано грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 03.12.2024-100000556 від 03.12.2024, яка долучена до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору № 03.12.2024-100000556 від 03.12.2024 становить 49 900,00 грн, з яких: 16 000,00 грн - основний борг; 22 850,00 грн - проценти, 2 550,00 грн - комісія, 8 500,00 грн – неустойки.

Щодо нарахування позивачем комісії за надання кредиту, суд апеляційної зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування, який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчии кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Таким чином, комісія за надання кредиту, з врахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», відноситься до платежів, передбачених договорами про споживчий кредит.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повного або часткового повернення відповідачем доведеного боргу по процентам за користування кредитом та боргу по комісії. Наведений позивачем розрахунок боргу відповідає умовам укладеного Кредитного договору, здійснений у межах строку його дії, а з врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останнім не виконано, у передбачені в Договорі строки грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим виникла заборгованість по тілу кредиту, відсоткам та комісії на загальну суму 41 400,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача неустойки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

З огляду на зазначене підстави для задоволення позовних вимог про стягнення комісії у розмірі 8 550,00 грн відсутні.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги та апеляційна скарга ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково на 82,97 %, тому судовий збір в розмірі 5 024,66 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Заочне рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29 січня 2026 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 03.12.2024-100000556 від 03.12.2024 у розмірі 41 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 5 024,66 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков