Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №703/1915/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2221/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/1915/26 Категорія: 310020000Волосовський В. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіНовіков О. М., Сіренко Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2026 (повний текст складено 27.07.2026, суддя в суді першої інстанції -Волосовський В.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

у березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що 18.03.2022 року між сторонами було укладено шлюб, від якого мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на повному її утриманні.

Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їхньої спільної дитини, при цьому інших осіб на утриманні не має, є працездатним, а тому має можливість сплачувати аліменти,

На підставі викладеного, з метою захисту права дитини на належне утримання з боку батька, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовлено.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп.

Ухвалюючи рішення суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 будь-яких відомостей про свій стан здоров`я, сімейного та матеріального стану, будь-яких зобов`язань іншого характеру суду не надав, в зв`язку із чим він може надавати допомогу своїй дочці, а стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини його доходів є достатнім для утримання дитини.

Не погоджуючись частково з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала засобами поштового зв`язку 13.08.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення змінити в частині визначення розміру аліментів та часткової відмови у позові, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник зазначає, що відповідач проходить військову службу за контрактом у військовій частині та одержує грошове забезпечення військовослужбовця, до складу його доходу входить додаткова винагорода, пов`язана з безпосередньою участю у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Суд першої інстанції не врахував, що додаткова бойова винагорода законно входить до доходу, з якого стягуються аліменти. |Сам факт отримання такої винагороди не зменшує, а підтверджує матеріальну спроможність відповідача виконувати батьківський обов`язок.

Також вказує, що відповідач не подав доказів щодо інших дітей, непрацездатних членів сім`ї, захворювань, витрат на лікування, кредитних або інших обов`язкових платежів, реального погіршення матеріального стану чи будь-яких інших обставин, а тому в змозі сплачувати аліменти у зазначеному позивачем розмірі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Галковська І. Л. вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції є законним, справедливим та таким, що відповідає інтересам дитини, а доводи позивача зазначені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення міськрайонного суду без змін.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про стягнення аліментів, розмір яких не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 24.01.2024 відділом ДРАЦС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17.05.2022 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , остання після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 06.12.2026 відділом ДРАЦС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Як вбачається із довідки виконавчого комітету Тернівської сільської ради № 111 від 26.03.2026 ОСОБА_1 , 1995 року народження разом з дочкою ОСОБА_3 , 2023 року народження, проживають за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.8).

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду справи, спільна донька сторін у справі – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягла повноліття та проживає разом з матір`ю – ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою військової частини Ахххх від 13.07.2026 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині Ахххх (а.с.28).

Згідно доводів позовної заяви позивач бажає стягувати аліменти на утримання дочки, оскільки відповідач не бере участі в утриманні їх спільної дитини.

Правовідносини сторін у справі, які виникли на підставі викладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; ч.3 ст.181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; ст.182 СК України – при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналогічні роз`яснення містить п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВРУ №789-Х1І від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідач, як батько дитини, зобов`язаний утримувати її до досягнення повноліття - ст.180 СК України.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За наявності між батьками спору щодо здійснення обов`язку утримувати дитину тим з батьків, який проживає від неї окремо та безпосередньо не утримує дитину, суд першої інстанції в цій справі прийшов до висновку про те, що з відповідача слід стягнути аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, що належним чином враховуватиме інтереси дитини та відповідає її потребам.

Судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог про стягнення аліментів враховано, що будь-яких доказів перебування на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, сплати останнім аліментів, стягнень з відповідача за виконавчими документами, матеріали цивільної справи не містять.

Крім того, судом також враховано, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі за контрактом, не перебуває на обліку в центрі зайнятості, не потребує державної допомоги у працевлаштуванні та отриманні допомоги як безробітний.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, проте не може погодитися із розміром аліментів, визначених судом першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Тлумачення ч. 1 ст. 183 СК України у взаємозв`язку з ч. 5 цієї статті свідчить, що суд може врахувати конкретні обставини справи та встановити інший розмір аліментів, ніж 1/4 на одну дитину, якщо того вимагають обставини.

Колегія суддів враховує, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження необхідності стягнення аліментів на утримання дитини саме в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, з урахуванням того, що докази стану здоров`я та матеріального становища самої дитини, відповідно до вимог п.1. ч.1. ст.182 СК України в матеріалах справи відсутні.

Викладені в апеляційній скарзі твердження позивачки про те, що відповідач, як військовослужбовець отримує грошове забезпечення військовослужбовця, до складу його доходу також входить додаткова бойова винагорода, що не було враховано судом першої інстанції, колегія суддів відхиляє, оскільки розмір грошового забезпечення відповідача залежить зокрема від виконання бойових завдань у зоні бойових дій і безпосередньої участі у бойових діях та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ, тому не є стабільним і завжди однаковим. Відтак стягнення аліментів у розмірі частини його доходів може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря по сплаті аліментів.

Відповідно викладеному про непостійний та мінливий дохід платника аліментів як військовослужбовця, який отримує винагороду відповідно до обсягу та кількості днів виконання ним бойових завдань, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів у 1/6 не забезпечить в повній мірі інтереси дитини в той період, коли її батько не буде залучений до виконання ним саме бойових задач, відповідно, отримуватиме платню у меншому розмірі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного утримання і розвитку дитини сторін розмір аліментів у 1/5 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

При цьому апеляційний суд враховує, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Також апеляційний суд приймає до уваги, що ст. 180 СК України покладає обов`язок утримання неповнолітніх дітей на обох батьків.

Крім того, розмір аліментів, визначений судом, не вважається незмінним, а отже відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2026 у даній справі з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, має бути змінено в частині визначення розміру аліментів, що мають стягуватися з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, який встановити в розмірі 1/5 частини доходів відповідача щомісячно.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання позовної заяви пропорційного розміру задоволених позовних вимог (80%) стягується з відповідача на користь держави у розмірі 1064,96 грн. Також, враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги (80%), з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1597,44 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Внаслідок взаємозаліку витрат по сплаті судового збору з відповідача на користь держави остаточно слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2026 змінити в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який встановити в розмірі 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, а також в частині вирішення питання про відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 2662,40 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

У решті рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2026 у цій справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 06.10.2026.

Суддя-доповідач

Суддя