Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №561/163/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 561/163/26

Провадження № 33/4815/547/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

З постанови суду слідує, що 14 лютого 2026 року близько 21год. 32 хв в с. Серники на вул. Володимирській Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), і від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5. ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що працівниками поліції було безпідставно ініційовано процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки у нього не було відповідних ознак. Зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є повним та безперервним, а дані відеореєстратора, як посилання на технічні засоби, якими здійснюється відеозапис, відсутні у протоколі, і не можуть бути належними доказами у справі.

Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином, завчасно повідомленим про день і час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. До початку розгляду справи подав клопотання про перенесення розгляду скарги, з наведенням обставин, які апеляційним судом не розцінюються, як поважні обставини, що перешкоджають у розгляді скарги апелянта.

Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 591529 від 14.02.2026 року (а.с. 1), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.5), даних копії постанови серії ЕНА №6668607 (а.с.6), відеозаписах.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції здійснювали переслідування автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки водій, незважаючи на подані працівниками поліції сигнали про зупинку, не виконував їх та продовжував рух (відеофайли Video 2026-02-16 at 10.19.26.mp4 та Video 2026-02-16 at 10.19.33.mp4).

Під час спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі.

Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, вказуючи, що не бачить для цього підстав (відеофайл 0000001_00000120260214213452_0002B.MP4, час: 03 хв. 23 с. – 04 хв. 05 с.).

Доводи ОСОБА_1 про недопустимість відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції є непереконливими. Враховуючи обставини справи, відеозапис чітко і з достатньою повнотою відображає події, що мали місце. Порушення принципу безперервності відеозапису в певному моменті не впливає на належність і допустимість відеозапису, як доказу в цілому.

Неправомірні, на думку ОСОБА_1 , дії працівників поліції ним не оскаржувалися.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 01 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська