Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №570/6748/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 570/6748/25

Провадження № 33/4815/559/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.

з участю:

захисника – адвоката Зражевської Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Зражевської Я.О. на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2026 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

З постанови суду слідує, що 27 листопада 2025 року о 19 год. 53 хв. на 317 км а/д М06 Київ-Чоп в с.Антопіль Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем Skoda Roomster д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовилася.

В апеляційній скарзі адвокат Зражевська Я.О. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що склад правопорушення, інкримінований ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.5 ПДР, а відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції не є безперервним, тому його не можна вважати належним та допустимим доказом.

Просить врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши доводи адвоката Зражевської Я.О. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 525536 від 27.11.2025 року (а.с. 1), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525536 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.7), відеозаписах.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції здійснювали переслідування автомобіля Skoda Roomster д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки водій, незважаючи на подані працівниками поліції сигнали про зупинку, не виконував їх та продовжував рух (відеофайл clip-0.mp4, час: 00 хв. 00 с. - 01 хв. 01 с.).

Після зупинки транспортного засобу працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, та неодноразово пропонували їй пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі, однак, ОСОБА_1 відмовилася (відеофайл clip-0.mp4, час: 04 хв. 45 с. - 08 хв. 45 с.).

Доводи адвоката Зражевської Я.О. про недопустимість відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції є непереконливими. Враховуючи обставини справи, відеозапис чітко і з достатньою повнотою відображає події, що мали місце. Порушення принципу безперервності відеозапису в певному моменті не впливає на належність і допустимість відеозапису, як доказу в цілому.

Покликання захисника Зражевської Я.О. на виконання ОСОБА_1 військових обов`язків не є переконливими, оскільки виконання таких обов`язків у стані алкогольного сп`яніння не є можливим.

Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржувала.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною і підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська