Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №572/183/26 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №572/183/26

Суддя: Збитковська Т. І.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 572/183/26

Провадження № 33/4815/558/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.

з участю:

захисника – адвоката Комаси О.В.

секретаря судового засідання – Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами апелянта ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 – адвоката Комаси О.В. на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

З постанови суду слідує, що 08 січня 2026 року о 01 год. 09 хв. в м.Сарни по вул.Вишневій 61Б ОСОБА_2 керував транспортним засобом Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком Алкотест Драгер №7510, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.

В апеляційній скарзі адвокат Комаса О.В. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відеозапис з бодікамер поліцейських не є безперервним, та не містить відображення повного процесу фіксації правопорушення і оформлення матеріалів. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності ОСОБА_2 , а тому посилання на те, що ОСОБА_2 було відсторонено від керування транспортним засобом, є безпідставним.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Заслухавши доводи адвоката Комаси О.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту – Інструкція).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №561617 від 08.01.2026 року (а.с.2), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510, результат огляду становить 1,10 ‰ (а.с.5), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 7), даних копії постанови серії ЕНА №6480625 від 08.01.2026 року (а.с.8), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561617 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.9), відеозаписах.

З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 працівники поліції виявили у водія ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння, та запропонували йому пройти огляд на місці зупинки. ОСОБА_2 погодився та пройшов такий огляд з результатом 1,10 ‰. З результатом не погодився, однак, від проходження огляду в медичному закладі відмовився та, незважаючи на заборону керування транспортним засобом, сів у свій автомобіль та поїхав з місця зупинки (відеофайл export-zb8ma.mp4, час: 02 хв. 50 с. – 16 хв. 38 с.).

Окрім цього, на уточнююче запитання працівників поліції: «вживали алкогольні напої?» ОСОБА_2 відповів: «випив десь години півтори-дві назад бутилку пива » (відеофайл export-zb8ma.mp4, час: 01 хв. 26 с. – 01 хв. 33 с.).

Доводи адвоката Комаси О.В. про недопустимість відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції є непереконливими. Враховуючи обставини справи, відеозапис чітко і з достатньою повнотою відображає події, що мали місце. Порушення принципу безперервності відеозапису в певному моменті не впливає на належність і допустимість відеозапису, як доказу в цілому.

Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_2 не оскаржував.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua