Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №524/3649/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/3649/25 Номер провадження 33/814/98/26Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,

з секретарем Гнітько А.М.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, маючий трьох неповнолітніх дітей, на даний час перебуваючий під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» як обвинувачений у кримінальному провадженні №12025020010001438,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20 березня 2025 року близько 17 год. в м. Кременчук Полтавської області по вул. Сумській керував автомобілем «FIAT LINEA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння та, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити.

При цьому вказує про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням.

Зазначає, що був зупинений працівниками поліції за не пристебнутий пасок безпеки, разом з тим даний факт не відповідає дійсності, а рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2025 року скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КпАП України.

Стверджує, що не вживає наркотичні засоби та повідомляв працівників поліції, що не має часу їхати в медичний заклад, оскільки виховує трьох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом від народження і його треба везти на лікувально-профілактичні заходи.

Звертає увагу, що при складанні протоколу працівниками поліції неправильно вказано місце проживання, що призвело до порушення права на захист під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, приходжу до такого.

Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, брати участь у розгляді справи, забезпечена апеляційним судом.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у постанові обставин ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених у судовому засіданні доказах.

Фактичні обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №2768866 від 20 березня 2025 року і відеозаписом події, який долучений до цього протоколу.

Як видно з відеозапису події та рапорту працівника поліції, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з порушенням водієм п.2.3.в. Правил дорожнього руху України, про що складена відповідна постанова серії ЕНА №4315424.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас законодавство України не передбачає примусового огляду на стан сп`яніння у цій категорії справ, залишаючи за водієм можливість самостійно розпоряджатися своїми правами.

Крім того, порушник наділений правом оскаржувати незаконні, на його думку, дії працівників поліції, однак ухилення від виконання вимоги працівника поліції на момент оголошення такої вимоги не може вважатися допустимим способом захисту ймовірно порушених прав.

Отже, водій ОСОБА_1 , реалізувавши своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки, а тому зобов`язаний пройти на вимогу поліцейського в установленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.

З відеозапису події видно, що під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, які відповідають приписам п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Вказана пропозиція зроблена працівником поліції у відповідності з вимогами ч.2 ст.266 КпАП України із застосуванням технічних засобів відеозапису. Після роз`яснення необхідності проходження огляду у закладі охорони здоров`я порушник відмовився, посилаючись на те, що поспішає. При цьому працівники поліції декілька разів зясовували у ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд у закладі охорони здоров`я, однак останній щоразу відмовлявся від його проходження.

Під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 відмовився повідомити працівникам поліції адресу свого місця проживання, у зв`язку з чим до протоколу внесено адресу його реєстрації. Після складання протоколу порушник відмовився його підписувати, про що зроблено відповідну відмітку.

За таких обставин зазначення адреси реєстрації не свідчить про порушення працівниками поліції вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 130 КпАП України відповідальність настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України.

Всупереч доводам апеляційної скарги, скасування Полтавським районним судом Полтавської області постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КпАП України не спростовує твердження судді про його відмову як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Враховуючи наведене, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КпАП України.

Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.

Доводи порушника в засіданні апеляційного суду про необхідність закриття провадження у справі через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом строків, передбачених ст.38 КпАП України, є неприйнятними.

Відповідно до цієї норми Закону, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КпАП України, 20 березня 2025 року, а адміністративне стягнення на нього накладене 09 травня 2025 року, тобто до сплину строків, визначених ст.38 цього Кодексу.

Закінчення річного строку з дня вчинення правопорушення на день розгляду справи апеляційним судом не може бути підставою для закриття провадження у справі у відповідності з п.7 ст.247 КпАП України.

Порушень закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови судді, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.