Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №163/2120/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2120/26 Провадження №33/802/932/26Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Таровської А.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Філіповича В.Є., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про місце роботи відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 27 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, згідно протоколу про адміністративне серії ЕПР1 № 747635 від 17 серпня 2026 року, цього ж дня о 07 год 48 хв, на а/дмо 7488 км, керував транспортним засобом марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій1 вказує на її незаконність та необґрунтованість через помилковість оцінки доказів та кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стверджує про безпідставний розгляд даної справи у його відсутності чим позбавлено його можливості викладення доводів та заперечень стосовно обставин даного правопорушення. Поліцейські у протоколі про адміністративне правопорушення, який помилково складений на місці вчинення правопорушення, а не за місцем знаходження органу, необґрунтовано зазначили про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не роз`яснили йому належний обсяг процесуальних прав та обов`язків. Відеозапис із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського не є безперервним, що є свідченням недостовірності обставин притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене. Беручи до уваги усе вищевикладене, вважає, що його вина у вчиненому не доведена, а протокол про адміністративне правопорушення та постанова судді підлягають скасуванню.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 27 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Філіповича В.Є., доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, і за наявності даних про таке її сповіщення, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Установлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції 27 серпня 2026 року відбувся у відсутності ОСОБА_1 який, будучи своєчасно та належним чином сповіщений про час та місце її розгляду у Любомльському районного суду, що зафіксовано відеозаписом події (46:05), до суду не з`явилися, будь-яких заяв чи клопотань з приводу розгляду справи не подавав.

З огляду на викладене, ураховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, підстав стверджувати, що розгляд справи, без наявності на це вагомих процесуальних підстав, проведено у відсутності ОСОБА_1 , який не позбавлений можливості надати особисто пояснення з приводу обставин вчиненого у апеляційному суді, чим, безумовно, порушено його право на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747635 від 17 серпня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, не погодлився із його результатом, однак, від огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу – «Alcotestr Drager 6820», у якому продубльовані виявлені у нього ознаками такого стану сп`яніння, роздруківкою чеку спеціального технічного приладу «Alcotestr Drager 6820» із результатом – 0, 49 %о, із яким ОСОБА_1 не погодився, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до «МТМО» м. Ковель, у якому зафіксовано відмову від проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я, попри незгоду із результатом тесту, на місці зупинки транспортного засобу, відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Наявною у матеріалах даної справи довідкою стверджується факт видачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 14 липня 2015 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Працівниками поліції, при проведенні стосовно водія процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 , викладених у поданій ним апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747635 від 17 серпня 2026 року стосовно останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним, складений уповноваженою на це особою, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі, змісту положень ст. 266 КУпАП. Попри заперечення ОСОБА_1 , інспектор поліції ознайомила його із змістом такого.

Наявний у матеріалах даної справи відеозапис із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, відображає увесь перебіг події вчиненого, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу під його керуванням до моменту оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУПАП.

Зазначений відеозапис не містить перерв фіксації обставин вчиненого, які є логічними та хронологічно послідовними, і дають можливість достатньо повно відтворити подію даного правопорушення. Попри заперечення стосовно сприйняття та оцінки даного відеозапису як належного та допустимого доказу, ОСОБА_1 не заперечується перебіг події відображених на цьому відео, у тому числі, із конкретно його участю. Інших вагомих аргументів не брати його до уваги та не оцінювати як доказ, у апеляційній скарзі не наведено.

Поміж іншого, акцентую увагу, що предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження відповідного огляду, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейських, у контексті наявності або ж відсутності у водія ознак алкогольного сп`яніння. Можливі недоліки чи дискусійність з приводу таких обставин, не нівелюють об`єктивно установлений судом факт вчинення водієм грубого порушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи поведінку останнього, який достатньо чітко та ствердно, на вимоги поліцейської, не погодившись із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, від проходження відповідного огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився, поміж тим, визнавши факт вживання алкогольних напоїв, погоджуюсь із висновком поліцейських та місцевого суду, що така його поведінка є безсумнівним свідченням порушення ним п. 2.5 ПДР.

Також із цього відео видно, що після ознайомлення водія ОСОБА_1 із складеним стосовно нього протоколами про адміністративне правопорушення, у відповідності до змісту положень ст. 266 КУпАП, поліцейською було доведено до відома першого про заборону подальшого керування ним, як водієм транспортним засобом.

Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, установлено не було.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді, яка є законною та обґрунтованою обставин, надано не було, тому подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 27 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: