Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №158/2897/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/2897/26 Провадження №33/802/961/26Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання – Таровської А.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тітової М.О., розглянувши подану нею апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24 червня 2026 року о 18 год 09 хв, на автодорозі Р-14 Луцьк-Ківерці-Маневичі-КПП Дольськ) керував транспортним засобом марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Тітова М.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану, постановлену з істотним порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи. Звертає увагу апеляційного суду на розгляд даної справи у її відсутності за обставин, коли вона не змогла взяти повноцінну участь у судовому засіданні через технічну проблему системного характеру, не пов`язану із технічними засобами захисника. Попри заявлене нею клопотання про відкладення розгляду справи, таке клопотання залишилось без належної уваги судді. Стверджує про не завершення установленої законом процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 через що такий огляд є недійсним. Достовірно та поза розумним сумнівом установити наявність алкоголю у організмі, міг лише медичний огляд у закладі охорони здоров`я з лабораторним дослідженням біологічних середовищ, якого у цій справі проведено не було. Окремо також звертає увагу на провокативний характер дій поліцейських, які фактично спонукали останнього відмовитись від огляду у закладі охорони здоров`я та погодитись із результатом газоаналізатора.

Покликаючись на викладене, просить подану нею апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року скасувати, а провадження по даній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши її пояснення, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Як стверджується змістом постанови судді першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник Тітова М.О. у судове засідання не з`явились, тому розгляд справи відбувся у їх відсутності. Мотивуючи рішення у даній справі, суддя взяв до уваги, попередньо подані останньою письмові пояснення з приводу обставин вчиненого.

Також право на захист ОСОБА_1 реалізоване участю його захисника при розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 572891 від 24 червня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього, в ході проведеного огляду, ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, а також зафіксовано відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу; направленням до КП «ВОПЛ» на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 червня 2026 року до КП «ВОПЛ»; роздруківкою чеку спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820» із результатом тесту 0, 89%о, підписаного ОСОБА_1 , яким констатовано факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Як стверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, останньому було озвучено вимогу про проходження відповідного огляду, на що він погодився. Результат тесту 0, 89%о, який фактично у п`ять разів перевищує допустиму норму, підтвердив факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння. На неодноразові запитання інспектора поліції стосовно згоди чи незгоди із таким результатом, ОСОБА_1 повідомляв, що йому першочергово необхідно дістатись військової частини, тому він не знає як правильно вчинити однак, у результаті їх подальшого спілкуванні, все ж достатньо чітко та однозначно зазначив, що до медичного закладу їхати не треба, тим самим погодився із таким результатом тесту.

Таким чином, процедура проведення огляду, у зазначеному випадку, узгоджується із вимогами Інструкції, порушень при її проведенні допущено не було, як і не установлений провокативний характер дій поліцейських, які своїми діями не створювали таких умов, за відсутності яких, дане правопорушення ОСОБА_1 не було би вчинене.

Не узгоджуються із вимогами Інструкції і доводи захисника про можливість достовірно та поза розумним сумнівом установити наявність алкоголю у організмі водія, лише шляхом медичного огляду у закладі охорони здоров`я, шляхом проведення лабораторного дослідження відповідних біологічних зразків.

Відтак, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.

На підставі викладеного у своїй сукупності та взаємозв’язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанови судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, із наведених у ній мотивів.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було, а тому подана в інтересах ОСОБА_1 захисником апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Тітової М.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: