Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №163/630/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/630/25Головуючий у 1 інстанції: Павлусь О. С.

Провадження № 22-ц/802/1191/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Киці С. І.,

секретар судового засідання Власюк О. С.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Ряпич Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), поданою від його імені представником Стретович Інною Сергіївною про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 , третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Вишнівської сільської ради Ковельського району Волинської області, про визначення порядку участі батька у вихованні дитини та усунення цих перешкод, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_4 , поданою від її імені представником ОСОБА_5 на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 15 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Заявник та стягувач за виконавчим листом ОСОБА_6 ( ОСОБА_3 ), від імені його діє представник Стретович І. С., 18 травня 2026 року звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Заяву обґрунтовано тим, що після пред`явлення оригіналу виконавчого листа для примусового виконання до Любомльського відділу ДВС заявник отримав від цього відділу повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з його статусом іноземця та відсутністю РНОКПП. Проте, до цього повідомлення не було приєднано оригіналу виконавчого листа і заявник засобами поштового зв`язку його не отримував.

Маючи копію виконавчого документа, заявник повторно звернувся до Любомльського відділу ДВС, де йому роз`яснили про необхідність пред`явлення саме оригіналу виконавчого листа.

На адвокатський запит Любомльський відділ ДВС надав копію квитанції з відділення поштового зв`язку, однак зазначена квитанція не підтверджує надіслання оригіналу виконавчого листа стягувачу.

Оскільки місце знаходження оригіналу виконавчого листа невідоме, просив видати дублікат виконавчого листа у справі № 163/630/25 про встановлення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою подальшого його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 15 липня 2026 року заяву стягувача задоволено.

Постановлено видати ОСОБА_8 ( ОСОБА_3 ) дублікат виконавчого листа Любомльського районного суду від 06 січня 2026 року в цивільній справі № 163/630/25, який виданий на підставі постанови Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року в частині визначення Лєру Гілдасу ( ОСОБА_3 ) порядку його участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 від імені боржника ОСОБА_4 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове судове рішення – про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Зазначає, що суд дійшов висновку про втрату виконавчого листа виключно на підставі пояснень заявника та відповіді органу виконавчої служби, однак належних та достатніх доказів фактичної втрати виконавчого документа суду не надано. Матеріали справи не містять доказів того, що виконавчий лист дійсно втрачений, а не перебуває у володінні заявника чи іншої особи. Також судом не витребувано відомостей щодо руху поштового відправлення і не встановлено, чи було воно вручене адресату і що саме містилося у ньому.

Вважає висновок суду про втрату виконавчого документа передчасним і таким, що ґрунтується на припущеннях.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.

У судовому засіданні представник заявника (стягувача) ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) – адвокат Стретович І. С. апеляційну скаргу заперечила і просить залишити її без задоволення.

Представник третьої особи Ряпич Н. І. при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Суд визнає неповажною причину повторної неявки у судове засідання представника боржника ОСОБА_4 – адвоката Полуніної К. А., зазначене у клопотанні про відкладення розгляду справи, як необхідність її участі, як представника у іншій справі в Шевченківському районному суді міста Дніпра.

Із приєднаної судової повістки вбачається, що її надіслано ОСОБА_5 02.09.2026.

Подаючи перше клопотання про відкладення розгляду справи 21.09.2026 також з причин її участі в іншому судовому засіданні, ОСОБА_5 жодних дат, на які уже призначені інші судові засідання з її участю, не зазначала, хоча такі уже були їй відомі.

Також сама боржник ОСОБА_4 жодних заяв про неможливість прибути у судове засідання не подавала.

Крім того, усі свої доводи незгоди з оскаржуваним судовим рішенням сторона боржника висловила в апеляційній скарзі.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року в справі № 163/630/25, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року, позов ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 , третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Вишнівської сільської ради Ковельського району Волинської області, про визначення порядку участі батька у вихованні дитини та усунення цих перешкод задоволено частково.

Визначено Лєру Гілдасу (Leroux Gildas) порядок його участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у такий спосіб:

- встановити йому спілкування з дочкою в тому разі, якщо батьками (ним – батьком ОСОБА_9 ( ОСОБА_3 ) і матір`ю ОСОБА_4 ) не погоджено разом тимчасовий виїзд дитини за межі місця проживання, наступні періоди:

а/ перший та третій тиждень кожного місяця з 09 години 30 хвилин суботи до 19 години 30 хвилин наступного дня неділі, протягом яких дитина має перебувати за місцем перебування батька на території України, яке він зобов`язаний повідомити матері не пізніше, ніж за одну добу до дати зустрічі;

б/ половину терміну під час перебування дитини на шкільних канікулах, якщо батьками не погоджено тимчасовий виїзд за межі її місця проживання, протягом якого дитина має перебувати за місцем перебування батька на території України, яке він зобов`язаний повідомити матері не пізніше, ніж за одну добу до дати зустрічі;

- матері забезпечити необмежене спілкування батька з дочкою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку, з урахуванням режиму дня дитини;

- матері узгоджувати з батьком виїзд дочки, його тривалість та місце призначення за межі України завчасно, з урахуванням необхідності обставин виїзду у кожному конкретному випадку.

За заявою Лєру Гілдаса (Leroux Gildas) Любомльський районний суд Волинської області видав йому виконавчий лист від 06.01.2026 у цій частині судового рішення.

Виконавчий лист Лєру Гілдас (Leroux Gildas) пред`явив для примусового виконання до Любомльського відділу ДВС у Ковельському районі Волинської області.

Відповідно до повідомлення державного виконавця Любомльського відділу ДВС у Ковельському районі Волинської області від 09.01.2026 № 1024/2 виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з невідповідністю поданої стягувачем заяви вимогам закону.

Заявник стверджує, що на його поштову адресу надійшло лише саме повідомлення державного виконавця від 09.01.2026 № 1024/2, а сам виконавчий лист повернутий не був.

На запит представника ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) адвоката Стретович І. С. Любомльський відділ ДВС листом від 15.04.2026 № 10440/19.7 надав фіскальний чек Укрпошти, як доказ направлення рекомендованим листом повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 та п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 196/673/14-ц зроблено висновок, що: «аналіз п. 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

У постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 6-66/2011 зроблено висновок, що: «дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що досліджені у справі докази достатньо підтверджують факт втрати виконавчого листа, про що свідчить його відсутність як у стягувача, так і в органу примусового виконання.

Повідомлення Любомльського відділу ДВС від 09.01.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу не містить у собі вказівки про будь-які додатки, чим не підтверджено направлення із цим повідомленням і самого оригіналу виконавчого листа.

Рішення суду не виконано, не втратило своєї законної сили та строки на його примусове виконання не сплили.

Відсутність виконавчого документа в органі ДВС підтверджене самим органом ДВС.

Відсутність виконавчого документа створює перешкоди стягувачу у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили у справі, у якій саме він був ініціатором судового розгляду, його інтерес у якнайшвидшому початку виконання рішення є обґрунтованим і передбачуваним, а тому судом вірно взято до уваги твердження стягувача про відсутність у нього виконавчого документа.

Заперечуючи щодо доводів заяви стягувача, боржник та її представник в апеляційній скарзі не навели інформацію та не надали докази про протилежне, як і не заявили клопотання про витребування таких судом у передбачений процесуальним законом спосіб.

Суд не збирає доказів, а тому саме по собі зазначення боржником та її представником про невитребування доказів з АТ «Укрпошта» не має правового значення при перегляді судового рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на об`єктивно встановлених фактичних обставинах справи, яким судом надано належну правову оцінку, правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення заяви.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування ухвали суду, постановленої з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_4 , подану від її імені представником ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 15 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – суддя

Судді