Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/13929/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/13929/26 Провадження №33/802/940/26Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Таровської А.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Собковського С.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25 червня 2026 року о 02 год 56 хв, на вул. Зхасників України, 21 у м. Луцьк, Волинської області, керував електросамокатом марки «VEVI VV50088» з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність та необґрунтованість через неповноту та однобічне з`ясування фактичних обставин справи, помилкову оцінку доказів, порушення принципу презумпції невинуватості та істотні суперечності у визначенні форми адміністративного правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності. Звертає увагу на наявність у постанові судді помилкової вказівки про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що не ставиться йому у вину. Також стверджує про об`єктивну недоведеність факту перебування у статусі водія електроскутера, ідентифікаційні ознаки якого не установлювались. Тоді як висновок про його категоричну відмову від проходження медичного огляду не випливає із установлених судом фактичних обставин вчиненого.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Собковського С.С., доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702241 від 25 червня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, відмовився; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу – «Alcotestr Drager», у якому продубльовані виявлені у нього ознаками такого стану сп`яніння, а також зафіксовано відмову від проходження відповідного огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до «Волинського медичного центру терапії залежностей», у якому зафіксовано відмову від проходження такого огляду; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Матеріалами даної справи, зокрема довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП капітана поліції Анастасії ГАПОНЮК, установлений факт наявності у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія із строком дії з 13 грудня 2022 року до 13 грудня 2052 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Працівниками поліції, при проведенні стосовно водія процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 , викладених у поданій ним апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке.

Як стверджується наявними у матеріалах даної справи відеозаписами із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, камер відеоспостереження АЗС, зафіксовано момент зупинки ОСОБА_1 , поруч із покинутим електросамокатом на пішохідному переході, біля в’їзду до даної станції. У зв’язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, поліцейськими було озвучено вимогу про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого він категорично відмовився. Після того, як друзі почали його запевняти у необхідності поїздки до лікарні, він погодився, однак, після повторного запитання щодо проходження огляду, від відповіді утримався. І така його поведінка цілком підставно була оцінена поліцейськими, як порушення ним п. 2.5 ПДР. Цими відеозаписами також зафіксований факт керування електросамокатом безпосередньо самим ОСОБА_1 , як на території АЗС, так і у напрямку вул. Конякіна.

Відтак, зафіксовані на відеозаписах обставини події, що мала місце 25 червня 2026 року, безсумнівно, попри його заперечення, підтверджують факт перебування останнього у статусі водія, а самі відеозаписи підставно оцінені суддею як належні, допустимі та достатні докази його вини, яким надана належна оцінка, у сукупності та взаємозв`язку із іншими доказами даної справи. Тоді як твердження ОСОБА_1 про неможливість перевірки автентичності та цілісності таких записів, їх доказово значення не нівелює.

Водночас, аналізуючи поведінку останнього, який на вимоги поліцейських, від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився, погоджуюсь із висновком поліцейських та місцевого суду, що така його поведінка є безсумнівним свідченням порушення ним п. 2.5 ПДР, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , не убачається.

Також погоджуюсь із висновком судді, що для кваліфікації діяльності, пов`язаної з використанням електричного самоката, його характеристика, як механічного транспортного засобу, з урахуванням потужності електродвигуна, установленого на ньому, значення не має. Отже, факт керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно нього, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, установлено не було.

Тоді як помилковість вказівки у постанові судді про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з одночасним установленням факту наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення ним п. 2.5 ПДР, не є настільки суттєвою, щоб вплинула на законність оскарженого рішення.

Нових доказів, у спростування установлених та викладених у постанові судді обставин, надано не було, тому подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2026 року стосовно нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: