Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №161/7342/26
Суддя: Клок О. М.
Справа № 161/7342/26 Провадження №33/802/679/26Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М.
Доповідач: Клок О. М.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мосюка В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2026 року,
В С Т А Н О В И В
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 139 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27 березня 2026 року о 23 год 39 хв, на вул. Ківерцівській, 49 у м. Луцьку, Волинської області, керував автомобілем марки "Nissan Rouge" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, координації рухів, і від проходження огляду, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно контролювати транспортним засобом, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, у результаті чого, втратив керування та здійснив наїзд на острівець безпеки, пошкодивши дорожній знак 4.7, а також транспортний засіб, після чого, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, тим самим порушивши вимоги п. п. 2.10 а, 8.12, 12.1 ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 139 КУпАП.
У поданій в інтересах ОСОБА_1 апеляційній скарзі захисник Мосюк В.С. вважає постанову судді першої незаконною, необґрунтованою через істотне порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду та з'ясування усіх фактичних обставин вчиненого. Звертає увагу апеляційного суду на те, що працівники поліції виявили першого на пров. Комунальному, 1 у м. Луцьку, де він знаходився поруч із припаркованим та нерухомим автомобілем марки "Nissan Rouge". Тоді як дорожньо-транспортна пригода мала місце у іншій локації. А сам ОСОБА_1 повідомляв про факт незаконного заволодіння належного йому транспортного засобу невстановленою особою, про що звертався до поліцейських та просив зафіксувати таку його заяву. Відтак, матеріали справи не містять належних, допустимих та об`єктивних доказів у підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія, у тому числі, безпосередньо, у момент пригоди. А вимога поліцейських про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за своєю правовою природою, була незаконною, тому цілком правомірно не була виконана ОСОБА_1 . Також поліцейськими було порушено імперативну вимогу щодо забезпечення його права на захист та своєчасного роз`яснено процесуальні права, а сама взаємодія між ним відбувалась із грубим ігноруванням фундаментальних процесуальних гарантій, що стало наслідком фактичного протиправного обмеження свободи пересування особи та нівелювання її права на захист.
Покликаючись на викладене, просить постанову судді першої інстанції стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку у його діях події та складу даних адміністративних правопорушень.
ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Мосюк В.С., будучи своєчасно та належним чином повідомленими про час та місце розгляду даної справи у апеляційному суді, що стверджується телефонограмою за реєстраційним номером № 2321, складеною секретарем судового засідання відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справи Ольгою ТАРНОВСЬКОЮ, на її розгляд не з`явились. Від захисника Мосюка В.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість у іншому судовому процесі.
Оскільки останній надсилає на адресу апеляційного суду, у день розгляду справи, повідомлення про його зайнятість у інших судових засіданнях, а апеляційний розгляд даної справи триває з липня 2026 року через подані захисником систематичні клопотання про відкладення судових засідань, доходжу висновку, що апеляційний розгляд слід проводити у їх відсутності.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано не було.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Чинними положеннями КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 12.1 ПДР визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу;
Диспозицією ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вважаючи доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 139 КУпАП, суддя такий свій висновок цілком підставно обґрунтував даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 626029, ЕПР1 № 626003, ЕПР1 № 626046, ЕПР1 № 626039 від 28 березня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 березня 2026 року, у яких продубльовано ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, координації рухів, а також відмову від проходження такого огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і закладі охорони здоров’я - КП «ВОПЛ»; даними схеми місця ДТП від 28 березня 2026 року із зображенням місця знаходження транспортного засобу та зафіксованими наявними на ньому видимими механічними ушкодженнями; письмовими поясненнями поліцейських ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно яких, при патрулюванні, на вул. Ківерцівській у м. Луцьку, було помічено автомобіль марки "Nissan Rouge" д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого на великій швидкості здійснив наїзд на перешкоду – дорожній знак «Об’їзд перешкоди з правого боку», а також відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення та з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним, достатнім та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом його вини.
Процедура проведення огляду, у зазначеному випадку, узгоджується із вимогами Інструкції, порушень при її проведенні допущено не було, а наявні у адміністративних матеріалах даної справи докази вини ОСОБА_1 , у контексті їх оцінки, є належними, допустимими та достатніми у їх сукупності та взаємозв`язку.
Аналізуючи вищевказаний відеозапис, апеляційний суд погоджується із мотивами судді про доведеність факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія, за обставин місця та часу, зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення стосовно нього, відповідно його безпосередньої причетності до дорожньо-транспортної пригоди та залишення її місця. На відео видно, як у ході спілкування із поліцейськими, останній повідомляє, що їхав від знайомого, у подальшому, повідомляє, що за кермом не був, сам прийшов до машини, також, що хтось спричинив механічні ушкодження його автомобілю. Із відео також простежується, що такі події мали місце фактично у нічний час доби, ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу із наявними на ньому видимими механічними пошкодженнями, інші особи біли відсутні. Також звертаю увагу на те, що виникла у апеляційному суді версія стосовно того, що належний йому транспортний засіб перебував у тимчасовому незаконному володінні інших осіб, про що він мав намір подати відповідну заяву, на місці вчиненого, не озвучувалась.
Тому, такі його доводи апеляційної скарги не узгоджуються із фактичними обставинами вчиненого, відтак, є неприйнятними.
Таким чином, суддя першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративних правопорушень, у тому числі, передбачених ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП, а оскаржена постанова судді є законною та вмотивованою.
Підстав для її скасування та закриття провадження з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не убачає, а тому така скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2026 року стосовно нього - без зміни.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу захисника Мосюка В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2026 року стосовно нього – без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua