Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №159/2744/23 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/2744/23 Провадження №11-кп/802/513/26Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового

засідання – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2026 року, яким-

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковель Волинської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, учасника бойових дій, особи з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.296, ч.1 ст.121 та ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.296 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;

- за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч.2 ст.125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_8 : період його попереднього ув`язнення з 04.04.2023 по 13.04.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню покарання у виді позбавлення волі; період його домашнього арешту з 14.04.2023 по 12.06.2023 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Вироком вирішено питання щодо арешту майна та речових доказів,

В С Т А Н О В И В

Згідно із вироком суду, ОСОБА_8 визнано винуватим за те, що він, 15 березня 2021 року близько 16 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в громадському місці, а саме в салоні маршрутного таксі марки «Volkswagen Lt 35», р.н. НОМЕР_2 сполученням «Вокзал Люблинець», що рухалося по вул. Володимирській в м. Ковелі, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, що виразилось в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, підійшовши до водія вказаного транспортного засобу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зупинився в заїзному «кармані» навпроти магазину «М`ясо» по вул. Володимирській, 60 в м. Ковелі, та з яким до цього не мав будь-яких конфліктів, під надуманим приводом незупинки транспортного засобу на його вимогу, з особливою зухвалістю, в присутності значної кількості пасажирів, в тому числі жінок та малолітніх дітей, виражаючись на адресу водія образливими та нецензурними висловами, з метою спровокувати бійку, схопив його лівою рукою за одяг в районі грудей, а правою рукою наніс потерпілому близько трьох-чотирьох сильних концентрованих ударів в обличчя. Припинивши побиття, він вийшов з салону маршрутного таксі на вулицю, однак відразу повернувся назад та, продовжуючи свої хуліганські дії, не реагуючи на неодноразові прохання пасажирів припинити конфлікт, умисно наніс потерпілому ОСОБА_10 який підійшов до виходу з даного транспортного засобу, один удар лівою ногою по тулубу, п`ять ударів правою рукою в область голови та ще один удар правою ногою по тулубу, після чого покинув місце події. Однак, продовжуючи свої протиправні дії, він відразу повернувся назад і безпричинно, з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, в тому числі малолітніх дітей, наніс потерпілому ОСОБА_10 ще один удар правою ногою по тулубу та два удари кулаком правої руки в живіт і по голові.

Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_8 , які він тривалий час уперто не припиняв, що супроводжувались фізичним насильством, вчинених у громадському місці, в присутності сторонніх осіб, потерпілому ОСОБА_11 завдано тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку та садна тім`яної ділянки голови справа, обширної гематоми лобної ділянки голови справа, обширної гематоми лобної ділянки, обох орбітальних ділянок, спинки носа на фоні якої в ділянці перенісся з переходом на лобну ділянку є рана, забою м`яких тканин лобної ділянки з дрібним стороннім тілом, забою кісток носа з викривленням носової переділки, садна верхньої губи зліва, забою очного яблука лівого ока, субкон`юктивальних крововиливів обох очей, офтальгімогіпертензії, гематоми нижньої третини лівого передпліччя, забою правої половини грудної клітки з гематомою реберної дуги справа, гематоми пальця лівої стопи, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та синця в ділянці третього міжребер`я справа, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Окрім цього, його протиправними діями припинено нормальну роботу громадського транспорту, внаслідок чого маршрутне таксі сполученням «Вокзал Люблинець» знято з рейсу та не прибуло до місця призначення, таким чином ним грубо порушено громадський порядок за ознакою особливої зухвалості.

Таким чином, ОСОБА_8 скоїв хуліганство, - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.

Також, 03 квітня 2023 року, близько 15 год 00 хв, ОСОБА_8 , перебуваючи в спальній кімнаті квартири, розташованої на АДРЕСА_3 , на підгрунті давніх неприязних відносин з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , переслідуючи мету спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_12 кулаком правої руки два удари в ділянку бокової поверхні грудної клітки зліва, в результаті чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми живота і грудної клітки з травматичним розривом селезінки, гемоперитонеуму, закритого перелому VIII ребра зліва по середньоаксілярній лінії з пневмотораксом зліва та з розвитком гострої постгеморагічної анемії, які згідно висновку експерта № 55 від 28.04.2023 за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Своїми діями ОСОБА_8 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Крім того, ОСОБА_8 , 08 листопада 2024 року близько 20 години 55 хвилин, знаходячись в дворі житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 , в ході конфлікту, що раптово виник на грунті особистих неприязних відносин, з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілому два удари правою рукою по обличчю зліва, один удар лівою ногою по тулубу спереду та кілька ударів правою та лівою рукою по тулубу спереду, від чого потерпілий впав на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, після того як ОСОБА_13 впав на землю, ОСОБА_8 умисно наніс три удари правою ногою, один удар лівою ногою, два удари правою рукою, кілька ударів руками та чотири удари ногою по тілу потерпілого, після чого покинув місце події. Однак, продовжуючи свої протиправні дії, він відразу повернувся назад та наніс потерпілому ОСОБА_13 ще один удар правою рукою по обличчю зліва.

В ході вчинення умисних протиправних дій ОСОБА_8 заподіяв потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку з забоєм та синцями обох повік обох очей, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та забою грудної клітки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_8 завдав умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинив тим самим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України.

У поданій апеляційній скарзі, прокурор, не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає оскаржуваний вирок незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, Апелянт зазначає, що ч. 2 ст. 59-1 КК України визначено, що суд безальтернативно покладає на засудженого до пробаційного нагляду визначені обов`язки, відтак призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без їх встановлення. При цьому посилається на правові позиції викладені в ухвалі та постанові ВС. Також зазначає, що станом на день ухвалення вироку - 06.05.2025 минув строк давності з дня вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. З наведених підстав просить вирок скасувати, визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від покарання. Також визначити винним за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, покласти обов`язки визначені ч. 2 ст. 59-1 КК України, на підстав ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання – 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням – іспитовим строком 2 роки. В вирок решті залишити без змін.

В змінах та доповненнях до апеляційної скарги прокурор підтримує подану апеляцій скаргу. Разом з тим, посилаючись на постанову ОП ККСУ у складі ВС від 18.05.2026 справа №214/43/19 убачає наявні підстави для визнання ОСОБА_8 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, призначення покарання та на підстав ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнення його від покарання. Просить вирок скасувати, визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України – у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, покласти на ОСОБА_8 , обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання за ч. 1 ст. 296 у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст.121 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 125 КК України – у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки; покласти, на підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України обов`язки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України - позбавлення волі на строк 5 років, та ст. 75 КК України – 2 роки іспитового строку. В решті залишити без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, прокурора, обвинуваченого та захисника, які, кожен зокрема, підтримали подану апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження, розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. При цьому з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та добровільність їх позиції.

Беручи до уваги вимоги ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися і докази, які судом, згідно положень ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_8 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

За встановлених судом фактичних обставин, кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 125 КК України, є вірною.

Разом з тим, на переконання колегії суддів апеляційного суду, доводи апеляційної скарги прокурора, заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, ч. 2 зазначеної статті визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Також ч. 3 ст. 59-1 КК України зазначено, що суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки: використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою; дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Відтак в разі призначення покарання у виді пробаційного нагляду особа зобов`язана виконувати обов`язки закріплені п.п.1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України та додаткові, які визначені п.п.1-5 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Тобто призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Дана позиція повністю узгоджується з правовими висновками викладеними в ухвалі ВС від 03.03.2025 у справі №182/5470/24 та постанові ВС від 19.01.2026 у справі №947/27041/24. Зокрема, за приписами ч. 4 ст. 70 КК України, суд визнав правильним призначення остаточного покарання спочатку призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді пробаційного нагляду згідно санкції інкримінованої статті, що включає також покладення обов`язків визначених у п.п.1-3 ст. 59-1 КК України.

Крім того, судом обґрунтовано визнано винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України є кримінальним проступком.

Як зазначено у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а також у п. 8 постанови Пленуму ВС України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Разом з тим, ч. 3 ст. 49 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у ч.ч.1,2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України ОСОБА_8 вчинив 15.03.2021, строк давності переривався вчиненням 03.04.2023 нового злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. В подальшому ОСОБА_8 вчинив 08.11.2024 кримінальний поступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, котрий не перериває перебіг давності.

Відтак, станом на день ухвалення оскаржуваного вироку- 06.05.2026 минув строк давності з дня вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Крім того, якщо обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку та в цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України може звільнити від покарання засудженого, що узгоджується з висновком викладеним у постанові ОП ККС у складі ВС від 18.05.2026 у справі №214/43/19.

Відтак зазначене є істотним порушенням кримінально процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є безумовною підставою для його скасування в силу положень ст.ст. 412, 420 КПК України.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу прокурора слід – задовольнити, оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання - скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2026 року стосовно ОСОБА_8 , в частині призначеного покарання - скасувати.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 296 КК України – у виді пробаційного нагляду на строк 2 ( два) роки;

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

-за ч. 1 ст. 121 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

-за ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок суду залишити без змін.

Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий

Судді