Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №167/72/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 167/72/26Головуючий у 1 інстанції: Гармай І. Т.

Провадження № 22-ц/802/1247/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів: Карпук А. К., Федонюк С. Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 10 липня 2026 року

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладений договір про споживчий кредит № 102783721 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 10 000 грн. Розмір процентів за користування кредитом становить - 3 625 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договором передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитним коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені договором, однак останній не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором.

17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 17-01/2022-54, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102783721.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір № 10-03/2023/01, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №102783721.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір № 28-08/25, згідно з умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102783721.

Позивач зазначав, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього утворилася заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» у розмірі 63 625 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 52 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Факторинг Партнерс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №102783721 від 30 вересня 2021 року у розмірі 63 625 грн, а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 10 липня 2026 року позов ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102783721 від 30 вересня 2021 року у розмірі 44 625 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 33 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ «Факторинг Партнерс» задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102783721 від 30 вересня 2021 року у розмірі 14 624 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 3 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія. В решті позовних вимог просила відмовити, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені у суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 33 625 грн відсотків за кредитом, що перевищує розмір неповернутого кредиту більше ніж у три рази, та не відповідає засадам справедливості та добросовісності. Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, частинах 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Також вказувала, що строк кредитування згідно договору становив 29 днів - з 30 вересня 2021 року по 29 жовтня 2021 року. Доказів пролонгації договору матеріали справи не містять, а тому проценти підлягають стягненню лише в межах погодженого строку кредитування у розмірі 3 625 грн. Умовами договору розмір та порядок сплати комісії погоджений сторонами, а тому позивач не заперечує щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 000 грн. Крім того, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим часом, а тому підлягає зменшенню до 1 500 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я. Я., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов у цій справі. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в передбаченому умовами кредитного договору порядку, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Відповідач не заперечувала факт укладення договору, отримання грошових коштів та виникнення зобов`язань між сторонами. При цьому умовами кредитного договору передбачена пролонгація строку кредитування на пільгових або стандартних умовах (п. 2.3.1.1 та п. 2.3.1.2 договору) на строк не більше 60 днів. Оскільки відповідач продовжив користуватися кредитними коштами після закінчення строку кредитування, визначеного п. 1.3. договору, тому з 30 жовтня 2021 року мала місце пролонгація договору на стандартних умовах відповідно до п. 2.3.1.2. договору. Зважаючи на це, первісний кредитодавець правомірно нарахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами за період з 30 вересня 2021 року по 28 грудня 2021 року (89 днів) за пільговою 1,25% в день (29 днів) та стандартною 5% в день (60 днів) процентними ставками, що становить 33 625 грн.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 07 жовтня 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується стороною відповідача фактично лише в частині стягнення відсотків за кредитом у розмірі 33 625 грн, то відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційним судом в решті рішення суду не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua заповнив анкету-заяву на кредит № 102783721.

Згодом 30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладений кредитний договір №102783721, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000 грн у валюті: Українські гривні.

Відповідно до п. 1.3. договору кредит надається строком на 29 днів з 30 вересня 2021 року (строк кредитування).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 29 жовтня 2021 року.

Згідно з п. 1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4 625 грн в грошовому виразі та 11,865 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у пунктах 1.5.1.-1.5.2. договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 14 625 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4. договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Комісія за надання кредиту становить 1 000 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. договору).

Проценти за користування кредитом: 3 625 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. договору).

Відповідно до п. 1.7. договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Згідно з п. 2.3.1. договору продовження вказаного у п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Пунктом 2.3.1.1. договору визначені умови пролонгації строку кредитування на пільгових умовах, відповідно до яких позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту. Строк кредитування можливо продовжити на наступних умовах: на 3 дні - 3% від поточного залишку кредиту; 7 днів - 5% від поточного залишку кредиту; 15 днів - 10% від поточного залишку кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2. договору.

Пунктом 2.3.1.2. договору визначені умови пролонгації строку кредитування на стандартних (базових) умовах, відповідно до яких позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах до 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється у разі, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6. договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

У п. 6.1. договору сторонами було обумовлено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п. 6.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.

В п. 6.3. договору також зазначено, що приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений і погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком № 1 до кредитного договору № 102783721 від 30 вересня 2021 року є графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата платежу - 29 жовтня 2021 року, сума кредиту за договором - 10 000 грн, проценти за користування кредитом - 3 625 грн, комісія за надання кредиту - 1000 грн.

Додатком № 2 до кредитного договору № 102783721 від 30 вересня 2021 року є паспорт споживчого кредиту № 102783721, в якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 102783721 від 30 вересня 2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором V81956, надісланого позичальнику 30 вересня 2021 року на номер телефону НОМЕР_1 .

На виконання умов договору 30 вересня 2021 року на номер платіжного інструмента 414949*07 було перераховано грошові кошти у розмірі 10 000 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк».

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 10 000 грн, за період з 01 жовтня 2021 року по 29 жовтня 2021 року здійснювалося нарахування відсотків за ставкою 1,25%, за період з 30 жовтня 2021 року по 27 грудня 2021 року здійснювалося нарахування відсотків за ставкою 5%.

Судом також встановлено, що 17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № 17-01/2022-54, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 договором № 102783721.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 44 625 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 33 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102783721.

Згідно з реєстром боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 63 625 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 52 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102783721.

Відповідно до реєстру боржників до договору № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28 серпня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 63 625 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 52 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія.

Згідно з наданим ТОВ «Факторинг Партнерс» розрахунком, станом на 08 січня 2026 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №102783721 від 30 вересня 2021 року становить 63 625 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 52 625 грн - відсотки, 1 000 грн - комісія.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки факторинг визначено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

Наявні у цій справі докази підтверджують факт набуття позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» у встановленому законом порядку права вимоги до відповідача за кредитним договором № 102783721 від 30 вересня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Факторинг Партнерс» у своїх вимогах зазначало, що відповідач умови кредитного договору не виконав, кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами та комісію не сплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 63 625 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь товариства.

У цій справі відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт укладення 30 вересня 2021 року з ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитного договору № 102783721 та отримання кредиту у розмірі 10 000 грн, а також набуття позивачем права вимоги за згаданим кредитним договором на підставі договору № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28 серпня 2025 року. Проте, відповідач не визнає існування у нього перед позивачем заборгованості за відсотками за кредитом у розмірі 33 625 грн, оскільки умови договору щодо нарахування процентів не відповідають засадам справедливості, добросовісності, розумності, такі відсотки у три рази перевищують розмір самого кредиту, що є надмірним та несправедливим.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, що переглядається, частково задовольняючи позов ТОВ «Факторинг Партнерс», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що надані позивачем документи у сукупності підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, погодження між сторонами нарахування процентів за користування кредитними коштами та існування у позичальника заборгованості за цим договором, що свідчить про те, що відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, тому дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості за вказаним кредитним договором на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс».

Вирішуючи питання щодо розміру кредитної заборгованості та зменшуючи розмір заборгованості за відсотками з 52 625 грн до 33 635 грн, суд обґрунтовано виходив з того, що після закінчення строку кредитування (29 днів) відповідач ОСОБА_1 станом на 29 жовтня 2021 року продовжував користуватися кредитними коштами, що відповідно до п. 2.3.1.2. договору є пролонгацією строку кредитування на 60 днів, і розмір відсотків розраховується у такому випадку за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6. договору і становить 5% в день.

Зважаючи на те, що згідно з умовами кредитного договору, погодженого сторонами, відповідачу відсотки за користування кредитними коштами за період з 30 вересня 2021 року по 28 грудня 2021 року (89 днів) нараховувалися за пільговою 1,25% в день (29 днів) та стандартною 5% в день (60 днів) процентними ставками, тому суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» відсотків за кредитом у розмірі 33 625 грн. Такий висновок суду відповідає встановленим у цій справі обставинам та узгоджується з нормами матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про часткове задоволення позову ТОВ «Факторинг Партнерс» є законним та обґрунтованим.

Крім того, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс», визначений судом розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 222 грн 13 коп., відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що розмір відсотків за кредитом не відповідає засадам справедливості та добросовісності, а також не узгоджується із положеннями п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки відповідач як споживач своїм правом відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду, фактично зводяться до переоцінки доказів, а також власного тлумачення правових норм.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування у цій частині відсутні.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 10 липня 2026 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя

Судді: