Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №761/24933/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24933/24

Провадження № 2/761/1083/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левицької Т.В.

при секретарі Герасько Д.М.

за участю

представника позивача Щипициної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якій просило стягнути солідарно з останніх на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій/управління багатоквартирним будинком, вивезення сміття, за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 року по 31.05.2024 року у розмірі 15 320,85 гривень, інфляційну складову боргу у розмірі 910,75 гривень, 3% річних у розмірі 486,81 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі є співвласниками (по частині кожен) квартири АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1993 року.

У позовній заяві вказано, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань, як власників майна, з його утримання, в останніх за період з 01.03.2022 року по 31.05.2024 року виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 15 320,85 гривень, інфляційну складову боргу у розмірі 910,75 гривень, 3% річних у розмірі 486,81 гривень. Тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.08.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов з підстав, наведених у ньому, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши думку представника позивача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1993 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками (по частині кожен) квартири АДРЕСА_2 .

Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України з 01.04.2017 року по теперішній час є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 відповідно до наказу Міністерства оборони України № 695 від 16.12.2016 року «Про передачу житлового фонду будинкоуправлінь Київського квартирно-експлуатаційного управління».

Згідно Положення Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (нова редакція), затвердженого наказом начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління № 56 від 31.03.2017, Будинкоуправління № 1 є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України, заснованою на державній власності та створеною на підставі директиви МО України від 31.07.98 № Д-1 15/1/0350, призначене для утримання нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні на підставі відповідних договорів, в належному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово-побутових умов для проживання.

Будинкоуправління АДРЕСА_4 є самостійним господарюючим суб`єктом, від свого імені надає житлово-комунальні послуги по будинках, які знаходяться на обслуговуванні.

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , обслуговується Будинкоуправлінням № 1.

Для забезпечення мешканців будинку АДРЕСА_3 послугами з технічного обслуговування ліфтів Будинкоуправління № 1 03.04.2017 уклало з Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3» Договір на технічне обслуговування ліфтів № 265/17. 01.07.2022 Будинкоуправління № 1 уклало аналогічний Договір на технічне обслуговування ліфтів № 107/22 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «УКРЛІФТ». З 01.08.2023 послуги з технічного обслуговування ліфтів надаються згідно Договору на технічне обслуговування ліфтів № 516/23 від 01.08.2023, укладеним з Дочірнім підприємством «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «ЛІФТ-3».

Дератизація та дезінсекція підвалів, дератизація прибудинкової території будинку АДРЕСА_3 проводиться Приватним підприємством «ДЕЗ-КА» на підставі укладеного з Будинкоуправлінням № 1 Договору на проведення дератизаційних і дезінсекційних робіт № 14 від 01.01.2021 року.

Електропостачання місць загального користування, підвалів, електропостачання ліфтів будинку АДРЕСА_5 відповідно до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 35038018 ПВ від 28.12.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ».

Послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються Будинкоуправлінням № 1 мешканцям будинку АДРЕСА_3 згідно наступних договорів: Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) № 15 від 01.01.2021, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК ЕКОСВІТ»; Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) № 2207-01 від 01.07.2022, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 . Відповідно до умов даних договорів послуги з вивезення побутових відходів надаються в тому числі і за адресою: АДРЕСА_3 .

В ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 включена вартість за послуги ЦКС, ГЕРЦ (комісія банку, комісія ГЕРЦ) згідно Договору про надання послуг № 220101-364 від 01.01.2022 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕРЦ».

Також мешканцям будинку АДРЕСА_3 , в тому числі і Відповідачам, надаються наступні послуги:

-послуги техніка-доглядача;

-послуги робітника з комплексного прибирання та обслуговування будинку;

-послуги електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування;

-послуги слюсаря-сантехніка;

-послуги робітника з комплексного ремонту;

-послуги електрозварювальника;

-послуги покрівельника.

Відповідачам нарахування за послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося відповідно до даних поповерхового плану на загальну площу 66,8 м2. З 01.12.2023 нарахування проводиться відповідно до отриманого Свідоцтва про право власності на житло, в якому зазначається загальна площа належної Відповідачам квартири 66,6 м2.

У період з 01.03.2022 по 31.05.2023 вартість послуги за утримання будинку та прибудинкової території - 496,32 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 , встановленої в розмірі 7,43 за 1 м2 загальної площі (7,43 грн х 66,8 м2 = 496,32 грн). Така ціна встановлена наказом начальника підприємства (будинкоуправління) Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 9 від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги».

У період з 01.06.2023 по 30.04.2024 вартість послуги за утримання будинку та прибудинкової території - 569,14 грн/567,43 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 , встановленої в розмірі 8,52 за 1 м2 загальної площі (8,52 грн х 66,8 м2 = 569,14 грн; 8,52 грн х 66,6 м2 = 567,43 грн). Така ціна встановлена наказом начальника Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 15 від 01.06.2023 «Про встановлення ціни послуг».

У період з 01.05.2024 по 31.05.2024 вартість послуги за утримання будинку та прибудинкової території - 637,36 грн, розраховувалася згідно ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 , встановленої в розмірі 9,57 за 1 м2 загальної площі (9,57 грн х 66,6 м2 = 637,36 грн). Така ціна встановлена наказом начальника підприємства (будинкоуправління) Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 13 від 01.04.2024 «Про встановлення ціни послуги з управління». Вартість послуги з вивезення побутових відходів зазначається та рахується окремо (50,00 грн, 34,00 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідача, а відповідач отримує та користується даними послугами та відповідно зобов`язана здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ст. 179 ЖК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діяла до 09 червня 2018р., споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09 червня 2018 року, врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з розрахунком заборгованості, який перевірено судом за період часу з 01.03.2022 року по 31.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 обліковується наступна заборгованість: за спожиті житлово-комунальні послуги - за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій/управління багатоквартирним будинком, вивезення сміття, у розмірі 15 320,85 гривень, інфляційну складову боргу у розмірі 910,75 гривень, 3% річних у розмірі 486,81 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно з вимогами ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Як уже було зазначено судом, відповідачі є співвласниками (по частині кожен) квартири АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1993 року.

Таким чином, оскільки відповідачі є співвласниками вказаної квартири, вони несуть солідарні зобов`язання перед Будинкоуправлінням № 1 з оплати житлово-комунальних послуг.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки вони є фактичними споживачами наданих послуг та належними відповідачами по справі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1 514 грн. з кожного.

Крім цього, позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі на загальну суму 17 500 гривень за складення позовної заяви, клопотань, адвокатського запиту, представництво в судових засіданнях.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. (справа №640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім цього, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надала суду договір про надання правової допомоги № 2003/23-ІОО-БУ1 МОУ від 20.03.2023 року, додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 15.03.2024 року, додаткова угода № 2 до Договору про надання правової допомоги від 10.03.2025 року, додаток № 17 до Договору про надання правової допомоги від 18.06.2024 року на суму 4 000 грн., акт про надання правової допомоги від 28.06.2024 року на суму 4000 грн., платіжну інструкцію № 741 від 02.07.2024 року про сплату 16 000 грн., додаток № 19 до Договору про надання правової допомоги від 11.09.2024 року на суму 2500 грн., акт про надання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 03.10.2024 року на суму 2500 грн., платіжна інструкція № 1225 від 17.10.2024 року на суму 24 000 грн., додаток № 20 до Договору про надання правової допомоги від 15.10.2024 року на суму 1000 грн., акт про надання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги від 22.10.2024 року на суму 1000 грн., платіжна інструкція № 1305 від 04.11.2024 року на суму 3500 грн., додаток № 21 до Договору про надання правової допомоги від 07.11.2024 року на суму 2500 грн., акт про надання правової допомоги від 29.11.2024 року на суму 2500 грн., платіжна інструкція № 1422 від 02.12.2024 року на суму 7 500 грн., додаток № 23 до Договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 року на суму 2500 грн., акт про надання правової допомоги від 28.01.2025 року на суму 2500 грн., додаток № 29 до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2025 року на суму 2500 грн., акт про надання правової допомоги від 09.06.2025 року на суму 2500 грн., платіжна інструкція № 664 від 12.06.2025 року на суму 3000 грн., додаток № 31 до Договору про надання правової допомоги від 22.07.2025 року, на суму 2500 грн., акт про надання правової допомоги від 27.08.2025 року на суму 2500 грн., платіжна інструкція № 988 на суму 24 000 грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3, 4 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої увалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.3,4 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 201 року у справі № 873/137/21).

У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, непропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, є завищеним щодо іншої сторони спору, тому суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню в сумі 4000 гривень. У зв`язку з цим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 322, 525, 526 ЦК України, 151, 162, 179 ЖК УРСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268,272-273, 280-282, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій/управління багатоквартирним будинком, вивезення сміття у розмірі 15 320,85 гривень, інфляційну складову боргу у розмірі 910,75 гривень, 3% річних у розмірі 486,81 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України судовий збір в сумі по 1 514 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Реквізити учасників:

Позивач: Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ: 24969846, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. О.Кониського, буд. 64/68.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: