Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №756/3682/26 — Оболонський районний суд міста Києва

07.10.2026 Справа № 756/3682/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/3682/26

Провадження №2/756/5086/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «Займер» договору про надання фінансового кредиту №83244 від 30.09.2019 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000 грн шляхом перерахування на платіжну картку із строком кредитування 30 днів з 30.09.2019 до 29.10.2019, з фіксованою процентною ставкою 2% в день (730% річних).

11.03.2020 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ЗК-11032020, за умовами якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими процентами та пенею, право на одержання яких належало ТОВ «Займер».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за вказаним договором, яка становить 37440 грн, що складається з: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2400 грн - заборгованість за процентами, 31040 грн - заборгованість за пенею.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (головуючий суддя - Шевчук А.В.).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади, визначено головуючого суддю - Дибу О.В.

Відповідачу16.03.2026 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 07.10.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 30.09.2019 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №83244, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3122, направленим 30.09.2019 на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Займер» про ідентифікацію.

Відповідно до п. 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 29.10.2019.

Пунктом 1.3 договору визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу, тип процентної ставки - фіксована.

За змістом п. 4.3 договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов договору, починаючи з першого дня прострочення, при цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 календарних днів.

Додатком №1 до договору сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого за 30 днів користування кредитом до сплати підлягає 6400 грн, з яких 4000 грн - сума кредиту, 2400 грн - проценти за користування кредитом.

Як вбачається з інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 16.12.2025 №279/12, 30.09.2019 через платіжний сервіс «Platon» проведено успішну транзакцію з видачі кредиту за договором №83244 у сумі 4000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», реквізити якої зазначені відповідачем у договорі.

Таким чином, ТОВ «Займер» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Однак ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернула кредит, не сплатила проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості за договором №83244 від 30.09.2019 становить 37440 грн та складається з: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2400 грн - заборгованість за процентами, 31040 грн - заборгованість за пенею, нарахованою за 97 днів прострочення з 30.10.2019 по 03.02.2020.

11.03.2020 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ЗК-11032020, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №83244 від 30.09.2019, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 37440 грн, з яких 4000 грн - сума основного боргу, 2400 грн - заборгованість за відсотками, 31040 грн - заборгованість за пенею. Реєстр боржників передано новому кредитору за актом приймання-передачі від 11.03.2020, оплату за відступлення прав вимоги здійснено платіжною інструкцією №17844 від 11.03.2020.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

При цьому пеню нараховано відповідачу відповідно до п. 4.3 договору за період з 30.10.2019 по 03.02.2020, тобто в межах встановленого договором граничного строку її нарахування та до встановлення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 і до введення в Україні воєнного стану, а тому положення п. 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) на спірні правовідносини не поширюються.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, складено акт наданих послуг №577 від 13.02.2026 та детальний опис наданих послуг до нього, на підставі яких вартість надання правової допомоги (усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв, погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год 30 хв, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год 30 хв, подання заяви до суду від імені клієнта) склала 8000 грн. Згідно п. 4 акту наданих послуг сторони не мають жодних претензій одна до одної стосовно виконання договору про надання правової (правничої) допомоги.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а зазначення в описі інших послуг, а саме усної консультації клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та погодження правової позиції клієнта у справі, що є похідними від складення позовної заяви, є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4307,69 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №83244 від 30.09.2019 у розмірі 37440 (тридцять сім тисяч чотириста сорок) грн 00 коп., що складається з: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2400 грн - заборгованість за процентами, 31040 грн - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4307,69 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя Олексій ДИБА