Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №756/19860/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №756/19860/25

Суддя: Шролик І. С.

08.10.2026 Справа № 756/19860/25

Справа № 756/19860/25

Провадження № 2/756/3120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 103418132 від 15.11.2022 у розмірі 7 543,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.11.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. 28.04.2023 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги за цим договором.

Відповідач кредит у встановлений строк не повернув, проценти за користування кредитом та комісію не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 7 543,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1840 грн, за процентами - 5 503,20 грн, за комісією - 200 грн. Претензію позивача від 04.11.2025 про погашення заборгованості відповідач не виконав.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою від 12.08.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копії ухвал від 26.12.2025 та від 12.08.2026 разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній".

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи, а ризик неотримання судової кореспонденції, що надходила за його зареєстрованим місцем проживання, несе він сам.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.11.2022 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 103418132 (індивідуальна частина) з додатками № 1 (графік платежів) та № 2 (паспорт споживчого кредиту). Договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором R83789, який 15.11.2022 о 08 год 54 хв:38 направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 про ідентифікацію позичальника та відміткою про підписання на тексті договору. Зазначений номер телефону, а також паспортні дані, РНОКПП і адресу реєстрації відповідача внесено до анкети-заяви на кредит № 103418132 від 15.11.2022. Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання ідентифікаційних даних через систему BankID НБУ (п. 6.7 договору).

За умовами договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2000 грн (п. 1.2 договору). Кредит надано загальним строком на 105 днів з 15.11.2022, який складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів, що завершується 30.11.2022, та поточного періоду тривалістю 90 днів, що закінчується 28.02.2023 (пп. 1.3, 1.3.1, 1.3.2 договору). Комісія за надання кредиту становить 200 грн і нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.5.2 договору), протягом поточного періоду - за стандартною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.5.3 договору); тип процентної ставки - фіксована (п. 1.6 договору).

Нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування; після спливу строку кредитування нарахування процентів припиняється (пп. 2.2.2, 2.2.3 договору). Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше дати остаточного погашення заборгованості (пп. 1.4, 2.4.1, 3.3.2 договору).

Позичальник має право продовжувати та/або поновлювати пільговий період і збільшувати строк кредитування, сплативши комісію за управління та обслуговування кредиту, розмір якої за продовження на 3 дні становить 3% від суми наданого кредиту (п. 2.3.1 договору); у такому разі строк кредитування змінюється пропорційно строку пролонгації (п. 2.3.2 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_2 (п. 2.1 договору). Кредитодавець має право відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника (п. 3.2.6 договору).

Виконання ТОВ «Мілоан» обов`язку з надання кредиту підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2022, згідно з яким ТОВ «Мілоан» через ТОВ «ФК «Контрактовий дім» перерахувало на платіжну картку НОМЕР_2 , отримувач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), 2000 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору 103418132». Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу позичальника, вказаними у п. 2.1 договору.

Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 103418132 відповідач 30.11.2022 та 18.12.2022 здійснив платежі, якими кожного разу сплатив комісію за пролонгацію у розмірі 60 грн, 80 грн у погашення тіла кредиту та 60 грн процентів. Тим самим відповідач двічі продовжив строк кредитування на 3 дні, у зв`язку з чим дата остаточного погашення заборгованості змістилася на 06.03.2023. Нарахування процентів за договором здійснювалось по 06.03.2023 включно; після 18.12.2022 платежі від відповідача не надходили.

28.04.2023 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, та замінює кредитора у цих договорах (пп. 1.1, 1.2 договору відступлення). Актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.04.2023 підтверджується передача позивачу реєстру боржників щодо 1713 боржників на загальну суму 21 714 940,31 грн. Оплату ціни відступлених прав у розмірі 583 317,30 грн підтверджено платіжною інструкцією № 71215 від 28.04.2023 з відміткою АТ «Райффайзен Банк».

Додатковою угодою № 1 від 26.08.2025 до договору відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т сторони виклали форму реєстру боржників у новій редакції. Згідно з витягом від 10.09.2025 з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т від 28.04.2023 (у редакції додаткової угоди № 1 від 26.08.2025), підписаним обома сторонами договору відступлення, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором № 103418132 від 15.11.2022 з датою закінчення строку кредитування 06.03.2023 у загальному розмірі 7 543,20 грн, з яких: залишок за тілом кредиту - 1840 грн, за процентами - 5 503,20 грн, за комісією - 200 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за договором № 103418132 станом на 12.11.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 543,20 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1840 грн, за процентами - 5 503,20 грн, за комісією - 200 грн.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Мотиви та висновки суду

Договір про споживчий кредит № 103418132 від 15.11.2022 укладено в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на його номер мобільного телефону. Отже, договір відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається укладеним у письмовій формі. Договір відповідачем не оспорений і недійсним не визнаний.

Первісний кредитор свій обов`язок з надання кредиту виконав: перерахування 2000 грн на картку відповідача, реквізити якої визначено п. 2.1 договору, підтверджується платіжним дорученням № 54297469 від 15.11.2022. Крім того, відповідач 30.11.2022 та 18.12.2022 частково виконував зобов`язання за договором, що свідчить про отримання ним кредитних коштів.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд встановив, що з наданих 2000 грн відповідач повернув 160 грн, а тому заборгованість за тілом кредиту становить 1840 грн.

Проценти нараховано за ставками, визначеними пп. 1.5.2, 1.5.3 договору, на фактичний залишок кредиту, з урахуванням сплачених відповідачем процентів у розмірі 120 грн заборгованість за процентами становить 5 503,20 грн. Проценти нараховані виключно в межах строку кредитування з урахуванням двох пролонгацій, здійснених відповідачем, тобто по 06.03.2023; після спливу строку кредитування проценти не нараховувалися.

Комісія у розмірі 200 грн є разовою платою за надання кредиту, розмір якої визначено п. 1.5.1 договору та паспортом споживчого кредиту, і не є платою за обслуговування кредиту. Неустойку, три проценти річних та інфляційні втрати позивач до стягнення не заявляв.

Право вимоги за договором № 103418132 від 15.11.2022 перейшло до позивача на підставі договору відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т від 28.04.2023. Відповідач розрахунок заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 103418132 від 15.11.2022 у розмірі 7 543,20 грн.

Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 34172 від 21.11.2025. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просив стягнути з відповідача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат позивач надав: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет»; ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20.10.2025, виданий адвокату Усенку М.І.; акт наданих послуг № Д/7669 від 12.11.2025 на суму 8000 грн; детальний опис наданих послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала: «у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково».

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подав, а тому підстави для їх зменшення за критеріями ч. 4 ст. 137 ЦПК України відсутні. Водночас, оцінюючи заявлені витрати за критеріями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що справа є малозначною, належить до типової категорії спорів про стягнення кредитної заборгованості, не потребувала дослідження значного обсягу доказів і розглянута без повідомлення (виклику) сторін; адвокат участі в судових засіданнях не брав, а єдиним процесуальним документом, складеним ним у справі, є позовна заява. Заявлений розмір витрат (8000 грн) перевищує ціну позову (7 543,20 грн). Такі послуги, як усна консультація клієнта та погодження з ним правової позиції, мають характер внутрішньої взаємодії адвоката з клієнтом і не є самостійними процесуальними діями у справі.

За таких обставин заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору, а обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та таким, що відповідає критерію розумності, суд вважає розмір 3000 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у решті слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103418132 від 15.11.2022 у розмірі 7 543,20 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua