Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №756/13366/26 — Оболонський районний суд міста Києва

07.10.2026 Справа № 756/13366/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/13366/26

Провадження №2/756/9750/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» договору кредитної лінії №LM530562782 від 22.10.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 14985 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку із строком кредитування 1826 днів, дисконтним періодом 30 днів, дисконтною процентною ставкою 0,25% в день та базовою процентною ставкою 0,98% в день (357,70% річних), з комісією за надання кредиту у розмірі 899,10 грн.

24.12.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/67, за умовами якого ТОВ «Оптимальні кредити» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими процентами та комісією.

В подальшому, 30.03.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №30/0326-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу належне йому право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 01.06.2026 становить 45916,65 грн та складається з: 14985 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22540,05 грн - заборгованість за відсотками, 899,10 грн - заборгованість за комісією, 7492,50 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Водночас, позивач просить стягнути з відповідача 38424,15 грн, без урахування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу направлялись та були доставлені позовні матеріали до його електронного кабінету, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка. 07.09.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не довів факт надання кредиту, оскільки не надав виписки з карткового рахунку відповідача, а інформаційні довідки платіжних посередників не є первинними банківськими документами. Вказував, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення його про відступлення права вимоги, а позивач придбав право вимоги за 2172,83 грн, що, на думку відповідача, свідчить про зловживання правом. Зазначав, що строк кредитування становив 30 днів дисконтного періоду, після спливу якого позивач не мав права нараховувати проценти за базовою ставкою, а обґрунтований розмір процентів становить 1123,80 грн. Також посилався на нікчемність умови договору про комісію та неспівмірність витрат на правничу допомогу, просив у задоволенні позову відмовити.

Того ж дня від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників, які ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09.09.2026 залишено без задоволення.

07.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Вказував, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти перераховано первісним кредитором на платіжну картку відповідача, проценти нараховано відповідно до погоджених сторонами умов договору, комісія за надання кредиту прямо передбачена договором, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість.

15.09.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких він підтримав доводи відзиву та наголосив на тому, що належним доказом надання кредиту є виключно виписка банку-емітента, а встановлення процентів за ставкою 357,70% річних після спливу дисконтного періоду є несправедливою умовою договору.

Крім того, 15.09.2026, 17.09.2026, 21.09.2026 та 22.09.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, а 15.09.2026, 18.09.2026, 21.09.2026 та 23.09.2026 - заперечення відповідача на них, у яких сторони підтримали та повторили викладені раніше доводи щодо доведеності надання кредиту, правомірності нарахування процентів і комісії та співмірності витрат на правничу допомогу.

Станом на 07.10.2026 будь-яких інших заяв щодо предмету спору на адресу суду не надходило.

За наявності відзиву на позовну заяву та з огляду на те, що заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників залишено без задоволення, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З матеріалів справи убачається, що 21.10.2025 ОСОБА_1 через інформаційно-комунікаційну систему ТОВ «Оптимальні кредити» подав заявку на отримання грошових коштів у кредит, в якій зазначив свої персональні дані, номер телефону НОМЕР_1 , адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму кредиту 14985 грн, початковий строк дисконтного періоду кредитування 30 днів, строк кредитування 1826 днів та номер банківської картки НОМЕР_2 .

22.10.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії №LM530562782, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 14985 грн у межах кредитного ліміту 17900 грн.

Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити», 22.10.2025 одноразовий ідентифікатор BNRT-8867 направлено на номер телефону позичальника НОМЕР_1 та того ж дня введено позичальником, після чого кредитодавцем ініційовано перерахування грошових коштів. Зазначений номер телефону та адреса електронної пошти збігаються з контактними даними, які відповідач сам зазначив у поданих до суду відзиві та запереченнях.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ».

Відповідно до п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту, 22.10.2025.

Згідно з п. 3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Пунктом 5.1 договору визначено, що кожен окремий транш надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_2

Пунктом 5.4 договору передбачено, що кредитодавець не надає позичальнику під час укладення договору додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання (припинення) дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 21.11.2030.

Згідно з п. 7.4.2 договору після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.2 договору процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Згідно з п. 8.4, 8.5 договору комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу та становить 899,10 грн.

Відповідно до п. 8.7, 8.7.1 договору за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту та суми нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту протягом 6 календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування за період з 22.10.2025 по 21.11.2025 кредитодавець надає позичальнику знижку, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,25% від суми кредиту за кожний день користування ним.

Пунктом 8.11 договору сторони погодили, що у разі користування кредитом після 6 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду жодних знижок на процентну ставку не надається.

Згідно з п. 9.1.1.7 договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Пунктом 9.2.2.1 договору передбачено обов`язок позичальника здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів та комісій на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором.

Відповідно до п. 9.2.2.2 договору позичальник зобов`язаний у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування ним сплатити також неустойку та інші нарахування (за наявності), передбачені умовами договору.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Згідно з п. 12.3 договору за порушення будь-якого з платежів, передбачених договором, на 14 і більше календарних днів кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту.

Паспортом споживчого кредиту обумовлено, що строк кредитування становить до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення), базова процентна ставка - 357,70% річних, комісія за надання кредиту - 899,10 грн, загальні витрати за кредитом за базовою процентною ставкою складають 269047,20 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 284032,20 грн, а реальна річна процентна ставка - 2206,92% річних.

Виконання ТОВ «Оптимальні кредити» обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «Оптимальні кредити» від 31.03.2026 №LM530562782/31032026/Э, підписаною кваліфікованим електронним підписом директора, згідно з якою на виконання кредитного договору №LM530562782 від 22.10.2025 кредитодавцем подано надавачу платіжних послуг АТ «ОТП Банк» платіжну інструкцію на переказ коштів отримувачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на платіжну картку НОМЕР_2, надавач платіжних послуг отримувача - АТ «Універсал Банк», сума платіжної операції - 14985 грн, ідентифікатор платіжної операції - 46111-69151-52693, дата ініціювання та завершення платіжної операції - 22.10.2025. Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами платіжної картки, указаними відповідачем у заявці на отримання кредиту та в п. 5.1 кредитного договору.

Таким чином, ТОВ «Оптимальні кредити» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Однак, ОСОБА_1 не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, комісії, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити», станом на 24.12.2025 у нього утворилась заборгованість у розмірі 31819,05 грн, яка складається з: 14985 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8442,45 грн - заборгованість за відсотками, 899,10 грн - заборгованість за комісією, 7492,50 грн - заборгованість за неустойкою.

24.12.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/67, відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком у реєстрі прав вимоги, а фактор - прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги б/н від 24.12.2025 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM530562782 від 22.10.2025 у загальному розмірі 31819,05 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 25.12.2025 по 30.03.2026 відповідачу нараховано проценти за користування кредитом за базовою процентною ставкою у розмірі 146,85 грн за кожен день, а загальний розмір заборгованості за відсотками станом на 30.03.2026 становив 22540,05 грн.

В подальшому, 30.03.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №30/0326-01, відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 30.03.2026 та акта прийому-передачі реєстру прав вимог №1 від 30.03.2026 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшли права вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM530562782 від 22.10.2025. Оплату фінансування за відступлення прав вимоги за вказаним реєстром ТОВ «Юніт Капітал» здійснило згідно з платіжною інструкцією від 06.04.2026 №1091.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 01.06.2026 становить 45916,65 грн та складається з: 14985 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22540,05 грн - заборгованість за відсотками, 899,10 грн - заборгованість за комісією, 7492,50 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Позивач після набуття права вимоги жодних нарахувань не здійснював.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Пунктом 9.1.1.7 договору кредитодавцю надано право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 не сплатив проценти за користування кредитом ні в останній день дисконтного періоду кредитування, ні щоденно після його закінчення, тобто прострочив їх сплату більш ніж на один місяць, що надає право кредитору вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним та інших платежів.

Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором №LM530562782 від 22.10.2025 шляхом звернення до суду з позовом до позичальника, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо доводів відповідача про недоведеність факту надання кредиту суд зазначає наступне.

ТОВ «Оптимальні кредити» є небанківською фінансовою установою, яка не відкриває рахунків, не емітує платіжних карток та не формує виписок за банківськими рахунками, а тому не зобов`язане надавати виписку по рахунку відповідача. Інформація про рух коштів за картковим рахунком відповідача становить банківську таємницю, доступ до якої має сам відповідач.

Водночас відповідач, заперечуючи проти перерахування йому кредитних коштів, у порядку змагальності сторін не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема доказів того, що платіжна картка №4441-11XX-XXXX-4499 на його ім`я не емітувалась, а кредитні кошти на рахунок, до якого вона прив`язана, не зараховувались, хоча право на одержання таких відомостей має саме він.

Із заявою про вчинення щодо нього шахрайських дій, пов`язаних із оформленням кредитного договору та одержанням кредитних коштів, відповідач до правоохоронних органів не звертався, доказів протилежного матеріали справи не містять. Факт укладення кредитного договору та належність йому номера телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор, відповідач у своїх заявах по суті справи не заперечував.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування процентів поза межами 30 денного строку кредитування судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до п. 11.1 договору він діє протягом п`яти років, кінцевою датою повернення кредиту згідно з п. 7.3 договору є 21.11.2030, а строк кредитування 1826 днів зазначено також у заявці на отримання кредиту та в паспорті споживчого кредиту. Тридцятиденний дисконтний період, визначений п. 3.1 договору, є періодом, протягом якого позичальник може отримувати додаткові транші та користуватися зниженою процентною ставкою за умови своєчасного погашення кредиту, і строком кредитування не є. Проценти за користування кредитом нараховано за період з 22.10.2025 по 30.03.2026, тобто в межах визначеного договором строку кредитування, а тому висновки щодо припинення права кредитодавця нараховувати проценти після спливу строку кредитування, на які посилається відповідач, до спірних правовідносин не застосовуються.

Зниженою дисконтною процентною ставкою 0,25% в день позичальник відповідно до п. 8.7, 8.11 договору міг скористатися лише за умови повного дострокового погашення кредиту протягом 6 календарних днів після закінчення дисконтного періоду, чого відповідачем зроблено не було, а тому проценти обґрунтовано нараховано за базовою процентною ставкою 0,98% в день, погодженою сторонами в п. 8.3 договору. Розмір базової процентної ставки не перевищує максимального розміру денної процентної ставки 1%, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Посилання відповідача на несправедливість умов договору щодо розміру процентів є безпідставними, оскільки такі умови погоджені сторонами при укладенні договору, доведені до відома відповідача у паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомився та який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а договір у встановленому порядку недійсним не визнавався.

Доводи відповідача про нікчемність умови договору про комісію є необґрунтованими, оскільки договором встановлено не щомісячну комісію за обслуговування кредиту, ведення обліку заборгованості чи надання інформації, а разову комісію за надання кредиту у фіксованому розмірі 899,10 грн, яка нараховується в дату видачі кредиту, прямо передбачена п. 8.4, 8.5 договору та зазначена в паспорті споживчого кредиту.

Посилання відповідача на відсутність письмового повідомлення про відступлення права вимоги не звільняють його від обов`язку погасити заборгованість, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Доказів виконання зобов`язань за кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед ТОВ «Таліон Плюс» відповідач суду не надав.

Доводи відповідача про зловживання правом з огляду на розмір фінансування, сплаченого позивачем за відступлення права вимоги, судом до уваги не беруться, оскільки ціна, за якою фактор набув право вимоги, визначається домовленістю між клієнтом і фактором, не змінює обсягу зобов`язань відповідача за кредитним договором та не звільняє його від їх виконання.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Окрім цього, між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771562136 від 25.05.2026 та складено акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, на підставі яких вартість надання правничої допомоги (складання позовної заяви - 2 години, 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 2 години, 1000 грн, підготовка та подання адвокатського запиту - 1 година, 500 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 година, 500 грн) склала 7000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на загальну суму 2000 грн фактично пов`язані з складанням позовної заяви.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, а також клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) заборгованість за договором кредитної лінії №LM530562782 від 22.10.2025 у розмірі 38424 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять чотири) грн 15 коп., що складається з: 14985 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22540,05 грн - заборгованість за відсотками, 899,10 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя Олексій ДИБА