Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №756/19085/25 — Оболонський районний суд міста Києва

08.10.2026 Справа № 756/19085/25

Справа № 756/19085/25

Провадження № 2/756/2741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 05.05.2025-100000748 від 05.05.2025 у розмірі 32 300 грн, а також судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн строком на 153 дні. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте відповідач кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 32 300 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн, за процентами - 15 300 грн, за комісією - 2 000 грн, за неустойкою - 5 000 грн. Позивач вважає, що неустойка підлягає стягненню, оскільки договір укладено після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким виключено пункт 6-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 справу передано на розгляд судді Майбоженко А.М.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 12.12.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

12.06.2026 від представника позивача надійшло клопотання про пришвидшення розгляду справи та ухвалення рішення.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою від 12.08.2026 суддя Шролик І.С. прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копії ухвал суду, а відповідачу - також копія позовної заяви з доданими до неї документами, направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Поштові відправлення відповідачем не отримані та повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв, тому суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав, клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України справу вирішено за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України рішення підписано без його проголошення.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» як кредитодавцем і ОСОБА_1 як позичальником в електронній формі укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 05.05.2025-100000748, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) (п. 2.2 договору). Заявку, відповідь позичальника про прийняття пропозиції та інформаційне повідомлення позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E856», надісланим на фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_1 , паспорт споживчого кредиту - одноразовим ідентифікатором «A856» (пп. 2.2.3, 2.3.5, 2.3.6 договору). Ідентифікацію та верифікацію позичальника здійснено через Систему BankID Національного банку України (п. 18 заявки), що підтверджується відомостями, отриманими з центрального вузла Системи BankID НБУ, зі збігом прізвища, імені, по батькові, РНОКПП, дати народження та паспортних даних відповідача.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти і комісію (п. 3.1 договору). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 3.2 договору).

Відповідно до заявки відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 153 дні з дати його надання, дата надання кредиту - 05.05.2025, дата повернення кредиту - 04.10.2025, з фіксованою процентною ставкою 1% за один день користування кредитом.

Денна процентна ставка за договором становить 0,91% і розрахована виходячи із загальних витрат за споживчим кредитом у розмірі 13 851,45 грн (п. 10 заявки).Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 4 876,37%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 23 851,45 грн (п. 14 заявки).

Пунктом 15 заявки передбачено неустойку в розмірі 100 грн, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного зобов`язання.

Способом надання кредиту є перерахування коштів на рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4790-72XX-XXXX-6077 (п. 4.1 договору).

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20213-1391-214339335 ТОВ ФК «Контрактовий дім», ТОВ «Споживчий центр» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 , емітовану АТ «Сенс Банк», 10 000 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором становить 32 300 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту, 15 300 грн - проценти, нараховані за період з 05.05.2025 по 04.10.2025, 2 000 грн - комісія за надання кредиту, 5 000 грн - неустойка.

Доказів повернення кредиту, сплати процентів чи комісії матеріали справи не містять, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: «(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

Мотиви та висновки суду

Кредитний договір № 05.05.2025-100000748 від 05.05.2025 укладено в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції позивача та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому відповідно до ст. 207 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» він вважається укладеним у письмовій формі. Договір відповідачем не оспорений, недійсним не визнаний.

Позивач свій обов`язок з надання кредиту виконав, перерахувавши 05.05.2025 на платіжну картку відповідача, визначену в п. 4.1 договору, кредитні кошти в розмірі 10 000 грн. Відповідач у строк до 04.10.2025 кредит не повернув, а тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн є обґрунтованою.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне. Проценти нараховано позивачем за ставкою 1% на день за період з 05.05.2025 по 04.10.2025, тобто в межах строку кредитування, визначеного пп. 3, 4 заявки, без нарахування процентів після спливу цього строку. Оскільки відповідач жодного платежу не здійснив, проценти відповідно до п. 4.4 договору та п. 11 заявки обґрунтовано нараховано на всю суму кредиту: 10 000 грн х 1% х 153 дні = 15 300 грн. Розрахунок відповідає умовам договору, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Перевіряючи правомірність вимоги про стягнення комісії в розмірі 2 000 грн, суд виходить з того, що ця комісія є разовою платою за надання кредиту, прямо передбачена п. 7 заявки, нарахована в день видачі кредиту і не є платою за обслуговування кредиту чи за інформування позичальника про стан заборгованості.

Що стосується позовних вимог про стягнення 5 000 грн неустойки, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Неустойка, заявлена до стягнення, нарахована за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке мало місце в період дії воєнного стану. Відтак у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 05.05.2025-100000748 від 05.05.2025 у розмірі 27 300 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн, за процентами в розмірі 15 300 грн та за комісією в розмірі 2 000 грн. У задоволенні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 5 000 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У позовній заяві позивач зазначив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн та про подання доказів їх розміру протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Оскільки такі докази до суду не надходили, питання про розподіл цих витрат може бути вирішене в порядку ст. 270 ЦПК України за умови їх подання у встановлений законом строк.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.11.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на суму 27 300 грн із заявлених 32 300 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 047,42 грн (2 422,40 грн х 27 300 грн / 32 300 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.05.2025-100000748 від 05.05.2025 у розмірі 27 300 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 047,42 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК