Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №756/11583/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11583/26

Провадження № 2/756/8976/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № LM412434931 від 12.09.2025 у розмірі 24 840,44 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12.09.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № LM412434931, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 9 400 грн.

На підставі договору факторингу від 12.11.2025 № ОК-ТП/61 ТОВ «Оптимальні кредити» відступило право вимоги за зазначеним договором ТОВ «Таліон Плюс», яке на підставі договору факторингу від 26.02.2026 № 26/0226-01 відступило це право вимоги позивачу.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24 840,44 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 9 400 грн, за процентами - 14 876,44 грн та за комісією - 564 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. Відзиву на позов матеріали справи не містять.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12.09.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № LM412434931 в електронній формі, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 4.10.7 договору).

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (п. 2.1 договору). Розмір кредиту, наданого одразу після укладення договору, становить 9 400 грн (пп. 2.2, 2.3 договору), кінцева дата повернення кредиту - 12.10.2030 (п. 7.3 договору). Базова процентна ставка становить 0,98% в день від суми залишку кредиту (п. 8.3 договору); за умови повного дострокового погашення кредиту протягом дисконтного періоду тривалістю 30 днів проценти розраховуються за дисконтною ставкою 0,25% в день (пп. 3.1, 8.7.1 договору). Після закінчення дисконтного періоду проценти сплачуються щоденно (п. 7.4.2 договору). Комісія за надання кредиту становить 564 грн (п. 8.5 договору). Кредит надається шляхом переказу коштів на рахунок позичальника з використанням реквізитів його платіжної картки (п. 5.1 договору).

12.11.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/61, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № LM412434931 від 12.09.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру прав вимоги від 12.11.2025, підписаним кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «Оптимальні кредити».

26.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 26/0226-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № LM412434931 від 12.09.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 26.02.2026, підписаним директорами ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідач кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив, що вбачається з розрахунків заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити» і ТОВ «Таліон Плюс». Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зарахування коштів у розмірі 9 400 грн підтверджено платіжним дорученням № 0cb6a1c6-80ef-4aa0-b4c2-d9c25bebc6d2 від 12.09.2025 про переказ коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Враховуючи, що відповідач отримання коштів не спростовував, зазначене платіжне доручення підтверджує факт виконання первісним кредитором зобов`язань за договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договорів факторингу).

Договори факторингу від 12.11.2025 № ОК-ТП/61 та від 26.02.2026 № 26/0226-01 у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися та відповідачем не оспорювалися, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірними. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № LM412434931 від 12.09.2025.

Згідно з розрахунками заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача становить 24 840,44 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 400 грн, за процентами у розмірі 14 876,44 грн та за комісією за надання кредиту у розмірі 564 грн.

Проценти у розмірі 14 876,44 грн нараховано первісним кредитором за період з 12.09.2025 по 12.11.2025 у розмірі 5 111,72 грн та ТОВ «Таліон Плюс» за період з 13.11.2025 по 26.02.2026 у розмірі 9 764,72 грн (106 днів х 92,12 грн) за ставками, погодженими сторонами у пп. 8.3, 8.7.1 договору, у межах строку кредитування. Позивач після набуття права вимоги нарахувань не здійснював. Комісія за надання кредиту у розмірі 564 грн відповідає п. 8.5 договору.

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги суду позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 20.01.2026 № 20/01/26-02, додаткову угоду до нього від 20.04.2026 № 25771540540, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 на суму 7 000 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О.

Водночас згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Справа є типовою та нескладною, ціна позову становить 24 840,44 грн, правнича допомога полягала у вивченні матеріалів, складанні позовної заяви, адвокатського запиту та клопотання, участі у судових засіданнях адвокат не брав. За таких обставин заявлений розмір витрат у сумі 7 000 грн не є пропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зважаючи на викладене, з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу, з огляду на зміст позовної заяви та докази, долучені до неї, враховуючи категорію справи, її складність, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № LM412434931 від 12.09.2025 у розмірі 24 840,44 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО