Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №756/5860/26 — Оболонський районний суд міста Києва

01.10.2026 Справа № 756/5860/26

Номер справи 756/5860/26

Номер провадження 2-а/756/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Белоконної І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Прус О.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням клопотання про поновлення строку звернення до суду, просить: визнати протиправною та скасувати постанову № R338410 від 06.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн; закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що про існування постанови № R338410 від 06.02.2026 позивач дізнався лише 31.03.2026 з повідомлення застосунку «Дія» про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, оскільки жодним чином до цього моменту не був повідомлений ані про розгляд справи, ані про винесення постанови, ані про можливість реалізації права на захист.

Позивач вказує, що оскаржувана постанова не містить опису об`єктивної сторони правопорушення - зазначено лише статтю, за якою особу притягнуто до відповідальності, без викладення обставин, у чому саме полягало порушення.

Крім того, позивач посилається на пропуск відповідачем строку давності притягнення до адміністративної відповідальності: за даними реєстру «Оберіг» та військово-облікового документа «Резерв+», датою виявлення правопорушення (звернення до Національної поліції з приводу розшуку особи, яка не прибула за повісткою) є 15.08.2025. Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 цього Кодексу, вчинені в особливий період, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Граничний строк накладення стягнення, на переконання позивача, спливав 15.11.2025, тоді як оскаржувану постанову винесено 06.02.2026, тобто зі спливом встановленого законом строку.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву до суду не подав, доказів на спростування доводів позивача не надав, своїм процесуальним правом на заперечення проти позову не скористався.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

06.02.2026 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № R338410 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. У постанові зазначено про надходження від особи заяви, в якій нібито не заперечує допущене порушення і надає згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, підписаної кваліфікованим електронним підписом 06.02.2026 о 09:08:45 через електронний кабінет призовника.

Постанова не була оскаржена в порядку, передбаченому статтями 287-289 КУпАП, та відповідно до її змісту набрала законної сили 16.02.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання постанови № R338410, в якій, посилаючись на ст. 307, 308 КУпАП, просив стягнути з боржника на користь держави штраф у подвійному розмірі та витрати на облік правопорушення.

30.03.2026 старшим державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шандибою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови № R338410 від 06.02.2026 про стягнення зі ОСОБА_1 34 000,00 грн (подвійний розмір штрафу) та виконавчого збору в розмірі 3 400,00 грн.

З розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 02.04.2026 вбачається щодо позивача обліковується справа F2245237 за ст. 210-1 КУпАП з датою порушення справи 15.08.2025; за даними сповіщень із застосунку «Резерв+» факт виявлення право порушення зазначено 16.08.2025 о 03:54. Одночасно у військово-обліковому документі станом на 05.02.2026 зазначено причиною звернення до Національної поліції зазначено: «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1» та дата звернення 15.06.2025.

Частиною першою ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України. Згідно ч. 2 вказаної статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що позивач не був присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення, копію постанови в передбачений законом спосіб не отримував, а дізнався про її існування лише 31.03.2026 з повідомлення у застосунку «Дія», що відповідачем не спростовано і жодними доказами не заперечено.

За таких обставин суд вважає причини пропуску десятиденного строку на оскарження постанови поважними, а строк таким, що підлягає поновлення, оскільки зворотнє суперечило б гарантованому статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод праву на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його індивідуальних актів, а справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач у цій справі не подав до суду жодних доказів на спростування доводів позивача та обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови.

Ключовим для вирішення спору суд визнає питання дотримання відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч. 9 до 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноваженому на складення протоколу (розгляд справи) органу надійшли відомості про його вчинення, а не день фактичного вчинення діяння.

Судом встановлено, що незалежно від того, яку з наявних у матеріалах справи дат - 15.06.2025 чи 15.08.2025 (16.08.2025) вважати днем виявлення відповідачем правопорушення, тримісячний строк, передбачений ч. 9 ст. 38 КУпАП, на момент винесення постанови 06.02.2026 сплив. Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови відповідач був позбавлений права розглядати справу по суті та накладати адміністративне стягнення, а провадження у справі підлягало закриттю. Накладення адміністративного стягнення після спливу визначеного законом строку суперечить принципу правової визначеності як складовій верховенства права та порушує процесуальні гарантії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Суд також враховує, що оскаржувана постанова не містить викладення конкретних фактичних обставин вчинення правопорушення (дати та місця, зазначеного у повістці виклику, до якого позивач мав прибути), обмежуючись формальним посиланням на норму закону, що не відповідає вимогам обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що постанова № R338410 від 06.02.2026 є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн за подання позовної заяви та 532,48 грн за подання заяви про забезпечення позову, а всього 1064,96 грн, що документально підтверджено. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 9, 77, 139, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, ст. 38, 210-1, 247, 280, 283, 288 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № R338410 від 06.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R338410 від 06.02.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Белоконна