Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №752/15706/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.

м. Київ

справа № 752/15706/25

провадження № 2/755/11213/26

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна про зміну черговості на спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить змінити черговість на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на можливість спадкувати разом із спадкоємцями другої черги та визнати право позивача на отримання права власності на частку у спадковому майні спадкодавця, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є падчеркою спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.04.2025 року у справі № 755/10970/24 встановлено факт того, що позивач ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали однією сім`єю з 19.07.1996 року по час смерті спадкодавця. На підставі заяви позивача приватним нотаріусом відкрито спадкову справу щодо спадкового майна, а саме: частки квартири АДРЕСА_1 та транспортного засобу «Чері», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Станом на 18.10.2024 року позивач була єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 . Крім того, у спадкодавця є сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не проживала із спадкодавцем, не брала участі в її матеріальному утриманні та догляді, в той час як утримання та догляд спадкодавця ОСОБА_4 , яка мала низку важких захворювань та перебувала в безпорадному стані, здійснювала позивач. Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, у зв`язку із наявністю спадкоємця другої черги, позивач як спадкоємець четвертої черги, яка бажає прийняти спадщину, вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна про зміну черговості на спадкування за законом, та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2026 року підготовче засідання закрито та справу за позовом призначено до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган О.В. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи № 12/2024, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про укладення шлюбу від 03.05.1980 року, актовий запис № 5, ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі із батьком позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . (а.с. 15, 16, 19)

На підставі Свідоцтва про право власності від 13.11.1998 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності в рівних долях: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . (а.с. 22)

На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 02.03.2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 успадковано по 1/12 частинах квартири за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 . (а.с. 29)

Згідно Довідки про причину смерті від 27.04.2024 року, причиною смерті ОСОБА_4 , 1950 року народження, є рак правої молочної залози. (а.с. 81)

За даними реєстраційної картки, виданої Головним сервісним центром МВС № 60/02-14 від 08.05.2024 року, транспортний засіб «Чері», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , 19.01.2023 року зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с. 30)

За даними свідоцтва про смерть, виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) від 27.04.2024 року, актовий запис № 972, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років. (а.с. 20)

Згідно Договорів по проведенню поховання ОСОБА_4 від 28.04.2024 року, останні укладено та оплачено ОСОБА_9 (а.с. 82-85)

На підставі заяви ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.05.2024 року заведено спадкову справу № 12/2024 після смерті ОСОБА_4 . Станом на 18.10.2024 року ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 27, 31)

24.10.2024 року ОСОБА_3 надіслано до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 сестри ОСОБА_4 .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.04.2025 року № 755/10970/24, встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , 1971 року народження, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали однією сім`єю з 19.07.1996 року по час смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 23-25)

Крім того, до матеріалів справи долучено квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, придбання товарів, укладення спадкодавцем Сливою договорів на придбання ПВХ-кострукцій від 30.10.2017 року, 04. 12.2017 року, 15.09.2019 року, 23.02.2023 року. Виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 (а.с. 41-75, 76-80)

Відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно статті 1262 Цивільного кодексу України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. (ст. 1264 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18) зазначено, що «стаття 1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині (частина перша статті 1259 ЦК України). Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України). Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України). Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом. Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19, від 01 березня 2023 року № 742/402/21). Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів».

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо заявленого нею позову про зміну черговості на спадкування за законом та отримання права на спадкування разом із спадкоємцями другої черги після смерті ОСОБА_4 , - оскільки матеріали справи не містять докази того, що позивач тривалий час здійснювала догляд, опікувалась та матеріально забезпечувала спадкодавця ОСОБА_4 , ураховуючи оплату поховання третьою особою, а також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані, отримала групу інвалідності, потребувала опіки, матеріального забезпечення та стороннього догляду, за наявності доказів самостійного укладення останньою цивільно-правових договорів.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не доведено, що остання здійснювала матеріальне забезпечення спадкодавця, а також того, що опіка здійснювалася на протязі значного часу, з урахуванням висновків Верховного суду в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18) та від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18) від 01 березня 2023 року № 742/402/21, в яких викладена правова позиція щодо необхідності для задоволення такого позову наявність всіх п`яти ознак визначених ст.1259 ЦК України, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна про зміну черговості на спадкування за законом є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

В порядку ч. 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на повну відмову у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема щодо сплати судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 1258, 1259, 1262 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна про зміну черговості на спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган