Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №755/8473/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8473/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12026105160000025 від 27.04.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорнобиль Вишгородського району Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2026 року, приблизно об 11:00, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, всупереч вимогам ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, перебуваючи на березі Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва, за координатами Google Maps 50.4559302, 30.5792209, з метою незаконного вилову водних біоресурсів (риби) з природного середовища, не маючи відповідного дозволу, у період весняно-літньої (нерестової) заборони, використовуючи заборонене знаряддя лову типу «раколовка», виготовлене у вигляді подовженої багатосекційної конструкції, що складається з металевих кілець (каркасу), обтягнутих сітчастим матеріалом зеленого кольору та довжиною 1.5м., умисно встановив їх у воді Русанівської протоки, що у Дніпровському районі міста Києва за координатами Google Maps 50.4559302, 30.5792209.

Продовжуючи свої злочинні дії, 26.04.2026 року, приблизно о 16:00, ОСОБА_4 , перебуваючи на березі Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва, за координатами Google Maps 50.4559302, 30.5792209, де була напередодні незаконно встановлена ним сітка типу «раколовка», вийняв її з води із свіже виловленими живими водними біоресурсами (рибою) виду «плоскирка» загальною кількістю 4 штуки.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що у період часу з 11:00 26.04.2026 року по 16:00 26.04.2025 року на березі Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва, за координатами Google Maps 50.4559302, 30.5792209, в порушення вищезазначеного законодавства України, ОСОБА_4 , не маючи при цьому на те належного дозволу, у заборонений час із перевищенням установлених лімітів і норм вилову в період весняно-літньої (нерестової) заборони, використовуючи заборонене знаряддя лову типу «раколовка», здійснив незаконний вилов живих водних ресурсів (риби) виду «плоскирка», в кількості 4 штук, чим заподіяв своїми незаконними діями рибному господарству (державі) України істотну шкоду, в розмірі 6 256 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що дійсно, 26.04.2026 року у період часу з 11:00 по 16:00 на березі Русанівської протоки він, не маючи при цьому на те належного дозволу, у заборонений час, використовуючи заборонене знаряддя лову типу «раколовка», здійснив незаконний вилов живих водних ресурсів (риби) виду «плоскирка» в кількості 4 штук. Визнав, що своїми діями завдав шкоди. Зокрема показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце вчинення ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, готовий понести покарання відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст їх обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Винуватість ОСОБА_4 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття рибним, добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є проступком; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; дані про його особу, а саме: має постійне місце проживання в м. Києві, працює не офіційно, не одружений, його стан здоров`я, спосіб життя, раніше не судимий, позитивну характеристику за місцем проживання; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, пом`якшуючу обставину та відсутність обтяжуючих обставин; відношення обвинуваченого до вчиненого (вину визнає, кається у вчиненому, готовий понести покарання відповідно до законодавства України); позицію сторони обвинувачення, зокрема прокурор просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік; позицію сторони захисту - обвинувачений просив призначити йому покарання у виді штрафу. Крім того, суд враховує заяву представника потерпілого від 22.06.2026 року, в якій останній зазначив, що підтримує позицію прокурора.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не має офіційного місця роботи, не має постійного заробітку, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав призначення йому покарання у вигляді штрафу.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Щодо цивільного позову, то потерпілим Державною екологічною інспекцією Столичного округу у суді був заявлений такий позов, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь установи матеріальну шкоду в розмірі 6 256 грн 00 коп.

Цивільний позов обґрунтовано тим, що цивільний відповідач (обвинувачений ОСОБА_4 ) своїми умисними протиправними діями завдав Державній екологічній інспекції Столичного округу матеріальну шкоду у розмірі 6 256 грн.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд провадження без його участі, позовні вимоги підтримує.

Цивільний відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав цивільний позов у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми ЦПК України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом визнано доведеним, що обвинувачений своїми протиправними діями завдав матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Відповідно до обвинувального акту матеріальна шкода становить 6 256 грн. Дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що доведені та підтверджуються відповідними доказами, які зібрані на досудовому розслідуванні кримінального провадження.

Таким чином, з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню майнова шкода в сумі 6 256 грн 00 коп.

Отже, цивільний позов підлягає задоволенню.

Приймаючи таке рішення без участі представника потерпілого, від якого є відповідна заява, в якій він не заперечував проти розгляду справи без його участі та підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду. Запобіжний захід ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався. Арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.04.2026 року, скасувати після набрання вироком законної сили. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України. Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступі обов`язки протягом пробаційного нагляду: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації. Запобіжний захід ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався. Цивільний позов Державної екологічної інспекції Столичного округу до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (ЄДРПОУ: 42163667) матеріальну шкоду в розмірі 6 256 грн (шість тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/25187-ФХЕД від 20.04.2026 року у сумі 7701 грн 76 коп.

Арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.04.2026 року, скасувати після набрання вироком законної сили. Речові докази, а саме: заборонене знаряддя лову типу «раколовка» - знищити. Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1