Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №754/3462/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про поновлення на роботі, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №754/3462/26

Суддя: Бабко В. В.

Номер провадження 2/754/6360/26

Справа №754/3462/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.

за участю представника позивача адвоката Безкоровайної К. В.

за участю представника відповідача адвоката Фролов Д. С.

за участю представника відповідача Полторацького В. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської театральної школи-студії про поновлення на роботі,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 . Наказом № 13-ОС від 31.03.2021 була призначена на посаду завідувача господарством, а також за сумісництвом на посаду викладача в Київську театральну школу-студію. Наказом від 10.12.2025 № 104-ОС, ОСОБА_1 була звільнена із Київської театральної школи-студії з 11.12.2025 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків та систематичне порушення трудової дисципліни. Наказ від 10.12.2025 № 104-ОС було ухвалено на підставі Акту від 02.12.2025 про відсутність працівника на робочому місці без поважних причин, невиконання наказу Директора № КТШС № 93-к ВІД 18.11.20025, невиконання наказу Директора КТШС № 94-К від 19.11.2025, невиконання наказу Директора КТШС № 95-к від 20.11.2025, Наказ про оголошення догани від 31.10.2025; 83-ОС та наказу директора КТШС від 02.12.2025 № 99-К. Наказом від 10.12.2025 № 103-ОС було звільнено ОСОБА_1 з посади викладача КТШС на підставі довідки висновку від 05.12.2025 та наказу про оголошення догани від 31.140.2025 № 83-ОС. Своє звільнення позивачка вважає незаконним і таким, що порушує її право на працю. На підставі викладеного просить суд визнати неправомірним та скасувати Наказ № 104-ОС від 10.12.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача господарством КТШС» та Наказ від 10.12.2025 № 103-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача КТШС». Зобов`язати адміністрацію КТШС поновити ОСОБА_1 на попередніх посадах завідувача господарством та викладача (за суміщенням) з 11.12.2025.

09.03.2026 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, було відкрито провадження по справі, та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.07.2026 до суду від Київської театральної школи-студії надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що позивачка пропустила строк звернення до суду. Вказують, що ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача господарством з 02.04.2021, відповідно до Наказу КТШС № 13-ОС від 31.03.2021. За час роботи вона систематично не виконувала без поважних причин, покладені на неї трудові обов`язки та правила внутрішнього трудового розпорядку, не виконувала накази директора, за що до неї була застосована догана, а після догани продовжила порушувати трудову дисципліну, за що була звільнена. Щодо звільнення ОСОБА_1 з посади викладача, за Наказом № 103-ОС від 10.12.2025, зазначають, що ОСОБА_1 працювала на посаді викладача в КТШС ще з 2008 року. За час роботи на посаді викладача, вона систематично не виконувала без поважних причин, покладені на неї трудові обов`язки та правила внутрішнього трудового розпорядку, не виконувала накази директора, порушувала етичні норми спілкування з колегами, зривала уроки, використовувала в освітньому процесі російську мову, за що до неї була застосована догана, а після догани продовжила порушувати трудову дисципліну, за що була звільнена. Вважають свої дії правомірними, та просять суд застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду з цим позовом та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. У судовому засіданні адвокат Безкоровайна К. В., яка представляє інтереси позивачки, позовну заяву підтримувала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник Київської театральної школи-студії, адвокат Фролов Д. С. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку по відмову в задоволенні позову.

Суд установив такі факти та їм правовідносин.

31.03.2021 Наказом Київської театральної школи-студії № 13-ОС «Про звільнення та призначення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 , як викладача, з роботи 01.04.2021 за власним бажанням. Призначити ОСОБА_1 на посаду завідувача господарством на 0,5 ставки з 02.04.2025 з посадовим окладом згідно штатного розпису. Встановити ОСОБА_1 , завідувачу господарством, з 02.04.2021 педагогічне навантаження в межах робочого часу до 12 годин на тиждень. ОСОБА_1 , завідувача господарством, прийняти на роботу викладачем за сумісництвом з 02.04.2021. Тарифікувати ОСОБА_1 під час здійснення педагогічної діяльності: освіта вища, педагогічний стаж станом на 02.04.2021 - 12р. 07м. 00д. кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії», тарифна ставка на рівні 13 розряду ЄТС - 6667,10грн, з урахуванням підвищення на 10% посадового окладу (ставки заробітної плати). Установити ОСОБА_1 з 02.04.2021 у межах фонду оплати праці: надбавку за складність, напруженість у роботі в розмірі 30% посадового окладу за основною посадою за фактично відпрацьований час, але не більше місячної тарифної ставки; надбавку з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням обсягу педагогічного навантаження; надбавку за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу з урахуванням обсягу педагогічного навантаження.

ОСОБА_1 ознайомлена з Наказом № 13-ОС від 31.03.2021, що підтверджується її особистим підписом.

16.06.2025 ОСОБА_2 звернулась із письмовою заявою на ім`я директора Київської театральної школи-студії та голови профспілки КТШМ, з проханням скасувати Наказ від 31.03.2021 № 13-ОС «Про звільнення та призначення ОСОБА_1 » за обставинами, що стали відомі:

- вона не була ознайомлена з цим наказом;

- підпис на наказі не її;

- заяв на підставі яких складений наказ від 31.03.2021, вона не писала;

- у її особистій справі заяв, що фігурують в наказі немає, на що було звернуто увагу члена комісії Леус Я. В. під час перевірки;

- у її трудовій книжці записів про звільнення, призначення, прийняття - немає.

Разом з тим під час розгляду справи судом встановлено, що позивачка Наказ від 31.03.2021 № 13-ОС «Про звільнення та призначення ОСОБА_1 » не оскаржувала в судовому порядку та протягом всього часу роботи в Київській театральній школі-студії отримувала заробітну плату саме на підставі зазначеного наказу.

08.10.2025 на ім`я директора Київської театральної школи-студії Полторацькому В. Г. від ОСОБА_5 була написана доповідна записка, відповідно до якої остання зазначала, що ОСОБА_1 в коридорі, при сторонній особі, почала голосно її ображати.

08.10.2025 на ім`я директора Київської театральної школи-студії Полторацькому В. Г. від ОСОБА_5 була написана службова записка, відповідно до якої остання зазначала, що ОСОБА_1 допустила дії, які суперечать нормам педагогічної етики та корпоративної культури закладу освіти, про що свідчить її доповідна записка від 08.10.2025. Зокрема просить провести службове розслідування щодо працівника ОСОБА_1 , та вжити відповідних заходів щодо чинного законодавства.

08.10.2025 на ім`я Начальника Управління культури Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Сінкевич І. Ф., була написана службова записка, відповідно до якої остання зазначала, що завгосп, за сумісництвом викладач КТШС ОСОБА_1 , допустила дії, які суперечать нормам педагогічної етики та корпоративної культури закладу освіти, про що свідчить її доповідна записка від 08.10.2025. Зокрема просить провести службове розслідування щодо працівника ОСОБА_1 , та вжити відповідних заходів щодо чинного законодавства.

09.10.2025 Наказом Управління культури Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 30-о «Про створення комісії щодо проведення службового розслідування» зобов`язано директора Київської театральної школи-студії Полторацького В. Г. утворити комісію для проведення службового розслідування за фактами викладеними у службовій записці ОСОБА_6 . Включити до складу комісії представника управління культури Леус Я. В. , начальника відділу культурно-освітньої діяльності та представника ради директорів закладів культурно-освітньої сфери Присяжнюк О. С., директора Київської дитячої музичної школи № 38.

10.10.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 76-ОС «Про створення робочої комісії» утворюється комісія для службового розслідування обставин викладених в службовій записці ОСОБА_6

15.10.2025 було складено Акт № 1 «Про відмову працівників від ознайомлення з наказом» про те, що 15.10.2025 о 16:00 завідувача господарством, викладача за сумісництвом ОСОБА_1 та викладача ОСОБА_7 було ознайомлено з Наказом КТШС № 71-ОС від 08.10.2025 та № 76-ОС від 10.10.2025 «Про створення робочої комісії» стосовно службової записки заступника директора школи-студії ОСОБА_6 , зачитано його в голос та запропоновано ознайомитись під підпис. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відмовились підписом підтвердити ознайомлення з вищевказаним наказом.

15.10.2025 було складено Акт № 2 «Про відмову працівників надати письмові пояснення» про те, що 15.10.2025 о 16:00 завідувачу господарством, викладачу за сумісництвом ОСОБА_1 та викладачу ОСОБА_7 було запропоновано надати письмові пояснення з приводу випадків, які було зафіксовано в доповідних та службових записках заступника директора шкоди студії ОСОБА_6 - додатках до наказів КТШС 71-ОС від 08.10.2025 та № 76-ОС від 10.10.2025 «Про створення робочої комісії» для з`ясування обставин, викладених у вищезазначених доповідних та службових записках.

16.10.2025 було складено Акт «Про спізнення ОСОБА_1 » про те, що 16.10.2025 об 11:29, завідувач господарством, викладач за сумісництвом ОСОБА_1 , не попередила директора школи про спізнення. На дзвінки та повідомлення не відповідає. На робочому місці у школі була відсутня.

21.10.2025 було складено Акт «Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці більше трьох годин» про те, що 21.10.2025 о 12:10, завідувач господарством, викладач за сумісництвом ОСОБА_1 , відсутня на робочому місці більше трьох годин з 09:00 до 12:10 без попередження та без поважних причин. На дзвінки та повідомлення директора не відповідає. На час складання цього Акту, місце перебування ОСОБА_1 невідоме.

22.10.2025 було складено Акт «Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у Київській театральній школі-студії» про те, що завідувач господарством КТШСЄ, відсутня на робочому місці з 09:00 до 14:22 без попередження. На дзвінки директора не відповідає та на повідомлення в месенджерах (телеграм) не реагує, хоча повідомлення переглядає.

22.10.2025 було складено Акт «Про відсутність ОСОБА_1 викладача Київської театральної школі-студії на робочому місці» про те, що 22.10.2025 викладач ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці згідно розкладу занять з дисципліни «Основи суспільного мовлення 1-А клас». Групові заняття з 17:00 до 17:45. У школі в цей час її не було, пояснення та попередження щодо відсутності не надала.

23.10.2025 було складено Акт «Про відсутність ОСОБА_1 , завідувача господарством, педагогічного працівника Київської театральної школи-студії на робочому місці», про те, що 23.10.2025 завідувач господарством та педагогічний працівник ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці згідно затвердженого графіку роботи та розкладу занять. У школі в цей час її не було, пояснення та попередження щодо відсутності не надала. На повідомлення та дзвінки не відповідала.

23.10.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 80-ОС «Про витребування пояснення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 завідувачу господарством та педагогічному працівнику за сумісництвом в Київській театральній школі-студії, надати письмові пояснення причини відсутності на роботі 21, 22, 23 жовтня 2025 року у терміном 10 днів до 01 листопада 2025 року.

29.10.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 82-ОС «Про проведення відкритих уроків викладачів Київської театральної школи-студії» було визначено провести відкритий урок викладачу Київської театральної школи-студії ОСОБА_1 , 05.11.2025 о 17:00 відповідно до затвердженого розкладу. Підготувати методичні матеріали, презентації, дидактичне забезпечення уроків. Забезпечити присутність представників адміністрації та колег для обміну педагогічним досвідом.

31.10.2025 Київською театральною школою-студією було складено Довідку-висновок за результатами службового розслідування щодо викладачів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Згідно із висновку комісії встановлено недотримання вимог Закону України «Про освіту» та Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ОСОБА_1 . Порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 внутрішніх нормативних документів закладу - Статуту КТШС, Кодексу педагогічної етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 наказів та розпоряджень директора КТШС. Невихід на зв`язок та ігнорування службових дзвінків керівництва під час відсутності на робочому місці. Ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 від співпраці з комісією під час службового розслідування, ненадання пояснень на накази, Службові та Доповідну записку. Рекомендації комісії: розглянути питання про притягнення викладачів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності згідно із ст. 147 КЗпП - догана, або звільнення з посади за порушення трудової дисципліни.

31.10.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 83-ОС «Про оголошення догани ОСОБА_9 » було оголошено догану завідуючому господарству КТШС, викладачу за сумісництвом ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни. У зв`язку з оголошенням догани за порушення трудової дисципліни, зняти з ОСОБА_1 надбавку за складність і напруженість у роботі в роботі 30% посадового окладу з 31.10.2025.

Отже саме комісія дійшла висновку, який викладений на підставі вивчених матеріалів отриманих свідчень і зібраних фактів, що дії викладача ОСОБА_1 мають систематичний характер порушень педагогічної етики, трудової дисципліни, Статуту Київської театральної школи-студії, Колективного договору Київської театральної школи-студії, Посадової інструкції викладача та норм чинного законодавства України.

Тобто, отримана догана позивачкою ОСОБА_1 саме за порушення педагогічної етики, трудової дисципліни, Статуту Київської театральної школи-студії, Колективного договору Київської театральної школи-студії.

Водночас на час розгляду судом справи стороною позивача не надано суду доказів щодо оскарження Висновку комісії чи Наказу Київської театральної школи-студії № 83-ОС від 31.10.2025 щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення як догана. Також стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів щодо належного виконання вказівок зазначених у Висновку комісії, а саме виконання Статуту Київської театральної школи-студії, Колективного договору Київської театральної школи-студії, Посадової інструкції викладача та норм чинного законодавства України.

Заразом 05.11.2025 Київською театральною школою-студією було складено Акт про зрив освітнього процесу Київської театральної школи-студії.

11.11.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 89-ОС «Про проведення відкритих уроків викладачів Київської театральної школи-студії» було визначено провести відкритий урок викладачу Київської театральної школи-студії ОСОБА_1 з предмету «Основи сценічного мовлення» 12.11.2025 о 17:00 відповідно до затвердженого розкладу. Підготувати методичні матеріали, презентації, дидактичне забезпечення уроків. Забезпечити присутність представників адміністрації та колег для обміну педагогічним досвідом.

12.11.2025 Київською театральною школою-студією було складено Акт «Про результати присутності на відкритому уроці представників адміністрації та колег для обміну педагогічним досвідом з предмету «Основи сценічного мовлення» викладача Київської театральної школи-студії ОСОБА_1 ». Згідно із висновку до Акту, за результатами спостереження та налізу виявлених порушень, присутні дійшли висновку, що працівник ОСОБА_1 систематично та грубо порушує трудову дисципліну, не дотримується статусу КТШС, колективного договору, посадової інструкції та чинного законодавства України у сфері освіти та мовної політики.

13.11.2025 на ім`я Начальника Управління культури Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Сінкевич І. Ф., була написана службова записка від головного спеціаліста відділу Т. Верменич, відповідно до якої просила вжити відповідних заходів до ОСОБА_1 у зв`язку із зафіксованими порушеннями під час відкритого уроку.

13.11.2025 Наказом Управління культури Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 30-о «Про створення комісії щодо проведення службового розслідування» зобов`язано директора Київської театральної школи-студії Полторацького В. Г. утворити комісію для проведення службового розслідування за фактами викладеними у службовій записці Верменич Т. В.

01.12.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 98-ОС «Про створення робочої комісії» утворюється комісія для службового розслідування обставин викладених в службовій записці Верменич Т. В.

02.12.2025 було складено Акт «Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у КТШС» з 08:00 до 10:41 02.12.2025.

04.12.2025 ОСОБА_1 на ім`я директора Київської театральної школи-студії надала письмові пояснення, в яких зазначала, що всі його зауваження є брехнею. За 60 календарних днів - 30 наказів, тощо. До призначення нового директора, вона не мала стягнень.

05.12.2025 Київською театральною школою-студією було складено Довідку-висновок за результатами службового розслідування щодо викладача ОСОБА_1 . Згідно висновків якої, на підставі вивчених матеріалів, отриманих свідчень і зібраних фактів, комісія дійшла висновку, що дії викладача ОСОБА_1 , мають систематичний характер порушень педагогічної етики, трудової дисципліни, Статуту КТШС, Колективного договору, посадової інструкції викладача та норм чинного законодавства України. Рекомендовано розглянути питання про звільнення ОСОБА_11 з посади викладача КТШС за виявлення невідповідності викладача займаній посаді.

10.12.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 103-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача КТШС» звільнено ОСОБА_1 , викладача Київської театральної школи-студії з 11.12.2025 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків та систематичне порушення трудової дисципліни. Унести запис до електронної трудової книжки та особової справи ОСОБА_1 . Зобов`язати працівника звільнити приміщення КТШС від особистий речей, що не перебувають на балансі закладу освіти до 12.12.2025. Централізованій бухгалтерії провести з ОСОБА_1 повний розрахунок згідно чинного законодавства.

10.12.2025 ОСОБА_1 ознайомлена за Наказом № 103-ОС, що підтверджується її підписом та надписом «Оскаржую».

10.12.2025 Наказом Київської театральної школи-студії № 104-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача господарством КТШС» звільнено ОСОБА_1 , викладача Київської театральної школи-студії з 11.12.2025 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків та систематичне порушення трудової дисципліни. Унести запис до електронної трудової книжки та особової справи ОСОБА_1 . Забезпечити передачу ключів від приміщення школи-студії директору КТШС Полторацькому В. Г . Зобов`язати завідувача господарством ОСОБА_1 передати майно, надане для користування для виконання службових обов`язків, а також службову документацію. Зобов`язати працівника звільнити приміщення КТШС від особистий речей, що не перебувають на балансі закладу освіти до 12.12.2025. Централізованій бухгалтерії провести з ОСОБА_1 повний розрахунок згідно чинного законодавства.

10.12.2025 ОСОБА_1 ознайомлена за Наказом № 104-ОС, що підтверджується її підписом та надписом «Оскаржую».

29.01.2026 ОСОБА_1 отримала від Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації лист, на її звернення щодо неправомірного звільнення. В якому зазначено, що Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація не має правових підстав для скасування, перегляду рішень керівника закладу, прийнятих ним у межах наданих законом повноважень.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 4 Конвенції МОП про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця передбачено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Отже, для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а саме повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього вже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше (постанова ВС від 19.12.2018 у справі №700/63/18, постанова ВС від 03.04.2019 у справі №520/3689/16-ц).

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що при звільненні працівника за систематичне порушення трудової дисципліни, необхідною його умовою, є вчинення працівником конкретного дисциплінарного проступку, тобто допущення невиконання або неналежного виконання трудових обов`язків, що носило систематичний характер, і за попереднє порушення трудової дисципліни до такої особи застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, які не втратили юридичної сили за давністю та не зняті.

До юридичних фактів, які підлягають встановленню при вирішенні спору про законність звільнення з вказаних підстав, відноситься зокрема, чи мав місце дисциплінарний проступок під час раніше застосованих заходів дисциплінарного чи громадського стягнення.

Таким чином, за пунктом 3 статті 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Важливим є те, що при звільненні працівника відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України підприємство повинно навести у наказі конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Згідно із статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Частинами першою та другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При аналізі звільнень за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП варто зосередитись саме на систематичності порушення працівником його обов`язків, наявності стягнень за попередні порушення та власне суті посадових/робочих обов`язків, порушення яких може стати підставою для такого звільнення.

Для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер (серед останньої практики вкотре підтверджується розуміння положень КЗпП та ППВСУ № 9, наприклад, Постанова ВС від 26.02.2020 у справі № 757/14922/17ц). При цьому систематичним невиконанням обов`язків вважається саме таке, що вчинене працівником, який вже раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок (серед цьогорічних Постанов ВС подібні висновки викладені у Постановах ВС від 12.02.2020 у справі № 345/472/19, від 07.05.2020 у справі № 333/1839/19, від 08.04.2020 у справі № 554/9453/15-ц, від 03.06.2020 у справі №766/7760/17).

Подібний правовий висновок також вже був раніше викладений у Постановах ВС від 25.06.2018 у справі № 714/395/17, від 11.12.2019 у справі № 334/6163/17 та Ухвалі ВС від 08.10.2018 у справі № 641/6317/16-ц.

Тобто звільнення за систематичне порушення посадових/робочих обов`язків можливе лише щодо працівників, які вже притягались до відповідальності, однак такі заходи відповідальності не мали належного впливу на працівника та порушення повторилось.

Щодо власне попередніх стягнень, у таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю (тобто не минуло одного року) або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП) - таке розуміння відповідних положень КЗпП, наведене в п. 23 ППВСУ № 9, і досі не втрачає своєї актуальності, що підтверджують Постанови ВС від 20.01.2020 у справі № 466/150/17, від 26.02.2020 у справі № 757/14922/17ц.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до Колективного договору зазначено, що працівники повинні виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку школи та посадової інструкції (п. 6.1). В разі захворювання чи неможливості бути на роботі з якихось причин, працівник повинен своєчасно повідомити адміністрацію про настання цієї події та прийняти всі можливі дії для забезпечення функціонування його робочого місця, заміщення на час хвороби тощо (п. 6.7). Про відсутність на роботі, у тому числі і на колективних заходах, педагогічних радах, засіданнях відділів, контрольних заходах тощо необхідно заздалегідь повідомляти адміністрацію з наступним наданням офіційних документів або заяви. Працівник повинен без нагадування адміністрації своєчасно надавати документи (чи пояснення) про причини відсутності» (п. 6.8).

Згідно із пункту 4.5 та 4.7 Статуту Київської театральної школи-студії, передбачено, що педагогічні працівники повинні мати взаємоповагу, тактовність і дотримання корпоративної культури у педагогічному колективі.

Відповідно до п. 6.9 Колективного договору педагогічні працівники ведуть навчальну документацію в передбаченому обсязі, до 15 числа кожного місяця без нагадування подають її до навчальної частини для перевірки та для нарахування заробітної плати. У разі відсутності чи несвоєчасному веденні документації адміністрація може не нарахувати заробітну плату працівнику за пропущені дні в журналі уроків.

До того ж відповідно до Посадової інструкції викладача КТШС, педагогічний працівник зобов`язаний щорічно подавати директору закладу індивідуальний навчальний (робочий) план для затвердження на початку навчального року.

Зазначені пункти Статуту перекликаються з Посадової інструкції викладача які

зобов`язують працівників виконувати накази і розпорядження керівника (директора)

школи.

Крім того відповідно до п. 4.7. Статуту загальні вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника мистецької Школи визначаються статтею 58 Закону України «Про освіту», частиною першою статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту». Специфічні кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників Школи встановлюються чинним законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності) до відповідних посад педагогічних працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані: постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я, брати участь у забезпеченні та розвитку безпечного, здорового та інклюзивного чи спеціального освітнього середовища; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; стимулювати і забезпечувати розвиток творчості, критичного та креативного мислення у здобувачів освіти; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки; у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною: вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною; за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України; повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження; у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти - невідкладно повідомити про це засновника закладу освіти та/або уповноважений ним орган (особу).

Стаття 8 Закон України «Про позашкільну освіту» визначає, що основними завданнями позашкільної освіти є: виховання громадянина України; вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду; виховання у вихованців, учнів і слухачів поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії; виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів; виховання у вихованців, учнів і слухачів шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів; розвиток інклюзивного освітнього середовища у закладах позашкільної освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами; здобуття учнями, вихованцями, слухачами первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності; формування у вихованців, учнів і слухачів свідомого й відповідального ставлення до власного здоров`я та здоров`я оточуючих, навичок безпечної поведінки; задоволення освітньо-культурних потреб вихованців, учнів і слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти; задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації; пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і слухачів; вдосконалення фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, підготовка спортивного резерву для збірних команд України з різних видів спорту; організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень; виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих; формування здорового способу життя вихованців, учнів і слухачів; здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про культуру» регламентовано, що фізичні та юридичні особи зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства щодо провадження діяльності у сфері культури; дбати про збереження народних традицій і примноження національного культурного надбання, сприяти охороні культурної спадщини; поважати культуру, мову, традиції, звичаї та обряди Українського народу; піклуватися про естетичне виховання і культурний розвиток дітей, прилучення їх до цінностей вітчизняної та світової культури.

Частиною 1 ст. 54 Закону України «Про освіту» визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. У класах (групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою. Мовою позашкільної освіти є державна мова.

Відповідно до ст. 7 Закон України «Про позашкільну освіту» регламентовано, що мовою позашкільної освіти є державна мова. Застосування мов у позашкільній освіті визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

До того ж згідно із Наказу КТШС від 10.03.2025 року № 21-О «Про необхідність дотримання законодавства України щодо використання державної мови в освітньому процесі

Київської театральної школи-студії» було встановлено, що всі педагогічні працівники

Київської театральної школи-студії повинні неухильно дотримуватися норм

законодавства щодо використання державної мови в освітньому процесі. Освітній

процес у Київській театральній школі-студії має здійснюватися державною мовою, включаючи викладання всіх предметів. Діловодство, документація, офіційні оголошення, внутрішні розпорядження, заходи та комунікація в межах закладу мають здійснюватися державною мовою.

З цим наказом була ознайомлена позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом в листку ознайомлення.

Крім того як установлено судом, Посадова інструкція викладача Державної театральної школи-студії Голосіївського районну м. Києві підписана позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджує її повне ознайомлення та погодження щодо виконання своїх обов`язків.

Отже суд із аналізу зазначених вище законів вважає можливим встановити, що роботодавець (відповідач) має право вимагати від працівника (позивачки) не лише проведення занять, а й належної поведінки, дотримання державної мови, виконання освітньої програми, правил закладу, етичних вимог та посадових обов`язків.

До того ж під час судового розгляду суд встановив, по-перше, що позивачка ОСОБА_1 порушила свої обов`язки, які є складником трудової функції покладені на неї Статутом Київської театральної школи-студії, Колективним договором Київської театральної школи-студії, Посадовою інструкцією викладача; по-друге порушивши трудові обов`язки позивачка ОСОБА_1 проігнорувала можливість надати обґрунтовані пояснення своїм діям. Крім того під час розгляду справи стороною позивача не надано суду належних та достатніх доказів поважності не виконання своїх трудових обов`язків або поважної причини не надання таких пояснень відповідачу; по-треті - не виконання трудових обов`язків позивачкою було систематично, що підтверджується висновком комісії та всіма іншими складеними актами, по-четверте - судом встановлено, що Київською театральною школою-студією всі стягнення накладені на позивачку правомірно відповідно до їх Статуту, Колективного договору, Посадової інструкції; по-п`яте - судом встановлено, що кожне стягнення накладено Київською театральною школою-студією на позивачку відбувалось без порушень ст. 148-149 КЗпП України.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про скасування наказів, поновлення на роботі не підлягають задоволенню, по тим підставам, що накази Київської театральної школи-студії видані правомірно з дотриманням законодавства, із зазначенням в них конкретних фактів допущеного працівником невиконання обов`язків, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення, отже застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

У той же час позивачкою ОСОБА_1 при зверненні з позовною заявою до суду, подана заява про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви, з посилання на те, що вона намагалась врегулювати цей спір шляхом звернень до профільних контролюючих органів.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Згідно із статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відмовити у задоволенні позову через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише у тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог (Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.01.2013 року № 6-44041св12 та від 03.06.2015 № 6-12356св15).

Спір про звільнення - це спір за заявою про поновлення на роботі. Для звернення з позовами про поновлення на роботі встановлено місячний строк. Повторюючи загальне правило про те, що строк для звернення обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, стаття 233 КЗпП України конкретизує це правило стосовно звільнення працівника. У цьому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки із записом про звільнення.

Установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», тлумачення статті 233 КЗпП України, суд робить висновок, що початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (частина третя статті 267 ЦК України).

Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 02.12.2020 по справі №751/1198/18 (провадження № 61-5845св19).

Водночас пропуск позивачем строку звернення до суду не є підставою для відмови у задоволенні позову в цій справі, оскільки судом за результатами розгляду спору по суті встановлено законність звільнення позивача та дотримання відповідачем установленої законом процедури її звільнення. За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими по суті та не підлягають задоволенню незалежно від питання дотримання строку звернення до суду.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Встановивши, що позивачем не доведено порушення її прав та інтересів і незаконності дій відповідача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-81 ЦПК України, і тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про культуру», Законом України «Про освіту», Законом України «Про позашкільну освіту», Кодексом законів про працю України, статтями 7, 10, 76-81, 133-137, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Київської театральної школи-студії про скасування наказів та поновлення на роботі - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Київська театральна школа-студія: адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, буд. 76-Б, код ЄДРПОУ 22886435.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2026, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В. В. Бабко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua