Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №904/6979/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м.Дніпро справа №904/6979/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Стефанів Т.В., Демчини Т.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 (суддя Дичко В.О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд. 37-41, код ЄДРПОУ 36001805)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 68, прим. 52, код ЄДРПОУ 44877462)

про стягнення 430 022 грн 87 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» про стягнення заборгованості у сумі 430022 грн 87 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» неналежним чином виконало зобов`язання за договором №008081 від 21.05.2025 поставки товару щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. У позовній заяві позивач вказав, що йому надано правничу допомогу загальною вартістю 9200 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» заборгованість у сумі 430022 грн 87 коп., судовий збір у сумі 5160 грн 28 коп., витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 6000 грн.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення, виходив з того, що обов`язок покупця оплатити товар виникає у силу закону з моменту його прийняття, а строки оплати товару за умовами договору та видатковими накладними настали. Суд встановив, що умовами договору від 21.05.2025 не передбачено порядок зарахування платежів покупця на користь постачальника, тому дії позивача щодо віднесення платежу відповідача у сумі 50000 грн на погашення заборгованості у хронологічному порядку, починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, є правомірними.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції встановив, що позивач подав договір про надання послуг адвоката від 04.12.2025, ордер серії СЕ №1127921 від 09.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №577 від 21.09.2012, акт №6-ПД/О-Л від 09.12.2025 про надання послуг правової допомоги.

Суд зазначив, що частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути вказані у детальному описі робіт, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Суд першої інстанції, враховуючи право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу (правову) допомогу та врахувавши баланс інтересів сторін, а також заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» щодо стягнення витрат на правову допомогу саме у сумі 9200 грн, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 6000 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

23.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026, у якій просить змінити оскаржуване рішення у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 6000 грн до 3000 грн.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції правильно визначив правовий підхід та обґрунтовано застосував відповідну практику Верховного Суду щодо критеріїв оцінки розумності та пропорційності витрат на правничу допомогу, а також правомірно скористався повноваженням зменшити заявлену суму. Однак, застосувавши правильний підхід, суд першої інстанції зменшив суму недостатньо, без конкретної мотивації стосовно окремих позицій акту №6-ПД/О-Л від 09.12.2025, та не врахував ряд суттєвих обставин, які свідчать про те, що розумно необхідний розмір витрат у цій справі не перевищує 3000 грн 00 коп.

Апелянт наголошує, що зустріч з клієнтом, ознайомлення з документами та усна консультація є внутрішньою організаційною роботою адвоката, що передує наданню власне правничої допомоги у справі, є необхідною умовою для надання послуг, але не є їх самостійним результатом, який підлягає компенсації у заявленому обсязі. Виготовлення сканованих копій документів є технічною операцією, яка не потребує жодних юридичних знань і може бути виконана будь-якою особою без юридичної освіти або кваліфікації. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є надання правової інформації та консультацій, складення документів правового характеру, представництво інтересів тощо. Сканування документів до жодного з перелічених видів не відноситься. Компенсація організаційних та технічних операцій за ставкою адвоката (800 грн/год) за рахунок відповідача виходить за межі критерію реальності адвокатських витрат.

Також апелянт зазначає, що позиція 2 Акту фіксує витрату 9 годин на підготовку та подання позовної заяви до суду вартістю 7200 грн 00 коп. Ця справа є типовою - стягнення основного боргу за договором поставки без будь-яких інших вимог (пені, інфляційних втрат, відсотків). Позов ґрунтується на стандартному наборі документів - договорі та видаткових накладних. Правова позиція не вимагала дослідження складних або дискусійних питань матеріального чи процесуального права. Доказова база у справі формувалась виключно з первинних документів, наданих позивачем - клієнтом, інші докази адвокатом не витребовувались та не надавались. Той самий адвокат (свідоцтво №577 від 21.09.2012) веде аналогічні справи для того ж позивача і використовує однотипні позовні заяви зі схожою структурою та змістом. Витрата 9 годин на підготовку позову у такій справі для адвоката з більш ніж 12-річним досвідом роботи не відповідає критерію розумної необхідності. Справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін: адвокат позивача жодного разу не брав участі у судових засіданнях. Фактичний обсяг роботи адвоката у рамках справи вичерпався підготовкою та поданням позовної заяви.

На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, відповідно до якої суд у рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, та навести мотивацію такого рішення. Зменшивши заявлену суму, суд першої інстанції не пояснив, яку саме частину яких позицій він виключив і з яких міркувань.

Крім того, апелянт посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, відповідно до якої суд зобов`язаний оцінити витрати на правничу допомогу на предмет їх дійсної співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову, а результати такої оцінки відобразити у мотивувальній частині рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції послався на критерій обґрунтованості та пропорційності витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову у мотивувальній частині, однак при застосуванні не пояснив, яким чином сума 6000 грн 00 коп. узгоджується з характером та обсягом фактично виконаних дій.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026. Витребувано матеріали справи №904/6979/25 з Господарського суду Дніпропетровської області. Розгляд справи призначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, які встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

21.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» укладено договір №008081 поставки товару, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар у асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.1 Договору).

Сторони застосовують до даного договору умови DDP – доставка постачальником товару у пункт, вказаний покупцем (редакція «Інкотермс» 2010 року) (пунк 1.2 Договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 1.3 Договору).

Найменування та кількість товару зазначаються у додатках або накладних, які є невід`ємними частинами цього договору (пункт 2.1 Договору).

Ціна на товар встановлюється на підставі прайс-листів постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється у національній валюті України. Фактом погодження покупцем ціни та вартості товару вважається підписана сторонами накладна (пункт 3.1 Договору).

Загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору (пункт 3.2 Договору).

Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом (але не пізніше) 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту передачі такої партії товару. у разі порушення покупцем строку оплати товару, вказаного у цьому пункті, постачальник вправі зупинити послідуючі поставки, аж до моменту повного погашення покупцем заборгованості за поставлений раніше товар (пункт 3.3 Договору).

Поставки товару постачальником покупцю здійснюються окремими партіями відповідно до заявок покупця, виходячи з наявного товару на складі постачальника. у разі відсутності товару на складі постачальника, постачальник повинен повідомити про це покупця на протязі 2 календарних днів або відмовити у поставці з інших причин. Товар повинен бути переданий покупцю у строк не більше 2 календарних днів з моменту отримання заявки (пункт 4.1 Договору). Заявка передається у письмовій формі через факс, поштою або через представника постачальника (пункт 4.3 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025, а у фінансовій частині – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік (пункт 8.5 Договору).

Позивач на виконання умов Договору від 21.05.2025 за період з 21.06.2025 до 23.09.2025 поставив відповідачу товар на загальну суму 480022 грн 87 коп., що підтверджується такими підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними (а.с. 27-44): №ДНЕ-060320 від 21.06.2025 на суму 9168 грн (із ПДВ); №СРЦ-101207 від 21.06.2025 на суму 27504 грн (із ПДВ); №СРЦ-101210 від 21.06.2025 на суму 13752 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062638 від 28.06.2025 на суму 13752 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062740 від 28.06.2025 на суму 9168 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062742 від 28.06.2025 на суму 9168 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062744 від 28.06.2025 на суму 29337,60 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062745 від 28.06.2025 на суму 13752 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062746 від 28.06.2025 на суму 13752 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062747 від 28.06.2025 на суму 4584 грн (із ПДВ); №ДНЕ-062748 від 28.06.2025 на суму 9168 грн (із ПДВ); №СРЦ-103200 від 28.06.2025 на суму 13752 грн (із ПДВ); №СРЦ-103202 від 28.06.2025 на суму 4584 грн (із ПДВ); №ДНЕ-068537 від 12.07.2025 на суму 7507 грн 58 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068539 від 12.07.2025 на суму 8051 грн 42 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068541 від 12.07.2025 на суму 13553 грн 46 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068542 від 12.07.2025 на суму 5280 грн 18 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068544 від 12.07.2025 на суму 5280 грн 18 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068545 від 12.07.2025 на суму 9186 грн 90 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068546 від 12.07.2025 на суму 9098 грн 58 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-068577 від 12.07.2025 на суму 5608 грн 08 коп. (із ПДВ); №СРЦ-109905 від 19.07.2025 на суму 24589 грн 84 коп. (із ПДВ); №СРЦ-109906 від 19.07.2025 на суму 15130 грн 26 коп. (із ПДВ); №СРЦ-112056 від 26.07.2025 на суму 7636 грн 80 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-076581 від 31.07.2025 на суму 2206 грн 14 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094453 від 16.09.2025 на суму 10195 грн 92 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094455 від 16.09.2025 на суму 11001 грн 60 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094457 від 16.09.2025 на суму 17374 грн 56 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094458 від 16.09.2025 на суму 9690 грн 24 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094459 від 16.09.2025 на суму 10461 грн 84 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094460 від 16.09.2025 на суму 12774 грн (із ПДВ); №ДНЕ-094474 від 16.09.2025 на суму 15302 грн 16 коп. (із ПДВ); №ДНЕ-094456 від 17.09.2025 на суму 33860 грн 64 коп. (із ПДВ); №СРЦ-129985 від 23.09.2025 на суму 12012 грн (із ПДВ); №СРЦ-129986 від 23.09.2025 на суму 13562 грн 16 коп. (із ПДВ).

26.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» засобами поштового зв`язку надіслало на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» досудову вимогу №26-11/25/1 від 26.11.2025 про необхідність погашення заборгованості (а.с. 19-21). Постачальник вимагав у семиденний строк з моменту отримання досудової вимоги здійснити оплату товару, поставленого по договору поставки від 21.05.2025 загальною сумою 430022 грн 87 коп., у семиденний строк направити на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» офіційну відповідь про результат розгляду досудової вимоги та прийняте по ній рішення. Відповідь на зазначену досудову вимогу не надходила.

Відповідач 05.12.2025 здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 50000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1719 від 05.12.2025 (а.с. 24) із призначенням платежу: оплата за товар (напої) зг. договору №008081 від 21.05.25 (Дніпро) у сумі 41666 грн 67 коп., ПДВ – 20% 8333 грн 33 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» заборгованість у сумі 430022 грн 87 коп., судовий збір у сумі 5160 грн 28 коп., витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 6000 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та інших пов`язаних з розглядом справи витрат, до яких належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи подано договір про надання послуг адвоката від 04.12.2025, ордер серії СЕ №1127921 від 09.12.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №577 від 21.09.2012, акт №6-ПД/О-Л від 09.12.2025 про надання послуг правової допомоги.

У акті про надання послуг правової допомоги від 09.12.2025 містить опис наданих послуг із зазначення витраченого часу (всього 11,5 годин), а також визначено, що вартість однієї години роботи адвоката становить 800 грн, а загальна вартість послуг за цим договором становить 9200 грн, що підтверджує обсяг наданої правничої допомоги адвокатом.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, оцінюючи наданий позивачем акт №6-ПД/О-Л від 09.12.2025 про надання послуг правової допомоги, правильно застосував висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якого частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути вказані у детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Посилання апелянта на те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та є типовим спором про стягнення заборгованості, не свідчать автоматично про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Сам по собі характер спору не виключає необхідності здійснення адвокатом підготовки процесуальних документів, аналізу доказів, формування правової позиції, проведення розрахунків штрафних санкцій та належного супроводу справи. Крім того, ціна позову у даній справі становила 430022 грн 87 коп., а тому витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн 00 коп. не можуть вважатися надмірними чи очевидно неспівмірними.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, покладається обов`язок доведення їх неспівмірності.

Проте апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували надмірність заявленої суми витрат, не навів розрахунків, які б свідчили про невідповідність обсягу наданих адвокатом послуг заявленій вартості, та лише зазначив, що розмір витрат має бути зменшений до 3000 грн 00 коп. Водночас жодного обґрунтування саме такого розміру апелянт не навів.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мотивував рішення у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд дослідив надані позивачем докази, навів норми процесуального права, які регулюють порядок розподілу судових витрат, врахував заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат та прямо зазначив, що оцінив заявлені до стягнення витрати з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого на їх виконання, обсягу наданих послуг та ціни позову.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та постанову Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки саме ці правові позиції передбачають необхідність оцінки співмірності витрат та покладають обов`язок доведення їх неспівмірності на сторону, яка заявляє відповідне клопотання, чого апелянтом у цій справі зроблено не було.

Колегія суддів також звертає увагу на правовий висновок, який викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якого суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у оскаржуваній частині ухвалене з повним та всебічним з`ясуванням обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» на нього, підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грандфуд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.В. Стефанів

Т.Ю. Демчина