Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №918/515/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Справа № 918/515/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача – Савонік Н.І., Фурман Т.О.

відповідача – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан"

про стягнення в сумі 7 229 071,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" про стягнення 7 229 071,21 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2 613 930,33 грн пені та 1 723 512,40 грн штрафу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 86 748,85 грн судового збору.

Cуд першої інстанції поважав обґрунтованими заявлені пеню та штраф. Також місцевий господарський суд виснував, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими, їх стягнення у відповідному розмірі не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, має ознаки джерела отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків та перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача, а тому неустойка підлягає зменшенню - пеня до 2 613 930,33 грн, а штраф - до 1 723 512,40 грн.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" звернулося до суду 28.08.2026 через систему Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" про стягнення пені та штрафу — відмовити. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції стягнути з позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- замовником не виконано обов`язок щодо погодження цін на матеріальні ресурси, що призвело до затягування погодження Календарного графіку виконання робіт;

- скаржник не відмовлявся від виконання свого обов`язку щодо виконання та розроблення Графіку виконання робіт за Договором, та не мав наміру його порушувати, а навпаки, вчиняв всі від себе залежні, дії, спрямованні, на якнайшвидше його узгодження;

- судом першої інстанції при оцінці обставин та доказів, в тому числі не враховано затягування позивачем погодження Графіку виконання робіт, не враховано, що позивачем погоджувався Графік 2 місяці, з моменту його надання скаржником, а також той факт, що замовником і досі не виконано обов`язок, що передбачений в пункті 3.10. Договору підряду, виконання якого прямо вплинуло на строк виконання робіт на об`єкті. Зазначені факти та документально підтверджена інформація не досліджувалися, що є порушенням процедури оцінки та дослідження судом першої інстанції доказів, та невірного трактування зазначених вище обставин, що в сукупності призвело до порушення наших прав та законних інтересів в межах цієї справи;

- судом першої інстанції, при оцінці обставин та доказів, в тому числі не враховано вищевказані Зміни замовника до проектних рішень, які суттєво вплинули на загальний термін виконання робіт на об`єкті;

- судом першої інстанції при оцінці обставин та доказів, в тому числі не враховано виконання підрядником додаткових аналогічних робіт, на стадії проєктування необхідність виконання цих робіт встановити не було можливо, однак виконання таких - суттєво вплинуло на загальний термін виконання робіт на об`єкті;

- судом першої інстанції при оцінці обставин та доказів, в тому числі не враховано, що матеріали та обладнання які поставляються на об`єкт будівництва є товарами, які відсутні на ринку в Україні, а в більшій мірі є товарами "індивідуальне виготовлення" / "під замовлення" у іноземних виробників, що суттєво вплинуло на загальний термін виконання робіт на об`єкті, в тому числі, з урахуванням обставин (форс-мажорних) в частині турецького виробника склопластикових труб, поставка яких було відтерміновано;

- судом першої інстанції при оцінці обставин та доказів, в тому числі не враховано, що звернення підрядника щодо продовження строків виконання робіт на об`єкті будівництва було обґрунтоване, та містило посилання на факти, рішення, документи, тощо, що об`єктивно вплинули на термін виконання робіт за Договором, а усю іншу інформацію та фактично технічні рішення, зміни в креслення, виконання додаткових робіт, які не були передбачені в Проектних рішеннях першочергово, тощо, Замовник мав в розпорядженні, та в повній мірі володів зазначеною інформацією та фактами;

- судом першої інстанції при оцінці обставин та дослідженні доказів, в тому числі не враховано, що фактичний обсяг виконаних Підрядником зобов`язань за Договором підряду – був значно більшим, ніж про це вказано в Рішенні суду, а відхилення доводів про те, що поставка матеріалів в межах договору підряду, не вважається виконанням такого – суперечить умовам пункту 6.4.1. Договору підряду від 02.06.2023 №46-124-01-23-20254;

- судом першої інстанції не враховано, не досліджено та не надано оцінки доказу, що наданий скаржником у справі, а саме: Висновку Тернопільської Торгово промислової палати від 20.07.2026 року №98/Ю-07-26 "Про істотну зміну обставин (hardship)".

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/515/26 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я., суддя Розізнана І.В.

03.09.2026 матеріали справи №918/515/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази доплати 26 473,97 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

17.09.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.09.2026 у зв`язку із перебуванням судді-члена колегії суддів Поліщука П.Я. у відпустці, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/515/26.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Розізнана І.В., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2026 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 02.10.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду 28.08.2026 через систему Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на користь акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" штрафних санкцій у розмірі 2 891 628,48 грн (1 742 620,22 грн - пеня та 1 149 008,26 грн штраф) та ухвалити в цій частині нове рішення, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" стягнути на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2 891 628,48 грн (1 742 620,22 грн - пеня та 1 149 008,26 грн – штраф). В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" судовий збір.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- суд першої інстанції не врахував позиції Верховного Суду стосовно того, що зменшення судом розміру штрафних санкцій фактично нівелює інститут цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу призводить до безкарності боржника перед кредитором в частині дисципліни виконання господарських зобов`язань, може бути розцінене як порушення балансу сторін та втручання у договірні правовідносини;

- на етапі укладення договору від 02.06.2023 №46-124-01-23-20254, сторони узгодили між собою умови щодо відповідальності за порушення прийнятих на себе зобов`язань, зокрема, пунктом 9.2 договору від 02.06.2023 №46-124-01-23-20254;

- ТОВ "Компанія Барбакан" завідома було обізнано про наявність відповідальності, яка покладається на сторону виконавця у разі порушення строку виконання робіт за договором від 02.06.2023 №46-124-01-23-20254;

- місцевий господарський суд, постановляючи рішення у справі №918/515/26, не врахував висновки Верховного Суду у постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20, не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та не врахував доводів позивача стосовно того, що прострочення виконання робіт за договором від 02.06.2023 №46-124-01-23-20254 обумовлено виключно діями/ бездіяльністю ТОВ "Компанія Барбакан", яке: тривалий час зволікало, з виконанням прийнятого на себе зобов`язання (п.5.1.1 договору) щодо розроблення та погодження із замовником Графіку виконання робіт; приступило до виконання робіт за договором лише за результатом розгляду справи №910/7140/24; внаслідок своєї бездіяльності протягом строку з моменту укладення договору (червень 2023 року) до початку робіт (лютий 2025 року) втратило час на врегулювання питань із іноземними виробниками щодо виготовлення та поставки матеріалів необхідних для виконання робіт за договором; вочевидь ігнорувало звернення Замовника (на жодний лист філії "ВП ХАЕС" з повідомленням про відставання робіт від графіку та з проханням прискорити виконання робіт, відповіді надано не було); звернулося до замовника із пропозицією продовжити строк виконання робіт за договором до 30.03.2026, без наявних на то об`єктивних обставин;

- суд першої інстанції не зазначив, які саме обставини в межах розгляду справи №918/515/26, визнані ним, як виняткові. Відсутнє також обґрунтування того, в чому саме полягає винятковість обставин, з огляду на які, суд прийняв рішення про зменшення суми неустойки на 40%;

- суд першої інстанції не врахував, що на дату звернення із позовом обсяг виконаних ТОВ "Компанія Барбакан" робіт був значно меншим (орієнтовно становив 37% від загального обсягу), а розмір штрафних санкцій розрахований саме на дату звернення до суду;

- суд першої інстанції не врахував та не надав оцінки тому, що як би ТОВ "Компанія Барбакан" виконало прийняті на себе зобов`язання вчасно, та не допустило би прострочення, воно б отримало той прибуток, який був узгоджений сторонами у договірній ціни при укладанні договору, а підприємство замовника вчасно отримало би той результат, на який воно також розраховувало при проведенні закупівлі та укладенні договору, а саме - новозбудований напірний колектор побутових стоків.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/515/26 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я., суддя Розізнана І.В.

03.09.2026 матеріали справи №918/515/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 52 049,31 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

16.09.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.09.2026 у зв`язку із перебуванням судді-члена колегії суддів Поліщука П.Я. у відпустці, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, передати судову справу №918/515/26 раніше визначеному у судовій справі судді (колегії суддів).

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2026 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Розізнана І.В., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26. Об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 з раніше поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2026 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 02.10.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

02.10.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ "Компанія Барбакан" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 залишити без задоволення.

05.10.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 залишити без задоволення.

05.10.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому позивач просить визнати поважним та поновити строк для подання доказів АТ "НАЕК "Енергоатом" філії "ВП ХАЕС" та долучити до матеріалів справи №918/515/26: Довідка про стан виконання договору від 02.06.2023 №46-124-01-23-20254; Лист АТ "НАЕК "Енергоатом" філія "ВП ХАЕС" від 13.08.2026 №62-11/2 4424/19947 "Щодо усунення зауваг по благоустрою території" із додатком "Акт обстеження території" із доказом про направлення; Лист-вимога АТ "НАЕК "Енергоатом" філія "ВП ХАЕС" від 01.09.2026 №62-11/2-4742/21423 із Актом огляду об`єкта будівництва від 26.08.2026 №802 із доказом про направлення; Лист Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 07.09.2026 №32/01-16-3173/2026; Лист АТ "НАЕК "Енергоатом" філія "ВП ХАЕС" від 10.09.2026 №62-11/2 4938/22265 "Щодо проведення повторного огляду території та об`єктів благоустрою" із доказом про направлення; Лист АТ "НАЕК "Енергоатом" філія "ВП ХАЕС" від 24.09.2026 №62-11/2 5198/23464 "Щодо організації робіт" із доказом про направлення.

05.10.2026 на адресу суду від представника ТОВ "Компанія Барбакан" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю. До клопотання долучено інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я.

В судовому засіданні представник АТ "НАЕК "Енергоатом" підтримав доводи апеляційної скарги та заперечив доводи апеляційної скарги ТОВ "Компанія Барбакан".

Інші учасники у судове засідання не з`явилися.

Щодо клопотання представника скаржника ТОВ "Компанія Барбакан" про відкладення розгляду справи суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Конституційне право на суд є правом, а його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 "Мороз та інші проти України" та інші).

Також суд при розгляді клопотання бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За викладених обставин, оскільки явка учасників у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги те, що позиція скаржника викладена письмово в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника ТОВ "Компанія Барбакан".

Щодо клопотання АТ "НАЕК "Енергоатом" про визнання поважними та поновлення строку для подання доказів, долучення до матеріалів справи нових доказів суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, де відзначено, зокрема таке:

"80. ГПК встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів.

81. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 ст. 80 ГПК).

82. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК).

83. З відповідних положень ст. 80 ГПК вбачається, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

84. Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

85. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 19.10.2021 у справі № 903/533/21".

Враховуючи вищевикладене, зокрема, те що вищевказані докази не існували станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, відтак, такі докази взагалі не можуть враховуватись апеляційним судом при перегляді рішення суду, а тому клопотання АТ "НАЕК "Енергоатом" про визнання поважними та поновлення строку для подання доказів, долучення до матеріалів справи нових доказів не підлягає задоволенню.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 02.06.2023 між АТ "НАЕК "Енергоатом", що змінило свою організаційно-правову форму на Державне підприємство згідно з додатковою угодою № 1, (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (замовник) та ТОВ "Компанія Барбакан" (підрядник) укладений договір № 46-124-01-23-20254 (договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених договором, виконати роботи: "Нове будівництво напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області. БМР" ДК 021:2015 - 45231000-5 (Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач) (роботи).

Відповідно до пункту 1.3 договору замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов зазначеного договору.

Пунктами 1.4, 1.5. договору передбачено, що обсяг та склад робіт, що виконуються підрядником за цим договором, визначаються кошторисною документацією (Об`єктний кошторис №2-1, №8-1 – Додаток №3). Технічні вимоги до них визначаються проєктною документацією: 431813.211.1525.КБ1, 431813.216.1395.ЗК1, 431813.216.1396.ЗК1, 431813.216.1397.ЗК1, 431813.216.1394.ЗК1, яка надається підряднику замовником після укладання договору, та нормативно-технічною документацією. Обсяг та склад робіт, що визначені проєктно – кошторисною документацією, можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проєктної документації у порядку, зазначеному у пунктом 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р №668, в межах суми договору.

Роботи за цим договором виконуються з використанням матеріалів підрядника. Підрядник гарантує відповідність якості матеріалів, що поставляються ним, вимогам щодо якості, визначеними умовами договору та додатками до нього, а також забезпечує наявність необхідних сертифікатів якості, паспортів, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи або інших документів, що засвідчують їхню якість (пункт 1.8 договору).

У пунктах 2.1- 2.3 договору сторони передбачили строки виконання робіт: початок - з дати укладання договору сторонами, закінчення - 15 грудня 2025. Роботи проводяться згідно графіку виконання робіт, розробленого відповідно до п. 5.1.1 даного договору. Строки виконання робіт можуть продовжуватись із внесенням відповідних змін в договір у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричиняють таке продовження, за умови, що такі зміни не призводять до збільшення сум договору.

Згідно з пунктом 2.6. договору початок виконання робіт оформлюється двостороннім актом про початок виконання робіт.

За пунктом 3.4. договору договірна ціна є динамічною. Уточнення договірної ціни може здійснюватися відповідно до умов цього договору за згодою сторін з урахуванням вимог Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з пунктом 3.10. договору вартість матеріальних ресурсів визначається у вартості робіт відповідно до їх нормативних витрат і у поточних цінах, на підставі проведеного підрядником аналізу цін (при рівних якісних характеристиках) на ринку будівельних матеріалів, попередньо погоджених з замовником, за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, що склалася на дату оформлення договору та яка не повинна перевищувати середню ціну в регіоні.

Замовник здійснює оплату виконаних робіт за цим договором на підставі двосторонньо підписаних актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості виконаних робіт на рахунок підрядника протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами актів (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3) при умові надання замовнику повного комплекту виконавчої документації. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку замовника (пункти 4.1, 4.2. договору).

Умовами пунктів 4.5.-4.7. договору погоджено, що при розрахунках за виконані роботи ціни на ТМЦ (матеріали), придбані та використані підрядником при виконанні робіт за цим договором, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ, є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в наданих документах, несе підрядник. До актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) підрядник зобов`язаний оформити виконавчу документацію на виконаний обсяг робіт (акти на приховані роботи, акти на конструктив, акти монтажних робіт, паспорти (сертифікати) на матеріали і т.п., що визначаються в кожному конкретному випадку на конкретний вид робіт), у тому числі заводські технічні паспорта на застосовані матеріали; документа (сертифікати, паспорта), які підтверджують якість матеріалів, що застосовуються при виконанні будівельних робіт, акти на закриття прихованих робіт; акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, виконавчі геодезичні схеми влаштованих або змонтованих конструкцій, конструктивних елементів (або їх частин); загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює підрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведені в додатках А-Г ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" та іншими будівельними нормами і правилами за видами робіт. У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплата, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, які були оформлені і оплачені в попередні періоди, замовник і підрядник зобов`язані протягом 20 днів (відповідно до пункту 6.16 Кошторисних норм України з урахуванням терміну позовної давності згідно з законодавством України) з моменту виявлення таких даних, відкоригувати загальну вартість виконаних робіт шляхом підписання коригувальних актів приймання виконаних будівельних робіт (прим. ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (прим. ф. КБ-3). Підрядник протягом 20 днів з моменту підписання (або отримання у разі не підписання зі свого боку) коригувальних актів приймання виконаних будівельних робіт (прим. ф. КБ-2в) зобов`язаний повернути замовнику зайві кошти, отримані у попередні періоди з коригуванням податкової накладної.

У свою чергу, за умовами підпунктів 5.1.1., 5.1.2. договору підрядник зобов`язується протягом 20 робочих днів з моменту укладання договору розробити та погодити із замовником Графік виконання робіт, виконати роботи за цим договором в строки, визначені умовами договору.

У підпунктах 6.2.4., 6.4.1. договору передбачено, що підрядник зобов`язаний інформувати замовника про хід виконання робіт, у тому числі відхилення від графіка (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами. Підрядник здійснює постачання на об`єкт необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, виробів, конструкцій і відповідає за їх якість і відповідність вимогам,30.01.2025 позивачем отримано від відповідача лист №02/30/01- 2025 з оновленим Графіком виконання робіт, із кінцевим строком виконання до 15.12.2026, в якому останній власноруч вказав строки, в межах яких мав поставити, зокрема трубопроводи та арматуру.

При цьому забезпечення робіт затвердженою проектно-кошторисною документацією здійснюється замовником (підпункт 6.3.1.). Вхідний контроль матеріалів, необхідних для виконання робіт за цим договором, що постачаються підрядником, проводиться замовником згідно з вимогами Стандарту державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" СОУ НАЕК 038:2021 (вказаний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП "НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти ДП "НАЕК "Енергоатом" за адресою: http;// www.energoatom.com.ua/information-for-membexs.html). Процедура вхідного контролю основних матеріалів виконується згідно з "Положенням по організації вхідного контролю продукції, що надходить для потреб ВП "Хмельницька АЕС" 0.ТК.1478.ПЛ-15, та інших нормативно - технічних документів, що діють на ВП ХАЕС. З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник здійснює технічних нагляд та контроль за виконанням робіт (підпункти 6.5.2, 6.5.3.).

Згідно з пунктом 6.1 договору місцем виконання робіт є м. Нетішин Хмельницької області, від КНС-1 до очисних споруд ВП ХАЕС.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що підрядник щомісячно до 25 числа надсилає замовнику акт виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) в 2-х примірниках та виконавчу документацію. Замовник протягом п`яти робочих днів з дня його одержання зобов`язаний підписати і направити підряднику один примірник акта або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.

За порушення строків виконання робіт за договором підрядник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (пункт 9.2. договору).

Пунктами 9.7.-9.9. договору погоджено, що позовна давність за вимогами про стягнення неустойки (пені та штрафу), відповідно до пункту, зокрема 9.2. договору, становить три роки. Сплата штрафу і пені не звільняє підрядника від виконання зобов`язань за договором. Сплата штрафу і пені не звільняє підрядника від компенсації завданих для замовника збитків.

Згідно з пунктами 11.1-11.3. договору всі спірні питання, пов`язані з виконанням сторонами умов цього договору, вирішуються сторонами в досудовому порядку шляхом пред`явлення претензій. Досудовий порядок врегулювання спорів є для сторін обов`язковий. У разі недосягнення сторонами згоди спори вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до пункту 14.2. договору умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством України, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей здійснення закупівель, встановлених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, шляхом укладення додаткових угод.

За пунктом 12.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності), і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, а в частині гарантійних зобов`язань підрядника, що передбачені цим договором - договір діє до повного виконання сторонами гарантійних зобов`язань.

08.06.2023 позивач листом № 62-11/2-2507/9655 направив відповідачу оригінал договору № 46-124-01-23-20254 від 02.06.2023. У цьому ж листі просив приступити до виконання зобов`язань, викладених у пунктах 5.1, 5.2 договору, та повідомив про проведення установчої наради з питань реалізації проєкту, в контексті договірних умов.

19.06.2023 комісією за результатами установчої наради, за участі представника відповідача, вирішено розробити та письмово погодити із замовником графік виконання робіт до 30.06.2023, про що складений протокол установчої наради № 62-06-342.

21.08.2023 відповідач направив позивачу лист, у якому повідомив, що провів аналіз цін на матеріальні ресурси, та просив погодити такі ціни згідно з відомостями матеріальних ресурсів, що викладені у додатку № 1 до вказаного листа (а.с. 202, т. 1).

У подальшому за результатами переписки сторін (листи позивача від 29.08.2023, від 13.09.2023, від 04.10.2023, від 21.11.2023, від 19.01.2024, від 28.02.2024 та листи відповідача від 31.08.2023, 14.09.2023, від 09.10.2023, від 07.12.2023, від 05.02.2024, від 04.03.2024) відповідач не розробив та не погодив з позивачем графік виконання робіт з будівництва напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд м. Нетішин Хмельницької області, а також не приступив до виконання цих робіт згідно з погодженим сторонами графіком.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 910/7140/24 (а.с.244-247, т.1) позов АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до ТОВ "Компанія Барбакан" про зобов`язання вчинити певні дії задоволено, зобов`язано ТОВ "Компанія Барбакан" виконати умови договору від 02.06.2023 № 46-124-01-23-20254, а саме: розробити та погодити з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" графік виконання робіт та приступити до виконання робіт з будівництва напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області в строк, згідно із погодженим сторонами графіком виконання робіт за договором № 46-124-01-23-20254 від 02.06.2023.

10.01.2025 позивачем отримано від відповідача лист від 09.01.2025 №01/09/01-2025 з Графіком виконання робіт, із кінцевим строком виконання робіт - 15.12.2025 (а.с. 204-205, т. 1).

22.01.2025 відбулась виробнича нарада за участю представників замовника та директора відповідача Мандрицького В.В. щодо будівництва напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області, одним з питань якої було розроблення нового графіку виконання робіт з урахуванням термінів постачання матеріалів.

Відповідно до затвердженого за результатом виробничої наради протоколу від 27.01.2025 №70 сторони узгодили датою надання відповідачем оновленого Графіку виконання робіт - 30.01.2025 (а.с. 103, т. 3).

30.01.2025 позивачем отримано від відповідача лист №02/30/01- 2025 з оновленим Графіком виконання робіт, із кінцевим строком виконання до 15.12.2025, в якому останній власноруч вказав строки, в межах яких мав поставити, зокрема трубопроводи та арматуру (а.с. 206 – 208, т. 1).

Оновлена редакція Графіку виконання робіт була погоджена позивачем та повернута відповідачем листом від 27.02.2025 №62-11/2-1279/4853 (а.с. 209, т. 1).

На виконання листа відповідача від 30.01.2025 №01/30/01- 2025 позивачем оформлені розпорядження № 151 від 07.02.2025, № 153 від 10.02.2025 про надання акту-допуску працівникам відповідача до виконання робіт за договором.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.5. договору ціна робіт згідно із протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору) становить 58 817 765,86 грн, крім того ПДВ 20% - 11 763 553,17 грн. Всього ціна договору становить 70 581 319,03 грн з ПДВ. Ціна виконання робіт включає в себе всі затрати, пов`язані зі сплатою податків, обов`язкових платежів, витрат на відрядження.

У протоколі узгодження договірної ціни (додаток 1) (а.с. 14, т. 1) до договору сторони погодили ціну робіт у договорі 58 817 765,86 грн, а у додатку 3 - об`єктний кошторис на будівництво об`єкта "Нове будівництво напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області. БМР".

Відповідачем 18.08.2023, 21.08.2023 надіслано позивачу листи із зверненням погодити ціни на матеріальні ресурси (а.с. 201-202, т. 1), однак 29.08.2023 позивач надіслав у відповідь лист № 62-11/2-3936/14423 (а.с. 203, т. 1), у якому попросив надати результат проведеного відповідачем аналізу цін на матеріальні ресурси та частково погодив ціни на матеріали, надані в додатку №1 до листа від 10.08.2023 №01/10/08-2023. Подальшого погодження вартості матеріалів, що мали бути використані для виконання робіт, позивачем здійснено не було.

Також за встановленими у рішенні Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 910/7140/24 обставинами, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 28.04.2023, від 04.05.2023, від 10.05.2023, в яких просив на виконання пункту 3.10 договору направити замовнику для погодження документи, які містять інформацію щодо цін на матеріальні ресурси. Однак відповідач, незважаючи на численні запити замовника, документів, які б підтверджували вартість матеріальних ресурсів, позивачу не надав, відповідно, на етапі, що передував укладенню договору закупівлі, попереднього погодження замовником цін на матеріальні ресурси, не відбулося. Так само й після укладення договору замовник не відмовлявся погодити вартість матеріальних ресурсів, при умові надання відповідачем єдиного документа, який би підтверджував зазначену у договірній ціні вартість матеріальних ресурсів. Належними доказами протилежного відповідачем не доведено, такого документа останнім не надано.

Відповідач у строк до 15.12.2025 частково виконав роботи за договором, що підтверджується актами виконаних робіт: Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №1 від 26.05.2025 на суму 5 949 887,15 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №2 від 15.10.2025 на суму 5 306 380,85 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №3 від 23.10.2025 на суму 105 424,50, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №4 від 27.10.2025 на суму 2 513 698,60 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №5 від 05.12.2025 на суму 753 608,78 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №6 від 05.12.2025 на суму 427 457,62 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №7 від 05.12.2025 на суму 2 129 544,47 грн. Всього на суму 17 186 001,97 грн з ПДВ (а.с. 17-49, т. 1).

Частина обсягу робіт за договором виконана відповідачем з порушенням встановленого строку, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №8 від 26.12.2025 на суму 1 239 005,33 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №9 від 26.12.2025 на суму 3 734 476,36 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №10 від 26.12.2025 на суму 1 694 347,31 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №11 від 26.12.2025 на суму 5 691 478,64 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №12 від 12.03.2026 на суму 5 870 174,95грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №13 від 16.03.2026 на суму 1 027 893,52 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №14 від 17.03.2026 на суму 1 920 815,70 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №15 від 19.03.2026 на суму 2 518 553,99 грн, Акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідка (КБ-3) №16 від 25.03.2026 на суму 1 940 212,39 грн, Всього на суму 25 636 958 грн з ПДВ (а.с. 52-106, т.1).

Позивач неодноразово звертався до відповідача із листами від 18.07.2025 №62-11/2-4263/17214, від 04.08.2025 №62-11/2-4638/18504, в яких порушувалося питання прискорення виконання робіт з огляду на їх повільне виконання. Листи були отримані директором відповідача під власноручний підпис, проте відповідей на них надано не було.

Окрім того, у процесі судового розгляду вказаної справи між сторонами підписані акти виконаних робіт, а саме: Акт виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №17 від 11.05.2026 року на суму 705 399,83 грн, Акт виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №18 від 25.05.2026 року на суму 3 411 362,24 грн, Акт виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №19 від 25.05.2026 року на суму 446 560,62 грн, Акт виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №20 від 19.06.2026 року на суму 5 277 031,20 грн. Всього на суму 9 840 353,89 грн з ПДВ (а.с. 70-84, т.3).

Також відповідач листом від 09.12.2025 № 01/09/12-2025 повідомив позивача про затримку у постачанні окремих позицій товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання робіт, а також звернувся до замовника із пропозицією продовжити строк виконання робіт шляхом внесення відповідних змін у договір у зв`язку із виникненням документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричиняють необхідність продовження, без збільшення суми договору (а.с. 240, т.1).

12.12.2025 у відповідь на пропозицію щодо продовження строку виконання робіт позивач листом №62-11/2-7906/30457 повідомив про неможливості продовження строку виконання робіт за відсутності правових підстав (а.с. 241, т.1).

26.01.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №45-30-141/1805 про сплату штрафних санкцій в сумі 4 637 069,06 грн за порушення строку виконання робіт за договором що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком (а.с. 242, т.1).

02.02.2026 відповідач у відповідь листом № 01/02/02-2026 повідомив, що не заперечує факту прострочення виконання робіт та просив позивача врахувати обставини в частині визначення розміру (суми) штрафних санкцій за договором, а саме: здійснення комплексу заходів та виконання будівельних та монтажних робіт у період із 15.12.2025 до 15.01.2026, тобто в межах тридцятиденного строку.

26.02.2026 позивач листом № 45-30-361/4134 повторно вимагав сплатити штрафні санкції в розмірі 4 637 069,06 грн (а.с. 245, т.1).

Відповідач листом від 05.03.2026 № 01/05/03-2026, серед іншого, не заперечив щодо звернення позивача до суду з відповідним позовом та про здійснення захисту власних інтересів (а.с. 246, т.1).

У зв`язку із порушенням строків виконання робіт за Договором № 46-124-01-23-20254 від 02.06.2026 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" (відповідач) про стягнення 7 359 012,89 грн, з яких: 4 486 492,23 грн пені та 2 872 520,66 грн штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено, зокрема, договір підряду.

Приписами частин першої та другої статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Згідно зі статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частина перша статті 530 та частина перша статті 846 ЦК України передбачають, що підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.

Згідно зі статтею 850 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із матеріалів справи установлено наступні обставини:

- Договір про виконання робіт № 46-124-01-23-20254 укладено 02.06.2023;

- Графік виконання робіт мав бути розроблений відповідачем протягом 20 робочих днів з укладення договору;

- Графік виконання робіт фактично розроблений та погоджений з боку позивача у лютому 2025 року;

- строк виконання робіт визначений до 15.12.2025, тоді як фактично до виконання робіт відповідач приступив у лютому 2025 року.

Відповідач вважає, що не зміг виконати свого обов`язку з розроблення графіку виконання робіт через непогодження позивачем вартості матеріальних ресурсів, як це передбачено пунктом 3.10. договору

Суд звертає увагу, що на розгляді Господарського суду м. Києва перебувала справа № 910/7140/24, у якій рішенням від 24.11.2024 (а.с. 244-247, т.2) зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" виконати умови договору від 02.06.2023 № 46-124-01-23-20254, а саме: розробити та погодити з Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" графік виконання робіт та приступити до виконання робіт з будівництва напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області в строк, згідно із погодженим сторонами графіком виконання робіт за договором № 46-124-01-23-20254 від 02.06.2023.

У цій справі судом першої інстанції установлено, що за результатами протоколу установчої наради від 19.06.2023 № 62-06-342 представник відповідача погодився із терміном розроблення та письмового погодження з замовником графіку виконання робіт (30.06.2023), про що свідчить його підпис на протоколі. Будь-яких зауважень або застережень щодо термінів виконання робіт представником відповідача висловлено не було. Окрім того, після визнання відповідача переможцем процедури закупівлі "Нове будівництво напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області. БМР" та прийняття рішення про намір укласти відповідний договір, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 28.04.2023, від 04.05.2023, від 10.05.2023, в яких просив на виконання пункту 3.10 проєкту договору направити замовнику для погодження документи, які містять інформацію щодо цін на матеріальні ресурси. Однак відповідач, незважаючи на численні запити замовника, документів, які б підтверджували вартість матеріальних ресурсів, позивачу не надав. Відповідно, на етапі, що передував укладенню договору закупівлі, попереднього погодження замовником цін на матеріальні ресурси не відбулося. 02.06.2023 між сторонами укладений договір, проте й після його укладення замовник не відмовлявся погодити вартість матеріальних ресурсів за умови надання відповідачем єдиного документа, який би підтверджував зазначену у договірній ціні вартість матеріальних ресурсів. Належними доказами протилежного відповідачем не доведено, такого документа також не надано.

У вказаній справі № 910/7140/24 суд констатував безпідставність заперечень відповідача та, як наслідок, зобов`язав останнього розробити та погодити з позивачем графік виконання робіт та приступити до виконання робіт з будівництва напірного колектора побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області в строк, погоджений сторонами графіком виконання робіт.

Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Установлені судом у справі № 910/7140/24 обставини спростовують твердження відповідача про те, що позивачем не вчинялися дії, спрямовані на попереднє погодження вартості матеріальних ресурсів, як це погоджено умовами договору.

Крім того, суд першої інстанції доцільно зауважив, що графік виконання підрядних робіт - це невід`ємна частина договору підряду, що визначає послідовність, обсяги, терміни виконання будівельно-монтажних робіт і потребу в ресурсах. Він забезпечує ритмічність будівництва, безперервність фінансування та контроль за дотриманням дедлайнів виконавцями.

Отже, необхідною складовою графіка виконання робіт є ресурси (вид, кількість, якість тощо), необхідні для виконання відповідних робіт на кожному етапі, однак не їх вартість, тобто прямий причинно-наслідковий зв`язок між визначенням вартості матеріальних ресурсів та розробленням графіку виконання підрядних робіт відсутній.

Так, додатком № 3 до Тендерної документації була Технічна специфікація до предмета закупівлі, яка містила у собі не лише опис та технічні характеристики робіт, а й обсяги та зміст будівельно-монтажних робіт, зокрема визначала повний перелік матеріалів, необхідних для виконання робіт, забезпечення якими покладалось на підрядника. Приймаючи участь у закупівлі відповідач у складі своєї тендерної (цінової) пропозиції надав для позивачу Технічну пропозицію учасника закупівлі, зміст якої в частині матеріалів, що передбачені для використання у роботі з будівництва колектора, повністю відповідав змісту Технічної специфікації до предмета закупівлі, визначеної замовником.

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, інформація про ресурси, потреба яких обумовлювала складання графіку виконання підрядних робіт, була відома відповідачу, а тому не могла вплинути на виконання ним відповідного обов`язку.

Також місцевий господарський суд звернув увагу, що вартість матеріальних ресурсів закладається у вартість виконаних робіт та відображається в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), має бути обґрунтованою і підтвердженою відповідними документами і розрахунками (накладні, калькуляції, рахунки тощо) (пункти 4.1., 4.5. договору).

Отже, за відсутності погодженої з боку позивача вартості матеріальних ресурсів відповідач не був позбавлений можливості розробити та подати на погодження графік виконання підрядних робіт.

Крім того, відповідач лише після ухвалення рішення у справі № 910/7140/24 розробив та подав на погодження позивача графік виконання підрядних робіт за відсутності попереднього погодження вартості матеріальних ресурсів.

Таким чином, відповідач мав розробити та передати на погодження графік виконання підрядних робіт у строк до 30.06.2023.

Однак, 10.01.2025 відповідачем надано для погодження графік виконання робіт із кінцевим строком - 15.12.2025, який затверджено позивачем (в оновленій редакції) у лютому 2025 року. При цьому, відповідач приступив до виконання обумовлених договором робіт у березні 2025 року.

Відповідач не виконав обумовлених договором робіт у встановлений строк до 15.12.2025 згідно з умовами Договору та відповідно до Графіку виконання робіт.

Також скаржник посилається на неможливість виконання робіт у встановлені строки через необхідність замовлення матеріалів та ресурсів, які є складовою проєктно-кошторисної документації, у іноземних компаній; заміни деяких позиції матеріалів, що були передбачені в проєктній документації, через походження з країн-виробників, які є пов`язаними з агресором (рф); затримка із поставкою окремих позицій з-за кордону у зв`язку із зміною виробника товару; несправність на лінії заводу-виробника, у зв`язку з чим строк поставки певних позицій товарів відтерміновано на один календарний місяць, тощо.

За умовами укладеного між сторонами договору, загальний строк виконання робіт мав становити 29,5 календарних місяців, заразом графік виконання робіт, згідно з яким мали виконуватися роботи, був погоджений сторонами лише вкінці лютого 2025 року, а тому на реалізацію проєкту будівництва у відповідача фактично залишалося 9,5 календарних місяців.

Водночас, судом не установлено існування об`єктивних причин, що унеможливлювали своєчасно розробити та погодити графік виконання робіт, і, як наслідок, приступити до виконання обумовлених робіт, судом не установлено.

Місцевий господарський суд доцільно зауважив, що договір укладений за результатом проведення позивачем відкритих торгів на закупівлю робіт. Інформація щодо цієї закупівлі оприлюднена в електронній системі закупівель “Prozorro” за індифікатором закупівлі ID: UA-2023-02-28-006084-a. Вимоги щодо закупівлі робіт визначалися замовником у Тендерній документації та додатках до неї. Так, додатком №3 до Тендерної документації була Технічна специфікація до предмета закупівлі, яка містила у собі не лише опис та технічні характеристики робіт, а й обсяги та зміст будівельно-монтажних робіт, зокрема визначала повний перелік матеріалів, необхідних для виконання робіт, забезпечення якими покладалось на підрядника. При цьому Технічна специфікація містила застереження, про те, що у разі посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва треба розуміти та читати з додатковим виразом “або еквівалент” (згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України “Про публічні закупівлі”). У разі застосування “еквіваленту” учасник повинен запропонувати обладнання, устаткування, матеріали, інвентар тощо, технічні характеристики яких дають можливість реалізувати проєктні рішення в повному обсязі згідно з проектною документацією.

Приймаючи участь у закупівлі відповідач у складі своєї тендерної (цінової) пропозиції надав позивачу Технічну пропозицію учасника закупівлі, зміст якої в частині матеріалів, що передбачені для використання у роботі з будівництва колектора, повністю відповідав змісту Технічної специфікації до предмета закупівлі, визначеної замовником.

Отже, ще на етапі закупівлі відповідач був обізнаний про весь обсяг матеріалів в розрізі окремих позицій, а тому причиною затримки постачання матеріалів іноземного виробництва є, у першу чергу, те, що відповідач завчасно не врегулював питання взаємовідносин із іноземними підприємствами щодо виробництва індивідуальних замовлень.

Як установлено судом, доказів того, що загального строку договору, без затримок під час початку виконання підрядних робіт, було недостатньо, аби своєчасно виконати такі роботи, з урахуванням необхідності придбання передбачених матеріальних ресурсів, у матеріалах справи немає.

Так само матеріали справи не містять доказів відмови позивача від підписання актів виконаних підрядних робіт, так само як і непідписання їх поза межами строку, необхідного для перевірки обсягів, вартості виконаних робіт та їх якості.

У свою чергу, основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника, спрямована на створення об`єкта та його здачу. Отже, предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріальної форми (наприклад, завершений об`єкт будівництва, виготовлення речі, здійснення її ремонту тощо) (постанови Верховного Суду від 18.03.2023 у справі №910/7975/21, від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17).

Предметом договору, укладеного між сторонами, є будівельно-монтажні роботи, результатом виконання яких є завершений будівництвом об`єкт - напірний колектор побутових стоків від КНС-1 до очисних споруд в м. Нетішин Хмельницької області.

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частини перша, четверта статті 879 ЦК України).

Правило подібного змісту закріплене у статті 839 ЦК України, за якою підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За пунктом 1.8, підпунктом 6.4.1 договору постачання матеріалів покладається на відповідача та здійснюється виключно в якості матеріально-технічного забезпечення виконання робіт за договором.

Окрім того, у пункті 1.9. договору обумовлено, що власником новоствореного об`єкту будівництва до здачі його замовнику є підрядник.

Зважаючи на викладене, договір будівельного підряду передбачає виконання певних робіт, кінцевим результатом яких є завершений будівництвом об`єкт. Замовник сплачує кошти за результат робіт, в ході виконання яких використовуються певні матеріали. Метою замовника не є придбання матеріалів, аби самостійно з них щось будувати, він платить за це підряднику.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як зазначалося, строк виконання робіт визначений умовами договору до 15.12.2025. Доказів внесення змін до договору в частині виконання підрядних робіт у порядку, передбаченому пунктом 14.2. договору, немає, так само як і немає доказів своєчасно виконання підрядних робіт відповідачем.

У силу вимог статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, судом не установлено існування об`єктивних причин, що унеможливлювали це зробити у строк, визначений договором.

Щодо твердження скаржника ТОВ "Компанія Барбакан" про те, що судом першої інстанції не враховано, не досліджено та не надано оцінки доказу, що наданий скаржником у справі, а саме Висновку Тернопільської Торгово промислової палати від 20.07.2026 №98/Ю-07-26 "Про істотну зміну обставин (hardship)".

Як вбачається із матеріалів справи, 24.07.2026, після закриття провадження підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, ТОВ "Компанія Барбакан" звернулося до суду першої інстанції із клопотанням про долучення доказу, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання письмового доказу та долучити Висновок Тернопільської Торгово промислової палати від 20.07.2026 №98/Ю-07-26 "Про істотну зміну обставин (hardship)".

Як вбачається із протоколу судового засідання від 27.07.2026, представник відповідача зазначив, що до суду подано висновок торгово-промислової палати, а представник позивача заперечив щодо залучення до справи такого доказу з підстав порушення строків на подачу.

Водночас, не зазначення в оскаржуваному рішенні про подане клопотання відповідача про визнання поважними причини пропуску строку на подання письмового доказу та його долучення не призвело до ухвалення неправильного рішення по суті.

Апеляційний господарський суд також враховує, що висновок Тернопільської Торгово промислової палати №98/Ю-07-26 "Про істотну зміну обставин (hardship)" датований 20.07.2026, тобто складений після спливу строку виконання робіт, визначений Договором, та не підтверджує своєчасного повідомлення замовника підрядником у строк для виконання робіт, визначений Договором, про настання обставин, які об`єктивно унеможливлюють виконання робіт.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа (у даному випадку відповідач) має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від таких дій (аналогічна правова позиція викладена в пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

Фактично відповідач, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, уклавши Договір №46-124-01-23-20254 від 02.06.2023, відповідач погодився із запропонованими умовами, зокрема, щодо строку виконання робіт до 15.12.2025.

Отже, доводи відповідача не спростовують обставин порушення останнім встановлених строків виконання зобов`язання по здійсненню підрядних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Таким чином, встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

Частинами першою, другою статті 883 ЦК України врегульовано, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Так, відповідно до пункту 9.2. договору за порушення строків виконання робіт за договором підрядник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що неустойка нарахована арифметично правильно та становлять пені 4 356 550,55 грн та штрафу 2 872 520,66 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суду звертає вагу на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Висновок щодо застосування норм ст. 551 ЦК України неодноразово і послідовно викладався Верховним Судом у низці постанов.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, вирішуючи питання щодо застосування ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України в контексті можливості зменшення судом заявленої до стягнення суми пені на 99 %, тобто до 1%, зазначив про те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у зазначеній вище постанові, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру неустойки (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі №920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України із висновком, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99 % залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. Крім того, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-от: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Відповідно до наведених вище норм, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (ч. 3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Такий підхід є усталеним у судовій практиці.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 вказав на те, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків у момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Вирішуючи у цій справі питання зменшення розміру штрафу, судом враховано наступне:

- загальна сума договору становить 70 581 319,03 грн з ПДВ. При цьому обсяг виконаних підрядних робіт станом на дату розгляду вказаного спору становить орієнтовно 52 663 313,86 грн з ПДВ (75%), ще частина актів про виконані підрядні роботи знаходиться на підписанні. Зауважень щодо якості та обсягів виконаних підрядних робіт з боку відповідача суду не надано;

- прострочення виконання зобов`язання становить понад сім місяців;

- у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору;

- розмір заявлених до стягнення збитків становить 10,24 % від загальної вартості робіт. У той же час у пункті 3.6. договору обумовлено, що в розрахунок договірної ціни враховується економічно обґрунтований прибуток, який планує отримати підрядник від виконання робіт на об`єкті будівництва та який не може перевищувати 15% від суми прямих витрат і загальновиробничих витрат. Отже, відповідач за результатами виконання договору може взагалі залишитися без прибутку, який є основною метою його діяльності (так само як і ризики є невід`ємною частиною господарської діяльності).

Враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає принципу верховенства права, зменшення судом першої інстанції розміру неустойки на 40%.

Апеляційний господарський суд вважає, що відповідне зменшення розміру пені та штрафу оптимальним балансом інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, зокрема для відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, в цьому випадку місцевий господарський суд підставно застосував положення статті 551 ЦК України та зменшив пеню та штраф на 40 % від заявленого розміру, а саме до 2 613 930,33 грн пені та до 1 723 512,40 грн шрафу.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своїх правових позицій, викладених в апеляційних скаргах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржників.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 10.08.2026 у справі №918/515/26 - без змін.

2. Справу №918/515/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.